Search
Generic filters
Вхід в кабінет
4 Трав 2023

Які можливі рішення для утилізації бурових стічних вод (БСВ)?

Які можливі рішення для утилізації бурових стічних вод (БСВ)?

Наскільки непростою є утилізація бурових стічних вод (БСВ) говорили на Форумі «ЕКОТРАНСФОРМАЦІЯ НАДРОКОРИСТУВАННЯ» 27 квітня у м. Львів. Детальніше ТУТ

Неодноразово це питання підіймається на всіх платформах Асоціації професіоналів довкілля PAEW.

Про проблематику утилізації бурових стічних вод (БСВ)

Проєктною документацією передбачено очищення і повторне використання БСВ. Пропонується, що очищена рідина може використовуватись для приготування бурового розчину на водній основі для буріння цієї ж свердловини або для буріння верхніх інтервалів сусідніх свердловин, для приготування тампонажних розчинів для кріплення обсадних колон, але лише після проведення лабораторних аналізів. Досить часто згідно з проведеними аналізами БСВ вони є не сумісними для оброблення бурових розчинів, оскільки відбувається так зване його «зварювання» чи «зпінення». Тому у рецептурах зазначають що необхідно використовувати чисту воду. Інколи у планах робіт під час первинного розкриття продуктивних горизонтів повторне використання води заборонено. 

Реально БСВ повторно використовується для миття бурового обладнання, труб, для охолодження штоків бурових насосів тощо і рідше для оброблення бурових розчинів. 

Тому обсяги БСВ постійно зростають і до закінчення буріння свердловини інколи можуть сягати 3,0–4,0 тис. м3, яку необхідно утилізувати.

Для вибору методів утилізації БСВ, розглянемо більш детально їх склад. Склад БСВ з декількох свердловин наведено у табл. 2, та порівняємо з вимогами комунальних підприємств деяких міст України (табл. 3). За зовнішнім виглядом бурові стічні води являють собою суміш коричневого чи темно-коричневого кольору, яка є практично непрозорою з легким запахом нафтопродуктів (фото 3б).

Склад бурових стічних вод

Таблиця 2

Забруднююча речовина Одиниці виміру Комишнянське ГКР св.№28 Машівське ГКР св.№ 126 Західно-Хрестищенське ГКР св.№ 532 Скиданівське ГКР св.№6 Скиданівське ГКР
св. №2
Колонтаївське ГКР св.№100 Семенцівське ГКР св.№103
Дата протоколу 23.06.22 22.12.22 10.02.22 10.02.22 07.05.21 22.08.22 02.10.19
Проєктна глибина м 6150 4180 3790 6485 6300 4530 — 
Вибій свердловини  м 5500 4150 2030 6450 5640 1572 — 
Водневий показник pH 9,80 10,5 10,1 8,50 12,0 5,80 7,36
Густина г/см3 1,065 1,001 1,030 1,040 1,030 1,075 1,032
Завислі частини мг/л 21698,0 42,0 94,0 1212,0 392,0 206,0 3840,0
Сухий залишок мг/л 57920,5 4150,0 57478,4 66405,4 59017,80 105506 48062
Хлориди мг/л 34160,0 2212,1 32075,0 37329,0 32756,0 61591,0 95141
Сульфати мг/л 110,28 155,55 199,99 773,62 2827,01 231,26 3075,9
Нафтопродукти мг/л 36,10 1,20 9,00 15,70 19,10 2,70 15,90

Нормативні вимоги до складу та властивостей стічних вод до систем централізованого водовідведення різних міст України

