Прорив у декарбонізації: стартап Mantel з MIT створив систему уловлювання CO₂, що знижує викиди на 95% і при цьому окуповується
Стартап Mantel, створений інженерами Массачусетського технологічного інституту (МІТ), представив високотемпературну систему уловлювання CO₂, здатну знижувати промислові викиди на рівні до 95% і водночас суттєво зменшувати енергоспоживання процесу. За даними МІТ, нова технологія використовує всього близько 3% енергії, необхідної для роботи нинішніх аналогічних систем. У секторах, де традиційні підходи до декарбонізації видаються обмеженими або надто дорогими — у цементній, сталеливарній, хімічній промисловості, на теплових електростанціях та нафтопереробних підприємствах — ця розробка може стати однією з найважливіших технологічних інновацій десятиліття.
Джерело: MIT
МІТ – (www.tlecms.mit.edu) — це один із найвідоміших і найвпливовіших науково-технологічних університетів світу. Розташований у Кембриджі, штат Массачусетс, він спеціалізується на інженерії, природничих науках, комп’ютерних технологіях, енергетиці, робототехніці та інноваціях.
Це місце, де народжується велика частина проривних технологій — від штучного інтелекту до рішень для декарбонізації. Університет має потужну дослідницьку екосистему, десятки лабораторій і центрів, співпрацює з урядами та провідними компаніями світу й відомий своїм підприємницьким духом: студенти та науковці регулярно перетворюють дослідження на стартапи, як-от той самий Mantel.
Фактично, коли у світі говорять про науку та інженерні інновації — у 8 з 10 випадків згадують саме MIT.
Ключовою особливістю рішення Mantel є використання розплавлених боратів літію-натрію. Ці солі залишаються стабільними при екстремальних температурах і не деградують навіть після тисяч циклів поглинання і регенерації. На відміну від твердих сорбентів, які руйнуються через термічні напруження та втрату структури, рідка фаза солей дозволяє витримувати температури, характерні для промислових печей і котлів. Саме це дає можливість переносити процес уловлювання вуглецю у високотемпературну зону, де зі звичайними матеріалами працювати неможливо.
Процес роботи системи нагадує високотемпературну газову промивку. Гарячі гази проходять крізь камеру з дрібнодисперсним розпилом розплавлених солей, де CO₂ хімічно зв’язується з боратами. Далі, при зміні температурного режиму, абсорбований вуглекислий газ вивільняється у чистому вигляді — придатному для транспортування, подальшого використання або підземного зберігання. Тепло технологічного циклу повертається у вигляді виробленої пари, яку підприємство може використовувати у власних процесах, що істотно покращує економіку системи. Важливо, що монтаж установки можливий без зупинки виробництва, що є критичним для великих індустріальних підприємств.
Особливий інтерес технологія становить для секторів, де температура газів сягає 700–1000 °C і де викиди містять абразивні чи корозійні компоненти. Саме в таких умовах більшість сорбентів швидко виходять з ладу, тоді як солі Mantel демонструють довготривалу стабільність. У результаті технологію можна інтегрувати у газові тракти цементних печей, сталеливарних конвертерів, установок каталітичного крекінгу на НПЗ, а також на теплових електростанціях різних типів. Це робить систему одним із найбільш реалістичних рішень для масштабування у важкій промисловості.
У 2025 році Mantel запускає перший промисловий пілот на підприємстві компанії Kruger у Квебеку. На майданчику паперового комбінату технологія працюватиме у реальних виробничих умовах, де оцінюватимуть її стабільність, енергоефективність, якість отримуваного CO₂ та економічну доцільність. Паралельно компанія веде переговори приблизно зі ста потенційними промисловими партнерами з Північної Америки, Європи та Азії.
Інтерес до технології підкріплюється значним інвестиційним потенціалом. У серпні 2024 року Mantel залучив 30 мільйонів доларів у раунді серії A для масштабування розробки та будівництва перших демонстраційних установок. Попит на ефективні рішення для високотемпературного уловлювання CO₂ лише зростатиме, адже саме цей сегмент вважається найскладнішим із точки зору досягнення кліматичних цілей. За оцінками міжнародних аналітичних центрів, до 40% промислових викидів припадає на процеси, які неможливо повністю електрифікувати або перевести на безвуглецеве паливо. Для таких секторів технології, подібні до Mantel, фактично стають єдиним шляхом до зниження вуглецевого сліду.
