Search
Generic filters
Вхід в кабінет

GHG Protocol: як Scope 1, 2 і 3 визначають кліматичний профіль підприємства?

АВТОР:

ІРИНА ДАНИЛКІНА, Генеральний директор БЮРО «ЕКО-СТРІМ»

GHG Protocol — це не один монолітний документ, а ціла родина стандартів та посібників. Ця структура дозволяє компанії обирати рівень деталізації та фокус обліку залежно від її розміру, галузі та стратегічних цілей.

        • Корпоративний стандарт обліку та звітності (Corporate Standard)

Це наріжний камінь усієї системи та відправна точка для будь-якої організації. Він надає вичерпні інструкції для підготовки корпоративного звіту про викиди ПГ, охоплюючи сім основних газів (CO₂, CH₄, N₂O та інші). Освоєння цього стандарту є першим і найважливішим кроком.

        • Стандарт корпоративного ланцюжка створення вартості (Scope 3 Standard)

Цей стандарт дозволяє розширити горизонт і оцінити вплив усього ланцюжка вартості. Він є доповненням до Корпоративного стандарту та детально описує методологію обліку викидів за 15 категоріями, що охоплюють діяльність постачальників (upstream) та споживачів (downstream).

        • Стандарт життєвого циклу продукту (Product Life Cycle Standard)

Цей стандарт призначений для компаній, які прагнуть зрозуміти та зменшити вуглецевий слід окремих товарів чи послуг. Він надає методологію для розрахунку сукупних викидів протягом усього життєвого циклу продукту — «від колиски до могили».

Важливо розуміти стратегічну різницю: 

Стандарт Scope 3 використовується для корпоративної стратегії (управління ризиками, звітування інвесторам), тоді як Стандарт продукту — це інструмент для маркетингу та інновацій (обґрунтування «зелених» заяв, інформування споживачів).

Scope 1, 2, 3: Як розмежувати сфери кліматичної відповідальності?

Центральним елементом методології GHG Protocol є поділ усіх викидів на три категорії, або «сфери» (Scopes). Цей поділ — логічна структура, що допомагає компанії зрозуміти джерела своїх викидів та визначити сфери свого впливу.

Scope 1: Прямі викиди. Це викиди, що походять безпосередньо з джерел, які належать компанії або контролюються нею.

Аналогія: «Те, що горить у вас».

Приклади: спалювання газу у власних котельнях, пальне у службових автомобілях, технологічні викиди (у виробництві цементу чи сталі), витоки холодоагентів.

Scope 2: Непрямі енергетичні викиди. Це непрямі викиди від генерації електроенергії, тепла чи пари, які компанія купує та споживає.

Аналогія: «Енергія, яку ви купуєте».

Приклади: споживання електроенергії з національної мережі, закупівля гарячої води чи пари у міської теплоцентралі.

Scope 3: Інші непрямі викиди. Це найширша категорія, що охоплює всі інші непрямі викиди у ланцюжку створення вартості компанії.

Аналогія: «Весь ваш ланцюжок вартості».

Приклади: виробництво закупленої сировини, транспортування продукції сторонніми перевізниками, відрядження співробітників, утилізація відходів, використання проданої продукції клієнтами.

Ці три сфери представляють собою кола впливу: Scope 1 — зона прямого контролю, Scope 2 — зона впливу через закупівлі, а Scope 3 — зона партнерства та інновацій.

ДНК вашого бізнесу: Як Scope 1, 2 і 3 визначають ваш кліматичний профіль

Сфера (Scope)

Визначення та Аналогія

Ключові джерела для українського підприємства

Стратегічне значення

Scope 1

Прямі викиди. «Дим з вашої труби та вихлоп з вашого транспорту». Викиди від джерел, що належать компанії або контролюються нею.

Спалювання газу/вугілля/мазуту в котельнях; паливо для власного автопарку (вантажівки, легкові авто); технологічні викиди (у металургії, виробництві цементу, хімічній промисловості); витоки холодоагентів із систем кондиціонування та охолодження.

Операційна ефективність та прямі витрати. Вимірювання Scope 1 напряму пов’язане з витратами на паливо. Зменшення цих викидів означає пряму економію коштів та зниження залежності від коливань цін на енергоносії.

Scope 2

Непрямі енергетичні викиди. «Відповідальність за дим на чужій трубі, яка генерує вашу енергію». Викиди від генерації придбаної електроенергії, тепла, пари.

Споживання електроенергії з об’єднаної енергосистеми України; закупівля тепла у міських тепломереж або пари у промислових постачальників.

Енергетичний ризик та можливості декарбонізації. Вимірювання Scope 2 показує залежність компанії від вуглецевої інтенсивності національної енергосистеми. Це створює бізнес-кейс для підвищення енергоефективності, укладання договорів на «зелену» енергію або встановлення власних сонячних панелей.

Scope 3

Інші непрямі викиди. «Весь ваш ланцюжок вартості — від постачальника сировини до смітника вашого клієнта». Усі інші непрямі викиди, що виникають у ланцюжку створення вартості.

Upstream: Закупівля сировини (метал, хімікати, агропродукція), логістика (перевезення вантажів підрядниками), відрядження, поїздки співробітників на роботу. Downstream: Використання проданої продукції, її утилізація, транспортування до клієнтів.

Ланцюговий ризик та стратегічна співпраця. Тут знаходяться найбільші, але найменш очевидні ризики (репутаційні, регуляторні) та можливості. Управління Scope 3 вимагає співпраці з постачальниками та клієнтами, що веде до більш стійкого та інноваційного ланцюжка створення вартості.

GHG Protocol — це не просто набір правил, а логічна, масштабована та всесвітньо визнана операційна система для управління вуглецевим слідом. Він перетворює абстрактне поняття «викиди» на конкретні, вимірювані категорії, пов’язані з операційною ефективністю, витратами та ризиками. Розуміння поділу на Scope 1, 2 та 3 — перший і найважливіший крок до побудови прозорої та ефективної системи управління викидами.

Цей матеріал публікується частково і є невідʼємною частиною журналу «Sustainability leaders guide» №9, 2025 від «Офісу сталих рішень». 

У серії статей ми детально розберемо тему: «Як порахувати викиди: базова формула та практичні приклади».

Хочете отримати повний доступ до всіх матеріалів і відеоуроку?

👉 Оформіть передплату на журнал «Sustainability Leaders Guide» на 2026 рік!

Це єдиний в Україні прикладний журнал, створений практиками для практиків.

У виданні — жодної теорії, лише робочі ситуації, алгоритми дій, перевірені рішення, практичні кейси та поради, які можна застосувати безпосередньо на робочому місці.

Не оформили передплату на журнал? Зверніться:

      • 0 800 330 351 

або 

      • 063 441 23 58, i.plugareva@ukraine-oss.com
      • 098 999 63 12, a.moroz@ukraine-oss.com
      • 067 110 71 73, 093 787 29 64, v.tymoshenko@ukraine-oss.com
      • (099) 370-4227, (096) 740-3028, a.prystupa@ukraine-oss.com