ESG стратегія: які стадії інтеграції у бізнес? Покроковий алгоритм
Стратегія сталого розвитку компанії або як ще часто називають ESG стратегія, яка покриває 3 важливі компоненти діяльності компанії та її впливу, а саме: Environment – навколишнє середовище, Society – суспільство, Governance – управління, є інтегрованою частиною загальних стратегій компаній у західному світі і стає все більш актуальною для багатьох українських компаній.
Попри поширені стереотипи, що сталий розвиток стосується лише екологічних ініціатив, благодійності чи КСВ проектів, важливою складовою сталого розвитку є також Економіка і процвітання компанії у довгостроковій перспективі. Doing GOOD while doing GOOD BUSINESS – це про те, що успішність бізнесу і позитивний вплив на світ, у якому ми живемо – це взаємопов’язані речі. І доказом цьому є багато світових компаній, які поставили сталий розвиток у центрі своїх стратегій, Patagonia, Unilever, Google… а також менших компаній і стартапів у всьому світі.
❓ Що може дати сталий розвиток бізнесу?
За версією UX Berlin визначено декілька ключових драйверів, які мотивують компанії впроваджувати практики сталого розвитку:
✅ EFFICIENCY — Збільшення ЕФЕКТИВНОСТІ компанії: починаючи від енергоефективності та більш ефективного використання усіх ресурсів завдяки різним технічним рішенням (датчики світла, води, сучасні системи опалення та ізоляції), до загальної ефективності компанії завдяки запровадженню програм Lean, чи елементів кругової економіки (де ресурси використовують повторно і замикають у цикл)
✅ COSTS — Зменшення ВИТРАТ: заходи щодо більш ефективного використання ресурсів приводять напряму до зменшення операційних витрат в компанії, і чим більший масштаб – тим більша економія коштів за рахунок оптимізації.
✅ REVENUES — Збільшення ПРИБУТКІВ – споживачі готові платити більше за продукти та сервіси, які є еко та відповідальними. Додана цінність відображається у більшій маржинальності і більших прибутках. За даними компанії Unilever, сталі бренди зростають удвічі швидше, і мають більший показник лояльності клієнтів.
✅ WORKFORCE – приваблення та утримання ТАЛАНТІВ – міленіали, які до 2025 року складатимуть ¾ робочої сили у світі з 5х більш імовірністю працюватимуть на компанії, у яких є велика мета. У таких компаній на 38% більша лояльність працівників та на 21% вища продуктивність, що безумовно є вагомим стимулом для того щоб забезпечити свою компанію хорошим людським капіталом.
✅ REPUTATION – РЕПУТАЦІЯ компанії – згідно даних світового репутаційного рейтингу компаній Reptrack Report 2023 ESG фактори складають більше 80% серед усіх факторів, що впливають на репутацію компаній. Тут і про етичні практики управління компанією, і про ставлення до працівників і про вплив на навколишнє середовище.
✅ RISKS – оцінка РИЗИКІВ – діяльність будь-якої компанії не відбувається ізольовано, і піддається багатьом ризикам, які варто оцінювати та мати розроблені відповідні плани. Рамка сталого розвитку дозволяє подумати про різні групи ризиків: ті, які пов’язані з навколишнім середовищем: наприклад зміна клімату та підняття температур суттєво впливає на бізнеси з харчової промисловості та сільського господарства, пандемія COVID суттєво вплинула на глобальні ланцюги постачання, війна спровокувала багато ризиків, які пов’язані з людським капіталом і не тільки. Розуміти та управляти ризиками є вкрай важливо для компаній будь-якого розміру.
✅ INNOVATION – створення ІННОВАЦІЙ – рамка цілей сталого розвитку дозволяє через призму глобальних викликів подивитись на можливості для створення нових продуктів та сервісів. До прикладу мило-пінка створене з метою економії води у регіонах де недостатнє забезпечення водою стало дуже популярним у всьому світі, сервіси по лізингу та оренді: від авто до джинсів, продукти створені по моделі кругової економіки (ті, які використовуються повторно, ремонтуються, відновлюються або переробляються у нові продукти) – все це набирає все більшої популярності.
✅ ECOSYSTEM – розбудова ЕКОСИСТЕМ – лише у партнерстві та розбудові екосистем бізнес може досягти значного успіху та робити вагомий вплив на вирішення тих чи інших проблем. Починаючи від співпраці з локальними громадами, забезпечуючи їхнє процвітання та розвиток, створюючи робочі місця, співпраці бізнесів: галузевої та міжгалузевої, а також співпраця з державою задля спільного процвітання.
