Курс з управління відходами відбувся за максимальної кількості учасників: понад 100 прикладних питань розглянули в прямому ефірі
Сьогодні, в останній день зими, в «Офісі сталих рішень» провели надзвичайно насичений тренінговий день, присвячений питанням управління відходами. Курс підвищення кваліфікації «ВІДХОДИ: нове в управлінні, правилах обліку та звітності» зібрав максимально можливу кількість учасників, передбачену форматом занять.
Сто представників промислових, аграрних підприємств, медичних установ не лише опрацювали порядок денний, передбачений програмою, а й змогли поставити понад сотню прикладних питань, що виникають в повсякденній роботі.
Головний експерт КУРСУ – Людмила ХОМІЧ, віцепрезидентка профспілки PAEW.
Людмила ЦИГАНОК, гендиректор «Офісу сталих рішень» у вступному слові закликала бути не просто уважними в опрацюванні новацій законодавства, а й дивитись трохи наперед, аналізуючи, як в таких складних умовах запобігати порушенням, прогнозуючи й майбутнє посилення адміністративної і кримінальної відповідальності.
Людмила нагадала, що Асоціація PAEW раніше закликала Міндовкілля уникнути незаконного та безпідставного застосування до діючих об’єктів з діючими дозвільними документами Закону України «Про оцінку впливу на довкілля»
Раніше PAEW надали пропозиції до оприлюдненого проєкту постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до Порядку реалізації експериментального проєкту щодо спрощеного порядку отримання дозволу на здійснення операцій з оброблення відходів» і закликали Міндовкілля уникати порушень не з вини СГ
«З огляду на обов’язковість ведення обліку відходів та подання звітності в електронному вигляді, передбачені Законом України «Про управління відходами», відсутність необхідного функціоналу «ЕкоСистеми», відповідальність, встановлену за порушення щодо ведення обліку відходів та подання звітності, у т.ч. ризик припинення дії дозвільних документів та діяльності суб’єктів господарювання, Асоціація професіоналів довкілля PAEW просить розглянути можливість призупинення дії Порядку ведення державного обліку відходів та подання звітності та Типової форми обліку відходів, затвердженої наказом Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України № 1534 від 26.11.2024, до моменту належного функціонування ЕкоСистеми»
Відповіді на які питання надано під час роботи на курсі? Надаємо перелік питань нижче і звертаємо увагу, якщо ви пропустили це навчання, Ви можете отримати ВІДЕОЗАПИС або ознайомитись з відповідями на сторінках цифрового журналу «Sustainability leaders guide» (від «Офісу сталих рішень»)
Учасники запитували:
1) Хто виключає і яким документом з категорії відходів?
2) На підприємстві за 2024 рік утворили чорних металів 10.567 т, на залишку з 2023 рік 0.526 т, в цьому році підприємство витратило для своїх цілей 0.865 т (наприклад для зварювання якусь трубу чи ще щось) і на кінець року по залишку бухгалтерії 10.228 т. Як мені відзвітувати в звіті про відходи? Бо в звіті плюсується 0.526 і 10.567 і на кінець 2024 року 11.093 т, а в нас по факту 10.228 т.
3) Стосовно паперу та картону, металобрухту видалення даних визначень з Національного класифікатора відходів дозволить уникнути непорозумінь. Можливо необхідно ініціювати зміни в класифікаторі?
4) Якщо по бухгалтерському обліку паперова упаковка, склобій, пластмасова упаковка має матеріальну цінність і передається на продаж з подальшою обробкою, – це рахується як вторинна сировинна, чи все ж відходи? І ці види облікувати у звітності?
5) Чи потрібно для відходів, коди яких в НПВ без * отримання протоколів лабораторних досліджень, що засвідчують відсутність небезпечних властивостей (наприклад: 16 01 03 Відпрацьовані шини; 15 01 02 Пластмасова упаковка )
6) Якщо компанія приймає відходи на утилізацію і ідентифікує іх як безпечні, чи потрібно робити їх дослідження?
