Чинне законодавство не встановлює універсального або фіксованого максимального відсотка зменшення санітарно-захисної зони (СЗЗ) для всіх видів діяльності. Можливість та межі зменшення СЗЗ визначаються індивідуально для кожного підприємства залежно від фактичного рівня його впливу на довкілля та населення.

Основним критерієм є дотримання на межі житлової забудови або прирівняних до неї об’єктів установлених медико-санітарних нормативів щодо якості атмосферного повітря, шуму, вібрації, запаху та інших факторів впливу. Тобто навіть суттєве зменшення СЗЗ може бути обґрунтоване, якщо підприємство підтверджує безпечність діяльності за результатами розрахунків, лабораторних досліджень та оцінки ризиків.

На практиці можливість зменшення залежить від:

• • • • • застосування сучасних технологій;
        • ефективності очисного обладнання;
        • герметизації процесів;
        • обсягів виробництва;
        • фактичних показників викидів та шуму;
        • містобудівної ситуації навколо об’єкта.

Водночас для окремих видів діяльності або об’єктів підвищеної небезпеки контролюючі органи можуть більш критично оцінювати суттєве скорочення СЗЗ, особливо у разі близького розташування житлової забудови.