Головна / Надрокористування / Нова реальність звітності у надрокористуванні під час війни: на що звернути увагу?
Нова реальність звітності у надрокористуванні під час війни: на що звернути увагу?
Воєнний стан в Україні поставив перед надрокористувачами нові виклики, які суттєво вплинули на процес подання звітності. Зміни торкнулися як організаційних, так і правових аспектів. Попри певне пом’якшення регуляторного тиску, обов’язок дотримання строків та вимог залишається актуальним.
📌 Практичні виклики: реальні кейси бізнесу у звітності під час воєнного стану
Після повномасштабного вторгнення багато надрокористувачів зіткнулися з фізичною або технічною неможливістю подавати звітність у встановлені строки. Ось декілька типових ситуацій:
Втрачений доступ до ліцензійних ділянок: Компанії, що працюють на тимчасово окупованих або прифронтових територіях, не змогли здійснювати геологічний контроль або видобуток, що унеможливило складання повних звітів.
Відсутність персоналу: Частина працівників мобілізовані, інші – евакуйовані. У малих компаніях це могло паралізувати звітну діяльність.
Збої в електронних системах: Недоступність інтернету або збої в роботі сервісів Держгеонадр, ДП «Геоінформ України» та інших – поширене явище в зонах активних бойових дій.
У таких умовах більшість компаній обирали стратегію подання мінімально можливої інформації з поясненнями або зверталися із запитами до органів влади щодо продовження строків звітності.
📌 Взаємодія з контролюючими органами: санкції за порушення строків, ризики подвійного тлумачення норм
Попри загальні декларації про «зменшення адміністративного тиску», реальність довела: штрафні санкції не були скасовані повністю, а подвійне тлумачення норм створювало підґрунтя для конфліктів.
Основні ризики:
Штрафи за порушення строків: У низці випадків Держгеонадра все ж накладали штрафи, аргументуючи це відсутністю відповідних нормативних змін чи доказів форс-мажору.
Подвійне тлумачення терміну «неможливість подання»: Якщо для бізнесу очевидна перешкода (наприклад, бойові дії в районі діяльності), то для контролюючих органів цього іноді було недостатньо.
Нерегулярна комунікація: Через нестабільну роботу органів влади деякі звернення та скарги залишалися без відповіді.
Окремі компанії успішно уникали санкцій, попередньо звернувшись із письмовими повідомленнями про неможливість подання звітності. Тому практикою стало завчасне фіксування та документування усіх обставин, що перешкоджають виконанню обов’язків.
📌 «Сірі зони» – що робити у випадку технічної неможливості подати документи
Ситуації, коли не працює електронний кабінет або неможливо завантажити файли на платформу, стали буденністю. У таких випадках важливо дотримуватись ряду кроків:
Зробити скриншоти помилок, листування з техпідтримкою, фіксувати дату та час – це може стати доказом технічної неможливості.
Надіслати копії документів поштою або через альтернативні канали (електронною поштою на офіційні адреси органу).
Офіційно звернутись із заявою про продовження строку – з обґрунтуванням причин.
Зберігати всі підтвердження надсилання, включно з повідомленнями про доставку.
Окремо варто згадати ситуації, коли державні органи не оновлюють інформацію про зміну умов звітності. У такому випадку варто діяти превентивно: звертатися із запитом щодо конкретного випадку та фіксувати відповідь.
Війна створила умови, в яких стандартна звітність стала складним квестом. Бізнесу доводиться балансувати між правовими вимогами та реальними обмеженнями.