7) Чи правильне твердження: для класифікації використовуємо виключно наявні коди Національному переліку відходів (НВП). Самостійно не доставляємо і не прибираємо * на кодах відходів? Якщо, наприклад, шини забруднені небезпечними речовинами, і коду відходів шин з * в НВП не існує, то у разі неможливості визначити відповідний код у межах групи відходів 16 наступним етапом є визначення відповідного шестизначного коду відходів із застосуванням кодів відходів однієї із груп відходів від 1 до 12 і від 17 до 20, які закінчуються на “99”, у межах відповідної групи відходів? Який саме код використовувати для небезпечного відходу (забруднених) шин в цьому випадку?
8) Якщо підприємство є тільки утворювачем відходів, які документи по відходам мають у нього бути?
9) Будівництво або капітальний ремонт будівель. Хто вважається утворювачем відходів – власник будинку/земельної ділянки чи будівельна компанія?
10) Яким чином ведеться облік відходів від автотранспорту підприємства, якщо автомобілі обслуговуються на СТО (відходи від миття транспорту; відпрацьовані шини, акумулятори, фільтри, оливи та інші рідини, колодки, запчастини пластикові і металеві, а також транспортні засоби, зняті з експлуатації)?
11) Чи відносяться до віходів залізовмісні відходи , що утворилися на металургійному виробництві. І чи може підприємство використовувати свої залишки ( залізовмисні відходи) без дозволу?
12) На підприємстві утворюються матеріали, які використовуєються на тому ж підприємстві в якості сировини: скрап. обрізь, шлам, що містить залізо тощо. Чи є такі матеріали відходами та чи потрібно підприємству отримувати дозвіл на оброблення?
13) Якщо згідно класифікації відходів на підприємстві у переліку є відходи, що не є небезпечними, або ж з дзеркальними кодами, то для цих видів відходів обов’язково необхідно проводити лабораторні дослідження, чи все ж їх віднести до небезпечних?
14) До 02.11.2023 року в формі 1-ВТ Облік відходів та пакувальних матеріалів і тари проводився облік відходів та тари за різними означеннями та класифікаторами. Від 25.02.2025 ведеться державний облік відходів – ведення суб’єктами господарювання записів про відходи за обсягом, кодом і найменуванням, джерелами утворення відходів, здійсненням операцій з управління відходами відповідно до електронних форм обліку відходів. Чи передбачено облік тари (не відходів)?
15) Скільки планів необхідно складати підприємству, якщо воно має декілька виробничих майданчиків в різних теритоіральних громадах? І якщо декілька майданчиків в одній територіальній громаді?
16) Якщо передаються відходи ліцензованій компанії на вивезення відходів. То який предмет договору – буквально яке формулювання предмету договору? Це буде «Вивезення відходів», «Перевезення відходів» чи інший варіант?
17) Чи можна отримати приклад плану поводження в текстовому вигляді?
18) На думку Міндовкілля при обробленні відходів повинні утворюватись відходи, але це ж невірно, наприклад при обробленні металлобрухту (вогнева різка, сортування, пресування) утворюється продукт- пакет, який вже є продукцією і яку можна продавати. Яка Ваша думка?
19) Якщо партія відходів – визначена кількість відходів, отриманих у результаті передачі від одного суб’єкта господарювання до іншого, а перевізник – суб’єкт господарювання у сфері управління відходами, що здійснює транспортування відходів від місця їх утворення до об’єкта оброблення відходів, а також від одного місця/об’єкта до іншого. Прошу розкрити термін збирання відходів. Чи є збиранням відходів процедура перевезення одним рейсом (маршрутом) кількох малих партій відходів від кількох суб’єктів господарювання (дозавантаження відходів в автотранспортний засіб з урахуванням його вантажопідйомності з метою раціонального використання палива і зменшення викидів).
20) План управління відходами для оброблювачів відходів розробляти по тих відходах, що утворюються на підприємстві під час оброблення відходів, чи розраховувати на ті відходи, що будуть передані на управління?
21) Чи можна передавати відходи субʼєкту у кого є дозвіл на зберігання R 13, а не на остаточну операції з оброблення?
22) Якщо підприємство під час виробництва утворює гумові відходи, які передає іншому підприємству як сировину для використання в його виробництві. Чи потрібно ці гумові відходи нашому підприємству класифікувати як відходи?
23) Національний план затверджений, а регіональні будуть до кінця року, мабуть, – як узгоджувати чи враховувати, коли дозвіл на оброблення вже зараз намагаєшся отримати?
