Відновлення зруйнованої економіки неможливе без фінансових вливань до бюджету. Україна вже сьогодні має боротись за кожного, хто готовий вкладати свої кошти в розвиток галузей господарювання, громад і економічну безпеку.
Загальновідомо, приймаючи рішення про вихід на новий ринок, інвестори насамперед оцінюють рівень розвитку правової системи країни, в якій мали б працювати гарантії захисту прав інвесторів і гарантії безпеки інвестицій, незалежно від подій «за кулісами».
Отже, що чекає міжнародного інвестора, який ризикне вкласти кошти в Україну?
Розберемо, що ж чекає інвестора в умовах сьогодення на прикладі резонансного проєкту планової діяльності – будівництва вітрової електростанції на Полонині Боржава в Карпатах.
| Полони́на Боржа́ва – гірський масив на Полонинському хребті в Українських Карпатах, між річками Віча і Рікою. Розташований у межах Воловецького, Міжгірського, Свалявського, Іршавського і (частково) Хустського районів Закарпатської області. Боржавський хребет є природоохоронною територією міжнародного значення – об’єктом Смарагдової мережі Європи. |
Полонина Боржава славиться своїми мальовничими пейзажами та недоторканою природою. Є туристичною перлиною регіону для піших туристів.
Ще у 2017 році турецький інвестор приймає рішення побудувати вітрову електростанцію загальною потужністю 120 МВт. Йшлося про облаштування 34 вітряків по 150 метрів заввишки разом з гірськими сполучними дорогами і підземними кабелями на десятки кілометрів уздовж Боржави. Будівництво мало початися в червні 2019 року.
Це гарна новина?
Україні потрібна енергія! Ця енергія має бути максимально зеленою! Вітроенергетика – це напрям відновлюваної енергетики, який вважається одним із основних у забезпеченні людства чистою електроенергією.
З одного боку, будівництво вітрових електростанцій (ВЕС) є важливим та пріоритетним напрямком щодо забезпечення декарбонізації та зменшення викидів від використання традиційного викопного палива для виробництва електроенергії в усьому світі. В Україні виробництво електроенергії досі не модернізоване, потребує озеленення та більш екологічних альтернатив.
Тому вітроенергетика – вкрай необхідна складова зеленого переходу і це не викликає ні в кого сумнівів.
Чим більше буде виробництва чистої електроенергії, тим більше вигод для України. В горах хороший вітропотенціал, тому ККД станції, природньо, буде вищим.
Але чому ж тоді так багато противників будівництва вітрових електростанцій на Полонині Боржава?
Як так трапилось, що зелений проєкт, яким зазвичай в світі є будівництво ВЕС, став прецедентом для судових справ, боротьби з екологами та громадського супротиву?
| Невеликий приклад
Коли ми читаємо інструкцію до ліків, завжди знаходимо абзац про те, що очікувана користь приймання цих ліків не повинна бути меншою, ніж шкода, яку вони можуть завдати організму. Тому, якщо розглядати Полонину Боржаву, як потенційну територію для розміщення ВЕС з економічного боку – користь висока, проте вона в рази нижча, ніж шкода, яку може завдати довкіллю реалізація цього проекту. |
То як взагалі сталось так, що цей проект пройшов всі дозвільні процедури та суб’єкт розпочав його реалізацію?
Помилка 1.
Вже на початковому етапі відведення земельних ділянок під вітрові установки і сталась фатальна для інвестора помилка. Такий випадок в Україні непоодинокий.
В Україні та у інших світових країнах перед проєктуванням більшості видів діяльності, які спричиняють вплив на стан навколишнього середовища, необхідно пройти процедуру оцінки впливу на довкілля (ОВД).
Одним із ключових передумов для отримання позитивного Висновку з оцінки впливу на довкілля є виявлення усіх можливих екологічних ризиків та перешкод.
У робочих процесах доводиться іноді спостерігати за тим, що бізнес купує або земельні ділянки, або спецдозвіл на надра, а потім не може отримати позитивний Висновок з ОВД через ряд екологічних обмежень. Таким чином, виходить, що актив не працює і не приноситиме доходів.
Рішення
Єдиним правильним рішенням в цьому випадку є проведення комплексного аналізу ділянок перед рішенням придбати актив. В Україні не існує вимоги щодо виконання такого моніторингу перед придбанням ділянки.
Проте у такому аналізі ділянки передусім зацікавлений сам Інвестор, оскільки часто після купівлі ділянки, нічого не підозрюючи, він стикається з неможливістю отримання дозвільних документів від органів державної влади (уповноважений центральний та територіальний орган) через екологічні обмеження, про які стає відомо вже під час проходження процедури з оцінки впливу на довкілля і не може здійснювати свою діяльність.