Тепер слово за Європарламентом та Радою Євросоюзу. Чи значить це, що ESG-порядок денний відійде на задній план?
В Україні основним драйвером регулювань у сфері сталого розвитку стала Стратегія, яку прийняв уряд 10 жовтня 2024 року (Стратегія запровадження звітності зі сталого розвитку для українських підприємств).
Це один з найбільш практичних урядових документів у сфері ESG і є значним кроком на шляху до сталого бізнесу та інтеграції України з ЄС.
Стратегія – не лише формальний документ, а амбітний план, що покладає на бізнес завдання у прозорому управлінні та відповідальності. Вона визначає базу на основі європейських стандартів ESRS, з додатковими процедурами аудиту та контролю, що сприятимуть довірі до звітності.
Сталий розвиток часто є глибоко вкоріненим у компанії завдяки цінностям та візії засновників, власників, корпоративній культурі компанії, проте не є усвідомленим і не носить системного характеру, а отже не приносить тої користі та вигоди для бізнесу, яку може дати. Це як гра в одні ворота, а отже і сприймається компанією як додаткові витрати. Щоб це було не витратами, а інвестиціями, компанія повинна підійти до своїх практик усвідомлено та системно, заміряти результати та вплив і інтегрувати їх у стратегію компанії.
Серед основних стадій інтеграції сталого розвитку у компанії можна виділити:
Часто у компаніях наявні окремі пазлики перших трьох стадій у тих чи інших точкових рішеннях, програмах та ініціативах. Проте повна картина, яка принесе свої дивіденди бізнесу, можлива лише якщо ці пазлики з’єднані, узгоджені, системні та справді відповідають ключовій діяльності та цінностям компанії.
❓ Кому варто вже зараз почати думати про сталий розвиток?
Якщо оминути законодавчий аспект, який відіграє роль одного з ключових драйверів інтеграції сталого розвитку у європейських компаніях, і в найближчому майбутньому стане також драйвером і для України при інтеграції в ЄС, є певні групи бізнесів, яким варто починати працювати у напрямку сталого розвитку вже зараз:
Ті, хто працює з міжнародними компаніями та мультинаціоналами. У таких компаній сталий розвиток впроваджено вже на рівні постачальників, тобто є розроблені певні вимоги до компаній, з якими вони можуть працювати. Відповідно, якщо компанія бажає працювати з Microsoft, McDonalds чи будь-якою іншою великою корпорацією то повинна бути готова до соціальних та екологічних аудитів, впровадження відповідних ISO та інших стандартів, наданні тих чи інших даних з ключових метрик сталого розвитку, презентації своєї стратегії зі сталого розвитку та ESG звітування.
Ті, хто орієнтується на експорт. Для компаній, які експортують, сталий розвиток є важливим аспектом виходу і позиціонування на зовнішньому ринку, а також адаптації до законодавчих вимог тієї чи іншої країни.
Ті, хто хоче залучати кошти для розвитку бізнесу. Зокрема, кошти від наших закордонних партнерів у вигляді грантів, кредитів, залучення інвестицій. Незважаючи на цільове призначення таких коштів, при оцінюванні заявки велика увага приділяється питанням ESG, і ці запити все частіше стають більш формалізованими: якщо раніше було достатньо просто розповісти про КСВ проекти компанії у довільній формі, то зараз запитують і про вплив на довкілля, і про етичне управління і багато інших аспектів у формі ESG звіту.
Ті, хто хоче створювати продукти і послуги з великою доданою цінністю та будувати компанію для наступних поколінь – GOOD to GREAT – як у відомій одно іменній книзі Джима Коллінза.
Війна, скажете Ви, з безліччю своїх викликів, і не на часі думати про сталий розвиток. Саме час, бо ці виклики взаємопов’язані: візьмемо лише один з прикладів, який лежить на поверхні: енергозабезпечення/енергонезалежність підприємства та альтернативні джерела чистої енергії – тож війна це як каталізатор тих трансформацій, які нам треба пройти на шляху до успішного завтра!
Матеріал підготовлено в рамках СПЕЦкурсу «ESG для українського бізнесу: від вимог законодавства до стратегії впровадження»
Отримайте доступ до 8 практичних модулів про ESG для фахівців підприємств, організацій і банків 👇
З питань щодо курсу:
Безкоштовно зі стаціонарних та мобільних телефонів: 0 800 330 351
або