24) Місцеві плани розробляються також на основі даних обліку та звітності підприємства. В якому вигляді підприємство подає інформацію? Чи повинні надавати свої плани управління відходами?
25) На підприємстві масло після використання в обладнанні використовується для змащування в іншому обладнанні. Як на Вашу думку відобразити цю практику в документації підприємства, та потрібне чи ні отримання Дозволу або Ліцензії?
26) Чи не є заміною «припинення статусу відходу» оформлення на такий відхід Технічних Умов, як на продукт?
27) Щодо подання щорічної звітності про відходи (1-відходи), на підприємстві є кілька видів відходів, що належать до одного коду (захисний, одяг, повітряні фільтри та інше ). Необхідно їх сумувати при подачі звітності, тому що система не пропустить? А при подачі декларації про відходи є така можливість. Чи не буде це розцінюватися, як недостовірність наданої інформації?
28) У якому випадку підприємство має сплачувати податок за розміщення відходів?
29) Підприємство придбало спиртовий завод, зараз здійснюється реконструкція та ремонтні роботи. А в подальшоу при виробництві спирту, буде велика кількість барди, яка буде використовуватися, як сировина на виробництва біогазу. Тоді необхідно отримувати дозвіл на обробку, а також переводити барду як побічний відход?
30) З якого реєстра ліцензіатів вибирати компанію для передачі небезпечних відходів: в Дії чи на сайті міндовкілля? Бо деякі компанії є в реєстрі на сайті Міндовкілля, але немає в реєстрі в Дії
31) Якщо підприємство передає відходи пластику на переробку – чи має мати дозвіл на оброблення відходів та компанія, кому передаються ці відходи?
32) На підприємстві, крім промислових відходів утворюються змішані побутові (садово-паркові, від життєдіяльності людей і підтримання санітарного стану в адміністративно-побутових приміщеннях будівель). Відповідно до п.2 р.І Порядку ведення державного обліку відходів та подання звітності даний Порядок не поширюється на утворювачів побутових відходів, які передають такі відходи до об’єктів управління побутовими відходами. Підприємством заключено один загальний договір з оператором надання послуг за контейнерною (побутові відходи) і безконтейнерною (промислові відходи – самовивіз підприємством) системами для захоронення їх на міському полігоні з вказуванням відходів, які передаються. Згідно договору складається два акти надання послуг: із збору і вивезенню ТПВ і захороненню (промислових). Чи необхідно вести державний облік і звітуватися щодо побутових відходів, які утворюються на підприємстві згідно Порядку?
33) В оператора надання послуг на полігоні захоронення відсутні ваги для зважування відходів при їх передачі і фізичної можливості працювати в е-кабінеті Екосистеми (відсутність обладнання і підготовленого персоналу). При цьому підприємство вивозить промислові відходи і у вихідні дні, коли на полігоні захоронення присутній тільки один сторож. Як в цьому випадку підприємству дотримуватися вимог затвердженого Порядку?
34) Як зрозуміти п.7 р.ІІІ Порядку щодо забезпечення водія транспортного засобу, в якому перевозяться відходи актами приймання-передачі відходів, адже це все ми робимо в е-кабінеті – роздруковуємо цей Акт з незаповненою інформацією і даємо водію?
35) Вимоги до ведення державного обліку відходів
Державний облік утворених, зібраних, перевезених та оброблених відходів в інформаційній системі управління відходами ведуть:
2) суб’єкти господарювання, які здійснюють оброблення відходів – щоденно, не пізніше наступної календарної доби. Під час виробництва цементу проводиться процес оброблення шлаку/ золи (R5). Треба щоденно звітувати про к-ть обробленого шлаку /золи??
36) Яким чином здійснювати подання звітності через Екосистему, якщо сервіс не працює?
37) Якщо за квартал відходи не утворилися, чи треба подавати квартальну звітність в електронній системі (зазначити нулі по кожному відходу) або взагалі не подавати квартальний звіт?
38) На МТФ утворюється гній, який без додаткового оброблення зберігається протягом року до внесення на власні поля. Чи є даний процесс компостуванням? Чи потрібно проходити процедуру ОВД? Бо деякі Департаменти екології не видають дозволи на викид без ОВД
39) Яким чином подавати щомісячну звітність до 5 числа, якщо система не працює?
