Європарламент ухвалив переговорну позицію щодо Omnibus I: що це означає для CSRD і бізнесу
15 листопада Європейський парламент затвердив свою переговорну позицію щодо пакету Omnibus I — найбільш масштабного перегляду правил корпоративної сталості за останні роки.
Рішення є ключовим кроком до спрощення вимог CSRD та пов’язаних норм належної перевірки (CSDDD), і водночас відкриває шлях до можливих подальших змін під час тріалогу.
У своїй позиції Парламент пропонує суттєво звузити коло компаній, на які поширюється CSRD. Якщо початковий регламент торкався широкого спектра бізнесів, то тепер йдеться лише про підприємства з середньою чисельністю понад 1 750 працівників та річним чистим оборотом, що перевищує 450 млн євро. Це означає різке скорочення охоплення — приблизно на 92% порівняно з первинним задумом. Така зміна, як заявляють європейські законодавці, має на меті зменшити адміністративний тягар для бізнесу, але водночас викликає дискусії щодо того, чи не втратить ЄС прозорість, заради якої створювалася система нефінансової звітності.
Окрім звуження критеріїв CSRD, парламентські пропозиції передбачають спрощення самих стандартів звітності. Частину якісних показників пропонується прибрати, а секторні стандарти зробити добровільними.
Це суттєво змінює логіку впровадження ESRS: якщо раніше очікувалося, що компанії поступово отримають повний набір галузевих вимог, то тепер вони зможуть орієнтуватися лише на базові, менш деталізовані показники. Також парламент наполягає на тому, що компанії не повинні вимагати надмірної інформації від партнерів у своїх ланцюгах постачання, якщо ті не підпадають під обов’язкову звітність — фактично це зменшує тиск на малий та середній бізнес.
Помітні зміни пропонуються і щодо директиви про належну перевірку (CSDDD). Європарламент виступає за те, щоб вона поширювалася лише на дуже великі компанії — з понад 5 000 працівників та оборотом від 1,5 млрд євро. При цьому вимогу про наявність обов’язкового кліматичного перехідного плану пропонується вилучити. Відповідальність за порушення due diligence пропонується перевести на національний рівень, де компанії відповідатимуть перед постраждалими у рамках судових процедур своїх країн.
Наступний етап — це переговори у форматі тріалогу між Європарламентом, Єврокомісією та Радою ЄС. За попередніми повідомленнями, вони стартують вже наступного тижня і можуть завершитися до 8 грудня. Саме на цьому етапі можливі остаточні компроміси, які визначать, якою буде система сталого звітування в ЄС найближчими роками.
Отже, нинішнє рішення Європарламенту задає тон подальшим переговорам і може суттєво переформатувати регуляторне поле для бізнесу. Для одних компаній це означатиме зменшення навантаження, для інших — ризик появи менш уніфікованих і менш жорстких стандартів. Але одне зрозуміло вже зараз: майбутня архітектура ESG-звітності в ЄС буде простішою, ніж передбачалося спочатку.
Що важливо знати в Україні «після Omnibus I»?
По-перше, позиція Європарламенту ще не фінал: попереду тріалоги з Радою ЄС та Єврокомісією, де параметри CSRD/CSDDD можуть зміститись. Тож орієнтуємося на тренд спрощення, але не знімаємо системну підготовку — особливо експортерам до ЄС і «дочкам» єврокорпорацій.
По-друге, у самій Україні з лютого 2025 року відновлено обов’язкову МЗВ (MRV) на рівні установок: завершуємо звітний цикл за 2025 рік і готуємо пакет на верифікацію за оновленими вимогами. Єврокомісія відзначає відновлення MRV і курс на запуск нац-ETS до 2028 року, але підкреслює: українська система ще вужча за EU ETS — отже, варто тримати методики й первинку «в тоні» євростандартам.
По-третє, CBAM входить у «бойовий» режим з 1 січня 2026 року: імпортерам у ЄС знадобиться статус авторизованого декларанта та викуп сертифікатів під фактичні «вбудовані» викиди. Це означає: українським виробникам у CBAM-секторах уже зараз потрібні продуктово-партійні дані (матеріали, енергія, логістика) у форматах, сумісних із методологією ЄС. Є офіційні гайди для виробників поза ЄС — варто зіставити власні калькуляції з ними.
Щодо CSRD/ESRS усередині країни: прямої обов’язковості як у ЄС поки немає, але готується поетапне впровадження ESRS у нацрегуляцію (перші хвилі — 2026–2028), а бізнес із присутністю в ЄС або в ланцюгах постачання для ЄС уже відчуває запити на дані. Навіть якщо Omnibus I звузить охоплення в ЄС, вимоги великих контрагентів до прозорості і сумісності даних нікуди не зникнуть.
Практично це зводиться до чотирьох дій:
Підготувала
Людмила Циганок, засновниця ESG Liga, спеціально для «Sustainability leaders guide»
Джерела
Хочете отримати повний доступ до всіх матеріалів?
👉 Оформіть передплату на журнал «Sustainability Leaders Guide» на 2026 рік!