В кейсі з Боржавою місцева влада і громада до кінця не оцінила, яку саме користь/шкоду принесе реалізація проекту у довгостроковій перспективі, а лише порахувала прямий дохід від оренди земельних ділянок (або їх продажу). Для цього на місцях потрібні спеціально підготовані фахівці.
| Додатково
В звіті ОВД зазначено, що для реалізації проекту необхідно:
Всього 58,900 га В той же час зазначено, що ТОВ «Атлас Воловець Енерджі» укладено 40 договорів оренди земельних ділянок в межаж :
Всього буде 42,225 га В звіті також незрозуміло, який статус земельних ділянок ДО зміни цільового призначення. У Звіті зазначено: «Земельні ділянки для розміщення ВЕС знаходяться на землях промисловості, транспорту, зв’язку, енергетики, оборони та іншого призначення. Цільове призначення земель – розміщення, будівництво, експлуатація та обслуговування будівель та споруд об’єктів енергогенеруючих підприємств, установ та організацій. Звідки там могли бути землі промисловості? Залишається незрозумілим що було ДО?!!!» |
Відповідно до статті 13 Конституції України «Земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об’єктами права власності Українського народу»
Рамкова конвенція про охорону та сталий розвиток Карпат (Конвенцію ратифіковано Законом № 1672-IV від 07.04.2004) визначає комплексний підхід до охорони гірських екосистем Карпат, збереження їх ландшафтів, наголошуючи, що досягнення цілей сталого розвитку регіону, сторони вживають відповідних заходів, підтримуючи принципу ЕКОСИСТЕМНОГО підходу.
Статтею 10 Конвенції “Промисловість та енергетика” визначено, що “сторони сприяють застосуванню більш чистих технологій виробництва …. для …. збереження гірських екосистем”, “проводять політику, спрямовану на запровадження екологічно безпечних методів виробництва, розподілу та використання енергії, які зменшують негативний вплив на біорізноманіття та ландшафти, включаючи більш широке використання відновлюваних джерел енергії та енергозберігаючих технологій, коли це необхідно.”
Відновлювана енергетика – для сталого розвитку, а не замість нього!
Помилка 2.
Територіальна громада може висловити своє бажання/небажання чи застереження, але лише в частині впливу планованої діяльності на територію громади і здоров’я мешканців громади.
Для цього, і тільки для оцінки впливу планованої діяльності (!) на довкілля прийнято Закон України «Про оцінку впливу на довкілля».
Ця процедура є вкрай важливою, але лише частиною обґрунтовуючих матеріалів для прийняття рішення про використання екосистемних послуг загальнодержавного чи регіонального значення.
В існуючій системі місцева влада й далі буде приймати різноманітні рішення, проводити ОВД, а інвестор отримувати судові позови і супротив громадськості (Київщини, Одещини, Херсонщини і т.д.), яка цілком законно обуриться прийнятому рішенню про знищення екосистеми Карпат, співвласником якої вона є, як народ України
Рішення
Частково проблему дозволить вирішити поява в органах територіальної влади своїх спеціалістів-екологів чи навіть енвайронменталістів – людей, які зможуть не лише визначити користь/шкоду на всіх етапах реалізації проекту для громади у коротко-, середньо- та довгостроковій перспективі, а й попередити інвестора про можливі ризики.
І який би інвестор не звернувся надалі, громада, зацікавлена в економічному сталому розвитку на своєму локальному рівні зможе зробити оцінку потенційних ризиків та, зваживши їх своєчасно, запропонувавши інвестору альтернативу, не втратить ні економічні вигоди і не допустить шкоду довкіллю.
Звідси випливає глобальна проблема: відсутність спеціалістів із захисту довкілля у більшості громадах, а у разі наявності відповідальних осіб за цей напрям, на жаль, не завжди рівень екологічної компетенції дозволяє правильно здійснити оцінку користь/шкода.
Як вихід, ми в Асоціації професіоналів довкілля PAEW вбачаємо обов’язкове підвищення кваліфікації спеціалістів громад, які відповідальні за захист довкілля. Сьогодні конче необхідне на рівні ТГ забезпечення у штаті окремого спеціаліста, який буде займатись питаннями довкілля та піднімати свою компетенцію регулярно.
Інший бік медалі, – корупція і зумисні дії, бо не завжди відсутність спеціаліста у громаді є причиною хибних рішень.
