ДОСЛІДЖЕННЯ: результати «Необхідні зміни освітнього інтерфейсу між академічним середовищем і реальним сектором економіки в Україні»
Результати дослідження «Необхідні зміни освітнього інтерфейсу між академічним середовищем і реальним сектором економіки в Україні»
Протягом 3 останніх років сфера охорони, збереження та відновлення довкілля, раціонального природокористування, сталого розвитку особливо гостро відчула та проявила всі аспекти кадрової кризи, котра поглиблюється війною і відсутністю якісної взаємодії науки, освіти та субʼєктів господарювання.
Професійна спілка «Асоціація професіоналів довкілля» (PAEW) запросила до взаємодії провідні бізнеси різних сфер господарювання, громади та ЗВО для виявлення основних проблем та обʼєднання зусиль в підготовці спеціалістів зеленої трансформації та відбудови.
У весняному Проєкті-дослідження «Необхідні зміни освітнього інтерфейсу між академічним середовищем і реальним сектором економіки в Україні» проведено:
За результатами всеукраїнського дослідження лише 5-7 % випускників ЗВО екологічних спеціальностей розуміють інструменти роботи, впровадження теоретичних знань, отриманих в вишах. Переважна більшість випускників не знає, що таке СВАМ, декарбонізація, не вміє працювати з екологічною документацією, не знає технологій захисту довкілля та методів зниження тиску на довкілля, енергоефективності тощо
Загалом в виявленні проблем та напрацюванні невідкладних пропозицій для їх подолання взяло участь понад 500 учасників. |
Дивитись, як відбувались зустрічі-брейн-шторми в містах України:
Крім основного питання – з’ясування масштабів кадрової кризи, в дослідженні ми ставили завдання визначити:
– стан, потребу в спеціалістах за конкретними напрямками (влада, бізнес, ОМС), наявність екологічної служби чи окремого спеціаліста, у т.ч. наявність вакансій;
– галузі, які найбільше потребують кадрів, та відповідно орієнтація освітніх програм на ці галузі;
– конкретні кваліфікаційні вимоги та найбільші прогалини;
– запит здобувачів освіти та готовність співпраці навчальних закладів з потенційними роботодавцями.
1. За результатами дослідження наступні галузі бізнесу потребують кваліфікованих спеціалістів:
Відповідно, освітні програми за екологічним напрямком мають бути орієнтовані на ці галузі та суміжні з ними.
Для прикладу, якщо ми готуємо потенційного спеціаліста для сфери сільського господарства, то освітня програма повинна включати питання агроекології, управління земельними ресурсами, декарбонізації, відновлення родючості земель або методи прогнозу зниження родючості ґрунтів, які можна прогнозувати на 5-10 років вперед, в залежності від технології обробки грунтів, питання забруднення, засолення, закислення грунтів та методи їх відновлення, які варто впроваджувати паралельно з господарською діяльністю, правила СВАМ для аграрної та лісогосподарської галузі.
Також майже третина опитаних підприємств або взагалі не має посади еколога, або цю функцію виконує особа за сумісництвом, що свідчить про низький рівень екологічного управління підприємств, можливі недотримання природоохоронних вимог, нераціональне природокористування, відсутність людських ресурсів для впровадження найкращих технологій.
При цьому близько 10% підприємств на час опитування мають вакансію еколога.
Водночас майже половина бізнесу стикається з труднощами при заповненні вакансій, серед яких – невідповідність кваліфікації або взагалі відсутність кандидатів
В свою чергу, в цілому бізнес задоволений кваліфікацією свої спеціалістів. Лише близько 10% представників бізнесу вказали на низький рівень кваліфікації та необхідність кандидата володіти іноземною мовою, відслідковувати зміни законодавства та швидко їх впроваджувати.
В цілому бізнес готовий співпрацювати, співпрацює з ЗВО в різних формах.
2. Більше половини представників органів державної влади мають вакансію, при цьому в окремих органах потреба у вакансіях сягає до 100 осіб (Держекоінспекція). Така ситуація є катастрофічною, оскільки органи державної влади, які реалізують державну політику, ініціюють зміни до нею, мають найбільшу кадрову кризу.
Також більше половини органів державної влади стикаються з труднощами, серед яких недостатньо кваліфікації, відсутні кандидати та немотивованість кандидатів.
Як наслідок, державна політика, реалізація реформ за відсутності кадрового забезпечення, недостатнього рівня кваліфікації, відсутності матеріального забезпечення є неповноцінною.
Дослідження продемонструвало, що найбільші вимоги до кваліфікації, найширший перелік кваліфікаційних знань, умінь та навичок потребує Державна екологічна інспекція.
Водночас, саме у цьому органі найбільша кількість вакансій.
Відповідно, реалізація реформи державного нагляду контролю без врахування цих результатів, перегляду оплат праці працівників ДЕІ з самого початку приречена.
Практично всі органи державної влади співпрацюють з ЗВО.
3. Майже в 50% ОМС відсутня посада еколога взагалі, в 7% органів обов’язки еколога виконує особа за сумісництвом.
Водночас, перелік питань, зобов’язань, які покладаються на ОМС передбачає обов’язкову наявність профільного спеціаліста. За відсутності профільного спеціаліста та реалізації реформи децентралізації питання підготовки та реалізації природоохоронних програм громад, громадського моніторингу, управління природним фондом громади невілюється.
4. Більшість опитаних представників ЗВО вказали про співпрацю з бізнесом та органами влади (хоча частина здобувачів освіти вказали, що представники бізнесу та органів влади не залучаються), відсутність труднощів в освітньому процесі та відповідність освітніх програм кваліфікаційним потребам роботодавців.
Лише близько 10% вказали про труднощі освітнього процесу (дистанційне навчання, COVID, війна) та невідповідність освітніх програм (недостатність практичних навичок).
5. Більшість здобувачів освіти задоволені освітнім процесом, лише близько 10 % вказали як труднощі дистанційне навчання, складну адаптацію, застарілу програму, самостійне навчання значної частини програми, велику кількість завдань та обмежений час на їх виконання
Майже 60 % вказали, що представники бізнесу та органів влади не залучаються до освітнього процесу.
Більшість здобувачів освіти бажають приймати участь у діяльності підприємств у формі виробничої практики та планують працевлаштуватися на підприємствах. Значна частина пов’язує своє майбутнє з органами місцевого самоврядування і лише близько 20% з органами державної влади та до 10% в науці.
Основні побажання студентів щодо покращення освітніх програм – більша кількість виробничої практики,
Висновки:
Проєкт реалізовано професійною спілкою «Асоціація професіоналів довкілля» (PAEW) за сприяння UNDP в Україні та фінансової підтримки Уряду Швеції
Окрему вдячність Асоціація PAEW висловлює командам:
а також:
