Чому якість повітря — стратегічне питання для територіальних громад?
АВТОР:
ЛЮДМИЛА БУГ, експертка з міжнародної діяльності Агенції регіонального розвитку Одещини
Атмосферне повітря — це базовий ресурс, яким користуються всі мешканці громад незалежно від віку, статі чи соціального статусу. Якість повітря — це не лише екологічне, а й соціально-економічне та стратегічне питання розвитку громад.
Важливо врахувати, що погіршення якості повітря зменшує продуктивність праці, підвищує витрати на охорону здоров’я, гальмує розвиток туризму та знижує інвестиційну привабливість територій. За європейськими оцінками, економічні збитки від забруднення повітря сягають 4–5 % ВВП.
Виклик на сьогодні для громад — відсутність актуальних, локальних даних, необхідних для ухвалення рішень: планування територій, видачі дозволів, розробки програм охорони довкілля.
У межах Угоди про асоціацію між Україною та ЄС держава взяла на себе зобов’язання гармонізувати законодавство у сфері охорони атмосферного повітря з Директивою 2008/50/ЄС про якість атмосферного повітря та чистіше повітря для Європи, а також з Директивою 2010/75/ЄС (IED) про промислові викиди. Це означає:
Українські громади стають безпосередніми виконавцями частини цих зобов’язань через свої повноваження у сфері планування, моніторингу та реалізації природоохоронних програм.
У 2025 році, з огляду на реформу дозвільної системи та цифровізацію екоконтролю через платформу «ЕкоСистема», громади отримують реальні інструменти впливу — від погодження дозволів до оперативного реагування на перевищення викидів у режимі онлайн.
ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ ГРОМАД:
У громад є різноманітні джерела забруднення — від великих підприємств до приватного сектору.
Стаціонарні джерела — це об’єкти, які постійно розташовані на певній території та здійснюють викиди забруднюючих речовин у процесі своєї діяльності. Вони є основним об’єктом дозвільної системи та контролю з боку держави і громад. Такі об’єкти повинні мати дозвіл на викиди забруднюючих речовин (Постанова КМУ № 302).
Власники повинні проводити інвентаризацію джерел, дотримуватись технологічних регламентів, виконувати вимоги контролю та звітності. А ТГ мають право отримувати копії дозволів, брати участь у погодженні та здійснювати локальний моніторинг поблизу потенційно проблемних об’єктів.
Пересувні джерела — це транспортні засоби, машини та механізми, що переміщуються територією громади та викидають забруднюючі речовини під час роботи двигунів внутрішнього згоряння. Зверніть увагу, що вони не підпадають під дозвільну систему викидів, але формують основний фоновий рівень забруднення у містах та селищах.
У містах з великим трафіком важливо встановлювати мобільні пости контролю якості повітря поблизу транспортних коридорів.
Окрему проблему становлять джерела, які не мають організованих систем відведення викидів, не проходять дозвільні процедури або взагалі працюють нелегально. Саме такі джерела часто створюють найбільше скарг від населення, навіть якщо їх внесок у загальний баланс менший. Вони ускладнюють роботу системи моніторингу та занижують офіційну картину забруднення.
ПРАКТИЧНИЙ АЛГОРИТМ ДЛЯ ГРОМАД:
Кожне підприємство, яке має стаціонарні джерела викидів забруднюючих речовин, зобов’язане проводити виробничий контроль відповідно до вимог Закону України «Про охорону атмосферного повітря» та підзаконних актів.
Постанова КМУ № 827 від 14 серпня 2019 року визначає порядок здійснення державного моніторингу атмосферного повітря. Його мета — отримання достовірної, репрезентативної інформації про стан повітря для ухвалення управлінських рішень на національному та регіональному рівнях. Цей контроль є першим рівнем моніторингу якості атмосферного повітря та охоплює кілька видів:
Періодичний контроль
| Санітарно-гігієнічний контроль
| Щоденний (оперативний) облік
|
Важливо налагодити регулярний обмін інформацією з підприємствами, особливо великими котельнями та агропромисловими комплексами.