40) Якщо на підприємстві повторно використовувати у процесі виготовлення продукції відходи металевої висічки. Чи буде це повторним використанням сировини та вторинною переробкою відходів? Чи потрібно на це мати дозвіл? Висічка поки в категорії відходів.
41) Хто здійснює облік відходів будівництва: підрядник чи власник приміщення?
42) Яка форма форма подається підприємством яке збирає, перевозить і захоронює побутові відходи?
43) Якщо дозвіл на оброблення отриманий на D12, чи необхідно вести щоденной облік?
44) Чи потрібно подавати звітність за звітний місячний період, якщо відходи не передавалися суб’єктам обробки і не утворювалися нові відходи?
45) Якщо відходи металу перевести в категорію металобрухту, чи вважатиметься це побічним продуктом або вторинною сировиною, яку підприємство реалізує? Чи це визначає саме підприємство на власний розсуд?
46) Як часто (з якою періодичністю) утворювач відходів подає типову форму обліку?
47) Якщо підприємство одночасно утворює та обробляє частину своїх відходів, чи потрібно йому реєструватися і як утворювач, і як оброблювач?
48) Яка доцільність щоденного подання форми обліку відходів?
49) Підприємство-утворювач кілька разів на тиждень самостійно доставляє промислові відходи, що не є небезпечними, до підприємства-оброблювача. Коли слід подавати типову форму обліку відходів оброблювачу — під час кожної передачі відходів чи щомісяця до 5 числа?
У чому полягає суть побічних продуктів? Відповідно до законодавчого визначення, до цієї категорії відносяться виробничі залишки, які колись могли вважатися відходами, але вже давно такими не є. Наприклад:
На багатьох підприємствах, особливо за умов переробки на давальницьких засадах, ці залишки часто розглядаються як продукція переробки й продаються як сировина для виробництва енергії, палива чи кормів. Тобто, це очевидно не відходи. Можна погодитися, що це побічний продукт.
Але якщо це так, то який сенс підприємству занурюватися в обтяжливі бюрократичні процедури, які часто виглядають недоречними, а іноді й взагалі нереальними, лише для того, щоб формально назвати цей продукт тим, чим він і так є насправді?
Можливо, у цьому є якийсь прихований сенс, який ми поки що не розуміємо?
50) Що робити, якщо перевезення відходів триває більше ніж добу?
51) Чи поширюється електронна звітність на побутові відходи?
52) Якщо дозвіл відсутній, але є декларація, чи потрібно подавати щоквартальний звіт?
53) Чи затверджена на даний момент форма обліку відходів?
54) Чи зобов’язані утворювачі відходів щомісяця та щокварталу подавати звітність в електронній формі? Чи це потрібно лише при передачі відходів на утилізацію організації, яка має ліцензію?
55) Чим регламентується опис відходів у звітних формах відповідно до Порядку ведення державного обліку відходів?
56) Зважаючи на примітки у звітній формі, чи потрібно проводити лабораторні дослідження для кожного виду відходів?
57) Чи доцільно не подавати звітність з обліку відходів щомісячно, а лише тоді, коли відбувається їх передача?
58) Відходи видобувної промисловості виключені з переліку тих, на які потрібно отримувати дозвіл на оброблення. Як у такому випадку діяти зі звітністю? Чи потрібно її подавати? Чи необхідно оформлювати карти перевезень?
59) Чи потрібно відображати у статистичній звітності побічні продукти тваринного походження?
60) Як діяти, якщо звітний період охоплює весь 2025 рік, а поставка відбулася без актів до 25.02.2025?
61) Чи передбачені санкції за неподання форми щодо побутового сміття до 5 березня, якщо на цей момент ще точно не відомо, чи потрібно її подавати?
62) На цукровому заводі утворюється дефекат — виробничий відхід (або залишок), який є сумішшю вапна та органічних складових буряка (за винятком цукру). Це речовини, які походять із ґрунту або традиційно використовуються як мінеральні добрива. Деякі технології переробки цукрових буряків, особливо у західних країнах, передбачають максимальну переробку безпосередньо на полях і повернення залишків у ґрунт. Це логічно, адже дефекат природним чином використовується як мінеральне добриво. Виходячи з принципу мінімізації відходів і максимально ефективного використання ресурсів, підкажіть, будь ласка, які дії необхідно здійснити підприємству та які документи оформити, щоб дефекат не класифікувався як відхід і міг офіційно використовуватися як добриво?