Таблиця 3

Забруднююча речовина Одиниці виміру Правил приймання стічних вод, наказ Мінрегіонбуду №316 Допустимі концентрації забруднюючих речовин у стоках м. Києва Допустимі концентрації забруднюючих речовин у стоках м. Одеси Допустимі концентрації забруднюючих речовин у стоках м. Вінниці Допустимі концентрації забруднюючих речовин у стоках м. Полтави Допустимі концентрації забруднюючих речовин у стоках м. Харкова Допустимі концентрації забруднюючих речовин у стоках м. Суми
Завислі частини мг/дм-3 300,0 300,0 165,0 300,0 286,7 300,0 254,3
Сухий залишок мг/дм-3 —  1000 1000 643,0 1000 —  987,0
Хлориди мг/дм-3 400,0 240,0 333,0 161,0 388,5 400,0 79,0
Сульфати мг/дм-3 350,0 380,0 155,0 80,0 115,7 350,0 77,4
Нафтопродукти мг/дм-3 10,0 4,5 0,33 2,8 2,25 5,0 2,1

Як видно з наведених результатів аналізів у табл. 2, БСВ це складна, високо мінералізована суміш, яка містить воду, у т. ч. супутньо-пластові води, завислі речовини, хлориди, нафтопродукти та інші компоненти, яку жодне комунальне підприємство не зможе прийняти її до систем централізованого водовідведення (табл. 3), як деякі підприємства неправдиво зазначають при наданні послуг. Особливо значні перевищення є по хлоридах, інколи навіть у сотню і більше разів, через високу концентрацію солей навіть має місце їх кристалізація (фото 5б). Автору невідомо, які спеціалізовані підприємства по поводженню з відходами, особливо в обласних центрах, володіють об’єктами для остаточного розміщення такої кількості рідких відходів. І розбавлення БСВ прісною водою для приведення у відповідність необхідним параметрам також є не реальним.

Зверніть увагу!

На сайті prozorro.gov.ua міститься інформація, що на даний час окремі суб’єкти господарювання з м. Одеси, м. Вінниці та м. Сєвєродонецька, надають послуги з вивезення та утилізації відходів буріння, і вартість таких послуг становить 4990, 5800 та 6090 грн/т. Варто зазначити, що у 2021 році одне з бурових підприємств, без посередників, розмістило свої тверді відходи буріння на полігоні для ТПВ всього лише за 58,8 грн/м3

Згідно з п. 246.2 ПКУ ставка податку за розміщення відходів, які віднесені до IV класу небезпеки (малонебезпечні) становить 5,50 грн/т. 

Причому у кваліфікаційних вимогах до учасників обов’язковою умовою є наявність ліцензії на поводження з небезпечними відходами, хоча відходи буріння до них не відносяться! І це створює досить небезпечний прецедент, оскільки за аналогією громадськість чи контролюючі органи можуть вимагати отримання ліцензії для бурових підприємств, що здійснюють захоронення відходів в амбарах. Але чомусь відсутня вимога щодо наявності узаконених місць чи об’єктів на розміщення відходів (сховища, полігони, комплекси, споруди, свердловини, ділянки надр тощо), особливо для рідких відходів таких як ВБР і БСВ. У договорах не міститься обов’язкова вимога, яким чином, на якому об’єкті, і яким документом виконавець підтверджує фактичну утилізацію/видалення відходів. Є тільки форма акта прийому-передачі наданих послуг, який оформляється при їх передачі. Хоча передбачено, що замовник має право здійснити перевірку діяльності виконавця, але масові скарги громадськості на несанкціоноване розміщення рідких відходів у факельних амбарах, ярах, лісопосадках, сміттєзвалищах, і кримінальні справи з цього питання, вказують на те, що не все так добре з утилізацією сторонніми організаціями (фото 6).

а) б)

Фото 6. Рідкі відходи: а) факельний амбар з БСВ чи СПВ; б) полігон ТПВ з ВБР

На практиці при амбарному бурінні проблема управління твердими і напіврідкими відходами буріння вирішена, за виключенням поводження з БСВ.

