Які можливі шляхи дерегуляції у сфері управління водними ресурсами?
У 2023 році Україна набула статусу кандидата до вступу в Європейський Союз. Вода — один з найважливіших ресурсів для людства. Особливо ми це відчуваємо в разі перебоїв у водопостачанні. Держава активно впроваджує європейські регуляторні вимоги. Рамкова водна Директива 2000/60/ ЄС встановлює засади управління усіма водними ресурсами з метою запобігти погіршенню стану вод.
Використання водних ресурсів в Україні є надто зарегульованим. Знайти баланс з реалізації права на цей дорогоцінний ресурс та його раціональним використанням без зайвих втрат на адміністрування цілком можливо. Проте як досягти цього? Розібрали у матеріалі.
❗️ Складність регуляторного поля України зумовлює необхідність у дерегуляції
В Україні діє майже 85 тис. нормативно-правових актів. Принаймні половина з них так чи інакше стосується господарської діяльності.
Дерегуляція бізнесу є важливим напрямком державної економічної політики. За дослідженням Центру економічної стратегії Україна — зарегульована економіка, з вартістю регулювання на рівні, що відповідає середньому рівні в Європі на 20 років тому, хоча відтоді в ЄС масово запроваджувалися кампанії зі зниження адміністративного навантаження на бізнес. Роботу зі спрощення бізнес-регулювання, яка так чи інакше триває вже десятиліття, необхідно активізувати.
Реформа дерегуляції дозволить зекономити бізнесу та державі майже 16 млрд грн, які вкрай потрібні для відновлення й розвитку країни. Зокрема завдяки оптимізації дозвільних процедур Міндовкілля — 477,4 млн грн.
У 2023 році Кабінетом міністрів України створена Міжвідомча робоча група (далі — МРГ), яка вже переглянула 1323 регуляторних інструменти для бізнесу. З них 456 рекомендовано скасувати, 584 — спростити, 283 — залишити без змін. Станом на 24 квітня 2024 року скасовано 131 інструмент.
На засіданні від 9 лютого 2023 року МРГ ухвалила рішення скасувати 61 інструмент Міндовкілля (переважно у сфері видобутку корисних копалин), спростити 63 інструменти (оцифрувати, оптимізувати процедуру застосування, замінити іншим інструментом, передати повноваження щодо застосування інструменту).
Станом на 1 січня 2024 року переглянуто 134 нормативних документів, що стосуються водного господарства та водокористування та містять 126 інструментів. З них 12 рекомендується скасувати (7 вже скасовано), 7 — оптимізувати (1 оптимізовано).
Зокрема, скасовано:
❌ Погодження видобування піску і гравію за межами земель водного фонду на сухій частині заплави, у праруслах річок.
❌ Погодження межі зон санітарної охорони водних об’єктів.
❌ Погодження створення на річках та у їх басейнах штучних водойм і водопідпірних споруд.
❌ Дозвіл на проведення робіт на землях водного фонду (в частині проведення робіт на землях водного фонду у межах прибережних захисних смуг уздовж морів, морів, морських заток і лиманів, у внутрішніх морських водах, лиманах і територіальному морі), крім робіт, пов’язаних з експлуатаційним днопоглибленням.
❌ Погодження договору оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об’єктом.
❌ Погодження паспорта водного об’єкта.
❌ Погодження проєктів щодо розмірів смуг відведення та режимів користування ними.
☝️ Також можна не проводити оцінку впливу на навколишнє середовище, яка є розділом проєктної документації, якщо планована діяльність підпадає під оцінку впливу на довкілля.
За даними Державної регуляторної служби, станом на 7 листопада 2024 року відповідно до плану заходів щодо дерегуляції господарської діяльності та покращення бізнес-клімату, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2024 року № 838-р (далі — план дерегуляції), на 2024-2025 роки передбачено виконання 147 заходів, з яких виконано 14 заходів (10 %), а саме:
☝️ Важливо активізувати та прискорити заходи з дерегуляції, особливо в умовах воєнного стану.
❗️ Якщо диджиталізувати бюрократію, то це буде цифрова бюрократія
Водночас досі існує низка економічно й екологічно недоцільних дозвільних процедур у сфері водокористування.
