27 Берез 2024

На що звернути увагу в дозволі на спецводокористування в 2024 році?

На що звернути увагу в дозволі на спецводокористування в 2024 році?

Відповідно до статті 49 Водного кодексу України дозвіл на спеціальне водокористування видається територіальними органами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства юридичній або фізичній особі, фізичній особі — підприємцю згідно з їх заявою.

Зазначена вимога ускладнює діяльність саме великих підприємств, оскільки такі підприємства мають велику кількість філій та інших відокремлених підрозділів і володіють значною кількістю водозаборів і випусків стічних вод у водні об’єкти.

Більшість водозаборів є тимчасовими (до одного року) чи короткостроковими (до трьох років). Отже, термін дії дозволу на спеціальне водокористування не може бути більшим ніж три роки.

Термін дії дозволу на спеціальне водокористування не може бути більшим ніж три роки

Нагадаємо, Відповідно до ст. 48 Водного кодексу України (ВКУ) спеціальне водокористування — це забір води з водних об’єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин зі зворотними водами із застосуванням каналів.

Усі споживачі водних ресурсів – юридичні, фізичні особи, що використовують воду для задоволення своїх власних потреб, для задоволення питних потреб населення, промислових, сільськогосподарських, транспортних та інших цілей є водокористувачами. Спеціальне водокористування, згідно ст. 49 ВКУ, водокористувачі можуть здійснювати лише за наявності відповідного дозволу.

Видача дозволу на спеціальне водокористування проводиться територіальними органами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства – державними водними агентствами в областях України.

Компетенція щодо підземних та лікувальних вод не входить до сфери відповідальності територіального органу Держводагентства тому стаття 49 ВКУ передбачає також погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр.

Видача дозволу на спеціальне водокористування здійснюється за клопотанням водокористувача з обов’язковим помісячним нормативним розрахунком водокористування і водовідведення та обґрунтуванням потреби у воді.

Нагально ця вищевказана проблема постала для бурових підприємств.

Після завершення буріння свердловини (від декількох місяців до одного року) ці водозабори ліквідовуються й облаштовуються нові.

Це зумовлює необхідність анулювання загального дозволу, який містить інформацію про декілька водозаборів, інколи навіть десятки та отримання нового дозволу.

Отже, виникає необхідність щомісячно (іноді навіть частіше) анулювати так званий загальний дозвіл й отримувати новий.

Зазначена діяльність зумовлює необґрунтоване додаткове адміністративне навантаження на бурові підприємства й відповідні територіальні органи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства.

Вочевидь, назріла нагальна потреба внести зміни в нормативно-правові акти та спростити наведені вище дозвільні процедури для тимчасових стаціонарних джерел викидів і джерел з незначними викидами (ГРП, ШРП тощо) та тимчасових водозаборів і запровадити декларативний принцип.

До того ж під час дії воєнного стану вже такий принцип діє для об’єктів, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

Щодо дозволів на спецводокористування, то суб’єкти господарювання змушені сплачувати рентну плату у п’ятикратному розмірі, оскільки у такі стислі терміни нереально отримати дозвіл.

Увага! Стаття публікується частково!

Повна версія – в цифровому журналі «Sustainability leaders guide» №2, 2024, який розміщено на платформі «ЕКОтрансформація», яка вже містить перевірені рішення від експертів Асоціації професіоналів довкілля PAEW

Ви вже абонент?