Як і слід було очікувати, усі ці показники свідчать про погіршення умов життя на Землі для всіх її мешканців. Серед найважливіших оцінок варто зазначити такі:

• • • Існує 70% вірогідності, що п’ятирічна середньозважена температура впродовж 2025-29 рр. перевищить температуру доіндустріального періоду (1850-1900 рр.) на понад 1,5°С. (Паризька кліматична межа в півтора градуси вже де факто перетнута, починаючи з 2023 року. Хоча формально перевищення на 1,5°С для його офіційного визнання мусить спостерігатися протягом 20 років поспіль, але на той час це вже буде як мертвому припарка).
    • Існує 80% вірогідності, що принаймні один рік між 2025 і 2029 рр. стане ще гарячішим, ніж досі найтепліший рік (2024) за всю історію спостережень. (Можливо один, а можливо і три, і всі п’ять).
    • Існує 1% вірогідності, що принаймні один рік між 2025 і 2029 рр. перевищить 2°С потепління. (Ця мінімальна прогностична цифра виглядає заспокійливо. Але доречно пригадати, що ще буквально декілька років тому науковці в доповідях ООН прогнозували потепління на 2°С не раніше 2050 року. В 2023-24 роках вже були окремі тижні, коли глобальна температура перевищувала середню на 2°С. Пам’ятаємо теж, що регіон Південної, Центральної і Східної Європи завжди нагрівався на 1,5-2°С більше, ніж в середньому по світу, наприклад в Україні вже сьогодні офіційно фіксується перегрів на 3,3°С).
    • Арктика продовжить нагріватися в 3,5 рази сильніше, ніж в середньому по планеті. Площі морського льоду в Баренцевому, Беринговому й Охотському морях продовжать скорочуватися. (Прискорене нагрівання полярних широт створює самопідсилювальні цикли, коли втрата білих поверхонь веде до ще більшого поглинання сонячної радіації).
    • Кількість щорічних опадів в регіоні ЦСЕ у наступні 5 років відчутно не зміниться, однак вони розподіляються нерівномірно впродовж року. В глобальному масштабі важливо, що на Амазонку чекає затяжний сухий період, що ще більше прискорить перетворення цих тропічних джунглів у савану і в джерело викидів парникових газів.

Тим часом європейська служба Copernicus теж відслідковує температурні аномалії, в т.ч. на щомісячній основі. Так, після рекордних за спекою 2023 і 2024 років (перевищення середньої глобальної температури відповідно на 1,52°С і 1,6°С порівняно з базовим доіндустріальним періодом 1850-1900 рр.), були сподівання, що з початком 2025 року це перевищення спаде нижче позначки в півтора градуси. Разом з тим, в січні зафіксовано перевищення на 1,75°С, в лютому – 1,59°С, в березні – 1,60°С, в квітні – 1,51°С, і тільки в травні цей показник опустився до 1,40°С. Вірогідно, цей спад є тимчасовим і викликаним холодної фазою тихоокеанської течії La Niña, яка якраз завершилася.  

Доказом прискорення глобального потепління є емпіричні дані про те, що протягом 2015-2025 років це потепління склало 0,43°С, тоді як за попереднє десятиліття – лише 0,2°С, тобто зафіксовано прискорення понад вдвічі. Екстраполюючи ці дані на майбутнє і використовуючи офіційні дані авторитетних міжнародних джерел: NASA, NOAA, HadCRU, Berkeley, ERA5 – вчені вирахували, що позначку 2°С потепління людство перетне в 2037 році, 2,5°С – в 2048, 3°С – 2060, 3,5°С – 2072, 4°С – 2084 рр. При цьому вони подали самі консервативні прогнози, просто як лінійну функцію без врахування багатьох взаємно підсилювальних явищ.

Тим часом обсерваторія на Гаваях зафіксувала новий антирекорд для вмісту вуглекислого газу в атмосфері – 430 ррм (частинок на мільйон), що сталося вперше за останні 3,3 мільйони років.

Іншим важливим індикатором зміни клімату є Енергетичний дисбаланс Землі (Earth Energy Imbalance). Він обчислюється як різниця між короткохвильовою сонячною енергією, яка надходить до нашої планети, і довгохвильовою енергією у вигляді тепла, яка покидає Землю. Ця величина виражається у Ваттах на квадратний метр уявної поверхні тропосфери. Зрозуміло, що коли ця різниця є позитивною, як нині, тобто більше енергії надходить, ніж відходить (бо її частину вловлюють і не випускають назад у космос парникові гази), то Земля поступово нагрівається.

Ряд наукових досліджень свідчать про прискорене нагрівання Землі в останні два десятиліття. Так, впродовж 2001-2011 рр. енергетичний дисбаланс склав в середньому 0,5 Вт/кв.м., а в 2012-2023 рр. – вже 1,1 Вт/кв.м., тобто зріс удвічі. Лише в одному 2023 році він досяг 1,8 Вт/кв.м., тобто зріс утричі. Варто мати на увазі, що будь-яке число вище нуля означає нагрівання планети; просто це нагрівання за останні 23 роки стало втричі сильнішим.