Антибіотики в річках: «невидиме» забруднення, яке прискорює стійкість до ліків — і чому це критично для України
У світі є забруднення, яке майже не видно в аналізах «звичайної» якості води, але воно працює як повільний прискорювач глобальної кризи антибіотикорезистентності. Йдеться про залишки антибіотиків, що потрапляють у річки після людського використання: частина діючих речовин і метаболітів не руйнується в організмі, проходить через каналізацію та очисні споруди — і зрештою опиняється у водоймах.
Що показало перше глобальне моделювання саме «людського внеску»
У 2025 році команда під керівництвом McGill University (Канада) опублікувала в PNAS Nexus першу оцінку масштабу глобального забруднення річок антибіотиками саме від людського споживання. Дослідники підрахували, що приблизно 8 500 тонн антибіотиків щороку потрапляє в річкові системи світу після проходження через організм людини та системи водовідведення — це майже третина від того, що людство споживає за рік.
Важлива деталь: у більшості річок концентрації кожного окремого антибіотика справді дуже малі й їх складно виявляти, однак хронічний і кумулятивний вплив малих доз може створювати ризики і для водних екосистем, і для формування стійкості бактерій.
Чому «мікродози» — це не дрібниця
Науковий консенсус тут такий:
Чому «найгірше» з амоксициліном і чому це показово
Це важливо і як сигнал: проблема не обмежується «точковими аваріями», вона росте там, де одночасно поєднуються масове споживання, слабка інфраструктура очищення та нестача моніторингу.
Це ще не вся картина: тваринництво та фармвиробництво можуть додати значно більше
Автори підкреслюють, що їхня оцінка не включала:
Для ширшого контексту показове й інше велике глобальне дослідження — про фармацевтичне забруднення річок (61 лікарська речовина, 258 річок, 104 країни): воно продемонструвало, що фармзабруднення є масовим і географічно широко поширеним явищем.
Чому це особливо важливо для України
1) Інфраструктура водовідведення — вразлива, а війна підсилила ризики
Україна входить у війну з високим зношенням водної інфраструктури та обмеженими інвестиціями у стоки. Наукова стаття у Scientific Reports (2025) прямо вказує на понад 50% зношеності мереж у багатьох випадках і падіння інвестицій у водовідведення в довоєнні роки, а також фіксує, що після 24.02.2022 ситуація погіршилася через вплив війни.
Окремо міжнародна Rapid Damage and Needs Assessment (RDNA4) (Світовий банк та партнери) показує значні потреби у відновленні, зокрема для sewage treatment plants та водної інфраструктури.
2) Частина стоків може не доходити до безпечного очищення
Дані SDG-платформи щодо України (індикатор 6.3.1) деталізують потоки побутових стоків і частку, що проходить шлях до очищення/безпечного очищення (розріз за типами санітарії). Це важливо, бо саме тут «вікно», через яке мікрозалишки антибіотиків можуть стабільно потрапляти у річкові системи.
3) Україна рухається до ЄС — а ЄС уже ставить антибіотики в фокус водної політики
Європейська система контролю «emerging pollutants» має механізм Watch List у межах Водної рамкової директиви. Антибіотики (зокрема амоксицилін/ципрофлоксацин у різні періоди оновлення списків) розглядаються як речовини, для яких потрібні системні дані моніторингу та оцінки ризиків.
Для України це означає: інтеграція до ЄС неминуче підтягне вимоги до моніторингу мікрозабруднювачів та управління ризиками.
4) Є й позитивний напрям: контроль споживання антибіотиків
Україна вже робила кроки до більш контрольованого використання антибіотиків через механізми рецептурного відпуску/е-рецепта (як елемент антимікробної політики та зменшення самолікування).
Але для водної безпеки цього недостатньо: навіть «правильно призначені» антибіотики частково виходять зі стоками, якщо інфраструктура та управління залишками не готові.
Які можливі першочергові дії?
Фраза «концентрації малі, їх важко знайти» звучить заспокійливо — але в реальності саме довготривалий фон малих доз у воді може підштовхувати еволюцію стійкості та шкодити екосистемам. Глобальні оцінки вже дають цифри масштабу (8 500 тонн/рік лише від людського використання) і показують географію ризику.
Для України це не «чужа проблема»: поєднання зношеної інфраструктури, наслідків війни, навантаження на міські очисні системи та євроінтеграційних вимог робить тему антибіотиків у воді частиною національної безпеки здоров’я і довкілля.
Підготувала Людмила Циганок, засновниця ESG Liga, президентка Асоціації професіоналів довкілля PAEW, гендиректор «Офісу сталих рішень» спеціально для Проєкту «Перша школа водної та продовольчої стійкості»
Хочете завжди тримати руку на пульсі?
👉 Оформіть передплату на журнал «Sustainability Leaders Guide» на 2026 рік — для всієї команди вашого підприємства
Замовити передплату можна, звернувшись:
або
