Змінено вимоги до складу скидів зворотних вод: регуляторні ризики та практичні орієнтири у 2026 році
Зміни до Постанови Кабінету Міністрів України №1100 (офіційне посилання на постанову, якою внесено зміни до Постанови КМУ №1100 – саме Постанова КМУ №1626 від 10.12.2025, набрала чинності 16.12.2025), якими перелік забруднюючих речовин у скидах зворотних вод було розширено з дев’яти до понад п’ятдесяти показників, стали однією з найбільш резонансних подій у сфері екологічного регулювання останнього часу.
Що сталося: суть змін і контекст 2026 року
Нормативна новація полягає не в зміні загальної логіки охорони вод, а у різкому розширенні переліку контрольованих показників у скидах зворотних вод.
Для підприємств це означає розширення периметру контролю та зростання обсягу лабораторних вимірювань, які потенційно можуть вимагатися в межах дозвільних процедур, виробничого контролю, перевірок або при підготовці матеріалів для взаємодії з органами державного нагляду.
Важливо підкреслити: сам по собі факт розширення переліку може бути логічним і екологічно виправданим кроком. Критичним є інше — наскільки держава одночасно забезпечує інструменти, без яких регулювання перетворюється на формальну вимогу, що не має практичного механізму виконання.
Чому це небезпечно: «парадокс виконання» і процесуальні ризики
Ключова проблема, яка проявляється вже зараз, — дефіцит інфраструктури застосування. Для значної частини нових показників відсутні або не є доступними в практиці акредитовані методики вимірювання та/або достатня кількість лабораторій, здатних виконувати такі визначення у прийнятні строки.
Це породжує ситуацію, яку умовно можна назвати «парадоксом виконання»: нормативна вимога є, але підприємство може опинитися в обставинах, коли об’єктивно неможливо підтвердити або спростувати відповідність — не через небажання, а через відсутність доступних, визнаних інструментів вимірювання.
У правовому сенсі такі ситуації небезпечні, тому що вони створюють підстави для спорів із контролюючими органами та ставлять бізнес у позицію підвищеної вразливості під час перевірок.
Окремий ризик — монополізація ринку вимірювань: коли кількість виконавців обмежена, зростають ціни, строки, а також ризики залежності від «єдиного постачальника» даних, без яких підприємство не може підтвердити дотримання вимог.
Додатково потрібно враховувати часовий фактор: розробка та офіційне впровадження методик, їх інтеграція в систему стандартизації та подальша акредитація лабораторій — тривалі процедури, тому в 2026 році ймовірний період, коли вимоги вже діють, але інструменти ще не розгорнуті повноцінно.
У таких умовах виникає ризик неоднакового правозастосування в регіонах та різних підходів у межах перевірок.
Нарешті, важливий процесуальний аспект: судова практика ще не сформована, отже правова передбачуваність у 2026 році буде нижчою, а значення доказової бази — критичним.
Важливе уточнення щодо «раптовості» змін і відповідальності сторін
Водночас слід зафіксувати: розширення переліку показників не є ізольованою або несподіваною регуляторною подією. Затверджений перелік узгоджується із Законом України «Про Національний реєстр викидів та перенесення забруднювачів», який повноцінно діє з 08.10.2023, а також із переліками показників державного моніторингу вод, впровадженими ще з 2018 року.
Це означає, що як держава, так і суб’єкти господарювання мали об’єктивний часовий горизонт для підготовки:
для підприємств — у частині аналізу релевантності показників і організації моніторингу;
для держави — у частині методичного забезпечення, стандартизації та розвитку лабораторної інфраструктури.
Поточна напруга у 2026 році є наслідком не стільки «новизни» вимог, скільки тривалого розриву між задекларованими зобов’язаннями та фактичним станом їх реалізації.
В чому правова «точка напруги»:
Одна з найбільш конфліктогенних площин — сприйняття розширеного переліку як такого, що автоматично застосовується до будь-якого підприємства. Утім універсальність переліку не завжди означає універсальність обов’язку вимірювати кожен показник. Релевантність показників має визначатися принаймні через призму технології, характеристик стічних вод і конкретних умов водокористування.