Ми не можемо стверджувати влади саме щодо цього проекту, наведемо інший приклад.
| Сільська рада в рівнинній частині України.
Інвестор планує будувати ВЕС, проте сільський голова проти, не допускає інвестора на слухання та робить все, щоб заблокувати проходження процедури. Як згодом виявилось, жителі громади дізнались про слухання лише з місцевих ЗМІ, а розміщення «Оголошення на дошках оголошень» дозволили лише у приміщенні сільської ради. А згодом сільський голова заявив інвестору прямо: «Поки ви нічого не почали, я ще щось матиму, бо як збудуєте, нічого не матиму…». Виходячи з цієї історії, та ще сотні аналогічних у різних куточках України, можна констатувати, що власна вигода деяких місцевих чиновників може бути вищою, ніж навіть оцінка користі/шкоди проекту для власної громади. |
Міжнародний інвестор не вкладатиме значні кошти туди, де неможливо здійснити бажану діяльність.
Тому інвестор, продовжив діяльність і почав здійснення процедури з ОВД.
Зі звітом з ОВД можна ознайомитись за посиланням
У звіті зазначено: «Метою інвестиційного проекту за яким передбачається здійснити будівництво ВЕС «Воловець» у Закарпатській області загальною потужністю 120 МВт є виробництво електроенергії з використанням відновлюваного джерела – енергії вітру. Будівництво та експлуатація вітрової електростанції спрямовані на виконання «Енергетичної стратегії України на період до 2035 року» щодо досягненню долі відновлювальних джерел зеленої електроенергії у загальному енергобалансі України до 11%. Даний проект – перший інвестиційний проект у Закарпатській області, яким планується використати унікальний потенціал вітрового поля, як відновлюваного місцевого ресурсу.
В рамках реалізації будівництва ВЕС з необхідною інфраструктурою передбачається встановлення 34 сучасних вітрових електричних установок (надалі ВЕУ), електричної підстанції – ПС 35/110 кВ «ВЕС Воловець», трьох розподільчих пунктів (РП), у складі яких закриті розподільчі пристрої та підземної кабельної лінії електропередачі з напругою 35 кіловольт та 110 кіловольт.
Встановлена потужність ВЕС з необхідною інфраструктурою – 120 МВт. Орієнтовний термін експлуатації ВЕУ – 25 років (термін експлуатації може бути продовжений в залежності від технічних характеристик обраного типу основного обладнання ВЕС), а споруд ВЕС – від 60 до 100 років.».
Помилка 3
Недосконала і дуже закорумпована процедура ОВД, яка напряму залежить від доброї волі чиновника і містить варіативність трактувань. Не виключено, що цей проект сьогодні не отримав би позитивний висновок.
Проте сьогодні інвестор пройшов судові тяжби, отримав позитивний висновок і після довгих судових рішень, Верховний Суд дозволив будівництво ВЕС на Полонині Боржаві та восени 2023 року суб’єкт розпочав діяльність.
Хто винен в ситуації?
Ми не дамо однозначну відповідь! Ця стаття не прагне знайти винних!
Ми закликаємо Уряд, посадовців та кожного українця звернути увагу на проблематику, бо без висновків і дієвих кроків говорити про сталий розвиток і зелене відновлення в нас підстав немає! Як і шансів на інвестиційний бум…
Чи цікаво міжнародним інвесторам ризикувати мільйонними коштами та власною репутацією?
Чому не було «Ні» на попередніх етапах? Доки інвестор не вклав колосальні кошти? – питання риторичне чи радше відкрите.
| Зараз активно обговорюється проект гірськолижного курорту на Свидовці.
Де гарантія, що його побудують з усіма екологічними обмеженнями та кращими міжнародними практиками сталості, чи що хтось взагалі не захоче побудувати завод в заповідній зоні НПП, чи ще щось подібне? |
Доки в Україні будуть діяти процедури, які породжують подвійні стандарти, є елементом тиску чи інструментом збагачення конкретних «зацікавлених сторін», жодні інвестиційні няні не допоможуть відновити довіру до України, а громадськість буде затягнута і надалі в безліч резонансних справ, від яких не виграє ні громада, ні Україна в цілому.
Підготовано експертами комітету ОВД та СЕО Асоціації PAEW
Нагадаємо, саме Асоціація PAEW від початку прийняття ЗУ «Про ОВД» ретельно моніторить дієвість механізму, допомагає готувати Звіти ОВД якісно та проводить регулярно навчання як виконавців звітів, експертів з ОВД, так і громад, а також захищає права добропорядних інвесторів.
Вам може бути цікаво:
