Інтегруй або ризикуй: ESG-аудит як новий стандарт
Інтерв’ю з ОЛЕНОЮ ПОТОПАЛЬСЬКОЮ, Керуючою партнеркою AC Crowe Ukraine
У 2026 році ESG перестає бути окремим напрямом — це інтегрована частина фінансів, ризик-менеджменту та аудиту. Консалтингові та аудиторські компанії першими проходять цей шлях на практиці, адже саме вони формують стандарти для бізнесу.
Інтеграція ESG-аудиту — це вже не про імідж, а про доступ до капіталу, контрактів і ринків. Бізнес, який не встигає перебудувати внутрішні системи, стикається з новими бар’єрами: від зауважень аудиторів до втрати довіри інвесторів.
Нас сьогоднішній день постає питання — інтегрувати ESG у систему управління, або працювати в умовах зростаючих ризиків і обмежень.
Досвід AC Crowe Ukraine показу, ESG — це не про звіт, а про систему прийняття рішень, яку можна перевірити, виміряти і захистити перед інвестором чи аудитором.
Пані Олено, як змінився ESG-аудит за останні 2 роки, — що стало ключовим об’єктом перевірки?
За останні два роки ESG-аудит пройшов фундаментальну трансформацію. Якщо раніше він часто обмежувався перевіркою наявності політик і декларацій, то сьогодні фокус змістився на якість даних, процеси їх формування і інтеграцію у систему управління.
Ключовим об’єктом перевірки стали не звіти як такі, а джерела даних, логіка їх розрахунку, контрольні процедури, інтеграція у фінанси та ризик-менеджмент.
Фактично ESG-аудит сьогодні – це перевірка того, як компанія управляє бізнесом через дані, а не того, як вона інформує про свою відповідальність у гарних звітах, не до кінця розуміючи суть звітування.
Як ESG інтегрується у практику AC Crowe Ukraine?
У нашій практиці ESG не існує як ізольований сервіс. Ми інтегруємо його у фінансовий аудит, системи внутрішнього контролю, Due Diligence та консалтингові трансформаційні проєкти. Для того, щоб наші клієнти могли інтегрувати принципи ESG у свою діяльність відповідно до вимог та законодавства.
Наш підхід базується на простому принципі: ESG-дані мають бути настільки ж надійними, як і фінансові.
Це означає побудову методології, визначення відповідальних, інтеграцію у звітність і управління.
Інакше ESG не працює ні для бізнесу, ні для інвестора.
Чи можна сьогодні «пройти аудит» лише за рахунок політик і процедур?
Ні. І це одна з ключових змін. Політики – це лише декларація намірів. Аудит сьогодні перевіряє не наміри, а докази.
Якщо немає даних, підтвердження зв’язку з операційною діяльністю – політики не мають ваги.
ESG без даних – це комунікація.
ESG з даними – це система управління.
Які найбільші проблеми ви бачите у якості ESG-даних у компаній?
Головна проблема ESG-даних з точки зору аудитора — це їхня незрілість як системи звітності порівняно з фінансовими даними.
Якщо говорити системно, я б виділила три ключові проблеми якості ESG-даних з якими ми найчастіше стикаємося у практиці AC Crowe Ukraine.
Перше — фрагментарність і відсутність уніфікованої методології.
Дані формуються різними підрозділами з використанням різних підходів і припущень, що обмежує їхню порівнюваність і створює ризик розбіжностей. Для аудитора це одразу означає слабку контрольну функцію.
Друге — відсутність належного audit trail.
Компанії можуть надавати цифри, але не завжди можуть пояснити, як вони сформовані. Бракує задокументованої методології та підтверджуючих джерел. А з точки зору аудиту це критично, якщо показник неможливо відтворити — його неможливо підтвердити.
Третє — відсутність інтеграції ESG у бізнес-процеси.
ESG часто існує як окрема звітність і не пов’язаний із фінансовими показниками, ризиками чи KPI. Відповідно, такі дані не використовуються у прийнятті рішень і не проходять той самий рівень контролю, що й фінансова інформація.
У підсумку ми часто бачимо ситуацію, коли компанія має ESG-дані, але не має ESG-системи.
Саме тому в наших проєктах ми фокусуємось не лише на зборі даних, а на побудові методології, впровадженні контролю і підготовці до незалежної перевірки.
Як виглядає «правильна» система збору ESG-даних з точки зору аудитора?
З точки зору аудитора, така система має бути побудована за принципами фінансової звітності — забезпечувати прозорість, контрольованість і надійність даних. Вона включає:
Ключовим є принцип відтворюваності: показник має бути розрахований повторно з тим самим результатом. Якщо дані неможливо відтворити, їх неможливо належно підтвердити, а отже — надати впевненість щодо їх достовірності.
У більш широкому сенсі, «правильна» ESG-система — це не просто збір даних, а інтегрована система контролю та управління нефінансовою інформацією, яка відповідає тим самим принципам, що й фінансова звітність.
Які ESG-ризики сьогодні найбільше впливають на рішення банків і інвесторів?
Якщо говорити про практику, я б виділила три ключові групи ESG-ризиків, які найбільше впливають на рішення банків та інвесторів.
Перша — корпоративне управління, як основа довіри та ефективного управління ризиками.
Друга — операційні ESG-ризики, зокрема ланцюги постачання — їхня прозорість, стійкість і відповідність стандартам. У багатьох секторах це безпосередньо впливає на безперервність бізнесу.
Третя — кліматичні ризики, особливо для капіталомістких і регульованих галузей.
Водночас пріоритети цих ризиків завжди залежить від бізнес-моделі компанії.
І ключове — інвестори оцінюють не стільки самі ризики, скільки здатність компанії системно ними управляти.
Чи є приклади, коли ESG-фактори вплинули на відмову у фінансуванні?
Так, і таких кейсів стає дедалі більше. Вплив ESG може проявлятися як у прямій відмові у фінансуванні, так і в погіршенні його умов — підвищенні ставок або запровадженні додаткових обмежень і вимог до компанії, а також посиленні вимог до прозорості.
Найчастіші причини — слабке корпоративне управління, непрозорі ланцюги постачання та високі кліматичні ризики.
Водночас ключовим фактором зазвичай є не сам ризик, а нездатність компанії його чітко пояснити, виміряти та підтвердити.
Для інвестора це сигнал не лише про наявність ризику, а про відсутність контролю над ним, що напряму впливає на рішення щодо фінансування.
Які три помилки бізнес робить найчастіше при підготовці до ESG-аудиту?
Якщо говорити з практики, я б виділила три найпоширеніші помилки бізнесу при підготовці до ESG-аудиту.
Перша — сприйняття ESG як звітності, а не як системи управління.
Компанії фокусуються на підготовці документа, замість перебудови процесів, і в результаті отримують якісний звіт без реальної управлінської основи.
Друга — фокус на політиках замість даних.
Політики формалізуються швидше, ніж вибудовуються системи збору та верифікації даних. Без надійних даних такі документи не створюють практичної цінності для самого бізнесу.
Третя — недооцінка міжфункціональності процесу.
ESG охоплює фінанси, операційну діяльність, HR, закупівлі тощо, і коли відповідальність концентрується в одній функції, система не працює як цілісна.
У підсумку компанія інвестує ресурси, але отримує не інструмент управління, а формальну «вітрину».
А це означає, що очікуваного ефекту для бізнесу, з точки зору ефективності, управління ризиками та розвитку, — не досягається.
Чому «швидка підготовка до звіту» часто не працює?
Швидка підготовка до ESG-звіту зазвичай не працює, тому що ESG неможливо «зібрати» — його можна лише системно побудувати.
Звіт — це фінальний результат. Під ним має бути інфраструктура — дані, процеси їх збору, контрольні процедури та чітка відповідальність. Коли компанія намагається зробити «швидкий ESG», вона фактично створює документ без фундаменту.
І це дуже швидко стає очевидним: під час аудиту — коли бракує підтверджень, у due diligence — коли дані не сходяться, у роботі з партнерами – коли компанія не може відповісти на базові питання.
Тому що сьогодні оцінюють не просто звіт. Оцінюють систему, яка стоїть за ним.
Як інтегрувати ESG у фінансову та операційну систему компанії без створення дублюючих процесів?
Ключова помилка — будувати ESG як окремий «паралельний контур».
Ефективний підхід полягає в інтеграції ESG у вже існуючу систему управління. Це означає включення ESG-показників у фінансову звітність і управлінські дашборди, прив’язку до KPI та системи оцінки ефективності, інтеграцію в ризик-менеджмент, а також використання вже наявних операційних даних – закупівель, виробництва, логістики тощо.
У такій моделі ESG не створює додаткових процесів, а підвищує прозорість і керованість існуючих. Фактично мова йде не про окрему функцію, а про підвищення якості управління через дані.
З чого почати компанії у 2026 році, якщо ESG досі не інтегровано – який перший крок буде найбільш ефективним?
Найбільш ефективний перший крок — це визначення матеріальних ESG-факторів для бізнесу, тобто проведення materiality assessment.
Компанія має чітко зрозуміти, які ESG-фактори реально впливають на її фінансові результати та ризики, які з них є критичними для ключових стейкхолдерів і де саме вони виникають у бізнес-процесах. Саме це формує основу для подальших рішень.
Після цього логічна послідовність — побудова базової системи збору даних, інтеграція ESG у фінанси та ризик-менеджмент і лише потім — підготовка до звітності та можливого надання впевненості.
Ключова помилка — починати зі звіту. Без розуміння матеріальності та без якісних даних ESG не працює як інструмент управління.
З практики, саме з цього етапу починається побудова системи, яка є неформальною, а дійсно працює для бізнесу.
Більше про ESG-аудити читайте у цифровому журналі «Sustainability Leaders Guide» №4/2026
Хочете завжди тримати руку на пульсі?
👉 Оформіть передплату на журнал «Sustainability Leaders Guide» на 2026 рік — для всієї команди вашого підприємства
☎︎ З питань передплати:
або
