Проєкти видалення парникових газів. Кращі міжнародні практики
Проєкти видалення парникових газів (Carbon Dioxide Removal, CDR) спрямовані на зменшення концентрації CO₂ та інших парникових газів у атмосфері, щоб уповільнити зміну клімату.
Вони доповнюють заходи щодо зменшення викидів і можуть допомогти досягти цілей вуглецевої нейтральності. Існує кілька основних методів видалення парникових газів:
1. Природні методи
Ці методи базуються на природних процесах поглинання CO₂ та можуть бути масштабованими, проте мають обмежену ємність і час на досягнення ефекту.
Розглянемо кілька прикладів
1) The Great Green Wall (Велика зелена стіна) в Африці.
Проєктом передбачено створення 8 000 км лісового поясу через Африку, щоб зупинити поширення пустелі Сахара. Посаджено мільйони дерев, що допомагають запобігати ерозії ґрунтів. Збільшена кількість опадів і покращена родючість земель. Спостерігається поліпшення місцевої економіки через агролісництво. Проєкт не лише сприяє зменшенню CO₂, а й покращує умови для сільського господарства та боротьби з бідністю.
2) Loess Plateau Restoration в Китаї
Проєкт націлений на відновлення зруйнованих екосистем через посадку дерев і зміни в сільському господарстві. Відновлено понад 35 000 км² деградованої землі. Посилено боротьбу з пиловими бурями, які впливали на якість повітря в Китаї і суттєво скорочено рівень бідності місцевого населення. Це один із найуспішніших прикладів масштабної регенерації лісів та земель, що зменшив викиди CO₂ та поліпшив екологічний стан.
3) Trillion Trees Initiative – Глобальний проєкт WWF, BirdLife International, WCS
Мета проєкту – відновлення трильйона дерев по всьому світу для боротьби зі зміною клімату. Започатковано сотні проєктів із висадки дерев. Компанії (наприклад, Apple, Amazon) долучаються до ініціативи, фінансуючи масштабні відновлювальні проєкти. Відновлення лісів сприяє збереженню біорізноманіття.
4) Amazon Rainforest Restoration (Відновлення Амазонії) в Бразилії
Проєкт ставить за мету відновити 73 мільйони дерев в Амазонії.
Використовується «природне відновлення» (Natural Regeneration), що зменшує витрати на посадку дерев. Ліси вбирають CO₂ та створюють нові середовища існування для тварин. Захист лісів допомагає зупинити процес вирубки. Це ще один із найамбітніших проєктів відновлення лісів, що має величезний вплив на глобальний рівень CO₂.
5) Bonn Challenge – Міжнародна ініціатива, започаткована в 2011 р., в Німеччині
Мета – відновлення 350 млн га деградованих лісів до 2030 року. Долучено понад 60 країн. Посаджено мільярди дерев по всьому світу. Досягнуто скорочення викидів CO₂ на мільйони тонн.
Це наймасштабніший міжнародний проєкт із відновлення лісів.
1) The 4 per 1000 Initiative – міжнародний проєкт (Франція, США, Австралія, країни ЄС),
започаткований у 2015 р. з метою збільшити вміст органічного вуглецю в ґрунтах на 0.4% на рік, що дозволить компенсувати глобальні викиди CO₂. Проєкт передбачає використання покривних культур (наприклад, люцерна, редька, жито) для зменшення ерозії, перехід на нульовий обробіток ґрунту, внесення органічних добрив (компост, перегній) для підвищення вмісту вуглецю. Якщо методи цього проєкту будуть реалізовані глобально, це може знизити рівень викидів CO₂ і покращити продовольчу безпеку.
2) Indigo Carbon – США
Проєкт стартував у 2019 році з метою фінансової підтримки фермерів, які впроваджують методи утримання вуглецю в ґрунті. Фермери отримують компенсації за кожну тонну CO₂, яка залишається в ґрунті. Використання покривних культур і безвідвального землеробства збільшило біорізноманіття в регіонах. Підвищено врожайність без застосування додаткових хімікатів.
Це успішна бізнес-модель, яка мотивує фермерів впроваджувати екологічні практики.