63) Яка відповідальність передбачена за невиконання вимог наказу №1534?
64) Які документи повинен мати імпортер при постачанні з-за кордону (АП за кодами 191210; 191204)?
65) Чи потрібно отримувати дозвіл на пресування макулатурних відходів, якщо це не є основним видом діяльності підприємства?
66) Чи потрібно щомісяця обліковувати побутові відходи? Чи необхідно вимагати у суб’єкта господарювання дозвіл на їх обробку, якщо це місцевий комунгосп?
67) Чи можна використовувати власні зерновідходи як добрива на підставі дозволу за спрощеною процедурою?
68) Чи можливо спочатку отримати дозвіл за спрощеною процедурою, а потім подавати документи на загальний дозвіл із включенням інших операцій оброблення відходів?
69) План управління відходами підприємства формується на основі місцевих та регіональних планів. Що робити, якщо такі плани відсутні?
70) Якщо підприємство-утворювач ущільнює відходи макулатури та плівки перед передачею оброблювачу, і це не є основним видом його діяльності, чи необхідно отримувати дозвіл на оброблення відходів?
71) Підприємство-утворювач пресує картон і плівку перед передачею відходів оброблювачу на продаж, проте це не є його основним видом діяльності. Чи необхідно отримувати дозвіл на оброблення відходів, якщо прес належить підрядній організації, яка здійснює цю операцію на території підприємства? Які дії має вчинити утворювач відходів у такій ситуації?
72) Що слід отримувати в першу чергу: ліцензію на небезпечні відходи чи дозвіл на їх оброблення?
73) Чи можна вказувати у планах управління відходами кількість відходів у розрахунку на одиницю продукції (т/одиниця)? Чи враховується при цьому, що зі збільшенням обсягів виробництва зростає і кількість відходів?
74) Як правильно поводитися з металевими трубами після демонтажу чи заміни труб водопостачання та водовідведення?
75) Чи є наявність сертифікованих систем управління відповідно до вимог ISO 9001 чи ISO 14001 обов’язковою вимогою для підприємств різного масштабу?
76) Під час аудиту за стандартом FSSC аудитор зазначив, що використані нітрилові рукавички, які застосовуються для накидання перцю в пляшку при виробництві горілчаної продукції, слід відносити до медичних відходів. Проте підприємство не є медичною установою, а рукавички контактують лише з комплектуючими виробництва. Як обґрунтувати, що це не є медичним відходом, і до якого коду віднести цей вид відходів?
77) Як правильно списувати автозапчастини, придбані для обслуговування транспортних засобів підприємства? Чи потрібно передавати їх на утилізацію?
78) Яким чином підприємству отримати новий дозвіл на управління відходами на більший обсяг відходів, ніж задекларовано в чинному дозволі, якщо порядок видачі дозволів цього не передбачає?
79) Суб’єкти господарювання, які здійснюють оброблення відходів, зобов’язані звітувати щоденно, не пізніше наступної календарної доби. Під час виробництва цементу проводиться оброблення шлаку/золи (R5). Чи потрібно щоденно звітувати про кількість обробленого шлаку/золи?
80) Яким документом регламентується форма технічного регламенту?
81) Як потрібно звітувати за 2022 та наступні роки, якщо останній раз реєстрові картки відходів подавалися у 2021 році?
82) Якщо оброблювач відходів приймає відходи електричного обладнання, проводить демонтаж за операцією Р12, і при цьому утворюється пластик, то який статус має цей пластик: сировина чи відходи? Чи потрібно офіційно оголошувати про припинення статусу відходів для пластику?
83) Підприємство у 2024 році утворило 10,567 т відходів чорних металів. На залишку з 2023 року було 0,526 т, у 2024 році для власних потреб витрачено 0,865 т (наприклад, для зварювання труб чи інших потреб), а за даними бухгалтерії на кінець року залишилося 10,228 т. Як правильно відобразити ці дані у звіті про відходи, якщо формула звіту передбачає підсумовування залишків 2023 року (0,526 т) і відходів 2024 року (10,567 т), що дає 11,093 т, тоді як фактичний залишок складає лише 10,228 т?
84) Як діяти у ситуації, коли підприємство є і оброблювачем, і перевізником відходів? Чи потрібно окремо реєструватися як перевізник, і який порядок цієї реєстрації?
85) Чи відносяться до відходів залізовмісні залишки, що утворюються на металургійному виробництві? Чи може підприємство використовувати такі залишки (залізовмісні відходи) без спеціального дозволу?
86) Комунальне підприємство, яке є одночасно перевізником і оброблювачем відходів (надає послуги з захоронення), межує з Регіональним ландшафтним парком ПЗФ (у 2024 році земельну ділянку виведено із зони ПЗФ). На даний момент підприємство не має необхідних дозволів, а за останні 35 років не проводилося жодної реконструкції сміттєзвалища чи модернізації підприємства. З чого почати роботу, щоб уникнути неприємних ситуацій?
87) Підприємство подрібнює власні картонні відходи та використовує їх як паливо. Чи достатньо отримати дозвіл на подрібнення за спрощеною процедурою?
88) Якщо у звіті про відходи за формою 1, поданому до Статистичного управління за 2023–2024 роки, зазначалося 5 видів відходів, а за новим законодавством залишилося лише 3 види, то чи потрібно в декларації про відходи відображати лише ці 3 види?
89) Чи відносяться до відходів залізовмісні залишки, що утворюються на металургійному виробництві? Чи може підприємство використовувати такі залишки (залізовмісні відходи) без спеціального дозволу?
90) До якого коду з переліку властивостей, що роблять відходи небезпечними (додаток 3 до Закону), належать відходи, які забруднені нафтопродуктами або ЗХЗР?
91) Які існують методики або положення для визначення та обґрунтування максимального обсягу відходів, що можуть утворитися в результаті технологічного процесу?
92) Які наслідки (штрафи, санкції) можуть бути застосовані через відсутність фактичної передачі небезпечних відходів протягом 2–3 років?
93) Чи потрібно суб’єктам господарювання, які здійснюють оброблення відходів, щоденно звітувати про кількість обробленого шлаку або золи (операція R5), якщо під час виробництва цементу проводиться процес оброблення цих матеріалів?
94) Де можна знайти перелік видів діяльності підприємств, для яких наявність сертифікованої системи управління (наприклад, ISO 14001) є обов’язковою вимогою?
95) Як підприємству отримати новий дозвіл на управління відходами, якщо необхідний більший обсяг відходів, ніж задекларовано у попередньому діючому дозволі, якщо порядком видачі дозволів це не передбачено?
96) Як правильно зазначити в акті передачі відходів, якщо підприємство-одержувач побутових відходів приймає їх у м³, а звіти подаються в тоннах за попереднім зважуванням?
97) Наразі ми ведемо облік відходів у довільній формі на основі Національного переліку. Чи існує вже затверджена та повністю функціонуюча форма обліку відходів?
98) Чи належать до відходів залізовмісні залишки, що утворюються на металургійному виробництві? Чи може підприємство використовувати ці залишки (залізовмісні відходи) без спеціального дозволу?
99) Щодо плану управління відходами: які існують методики чи положення для визначення та обґрунтування максимального обсягу відходів, що можуть утворитися в результаті технологічного процесу?
100) Скільки планів управління відходами потрібно розробити підприємству, якщо крім головного офісу є підрозділи в області та виробничі дільниці?
101) Чи можна внести коригування до декларації про відходи для її виправлення? Як це правильно зробити?
102) На підприємстві утворюються матеріали, які використовуються як сировина на цьому ж підприємстві (наприклад, скрап, обрізь, шлам, що містить залізо тощо). Чи вважаються такі матеріали відходами, і чи потрібно підприємству отримувати дозвіл на їх оброблення?
103) Чи потрібно подавати декларацію про відходи за 2022 та 2023 роки, чи достатньо лише за 2024 рік, якщо за попередні роки декларації не подавалися?
104) Хто є власником відходів, що утворилися під час виконання робіт з ремонту або будівництва місцевих чи державних доріг? Чи несе підрядник відповідальність за утилізацію таких відходів?
105) На що слід звернути увагу під час тимчасового зберігання відходів на підприємстві?
