ЕКО-РАДАР: запитують громади. Дайджест за грудень
Війна принесла громадам не лише руйнування будівель і доріг, а й складні виклики для довкілля: забруднена вода, небезпечні відходи, пошкоджені ліси, зміни у водному режимі та кліматичні ризики. Щодня місцева влада і мешканці стикаються із запитаннями, на які важко знайти готові відповіді.
ЕКО-РАДАР — це консультаційна платформа від PAEW для підприємств, органів місцевого самоврядування та активних громадян, де можна поставити будь-яке практичне запитання щодо екологічного законодавства, дозволів, ОВД, управління відходами, будівництва, охорони природи тощо — і швидко отримати перевірену відповідь від фахівців: екологів, проектувальників, юристів.
Маєте питання – поставте їх у формі ↓
🔎 СИТУАЦІЯ 1:
Як під час ремонту електромереж врахувати екологічні стандарти і уникнути ризику витоків мастил із трансформаторів?
РОЗ’ЯСНЕННЯ:
Перед тим як розпочати ремонт електромереж, важливо забезпечити системний підхід до екологічної безпеки. Першим кроком є інвентаризація обладнання: необхідно скласти детальний перелік трансформаторів та іншої техніки, де використовується мастило. Для кожного об’єкта слід визначити обсяг, тип оливи та її небезпечні властивості, керуючись положеннями Технічного регламенту щодо безпечності хімічної продукції. Це допоможе правильно оцінити потенційні ризики та обрати заходи захисту.
Не менш важливим є вибір підрядника: у договорах із ремонтними організаціями потрібно обов’язково прописати умови з охорони довкілля та відповідальність за можливі витоки мастил. Це дисциплінує виконавців і гарантує дотримання екологічних вимог.
Окремо варто подбати про захисні засоби — на об’єкті заздалегідь мають бути доступні сорбційні матеріали для локалізації можливих розливів, ємності для збору відпрацьованих мастил і герметичні майданчики для тимчасового зберігання.
У процесі демонтажу й заміни мастил слід використовувати герметичні насоси та обладнання, що дозволяють перекачувати мастило без контакту з навколишнім середовищем. Категорично забороняється потрапляння мастил у ґрунт чи каналізаційні системи.
Для запобігання аваріям потрібно ще до початку робіт розкласти навколо трансформаторів сорбційні мати або гранули, які зможуть локалізувати витік. Якщо ж він все-таки станеться, забруднені матеріали слід негайно зібрати та помістити у спеціальну тару для подальшої утилізації.
Відпрацьовані трансформаторні оливи класифікуються як небезпечні відходи згідно з Національним переліком відходів. Їх не можна зберігати чи утилізувати самостійно. Єдино правильним шляхом є передача ліцензованим компаніям, які мають дозволи на регенерацію або утилізацію таких відходів.
Уся діяльність повинна супроводжуватися належним документуванням: заповнюється картка перевезення відходів, а дані про їхній рух обов’язково вносяться в електронний облік через ЕкоСистему.
Для довгострокового зниження екологічних ризиків варто інвестувати в модернізацію обладнання, зокрема — використовувати трансформатори, що працюють на біорозкладних синтетичних оливах, менш шкідливих для довкілля.
Додатковим рівнем безпеки є встановлення систем вторинного захисту — маслоприймальних резервуарів або піддонів, які здатні зібрати випадкові витоки.
Також критично важливо забезпечити навчання персоналу: ремонтні бригади та електрики мають бути поінструктовані щодо дій у разі аварійного розливу мастил, включно з використанням сорбентів та повідомленням відповідальних осіб.
Підсумовуючи, важливо:
🔎 СИТУАЦІЯ 2:
Чи потрібно робити екологічну оцінку перед запуском відновлених котелень або теплопунктів?
РОЗ’ЯСНЕННЯ:
ОВД потрібна лише тоді, коли реконструкція передбачає зміни, що можуть створювати новий вплив (інший вид палива, збільшення потужності, нова технологія). Якщо ж котельня чи теплопункт відновлюються без змін, то достатньо оновити дозволи та виконати стандартні екологічні процедури.
Якщо відновлення котельні чи теплопункту здійснюється без змін — не збільшується потужність, не змінюється вид палива та не встановлюється нова технологія спалювання, тоді така діяльність зазвичай не потребує проходження процедури оцінки впливу на довкілля (ОВД).
Водночас, у разі реконструкції із:
Закон України «Про оцінку впливу на довкілля» (№ 2059-VIII) визначає перелік діяльності та об’єктів, що підлягають ОВД. У сфері енергетики це насамперед:
Тому відновлення невеликих котелень чи теплопунктів зазвичай не входить до цього переліку.
