Search
Generic filters
Вхід в кабінет

Гірничодобувне підприємство: як не промахнутись в економіко-екологічній складовій при плануванні та які наслідки помилок для інвестора?

Матеріал підготував Олександр Гневуш, головний геолог, директор по роботі з клієнтами Геологічної Інвестиційної Групи

В матеріалі розібрали:

  • Як відбувається продаж спецдозволів?
  • Що важливо для надрокористувачів?
  • Яка економічна складова при плануванні гірничодобувного підприємства?
  • Які наслідки для інвестора при невідповідності очікуваних запасів реальності?
  • Які можливі екологічні та інфраструктурні ризики?
  • Що робити надрокористувачам, щоб уникнути проблемних активів?
  • Що передбачає передпроєктний моніторинг?

Попри війну бізнес в Україні функціонує, будує стратегії та інвестує кошти. Як відомо, досить відчутну частину надходжень до державного та місцевого бюджетів займають податки від надрокористувачів і рентна плата за користування надрами. 


Скільки держава отримала коштів торік? 

Упродовж 2023 року команда Держгеонадр готувала нові об’єкти для виставлення на електронні торги, оголошувала та проводила аукціони, видавала спеціальні дозволи на користування надрами. Також надрокористувачі мали змогу подати свою пропозицію на аукціон.

За інформацією Державної служби геології та надр України, протягом минулого — 2023 року в Україні видали 465 спеціальних дозволів на користування надрами, що на 58 % більше, ніж роком раніше. Розмір збору сягнув рекордних 2,4 мільярда гривень, з яких 75 % становили надходження, отримані в результаті проведення електронних торгів, виставлених на аукціони.


Як відбувається продаж спецдозволів?

В Україні отримання права на користування надрами регулюється Кодексом про надра та іншими відповідними нормативно-правовими актами. Компанії, які бажають видобувати корисні копалини, зобов’язані отримати такий дозвіл, в більшості випадків, шляхом купівлі на аукціоні через систему Prozorro.Продажі.

Початкова вартість спеціального дозволу на користування надрами, що виставляється на аукціон, розраховується на підставі Методики визначення початкової ціни продажу на аукціоні (електронних торгах) спеціального дозволу на право користування надрами, що затверджена постановою КМУ від 15 жовтня 2004 року № 1374.

Зверніть увагу!

Якщо на аукціон виставляється родовище корисних копалин, запаси якого затверджені Державною комісією України по запасах корисних копалин та обліковані Державним балансом корисних копалин, то вартість такого дозволу напряму залежить від обсягу таких запасів та їх вартості (одиниці вартості товарної продукції, що публікується щоквартально на сайті Держгеонадр).

Контури таких родовищ, що виставляють Держгеонадра на аукціон, визначені на дату підрахунку запасів, а це часто-густо — 70-80-ті роки минулого століття, коли ще не враховувався екологічний аспект під час оцінки запасів, і такі родовища оцінювались в річищах та прибережно-захисних зонах річок.


Що важливо для надрокористувачів?

Україна, як країна з розвиненим гірничодобувним потенціалом, має важливу систему правових та економічних аспектів, пов’язаних з користуванням надрами. Продаж спеціальних дозволів на користування надрами є ключовим етапом для гірничодобувних підприємств і їхніх інвесторів, які бажають експлуатувати ресурси країни. Проте планування гірничодобувного підприємства вимагає не лише отримання дозволів, але й уважного аналізу запасів та їхньої реальності, оскільки це безпосередньо впливає на інвестиційну привабливість та рентабельність проєкту.

Аналізуючи дані цифри, бачимо, що динаміка щодо кількості виручених коштів від продажу СД зростає, але є й інша сторона — результат, який отримує бізнес. Адже не у всіх випадках бізнес може отримати той результат, на який очікує. Зокрема, й за кількістю запасів, які заявлені, та, які є насправді (чи які може вилучити надрокористувач у законний спосіб).


Яка економічна складова при плануванні гірничодобувного підприємства?

Планування гірничодобувного підприємства включає оцінку запасів корисних копалин. Однак при розрахунках потенційних запасів необхідно враховувати не лише їх обсяг, а й якість, геологічні умови та технічну складність видобутку. Недооцінка або переоцінка запасів може вплинути на комерційну ефективність проєкту.


Які наслідки для інвестора при невідповідності очікуваних запасів реальності?

Якщо фактичні запаси корисних копалин не відповідають очікуванням, це може мати серйозні наслідки для інвесторів. Зокрема, інвестори можуть зазнати фінансових втрат через витрати на купівлю спеціального дозволу, геологічної інформації, розвідку, розробку, які можуть бути непокритими низькими обсягами видобутку.

У підсумку інвестування в гірничодобувну промисловість в Україні та планування гірничодобувного підприємства є складними процесами, які потребують уважного аналізу, ретельного планування та обізнаності з багатьма аспектами. Врахування реальних запасів та їхнього впливу на комерційну ефективність є ключовим для успішної реалізації проєктів та запобігання можливим фінансовим ризикам для інвесторів.

Аукціони з продажу спеціальних дозволів на користування надрами мають велике значення для розвитку гірничодобувного сектора та залучення інвестицій в країну. Однак існує низка ризиків, пов’язаних з такими аукціонами, які можуть вплинути на довіру до процесу продажу дозволів і загалом до держави. Серед цих ризиків, зокрема такі:

Неповна інформація про надра. Якщо інформація, що надається або публікується щодо надр є недостатньою, це може призвести до неправильних або перекручених оцінок потенційної вартості ресурсів. Інвестори можуть втратити довіру до процесу аукціону та утриматися від участі.

Екологічні та інфраструктурні ризики. Держгеонадра здійснює продаж дозволів без оцінки впливу на довкілля (ОВД). Цей обовʼязок у майбутньому покладається на надрокористувача. Пакет аукціонної документації не включає інформації про можливі екологічні обмеження. А це може призвести до невідповідності кількості запасів корисних копалин зазначених в спеціальному дозволі та обсягу, що може бути вилучений в процесі експлуатації родовища.

  • Детальніше розберемо на прикладі

 

Аналізуючи проєкти, які були виставлені на аукціон, ми бачимо, що, до прикладу, ділянка «Підмихайле» Калуського родовища піщано-гравійних порід має низку екологічних обмежень, які не дозволяють повністю відпрацювати площу.

Вихідні характеристики ділянки «Підмихайле»:

Площа: 23,59 га.

Запаси: 1386 тис. м3.

Термін забезпеченості підприємства: 27,6 року.

Початкова ціна продажу: 887 549,21 грн без ПДВ.

У процесі виконання передпроєктного моніторингу встановлено таке:

  • У північній частині спеціального дозволу на користування надрами ділянки «Підмихайле» Калуського родовища протікає річка Лімниця і, відповідно до ст. 80 Водного кодексу України, з метою охорони водності малих річок забороняється здійснювати роботи, що можуть негативно впливати чи впливають на водність річки і якість води в ній. Площа водозбору річки Лімниця становить 1580 км2. Відповідно до ст. 79 Водного кодексу України річка належить до малих, адже її площа водозбору до 2 тис. км2. Прибережна захисна смуга річки Лімниця, згідно зі ст. 88 Водного кодексу України, мала б становити 25 метрів.
  • Проте річка є об’єктом природно-заповідного фонду — ландшафтний заказник місцевого значення «Ріка Лімниця з водоохоронною смугою вздовж берегів завширшки 100 м», тож прибережна захисна смуга становить не 25 м, а 100 м.

У південно-східній частині ділянки не витримана санітарно-захисна зона, в безпосередній близькості до контуру родовища розташовані об’єкти громадської забудови.

Оперативний підрахунок залишкових площі та запасів виглядає наступним чином:

Ділянка 1: площа 4,6 га, запаси 298 789 м3.

Ділянка 2: площа 2 га, запаси 132 502 м3.

Таким чином, за результатами передпроєктного моніторингу ділянки «Підмихайле» Калуського родовища, з урахуванням всіх обмежень, вдалось встановити таке:

  • Ділянка не може бути відпрацьована суцільним кар’єром, а розділена на дві частини.
  • Площа, можлива до відпрацювання, становить лише 6,6 га, а це 27 % від площі, виставленої на аукціон. Експлуатаційні запаси становлять 431 291 м3 при середній потужності корисної копалини 6,35 м, що складає 31 % відповідно.
  • Термін забезпеченості підприємства за річної потужності, що передбачена у вихідних параметрах, — 50 м3/рік становить лише 8,6 року.

Реальна вартість ділянки згідно з Методикою визначення початкової ціни продажу на аукціоні (електронних торгах) спеціального дозволу на право користування надрами, по обсягу корисної копалини, що може бути вилучена та реалізована, становить 250 822 грн.

З наведеного вище прикладу можна побачити, що, приймаючи рішення про сплату вартості спеціального дозволу, яка зростає в процесі торгів, у випадку ділянки «Підмихайле» вона зросла на 1816 %, до 16 120 000 грн. Інвестор має розуміти реальну кількість запасів, що можуть бути в законний спосіб вилучені, і їхню фактичну собівартість, бо окрім спеціального дозволу на користування надрами необхідні додаткові інвестиції в проєктування, виконання оцінки впливу на довкілля, оформлення земельного відводу, супутні дозволи тощо.

Прикладів подібних об’єктів, на жаль, можна навести ще чимало. Саме тому для інвесторів важливо детально аналізувати умови аукціону та дозволів на користування надрами, а також враховувати юридичні та економічні ризики перед участю та за результатами торгів.


Що робити надрокористувачам, аби уникнути проблемних активів?

Держгеонадра, коли виставляє ділянку на аукціон, перевіряє на предмет перетину з іншими дозволами на користування надрами та зареєстрованими формами 3-гр. Та окремо ділянки, де вид користування надрами — геологічне вивчення, у тому числі дослідно-промислова розробка, корисних копалин з подальшим видобуванням корисних копалин скеровує пакет документів щодо погодження до Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України.

Однак, як бачимо із нашого досвіду аналізу ділянок надр та родовищ, що були виставлені на аукціон, найкращий спосіб, який зможе убезпечити бізнес від покупки нерентабельного активу, це ретельна перевірка його перед прийняттям рішення щодо участі в торгах на аукціоні.

Передпроєктний моніторинг враховує геологічний, екологічний та інші аспекти, що можуть вплинути на розробку родовища та дозволять надрокористувачу отримати загальне уявлення про всі екологічні обмеження, заборони на території планованої діяльності та в зоні її впливу, орієнтовну кількість експлуатаційних запасів корисних копалин тощо.

Таким чином, за допомогою фахівців, які проаналізують усі необхідні дані, ви можете з упевненістю розпочинати інвестувати в проєкт.


Із чого складається передпроєктний моніторинг?

Проведення передпроєктного моніторингу є надзвичайно важливим етапом при складанні бізнес-плану для будь-якого гірничодобувного проєкту, надто під час розгляду можливості відпрацювання запасів родовища, що виставляються на аукціон з продажу спеціальних дозволів на користування надрами. Передпроєктний моніторинг дозволяє інвесторам та видобувним компаніям оцінити реальність і потенційну ефективність гірничодобувного проєкту й уникнути негативних наслідків, які можуть виникнути через непродумане планування.

Основні аспекти передпроєктного моніторингу включають:

  1. Геологічне дослідження та оцінка ресурсів. Детальне вивчення геологічної будови та властивостей родовища дозволяє зрозуміти потенційні обсяги та якість корисних копалин, сферу їх застосування, а також оцінити технічні аспекти видобутку.
  2. Оцінка ризиків та відповідних стратегій. Ідентифікація можливих ризиків, пов’язаних з геологічними, екологічними, технічними, економічними та правовими аспектами проєкту, є ключовою частиною передпроєктного моніторингу. Розвиток стратегій мінімізації ризиків допомагає уникнути потенційних негативних наслідків.
  3. Економічна оцінка проєкту. Оцінка вартості проєкту, інвестицій, які необхідно вкласти як в техніку, так і в дозвільну документацію (ОВД, проєктування, переоцінка тощо) та потенційних прибутків на основі реалістичних оцінок запасів дозволяє зрозуміти комерційну привабливість проєкту.
  4. Екологічний аналіз. Важливо визначити можливість реалізації проєкту, зважаючи на екологічні аспекти. Наявність водних обʼєктів, природно-заповідного фонду, смарагдової мережі, земель водного фонду, прибережних захисних смуг, наявність інфраструктурних об’єктів та їхні охоронні зони (ЛЕП, водо-, газо- та нафтопроводи, свердловини тощо), об’єктів житлової забудови та інші.

Проведення передпроєктного моніторингу дозволяє інвесторам та розвідувальним компаніям здійснити об’єктивну оцінку потенційного проєкту та прийняти обґрунтовані рішення щодо його реалізації. Врахування результатів передпроєктного моніторингу допомагає уникнути негативних наслідків інвестування величезних коштів у проєкти, які можуть бути нерентабельними чи, які неможливо реалізувати. Часто ці наслідки пов’язані з невідповідністю очікувань реальності, що можуть стати перешкодою для успішного втілення гірничодобувного проєкту.

Таким чином, доцільність здійснення передпроєктного моніторингу для інвестора не викликає сумнівів і є дуже важливим етапом перед прийняттям рішення інвестувати у видобувний проєкт.

Варто зазначити, що фахівці Геологічної Інвестиційної Групи здійснюють передпроєктний моніторинг ділянок, родовищ та площ, які є інвестиційно привабливими для замовника. Передпроєктні дослідження територій є важливими для надрокористувача, оскільки допомагають зрозуміти складність розробки видобувного проєкту та мінімізувати фінансові ризики.

Більше практичних роз’яснень та сталих рішеньв цифровому журналі «Sustainability leaders guide» №3, 2024, який розміщено на платформі «ЕКОтрансформація», яка вже містить перевірені рішення від експертів Асоціації професіоналів довкілля PAEW

  • Понад 30 відеоуроків для еколога підприємства вже на платформі Екотрансформація

У 2024 році команда «Офісу сталих рішень» спільно з експертами Асоціації професіоналів довкілля створили зручний сервіс взаємодії, куди регулярно додаються відео-розʼяснення, пояснення змін законодавства, лайфхаки, що підвищують ефективність роботи і економлять час.

Інформуємо, що вже в кабінеті користувача розміщено:

  • Щомісячні цифрові журнали «Sustainability leaders guide» 
  • Консультації та практичні статті
  • Понад 30 відео-уроків і розʼяснень 2024 року, зокрема:
    • Управління відходами відпрацьованих олив на підприємстві: практичні та юридичні аспекти
    • Складаємо договір з проведення громадського обговорення в процесі ОВД
    • Екологічний податок за розміщення відходів: на що звернути увагу?
    • Як бути із відходами видобувної промисловості?
    • Управління відходами за новими правилами: акцентуємо увагу на важливому
    • Який алгоритм розроблення плану управління відходами на підприємстві?
Ви вже абонент?

Якщо Ви вже придбали доступ до платформи на 2024 рік, то увійдіть в кабінет та ознайомтеся з роз’ясненнями від експертів..

(введіть логін і пароль, надісланий командою проєкту на електронну пошту)

Ви ще не абонент?

Якщо Ви ще не придбали доступ до платформи на 2024 рік, то не втрачайте можливості!
Ознайомтеся із наповненням цифрового журналу-сервісу та за необхідності отримайте демо-доступ.

Якщо виникли технічні питання щодо доступу, звертайтеся:

  • Вікторія, головний редактор платформи-сервісу «Екотрансформація»
    (099) 119-40-21 або v.kovalenko@ukraine-oss.com

 

Замовити доступ можна, звернувшись безкоштовно зі стаціонарних та мобільних телефонів:

  • 0 800 330 351

або

(050) 549 27 42, i.kovalenko@ukraine-oss.com
(068) 602-42-33, v.skrypnyk@ukraine-oss.com
(067) 110-71-73, (093) 787-29-64, v.tymoshenko@ukraine-oss.com

Banner close