106) Що робити, якщо відходи зберігаються на території підприємства понад рік?
107) Як діяти, якщо в декларації про відходи виявлено суттєву помилку в кількості відходів?
108) Щодо Плану управління відходами: зміни до плану вносяться у разі збільшення обсягів утворення відходів більш ніж на 20%. З чим саме потрібно порівнювати, щоб визначити ці 20%? (Загальна кількість відходів, кількість по кожному виду, плановані (нормативні) показники чи середні за останні 5 років, зокрема воєнні, у порівнянні з фактичними?)
109) Підприємство займається обробкою брухту кольорових металів. Продукцією є пруток, з якого на цьому ж підприємстві виготовляються вироби сантехарматури. Відходи, що утворюються під час обробки металобрухту, враховані в дозволі на оброблення відходів. Чи має підприємство зазначати себе також як утворювач відходів, якщо відходи, що утворюються під час виготовлення сантехарматури, не пов’язані з обладнанням для оброблення відходів?
110) Якщо підприємство одночасно утворює та обробляє власні відходи, чи потрібно йому реєструватися і як утворювач, і як оброблювач? Чи необхідно подавати звітність і як утворювачу, і як оброблювачу відходів?
111) У чому полягає суть побічних продуктів?
Виходячи з визначення у законодавстві, до побічних продуктів можуть належати виробничі залишки, які колись вважалися відходами, але вже давно такими не є. Наприклад, жом на цукрових заводах, лушпиння соняшника на олійно-переробних підприємствах, ресурсомісткі зернові відходи на елеваторах.
На підприємствах, особливо при переробці на давальницьких умовах, такі залишки часто вважаються продукцією переробки та реалізуються як сировина для виробництва енергії, палива чи кормів. Це явно не відходи, і можна погодитися, що це побічний продукт.
Але в такому разі, який сенс підприємству проходити складні бюрократичні процедури, які видаються неадекватними, а іноді й взагалі нереальними, лише для того, щоб назвати цей ресурс тим, чим він є насправді?
Можливо, у цьому процесі є прихований сенс, який ми не розуміємо?
112) Підприємство, яке утворює відходи, декілька разів на тиждень самостійно завозить промислові відходи, що не є небезпечними, підприємству-оброблювачу. Коли необхідно подавати типовий облік відходів оброблювачу: щоразу під час передачі відходів чи щомісяця до 5 числа?
113) Як правильно зрозуміти пункт 7 розділу ІІІ Порядку щодо забезпечення водія транспортного засобу актами приймання-передачі відходів? Якщо всі дії здійснюються в електронному кабінеті, чи означає це, що потрібно роздруковувати акт із незаповненою інформацією та передавати його водію?
114) Чи має підприємство право використовувати власний транспорт для перевезення побутових відходів до одержувача без додаткових документів та дозволів?
115) Чи правильне наступне твердження щодо Державних санітарних норм та правил (п.14, розділ III “Вимоги до управління відходами, збирання та видалення яких обумовлено спеціальними вимогами для запобігання інфекціям”)?
Перевезення інфекційно небезпечних відходів, які не пройшли процедуру оброблення насиченим водяним паром за межі території утворювача відходів, дозволяється за умови:
Контейнери вторинного пакування повинні бути марковані відповідно до додатка 2 до цих Державних санітарних норм та правил (п.14).
Перевізнику забороняється транспортувати інфекційно небезпечні відходи у контейнерах, які не відповідають вимогам пункту 14 цього розділу (п.15).
Чи ця вимога стосується як спільного перевезення різних видів відходів одним транспортним засобом, так і окремого перевезення партій медичних відходів, де для медичних відходів встановлюється контейнер вторинного пакування?
116) Новий документ ДСанПіН щодо медичних відходів не містить вимог до управління радіаційними відходами. Яким нормативним актом регулюється це питання?
Зверніться:
Безкоштовно зі стаціонарних та мобільних телефонів: 0 800 330 351
або
Зверніть увагу!
Всі матеріали, отримані на курсах, тренінгах, вебінарах, робочих групах «Офісу сталих рішень» та Асоціації професіоналів довкілля PAEW, які надаються в записі, розсилками чи іншим способом, захищені авторським правом і підлягають поширенню лише зі згоди організаторів.