Як технологія Mantel може інтегруватися у відбудову української промисловості
Післявоєнна модернізація української промисловості неминуче стикається з трьома паралельними викликами: необхідністю швидкого відновлення потужностей, підвищенням конкурентоздатності на європейських ринках і виконанням майбутніх кліматичних вимог ЄС. Саме тому технології високотемпературного уловлювання CO₂ — зокрема нова система Mantel — можуть стати ключовим рішенням у секторах, що історично вважаються «важкими» для декарбонізації.
1) Придатність до старої інфраструктури
Українські цементні та металургійні підприємства здебільшого працюють на потужностях 1960–1990-х років, модернізованих лише частково. Це означає, що будь-яка технологія декарбонізації повинна бути ретрофітною — такою, що встановлюється без повної реконструкції заводу.
Система Mantel створена саме під цей формат: її можна інтегрувати у наявні газові тракти печей, котлів і конвертерів без зупинки процесу. Для України, де простої обладнання означають мільйонні втрати, така особливість є критично важливою.
2) Високотемпературні процеси — домінуюча частка українських викидів
Україна має одну з найвищих у Європі часток важкої промисловості у структурі економіки. Основні групи викидів — цементна та металургійна галузі, ТЕС, видобуток і переробка корисних копалин. У всіх цих секторах температура димових газів у зоні відбору сягає 700–1000 °C — саме той діапазон, для якого Mantel створював свою технологію.
Це означає, що українська промисловість апріорі є однією з найпридатніших для впровадження таких рішень, на відміну від країн із переважно низькотемпературними виробництвами.
3) Економіка процесу: чому вироблення пари — важливий аргумент
Українські підприємства традиційно зважують кожну додаткову інвестицію, особливо в умовах війни, нестабільного енергоринку та пошкодженої інфраструктури. Уловлювання CO₂ зазвичай вимагає значних обсягів енергії, що робить проєкти CCUS економічно сумнівними.
У випадку Mantel вирішальним фактором може стати вироблення технологічної пари. Українські цементні та металургійні заводи споживають величезні обсяги пари для внутрішніх технологічних процесів. Якщо система здатна повертати частину тепла у вигляді корисної енергії, то це суттєво покращує економіку кожної тонни уловленого CO₂ і зменшує навантаження на енергетичну систему підприємства.
4) Вписування у кліматичні вимоги ЄС
Уже зараз очевидно, що вимоги щодо декарбонізації будуть лише посилюватися. Українські виробники металопродукції та цементу, які прагнуть отримати або зберегти доступ до європейського ринку, зіштовхнуться з механізмом CBAM та плановим розширенням кліматичних критеріїв.
Mantel фактично пропонує рішення, яке дозволяє наблизити старі підприємства до стандартів майбутнього низьковуглецевого виробництва без повної перебудови основних фондів. Це може стати одним із факторів збереження конкурентоспроможності українських товарів у ЄС.
5) Синергія з післявоєнною відбудовою
Україна вже задекларувала курс на «зелену» відбудову. Це означає, що інвестиційні рішення будуть орієнтуватися на технології, які скорочують викиди, зменшують енергоспоживання та підвищують ефективність. Mantel може стати прикладом технології, яка поєднує всі три фактори і водночас не вимагає від підприємств дорогих і довготривалих реконструкцій.
Якщо країна прагне стати частиною європейського зеленого ланцюга вартості, технології уловлювання вуглецю у важкій промисловості перестануть бути опцією — вони стануть необхідністю.
Технологія Mantel — це приклад інновації, яка відповідає реаліям української важкої промисловості значно більше, ніж типовим західним підприємствам з модернізованою інфраструктурою. Вона може стати ключовим елементом стратегії «зеленої» відбудови, допомогти українським виробникам виконати майбутні вимоги ЄС та сформувати нову якість промислової політики — таку, що поєднує інженерію, економіку та кліматичні цілі.
Автор:
Людмила Циганок, засновниця ESG Liga, президентка Асоціації професіоналів довкілля PAEW, гендиректор «Офісу сталих рішень» спеціально для журналу «Sustainability leaders guide»
Хочете отримати повний доступ до всіх матеріалів?
👉 Оформіть передплату на журнал «Sustainability Leaders Guide» на 2026 рік!
Це єдиний в Україні прикладний журнал, створений практиками для практиків.
У виданні — жодної теорії, лише робочі ситуації, алгоритми дій, перевірені рішення, практичні кейси та поради, які можна застосувати безпосередньо на робочому місці.
МЗВ: як підсумувати 2025 рік і пройти верифікацію з першого разу?
🧐🤔 Як підготуватися до звітування за 2025 рік?
Як узгодити звітність з іншими внутрішніми системами підприємства?
Отримати відповіді на практичні питання — можете замовивши відео-навчання 👇
