Галузевий форум «ЕКОТРАНСФОРМАЦІЯ НАДРОКОРИСТУВАННЯ-2023: законодавство, рішення, кращі практики», проведений 27 квітня 2023 року, щоб створити новий поштовх ринку надрокористування недостатньо прийняти зміни до законодавства – вкрай важливо, щоб закон запрацював, щоб європейські механізми в Україні не набували ознак імітації змін. Саме для цього у Львові Асоціація професіоналів довкілля PAEW у партнерстві з «Офісом сталих рішень» і за підтримки Групи «Західнадрасервіс», Геологічної інвестиційної групи та ряду асоціацій провели форум-платформу, де спільно з ключовими учасниками ринку було напрацьовано рішення для прискорення реформи. Форум зібрав:
У вступному слові Президентка Асоціації професіоналів довкілля PAEW Людмила Циганок, наголосила:
«Для того щоб великий бізнес став партнером громад, має бути довіра між інвестором та громадами. Якщо її немає, то немає і взаємодії між ними, а це ускладнює реалізацію довгострокових проєктів. Громади мають зрозуміти, для чого їм бізнес, який приходить, і, яку вигоду вони отримають від цієї співпраці.
Зазвичай місцеві громади сприймають видобувні компанії як ворога довкіллю, здоров’ю мешканців та виснажниками надр.
Разом з тим, видобувні компанії, в першу чергу нафтогазового профілю, є не лише наповнювачами місцевих бюджетів за рахунок сплати ренти, а ще й реалізаторами програм соціальної відповідальності бізнесу, спрямованих на розв’язання локальних соціальних проблем.
Тому, громади мають будувати відносини із видобувними компаніям, як стратегічним партнером. Розробляти стратегії місцевого розвитку, враховуючи стратегічні задачі бізнесу та потенційну спільну співпрацю».
Ірина Супрун, CEO Геологічної інвестиційної групи, експертка у сфері надрокористування, акцентувала на наступному:
«Забезпечити стале надрокористування в Україні можна лише сталими правилами!
Правила, які регулюють користування надрами в Україні, вже давно потребували модернізації та змін, які б сприяли розвитку галузі та її інвестиційній привабливості. Власне реформа надрокористування напрацьовувалась вже досить тривалий період і фактично так склалося, що була ухвалена в умовах воєнного стану.
Проте ми все ж отримали кардинальні зміни, які завдяки спільним зусиллям експертів галузі, урядовців, представників бізнесу та провідних неурядових структур, є такими. Адже, коли Україна здобула незалежність, наша економіка ще не була сформована як ринкова і, відповідно, видобувна галузь була орієнтована на радянську модель економіки. В результаті такого впливу правила надрокористування, які були в основі законодавства донедавна, на жаль, стали прототипом радянського шаблону. Вони не відповідали викликам й потребам бізнесу і часу, в якому розвивався ринок у світі, а тим більше міжнародним стандартам.
Але з ухваленням Закону № 2805 галузь надрокористування отримала абсолютно новий підхід, який дозволить остаточно відійти від застарілої радянської формули.
Сьогодні, на жаль, величезного зацікавлення інвестувати в надра України немає, адже війна вносить свої корективи в попит ринку, оскільки значна частина територій охоплена активними бойовими діями та й поріг заходу в надра суттєво зріс, за якого навіть невеликі проєкти стартують від $1 млн. Так, у нас працює ринок надрокористування — і це лише за умови, коли є запит, тоді й з’являються об’єкти для видобування.
Можливо, після повної адаптації до нового законодавства та Перемоги України інвестиційний ринок почне пожвавлюватися. Але варто розуміти, що зараз ми отримали лише незначну частину з усіх передумов для цього. І ця частина полягає у врегулюванні правил надрокористування. Проте, крім законодавства, потрібно доопрацювати ще в напрямках податкового регулювання та захисту права власності бізнесу. Оскільки відкритими залишаються питання прозорості судової системи та контролюючих органів.