Їх скасування та спрощення без жодної шкоди для довкілля скоротить адміністративне навантаження та витрати держави й бізнесу.
Річки забезпечують 97 % загальних водних ресурсів України і лише 3 % — підземні води. У багатьох ситуаціях свердловини стали порятунком для забезпечення водою в умовах воєнного стану.
Україна взяла на себе зобов’язання щодо досягнення цілей сталого розвитку, в тому числі цілі № 6 щодо забезпечення доступності та сталого управління водними ресурсами й санітарією.
Спрощення дозвільних процедур дозволить забезпечити доступність водних ресурсів водночас з їх охороною та раціональним використанням.
✅ Доцільно скасувати дублювання оформлення дозволу на спеціальне водокористування вторинними споживачами з мереж первинних споживачів при оформленні дозволу на водокористування зі свердловин.
Наразі є практика, що Держводагентство для оформлення дозволу на спеціальне водокористування декількох свердловин примушує розраховувати ліміти забору води на кожен об’єкт підключення до мереж водоканалів та оформлювати пакет документів (мапи, схеми підключення, дані про повірки лічильників тощо) — 40-65 шт. на одне підприємство. А це збільшує термін оформлення документів на 2-3 місяці
Наразі також існує дублювання дозвільної процедури первинного та вторинного водокористування.
Доцільно спростити процедуру оформлення спеціального водокористування і скасувати таке дублювання:
✅ Щорічне оформлення нормативів водопостачання (розрахункова потреба у водопостачанні — 50-56 шт. на одне підприємство) дублює процедуру їх встановлення під час оформлення дозволу на спеціальне водокористування.
Доцільно:
✅ Умови на скид стічних вод у каналізаційну мережу м. Києва (щорічно)
Київська міська державна адміністрація, згідно з Правилами приймання стічних вод систем централізованого водовідведення м. Києва від 2 лютого 2018 року вимагає щорічно оформлювати Умови на скид стічних вод у каналізаційну мережу м. Києва, навіть якщо не було змін у технологічних процесах підприємства.
Оформлення документації на отримання Умов на скид на кожен об’єкт потребує 60 людино/годин.
Доцільно термін дії Умов на скид стічних вод у каналізаційну мережу м. Києва прийняти як п’ять років за аналогією з дозволом на спецводокористування та гранично допустимим скидом, якщо немає змін у технологічних процесах.
✅ Має місце дублювання звітності про водокористування — підприємства змушені вносити дані у дві різні інформаційні системи.
Міненерго та Укренерго щорічно запитують звітність, що за змістом дублює статистичну звітність № 2-ТП (водгосп), а за формою вона інша.
Це додаткове навантаження на підприємства та підрозділи Міненерго й Укренерго — зайва витрата ресурсів на формування звітності, системи обліку та адміністрування.
Доцільно скасувати подачу обтяжливої та зайвої звітності з водокористування в Міненерго.
Якщо необхідні дані по енергопідприємствах, доцільно користуватися оцифрованими формами статистичної звітності з чинної електронної системи статистики.
✅ Екологічна спільнота вітає реформу дерегуляції. Важливо активізувати спільні зусилля в діалозі з бізнесом і громадськістю.
У 2024 році Державна регуляторна служба отримала пропозиції щодо оптимізації та спрощення регуляторних процедур і звітності, в тому числі щодо водного господарства й водокористування. Пропонуємо розглянути їх.
Разом ми зможемо зекономити майже 16 млрд грн, уникнувши зайвих втрат держави та бізнесу. А також збільшити інвестиційну привабливість України.
Матеріал є частиною січневого випуску журналу «Sustainability leaders giuide» № 1, 2025
Автор: Олена Потапенко, начальник відділу з екологічної безпеки «ДТЕК Мережі», PhD
Зверніть увагу, ви можете переглянути форум «ВОДА в Україні-2025: під призмою зміни клімату, війни та продовольчої безпеки» було проведено Асоціацією професіоналів довкілля PAEW, «Офісом сталих рішень» за сприяння Посольства Королівства Нідерландів в Україні 10 січня, де зібралося понад 360 учасників для консолідації зусиль довкола збереження і відновлення води в Україні 🤝