Зверніть увагу, що універсальний перелік не дорівнює автоматичній застосовності — це принципово важливе для правової позиції бізнесу.
У практиці спорів це часто зводиться до двох питань:
Як захиститися бізнесу у 2026 році: дорожня карта дій (комплаєнс + доказовість)
В умовах невизначеності стратегія «нічого не робити» є найризикованішою. Раціональна стратегія — системна підготовка, яка формує і екологічний контроль, і доказову базу на випадок перевірки або спору.
Підприємству доцільно сформувати перелік показників, які обґрунтовано можуть бути присутні у скидах з огляду на технологію, сировину, реагенти та процеси. Це не «звуження вимог», а наведення порядку: у спорі саме цей крок демонструє добросовісність і професійний підхід.
На практиці — це внутрішній документ (службова записка/висновок еколога) з логікою: «показник — джерело виникнення — ризик — спосіб контролю».
Для кожного релевантного показника варто перевірити: чи існує методика; чи вона застосовується в Україні; які лабораторії її виконують; які строки; яка межа визначення.
Ключове — фіксація. Запити, відповіді, відмови лабораторій, листування щодо строків і можливостей — у 2026 році це може стати процесуальним доказом, що підприємство діяло сумлінно і вживало всіх доступних заходів.
В умовах дефіциту вимірювань договір з лабораторією має бути «захисним». Мінімально доцільно передбачити:
З огляду на ще не сформовану судову практику, результат спорів у 2026 році значною мірою залежатиме від того, наскільки підприємство може показати системність дій та наявність доказів.
«Папка добросовісності» — це набір документів, який підтверджує:
підприємство визначило релевантні показники; намагалося організувати вимірювання; зверталося до лабораторій; діяло на основі наявних методик; документувало неможливість там, де вона є об’єктивною.
Як зробити реформу дієвою і правово визначеною: позиція PAEW
Про роль професійної спільноти та межі відповідальності
Асоціація професіоналів довкілля (PAEW) послідовно підтримує посилення охорони водних ресурсів і не ставить під сумнів екологічну доцільність розширеного переліку контрольованих показників. Водночас Асоціація вважає принципово важливим розмежування відповідальності за наслідки багаторічної затримки у впровадженні інструментів регулювання.
PAEW не може і не повинна виступати компенсатором пропущених етапів регуляторного процесу — як з боку окремих підприємств, так і з боку державних інституцій. Роль Асоціації полягає у формуванні професійно вивірених, правово визначених і виконуваних рішень, а не у реагуванні на наслідки відсутності системної підготовки.
Саме в цій логіці PAEW формулює свої пропозиції — не як заперечення контролю, а як умову його реальної ефективності та передбачуваності у 2026 році.
Завдання держави — посилити захист водних ресурсів. Однак для цього недостатньо «ширшого списку». Потрібно забезпечити, щоб вимога була виконуваною, контроль — пропорційним ризику, а правозастосування — однаковим і передбачуваним. Інакше зростає конфліктність без пропорційного ефекту для води.
У цьому контексті Асоціація PAEW пропонує і готова долучитися до вироблення збалансованих рішень: консолідації практичної інформації від підприємств і лабораторій, аналізу застосовності показників, діалогу з органами влади щодо перехідних механізмів та єдиних підходів правозастосування.
Пропозиції, які зменшують правову невизначеність і не послаблюють охорону вод
Для бізнесу ключове — діяти на випередження: визначити релевантні показники, документувати спроби вимірювань, переглянути договори з лабораторіями та зібрати доказову «папку добросовісності».
Для держави — забезпечити перехідну логіку та інфраструктуру, без якої контроль не працює як механізм захисту води.
Пресслужба PAEW
Хочете завжди тримати руку на пульсі?
👉 Оформіть передплату на журнал «Sustainability Leaders Guide» на 2026 рік — для всієї команди вашого підприємства
Це єдиний в Україні прикладний журнал, створений практиками для практиків.
У виданні — жодної теорії, лише робочі ситуації, алгоритми дій, перевірені рішення, практичні кейси та поради, які можна застосувати безпосередньо на робочому місці.