Щоб зробити ринок надрокористування в Україні інвестиційно привабливим, необхідно комплексно підходити до змін. Зокрема, якщо говорити про надра та геологію, то в Україні відкритою проблемою залишається відсутність ринку геологічної розвідки. Що, своєю чергою, також не сприяє інвестиційній привабливості у видобувній галузі.
Геологічна інвестиційна група представляє і захищає інтереси надрокористувачів в органах державної влади та судах, знаходить за запитом інвестиційно-привабливі об’єкти та здійснює їх комплексний аналіз. Команда Геологічної інвестиційної групи надійно супроводжує кожен етап діяльності геологічних та видобувних проєктів, забезпечує комплексний геологічний та юридичний супровід, процеси продажу й придбання об’єктів надрокористування, будує напрямки розвитку об’єкта, оцінює ризики та розраховує економічну складову і готує фінансову модель для родовищ та ділянок.
Крім того, Геологічна інвестиційна група інвестує власний капітал у видобувні проєкти та аналізує зміни законодавства у сфері надрокористування, знає, як розвивається ринок, прогнозує його динаміку і тенденції.
Ми віримо у майбутнє сфери надрокористування й у те, що Україна стане повноцінним стратегічним партнером Європейського Союзу в цьому напрямку».
Ксенія Оринчак, виконавча директорка Національної асоціації добувної промисловості України, у своєму виступі наголосила що:
«За 2022 рік добувна промисловість сплатила близько 13 % всіх податків від загального збору до Зведеного бюджету України. Ситуація з критичною сировиною в Україні — 5 найкращих за запасами літію, 7-12 % від світових запасів титану, 10-ка у світі серед виробників природного графіту з потужністю до 30 тис. тон на рік.
Закон № 2805 є дійсно першою та найбільш значущою реформою у регулюванні надрокористування за багато років.
Зміни для надрокористувачів:
Нашою Асоціацією долучено до Закону №2805 ще один цікавий та очікуваний бізнесом інструмент: вперше в українському законодавстві під час проведення експертизи та оцінки ресурсів та запасів корисних копалин надрокористувачі України відтепер зможуть використовувати і міжнародні стандарти – наприклад, РКООН-2009, класифікацію CRIRSCO, PRMS та інші».
Природний газ і майбутнє енергетики: як Україні стати потужним гравцем на європейському ринку? Розповів Артем Петренко, Виконавчий директор Асоціації газовидобувних компаній України:
«Через повномасштабну війну значна частина зеленої енергетики України пошкоджена або знищена, тепер вона потребує інвестицій та відновлення.
ВДЕ в Україні продемонстрували перспективний, економічний та фінансовий потенціал. За останні 11 років у будівництво 9.7 ГВт потужностей залучено близько 9 млрд євро.
Подальший розвиток зеленої генерації стане ключовим в умовах післявоєнного відновлення, включаючи чітку аукціонну модель ринку та запровдження повноцінного експорту до ЄС.
Україна спроможна зіграти важливу роль завдяки наявному потенціалу!
Законопроєкт № 4187 – яскравий приклад налагодження роботи у секторі! Потужна реформа сфери надрокористування – це великий крок держави назустріч власному та іноземному бізнесу.
Законопроєкт містить важливі положення, зокрема щодо передачі прав та обов’язків новому власнику, водночас робота буде здійснюватися на основі раніше проведених геологічних оцінок, ОВД та ін.
Завдяки цьому, робота на ділянці може здійснюватися безперебійно, а держава не втрачатиме контроль за користуванням надрами.
Одночасна реалізація зеленого та перехідного потенціалу україни виграшна для всіх.
Біометан:
ВДЕ:
Водень:
Марія Лопушанська, Еколог групи компаній «Західнадрасервіс», голова комітету ОВД і СЕО Асоціації професіоналів довкілля PAEW, Еколог року-2021 акцентувала увагу:
«Жодні інвестиції сьогодні неможливі без врахування довкіллєвої компоненти, а тут важливо враховувати інтереси не лише бізнесу, але і громад. Тому ми в компанії багато уваги приділяємо взаємодії з громадами, допомагаємо і сприяємо в реалізації мікропроектів. Успішний бізнес завжди відкритий до викликів, під час планування діяльності в першу чергу враховуються всі екологічні обмеження, і за результатами опрацювань приймається рішення щодо доцільності реалізації діяльності. У нашій практиці є відмови від проектів після попереднього скринінгу екологічних обмежень.
