Мало хто сприймав серйозно наміри ЄС запровадити оподаткування вуглецевих викидів з третіх країн, де не проводяться заходи з декарбонізації.
Це чіткий сигнал усім, що війна росії проти України не гальмує кліматичні політики, а прискорює їх, як і перехід на відновлювані джерела енергії.
Також це свідчення того, що заходи з декарбонізації – це не забаганка окремих країн, а обов’язкова вимога для всіх, хто бачить ЄС своїм торговим партнером.
 CBAM охоплює залізо, сталь, цемент, алюміній, добрива, електроенергію, водень, а також непрямі викиди за певних умов.
Імпортери цих товарів повинні будуть сплатити будь-яку різницю між ціною за викиди, сплаченою в країні виробництва, і ціною в системі торгівлі квотами на викиди (СТВ) ЄС. |
CBAM буде поступово вводитися з 2026 року до 2034 року.
З тією ж швидкістю вилучатимуться безкоштовні квоти в СТВ ЄС, щоб викиди парникових газів у секторах СТВ скоротилися на 62% до 2030 року порівняно з рівнем 2005 року.
СТВ ЄС буде розширена й охопить пальне для автотранспорту та сектору будівель. Вона встановить ціну на викиди парникових газів у цих секторах у 2027 році або 2028 році, якщо ціни на енергоносії будуть надзвичайно високі.
Європарламент також включив до СТВ викиди парникових газів у морському та авіаційному секторах, що сприятиме використанню екологічно чистого палива.
56 і 57 статті документа говорять про те, що треті країни, які експортують електроенергію до ЄС, можуть бути тимчасово звільнені від сплати CBAM за умови розробки карти декарбонізації з механізмом ціноутворення на викиди вуглецю, який передбачає ціну, еквівалентну СТВ ЄС.
Треті країни повинні взяти на себе зобов’язання досягти вуглецевої нейтральності не пізніше 2050 року, а також узгодитися із законодавством ЄС у сферах навколишнього середовища, клімату, конкуренції та енергетики.
Більше того, такий відступ ЄС може скасувати в будь-який час, якщо є підстави вважати, що країна не виконує своїх зобов’язань або якщо вона не прийняла до 2030 року систему торгівлі викидами, еквівалентну СТВ ЄС.
Для українського бізнесу це важливі тенденції з огляду на те, що ЄС минулоріч став основним торговим партнером промислових товарів через зміну логістики.
Це означає, що енергетичний сектор надзвичайно зацікавлений у запровадженні СТВ в Україні до 2030 року.
Щобільше, у документі вказано, що система СТВ в третіх країнах має бути еквівалентною або частиною СТВ ЄС.
Тобто “вітчизняні” системи СТВ з непрозорим дизайном системи та низькою ціною на квоти можуть бути не визнані на рівні ЄС і різницю між українською та європейською ціною на викиди вуглецю доведеться сплатити в ЄС.
У тексті СВАМ-регламенту відсутні положення, які б дозволяли тимчасове виключення із сфери дії СВАМ інших секторів, крім електроенергетики.
Тому промисловість може бути зацікавлена в запровадженні СТВ з 2026 року, коли почнеться сплата вуглецевого податку.
Коли запрацює СТВ в Україні – невідомо.
| Терміни, які були вказані в угоді про асоціацію з ЄС щодо запровадження СТВ, уже спливли і з того часу не переглядалися, жодного законопроєкту щодо СТВ в Україні не існує. |
Реформа моніторингу, звітності та верифікації парникових газів (МЗВ), яка передбачала щорічне звітування всіх підприємств та створення єдиного реєстру для обліку парникових газів та реєстрації установок, працює частково.
Аудит Рахункової палати встановив, що з липня по грудень 2021 року офіційно на розгляд БУ “НЦО” – національного центру обліку викидів парникових газів від Міндовкілля – передано 264 плани моніторингу.
За приблизними даними, це становить близько 15% установок, з яких здійснюються викиди парникових газів.
За результатами розгляду БУ “НЦО” до Міндовкілля направлена 201 рекомендація з оцінками ризиків.
З них 165 містять висновок не затверджувати план моніторингу з описом недоліків та невідповідностей і лише 36 містять висновок про можливість затвердження плану моніторингу.
У звіті Рахункової палати зазначається, що великі хімзаводи (ПАТ “Черкаське хімволокно”, ПАТ “Азот”, ПрАТ “Рівнеазот”, ПрАТ “Сєвєродонецьке об’єднання “Азот”, ПАТ “Сумихімпром”) та більшість коксохімічних заводів (Криворізький, Маріупольський, Харківський, Андріївський) ігнорували вимоги законодавства.
До кінця війни навряд чи вдасться налагодити систему МЗВ, але це не означає, що без цього впровадження СТВ неможливе.
Джерело: Економічна правда
Більше про це та ін. гострі прикладні питання – на НАЦІОНАЛЬНОМУ ЩОРІЧНОМУ КОНГРЕСІ ЕНВАЙРОНМЕНТАЛІСТІВ «Екологічна безпека бізнесу-2023. Громади у відновленні довкілля» вже 29 червня 2023 року у живому форматі у Києві