Зверніть увагу, що з 2024–2025 років в Україні впроваджується сучасний механізм онлайн-контролю викидів з великих стаціонарних джерел. Відповідно до оновлених вимог, підприємства певних категорій зобов’язані встановлювати АСК — автоматизовані системи контролю викидів, які:
Громади мають у своєму розпорядженні широкий набір інструментів, від планування і нормативного контролю до стимулювання інновацій.
Одним з базових інструментів управління якістю повітря на рівні територіальних громад є розроблення та реалізація місцевих екологічних програм, передбачених Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища».
ТГ можуть інтегрувати план дій у загальну екологічну програму або розробляти окремий документ — залежно від масштабів проблеми та наявних ресурсів.
Також управління якістю повітря неможливе без інтеграції екологічних вимог у містобудівну та планувальну документацію. Адже, інтегроване планування дозволяє запобігати проблемам, а не лише реагувати на них. Це один з найефективніших інструментів управління повітрям у довгостроковій перспективі.
Окрім контролю, громади можуть і мають стимулювати зниження викидів через позитивні інструменти:
Такі інструменти часто ефективніші за формальні штрафи, оскільки створюють економічну зацікавленість бізнесу в зниженні впливу на повітря.
Взаємодія громади, бізнесу та контролюючих органів
Якість повітря залежить не лише від нормативів, а й від ефективності комунікації та співпраці між громадою, бізнесом і контролюючими структурами.
Органи місцевого самоврядування (ОМС) є ключовою ланкою між державними інституціями, бізнесом та населенням, особливо у питаннях охорони атмосферного повітря. Їхня роль не обмежується погодженням документів — вона охоплює планування, комунікацію, моніторинг та реагування.
Екологічні конфлікти часто виникають через нестачу достовірної інформації та недовіру між сторонами. Громада має бути посередником, який швидко та об’єктивно реагує на інциденти.
В Україні вже є успішні приклади, коли громади, бізнес і державні структури разом вирішують питання забруднення повітря:
КЕЙС 1. Впровадження системи онлайн-моніторингу в середній громаді
Місце: умовна Середня громада (населення близько 45 тис. осіб) у центральній частині України
Завдання: створити локальну систему моніторингу повітря для оперативного реагування на скарги населення та планування природоохоронних заходів.
Ключові дії громади:
Результати:
КЕЙС 2. Модернізація котелень з переходом на низькоемісійне паливо
Місце: громада Західної України, населення ~30 тис. осіб
Завдання: знизити рівень пилових викидів та покращити якість повітря у центральній частині населеного пункту, де розташована стара вугільна котельня.
Ключові кроки:
Результати:
КЕЙС 3. Розробка та виконання Плану дій з охорони атмосферного повітря
Місце: промислово-аграрна громада півдня України
Завдання: розробити системний документ для управління якістю повітря у зв’язку з перевищенням пилових показників та численними джерелами (елеватор, дороги з інтенсивним рухом, приватний сектор).
Ключові етапи:
4. План затверджено рішенням ради громади та погоджено з Міндовкіллям.
Результати:
Територіальні громади можуть і повинні стати активними гравцями у системі управління якістю атмосферного повітря, поєднуючи інструменти моніторингу, планування, партнерства та комунікації.
Досвід перших пілотних рішень в Україні доводить: навіть середні та малі громади здатні впроваджувати ефективні екологічні практики за умови стратегічного підходу та співпраці.
Ця рубрика створюється в рамках проєкту «Всеукраїнський освітньо-консультаційний центр «АКАДЕМІЯ ЗЕЛЕНИХ ПРОФЕСІЙ», що реалізується за підтримки Посольства Республіки Словенія в Україні і Міністерства закордонних та європейських справ Республіки Словенія
З питань, що виникають, звертайтеся:
📞 безкоштовно зі стаціонарних та мобільних телефонів: 0 800 330 351