Щоб партнерство між державою, бізнесом і громадою було ефективним і дозволило залучати ще більше нових інвесторів, важливо зрозуміти, що головна мета – це об’єднання всіх, колаборація на всіх рівнях для досягнення спільних цілей. В даному аспекті, тільки разом можна досягти успіху».
Олена Ковальова, адвокат з 20 річним досвідом правового супроводу господарської діяльності вітчизняних та іноземних промислових підприємств розповіла про ESG аспекти припинення діяльності кар’єрів (з урахуванням кращих сталих практик):
«Якщо закриття кар’єра та його ліквідація не відбувається планово та ефективно, відпрацьована ділянка може й надалі залишатися небезпечною, з обмеженими можливостями для відновлення та з відсутністю шляхів подальшого використання після закінчення роботи кар’єра.
Майбутнє гірничодобувної промисловості залежить від того, яку спадщину вона залишить. Сьогодні по всьому світу видобувна галузь усвідомлює, що для отримання доступу до майбутніх ресурсів, необхідно демонструвати ефективність при керуванні та закритті кар’єрів для того, щоб отримати дозвіл та підтримку громади, в якій працює видобувне підприємство. Постійна взаємодія з громадою протягом всього Life of Mine забезпечує діяльність направлену на розбудову сталого регіонального розвитку громад через довгострокові партнерські відносини.
Соціальна ліцензія означає згоду громади мати кар’єр в громаді. Ця соціальна ліцензія є нематеріальним неофіційним схваленням або прийняттям громади. Громада живе з кар’єром назавжди після закриття, тому їй належить законне право брати участь у плануванні закриття. Надрокористувач має продемонструвати, що він поважає, слухає і розуміє зацікавлені сторони. У процесі отримання соціальної ліцензії компанія має поділитися своїм планом закриття та тим, як закриття гарантуватиме, що громада не постраждає від роботи кар’єра, закриття чи умов після закриття. Соціальна ліцензія і витрати на закриття повинні бути чинником у рішенні власника видобувного підприємства чи розпочинати проєкт.
137 фінансових установ прийняли Принципи Екватора (EP), які вимагають щоб фінансова установа оцінювала та управляла соціальними та екологічними ризиками в рамках проектів фінансування. Дотримання EP вимагає від позичальника провести процес соціальної та екологічної оцінки та впливу на навколишнє середовище та визначення ризиків для запропонованого проєкту.
Гірничий закон України – Проєкт ліквідації! Проєкт ліквідації або консервації гірничого підприємства затверджується одночасно з комплексним планом соціального захисту працівників, які вивільняються, розвитку соціальної інфраструктури та з визначенням джерел фінансування цих заходів.
Питання правонаступництва гірничих підприємств, що ліквідуються або консервуються, вирішуються Кабінетом Міністрів України відповідно до законодавства».
Мар’яна Оганян, менеджер комітетів ЕВА розповіла про проблемні аспекти та шляхи вирішення питання управління відходами видобувної галузі:
«Станом на сьогодні вже прийнято рамковий закон «Про управління відходами» № 2320-IX від 20 червня 2022 року.
Чи означає це, що основу закладено і проблем у сфері управління відходами видобувної галузі стане менше?
За даними статистики — 2020 рік 15 млрд. тонн, з них понад 73 % відходів саме видобувної промисловості.
Шляхи вирішення — це стимулювання використання відходів видобувної промисловості як вторинної сировини, реалізація побічної продукції, класифікація місць накопичення відходів…
Але дія ЗУ «Про управління відходами» no 2320-ix від 20 червня 2022 року на управління відходами видобувної промисловості включає відходи видобувної промисловості не винесені за межі дії рамкового закону; дублювання обов’язку з подання статистичних даних не враховано специфіки зберігання промислових відходів; план управління відходами підприємств, установ, організацій.
Очікування від плану управління відходами, особливості розробки та погодження якого будуть врегульовані спеціальним законом:
Прес-служба PAEW