При безамбарному бурінні тверді відходи можуть перевозитися в амбари на інші бурові, розміщатися на полігонах для перешарування ТПВ чи у спеціально облаштовані накопичувачі. На думку автора, велика вартість з надання послуг сторонніми організаціями, на так звану «утилізацію», не сприяє будівництву власних об’єктів на розміщення таких відходів. Такі об’єкти можна облаштовувати не на землях сільськогосподарського призначення, а в покинутих кар’єрах чи на інших ділянках, які зазнали змін у структурі рельєфу, екологічному стані ґрунтів і материнських порід та у гідрологічному режимі внаслідок проведення гірничодобувних, геологорозвідувальних, будівельних та інших робіт. Причому можна вибрати найоптимальніші ділянки, з дуже низькими фільтраційними властивостями ґрунтів, глибоким заляганням ґрунтових вод, що досить часто не можна забезпечити безпосередньо на буровому майданчику, оскільки місце для свердловини обирається у першу чергу в залежності від геологічної будови, і лише потім від вибору на місцевості.

Таким чином, для вирішення проблем управління відходами буріння, необхідно зробити такі кроки:

  1. Вести з працівниками бурових бригад роз’яснювальну роботу щодо раціонального використання води.
  2. Оскільки галузеві стандарти втрачають свою чинність, необхідно на основі ГСТУ 41-00 032 626-00-007-97. «Охорона довкілля. Спорудження розвідувальних і експлуатаційних свердловин на нафту і газ на суші. Правила проведення робіт» та ГСТУ 41-00032626-00-023-2000 «Охорона довкілля. Рекультивація земель під час спорудження нафтових та газових свердловин» в установленому порядку, з урахуванням сучасних реалій розробити національні стандарти.
  3. При плануванні бурового майданчика обов’язково враховувати особливості рельєфу щодо зменшення поверхні водозбору, з якої дощові і талі води можуть потрапляти до відходів. Обваловувати амбари чи шламові ємності.
  4. Перед скиданням ВБР в амбари чи ємності використовувати комплексний підхід, тобто розділяти та осушувати ВБР з допомогою центрифуг та осушувачів, тверду фазу вивозити у місця видалення, а рідку фазу використовувати повторно.
  5. У місцях проведення бурових робіт з дотриманням законодавства збудувати накопичувачі для твердих та напівтвердих відходів буріння, хоча б по одному на область.
  6. БСВ після очистки, у разі їх сумісності з СПВ можна використовувати у системі підтримки пластового тиску. У разі аварійних ситуацій (водопроявлення), в результаті чого до БСВ можуть потрапляти у значній кількості СПВ, також доцільно розглянути можливість повернення їх у підземні горизонти.
  7. Найкращим і найбільш екологічно безпечним варіантом управління БСВ є захоронення стічних вод у глибокі підземні водоносні горизонти. Для цього треба обрати на декількох родовищах ліквідовані, законсервовані чи нагнітальні свердловини. Необхідно отримати спеціальні дозволи на ці ділянки надр для скидання стічних вод. В установленому порядку пройти процедуру з ОВД. Розробити проєктно-кошторисну документацію. Крім цього, згідно із Законом України «Про управління відходами» утворювач відходів має право обробляти відходи самостійно, за наявності дозволу на здійснення операцій з оброблення відходів, або передавати їх для оброблення суб’єктам господарювання у сфері управління відходами, які мають такий дозвіл. У разі захоронення небезпечних речовин — ліцензію на здійснення господарської діяльності з управління небезпечними відходами. 
  8. У районах проведення бурових робіт облаштувати декілька майданчиків для прийому і доочистки ВБР та БСВ, і по трубопроводах насосами подавати очищену рідку фракцію для захоронення її у підземні горизонти вибраних свердловин, а тверду фазу у накопичувачі чи на полігони ТПВ.

Увага! Матеріал публікується частково і є невід’ємною частиною Журналу «SUSTAINABILITY LEADER’S GUIDE» №4, 2023 (посилання на зміст випуску ТУТ) (будь-яке копіювання і поширення можливе лише за умови вказування першоджерела з гіперактивним посиланням).

Петро ДригуличАвтор: Петро Дригулич, голова комітету з охорони атмосферного повітря Асоціації професіоналів довкілля PAEW, експерт з екологічної та радіаційної безпеки у нафтогазовій галузі, к. геол. н.

Щоб замовити випуск чи матеріали, зверніться в редакцію! Контакти ТУТ