За що платить інвестор у процедурі ОВД: висновки аудиту Рахункової палати
У листопаді минулого року Рахунковою Платою України оприлюднено Звіт про результати аудиту відповідності на тему «Оцінка впливу на довкілля та стратегічна екологічна оцінка – на шляху до «Зеленого переходу», затвердженого рішенням Рахункової палати від 25.11.2025 № 28-2
Під час аудиту досліджено стан правового, інституційного та організаційного забезпечення проведення процедур ОВД і СЕО, їх відповідність вимогам законодавству України, директивам ЄС 2011/92/ЄС та 2001/42/ЄС, а також міжнародним зобов’язанням. Аудитом охоплено порядок організації, проведення та документування процедур, стан функціонування єдиних реєстрів з ОВД і СЕО, рівень їх цифровізації, повноту і достовірність внесених даних, а також забезпечення публічного доступу до екологічної інформації.
Період аудиту:
Загальний висновок – Україна сформувала належну правову та інституційну основу для здійснення ОВД і СЕО та досягла відчутного прогресу у приведенні національного законодавства у відповідність до європейських стандартів, але не забезпечила належної реалізації вказаних норм.
Окремої уваги у звіті заслуговують наступні розділи:
1) Цифрові системи (єдині реєстри ОВД і СЕО) та прозорість.
Єдині реєстри ОВД і СЕО створені та функціонують для забезпечення прозорості та доступу до екологічної інформації, але не пристосовані для аналітики. Тобто не мають функціональних можливостей для аналізу інформації, що в них наявна, та функціональної взаємодії з іншими державними базами даних, немає інструментів для аналітичної обробки інформації (фільтрації, сортування та експорту даних за регіоном, видом діяльності або етапом процедури). Немає можливості завантажувати звіти з ППМ, що обмежує доступ громадськості до екологічної інформації.
Єдині реєстри ОВД і СЕО не забезпечують повної прозорості та аналітичного використання інформації.
2) Участь громадськості та громадські обговорення
Аудит засвідчив, що громадські слухання та обговорення офіційно проводяться, але не завжди забезпечують реальну участь громадян:
участь громадськості є мінімальною (3–10 осіб) або ж її взагалі немає. За результатами проведення громадських слухань у 80 % випадків складено акти про неявку представників громадськості;
зауваження і пропозиції від громадськості переважно не надходять.
Реальний вплив населення на ухвалення значущих рішень щодо питань екології відсутній. Незважаючи на оприлюднення інформації та проведення громадських слухань, вплив громадськості на ухвалення рішень залишається мінімальним. Система ОВД забезпечує залучення, але змістовний діалог з громадами відсутній.
Від PAEW ми констатуємо, що наведений рівень участі громадськості не виконує ані правову, ані суспільну функцію участі громадськості, передбачену екологічним законодавством та Орхуською конвенцією.
Низька громадська активність — це не проблема громадян, а індикатор неякісної комунікації та відсутності довіри до процедур. Реальне залучення починається там, де громадськість бачить зв’язок між своєю участю і реальними рішеннями.
3) Експертна оцінка звітів з ОВД
Загалом за період 2024 року та І півріччя 2025 року, відповідно до інформації, наданої уповноваженими органами, надійшло 216,6 млн грн плати за проведення громадських обговорень.
З коштів, які надійшли за громадське обговорення (203,9 млн. грн), уповноваженими територіальними органами використано 93,4 млн грн (45,8 відс.), які були спрямовані переважно на офісні та організаційні витрати, а не на експертну підтримку.
Так, визначений розмір плати становить від 15,9 тис. грн до 126,7 тис. грн. (без ПДВ) залежно від виду громадського обговорення та категорії планованої діяльності. У разі проведення оцінки впливу планованої діяльності, якщо вплив такої діяльності має транскордонний характер, передбачено додаткове збільшення плати: для першої категорії − на 63,5 тис. грн, для другої категорії – на 47,6 тис. гривень.
У період дії воєнного стану за організацію уповноваженими органами громадських слухань у режимі відеоконференції справляється плата у повному розмірі на рахунки уповноважених органів.
Проведення громадських слухань у режимі відеоконференції суттєво зменшує фактичні організаційні витрати на їх проведення. Проте розмір плати за їх проведення не був скоригований відповідно до змінених умов.
Аудитом встановлено, що розрахунки розмірів плати за проведення громадського обговорення здійснювалися на замовлення Міндовкілля Науково-дослідною установою «Український науково-дослідний інститут екологічних проблем». За результатами підготовлена науково-дослідна робота «Коректування організаційно-економічного обґрунтування порядку фінансування громадського обговорення в процесі оцінки впливу на довкілля».
Відповідно до цього обґрунтування вартість проведення громадського обговорення другої категорії (якщо вплив діяльності не виходить за межі області) становить 15,9 тис. грн, у тому числі:
З метою здійснення своїх повноважень Міністерство та уповноважені територіальні органи можуть утворювати експертні комісії з ОВД, а Міністерство зобов’язане вести реєстр експертів, з числа яких можуть призначатися члени експертної комісії з оцінки впливу на довкілля.
Аудитом встановлено, що реєстр експертів Міністерство не складає, а отже, експертні комісії з оцінки впливу на довкілля протягом 2024 року та І півріччя 2025 року ані Міністерством, ані уповноваженими територіальними органами не утворювалися.
Також аудитом встановлено, що уповноваженими територіальними органами проведено лише 33 консультації, що становить 7,5 % загальної кількості розглянутих звітів (436).
Таким чином, майже 40 % вартості становлять експертні послуги, а 30,2 % — проведення очного (офлайн) формату обговорень. Зважаючи на те, що з 2022 року усі слухання проводяться в режимі відеоконференції, розмір плати не відповідає фактичним витратам.
Фактично в умовах воєнного стану суб’єкти господарювання за проведення громадського обговорення (на прикладі вартості проведення громадського обговорення другої категорії (якщо вплив діяльності не виходить за межі області)) переплачують понад 70 % понесених Міністерством чи уповноваженим територіальним органом витрат на їх проведення.
4) Моніторинг і контроль
Моніторинг виконання висновків з ОВД і СЕО здебільшого відсутній або є умовним:
лише незначна кількість суб’єктів господарювання подала звіти щодо післяпроєктного моніторингу ОВД;
замовники ДДП (органи виконавчої влади) не оприлюднюють результатів моніторингу та не вносять їх до реєстру СЕО.
Зворотний зв’язок між висновками екологічних оцінок і фактичним станом довкілля не забезпечений.
В сухому залишку Звіт Рахункової Палати лише підтверджує послідовну оцінку PAEW, що система ОВД в Україні наразі є процедурно обов’язковою, водночас фінансово неефективною, експертно ослабленою та не виконує своє основне призначення, що варто враховувати при плануванні строків, бюджетів і ESG-ризиків інвестиційних проєктів.
Ось ключові проблеми ОВД та пропозиції вирішення, які Асоціація PAEW публічно і неодноразово озвучувала в своїх резолюціях і позиційних матеріалах
Аналіз підготувала віцепрезидентка Асоціації PAEW з правових питань Людмила Хоміч спеціально для журналу «Sustainability leaders guide»
10-модульний Курс «ОВД 360°: від еколога до керівника», з лютого по грудень 2026 року, онлайн
Хочете завжди тримати руку на пульсі?
👉 Оформіть передплату на журнал «Sustainability Leaders Guide» на 2026 рік — для всієї команди вашого підприємства
Замовити передплату можна, звернувшись:
або