3) The Marin Carbon Project – Каліфорнія, США
Проєкт запущено з метою збільшення родючості пасовищ через підвищення вмісту органічного вуглецю. Використання органічних добрив та компосту для поліпшення структури ґрунту, перехід на ротаційне випасання худоби, щоб зменшити деградацію ґрунту, вирощування багаторічних трав, які ефективно зберігають вуглець дають чудові результати.
Внесення компосту збільшило вміст вуглецю у ґрунтах на 30%. Покращена структура ґрунту дозволила зберігати більше вологи та поживних речовин. Дослідження показали, що лише один раз внесений компост може зберігати CO₂ у ґрунті протягом десятиліть.
2. Технологічні методи
Ці методи застосовують інженерні рішення для безпосереднього видалення CO₂ з атмосфери або промислових викидів.
3. Геоінженерні методи
Деякі дослідники пропонують масштабні інтервенції для зміни клімату, такі як ін’єкція аерозолів у стратосферу для зменшення сонячного випромінювання. Проте ці методи є суперечливими через можливі непередбачувані наслідки.
Приклади сучасних проєктів CDR
Проблеми та перспективи
Попри перспективність, видалення парникових газів має кілька викликів:
Загалом, ефективна боротьба зі зміною клімату потребує поєднання скорочення викидів та активного видалення парникових газів.
Які проєкти фінансує ЄС?
Торфовища – тип болотистих водно-болотних угідь – є величезними резервуарами вуглецю, містять багате біорізноманіття та є природним захистом від повеней. За останні три десятиліття майже 400 проектів LIFE допомогли захистити цю зникаючу екосистему по всій Європі.
У Фінляндії, наприклад, проект Hydrology LIFE відновлює понад 5 тис. га торфовищ, які були пошкоджені інтенсивним лісорозробкою. У результаті вони тепер відновлюють свою здатність зберігати надлишок води, поживних речовин і вуглецю.
Використовуючи правильні методи, ми можемо збільшити здатність наших сільськогосподарських ґрунтів накопичувати вуглець. Проект LIFE AGROMITIGA робить саме це.
По всій Іспанії, Португалії, Греції та Італії пропагуються такі кліматично-розумні практики землеробства, як «необробіток ґрунту», який зменшує ерозію, покриваючи ґрунт рослинними залишками та запобігаючи вивільненню CO 2 , що зберігається в землі.
Вловлювання та зберігання вуглецю, або технологія майбутнього
Використання технології видалення вуглецю з атмосфери привертає багато уваги в останні роки. Зі своїм інноваційним фондом та Horizon 2020– дві найбільші у світі програми фінансування інновацій – ЄС підтримує такі рішення по всій Європі.
У Стокгольмі, наприклад, ЄС спільно фінансує додавання об’єкта вловлювання вуглецю до місцевої теплоелектростанції з біомаси для геологічного зберігання вуглецю (BECCS). Після завершення у 2026 році, завдяки новому поєднанню існуючих технологій, завод призведе до чистого видалення приблизно 800 000 тонн вуглецю на рік – що відповідає викидам, необхідним для виробництва близько 4,8 мільйона ноутбуків – які в іншому випадку завод викидає в атмосферу.
В Ісландії ЄС підтримав будівництво установки прямого уловлювання та зберігання вуглецю в повітрі (DACCS) . Використовуючи інноваційні технології, завод буде вловлювати 4000 тонн вуглецю на рік з атмосфери – еквівалент викидів, утворених опаленням квартири газом протягом 2200 років – і зберігати його під землею у формі карбонатних мінералів.
Блокування вуглецю, або екологічний дизайн
Але є ще один спосіб. Проект Vivihouse розробив екологічно чисту будівельну систему, яка – порівняно зі звичайними методами будівництва – може скоротити використання ресурсів і допомогти видалити CO 2 з атмосфери шляхом накопичення вуглецю в деревині та інших довговічних і біоматеріалах.
Ця будівельна система «зроби сам», що складається з модульних збірних житлових одиниць, може досягати шести поверхів у висоту та може бути легко демонтована та зібрана в іншому місці.
Триповерховий прототип може десятиліттями зберігати близько 15 тонн CO 2 , що є еквівалентом викидів від виробництва близько 480 смартфонів . Це означає, що вуглець видаляється з атмосфери на цей період, а точніше протягом усього терміну служби виробу.
Прес-служба PAEW