При цьому підприємство зобов’язане забезпечити виконання інших вимог природоохоронного законодавства, зокрема:
Практичні кроки для громади чи підприємства
1) Перевірити потужність і тип палива котельні — це ключовий критерій для необхідності ОВД.
2) У разі сумнівів — звернутися до Міндовкілля чи обласної військової адміністрації (як уповноваженого органу з питань ОВД) за офіційним роз’ясненням.
3) Оновити дозвільні документи:
4) Після запуску забезпечити контрольні вимірювання викидів, що підтвердять відповідність екологічним нормативам.
🔎 СИТУАЦІЯ 3:
Як безпечно зберігати та утилізувати уламки старих трубопроводів, що містять ізоляційні матеріали з невідомим складом?
РОЗ’ЯСНЕННЯ:
Поки склад ізоляції не підтверджено лабораторно, відходи вважаються потенційно небезпечними, тому поводження з ними має здійснюватися максимально обережно.
Насамперед необхідно провести обстеження ізоляційних матеріалів, оскільки вони можуть містити небезпечні домішки: азбест, бітумні чи смолисті складові, волокнисті матеріали. Якщо склад невідомий, відбирають зразки та передають до акредитованої лабораторії для аналізу. Це дає можливість встановити хімічний склад, а також визначити клас небезпеки відходів згідно з Національним переліком відходів.
До моменту визначення складу відходів уламки труб і залишки ізоляції необхідно зберігати окремо від інших відходів. Майданчик для тимчасового складування має відповідати вимогам:
Уламки ізоляції або труби з підозрою на наявність азбесту чи інших волокон потрібно складати в герметичні мішки або контейнери, забезпечити маркування з позначкою «відходи з невизначеним складом».
Подальші дії залежать від результатів аналізу:
Усі операції повинні супроводжуватись належною документацією: картками перевезення відходів, а також внесенням даних до ЕкоСистеми.
Практичний алгоритм
1) Відібрати зразки ізоляції та передати на лабораторний аналіз.
2) Тимчасово скласти уламки труб на майданчику з твердим покриттям, використовуючи герметичні мішки/контейнери.
3) Отримати результати аналізу та визначити клас небезпеки.
4) Передати відходи:
5) Оформити супровідні документи та внести інформацію до ЕкоСистеми.
🔎 СИТУАЦІЯ 4:
Що робити з великою кількістю зруйнованого асфальту та бетону: чи можна їх повторно використовувати в ремонті доріг?
РОЗ’ЯСНЕННЯ:
Повторне використання зруйнованого асфальту та бетону не лише дозволене, але й економічно вигідне та екологічно доцільне. Головне — провести попередню перевірку складу і дотримуватися будівельних стандартів.
Зруйновані асфальтові та бетонні покриття належать до будівельних і демонтажних відходів (Національний перелік відходів). Якщо вони не містять небезпечних домішок (смол, азбесту, залишків палива тощо), то вважаються інертними відходами, які можна повторно використовувати.
У випадках руйнувань після пожеж, вибухів чи обстрілів рекомендується обов’язково відбирати проби та перевіряти їх у лабораторії на вміст шкідливих речовин, щоб підтвердити безпечність.
Вторинне використання матеріалів дає змогу зменшити навантаження на полігони та економити кошти:
Щоб уникнути шкоди довкіллю, поводження з відходами повинно відповідати базовим вимогам:
Практичний алгоритм
🔎 СИТУАЦІЯ 5:
Як під час відновлення мостів та дамб врахувати ризики підтоплень і зміни русла річок?
РОЗ’ЯСНЕННЯ:
Безпечне відновлення мостів та дамб неможливе без врахування гідрологічних ризиків, кліматичних змін і екологічних вимог. Грамотне планування знижує ймовірність підтоплень і збитків у майбутньому.
Перед початком будь-яких відновлювальних робіт обов’язково виконуються гідрологічні та геодезичні вишукування. Це дозволяє:
Для достовірності розрахунків використовуються дані ДСНС, Укргідрометцентру, басейнових управлінь водних ресурсів.
При відновленні мостів, дамб та інших споруд ключовим є врахування гідрологічних умов:
Практичний алгоритм для громад і підрядників
Цей матеріал є невідʼємною частиною журналу «Sustainability leaders guide» №12, 2025 від «Офісу сталих рішень».
Проєкт реалізується Асоціацією професіоналів довкілля (PAEW) у співпраці з «Офісом сталих рішень», за підтримки Посольства Словенії в Україні та Міністерства закордонних та європейських справ Республіки Словенія.
З питань, що виникають, звертайтеся:
📞 безкоштовно зі стаціонарних та мобільних телефонів: 0 800 330 351
