Що таке ESG-метрики і як з ними працювати
В епоху нових регуляцій, очікувань інвесторів та зростаючого суспільного тиску компанії дедалі частіше стикаються з потребою не просто говорити про сталість, а й підтверджувати її конкретними даними. Саме для цього існують ESG-метрики — інструменти, що дозволяють виміряти екологічні, соціальні та управлінські аспекти діяльності.
У найширшому сенсі ESG-метрики — це кількісні або якісні показники, які допомагають компанії відстежувати свій вплив на довкілля, людей і систему управління. Вони стають містком між словами та діями — як у звітності, так і в комунікації з партнерами, працівниками, громадами чи регуляторами. Без таких індикаторів не можна ні виміряти прогрес, ні обґрунтувати рішення, ні сформувати довіру.
У напрямі «Environmental» найчастіше фігурують такі показники, як викиди парникових газів за категоріями Scope 1, 2 і 3, обсяги споживаної енергії та води, частка відновлюваної енергії, кількість і структура відходів, а також наявність сертифікованих систем управління на зразок ISO 14001 чи ISO 50001. Усе це дозволяє оцінити ресурсну ефективність і кліматичну відповідальність компанії.
У соціальній площині метрики стосуються працівників, умов праці, прав людини та взаємодії з громадами. Серед ключових — плинність кадрів, частка жінок у керівництві, частота травматизму, обсяг навчання на одного працівника, кількість скарг чи соціальних інцидентів. Ці показники дають уявлення про корпоративну культуру, інклюзивність, рівень турботи про персонал і взаємодію із зовнішнім середовищем.
Щодо управління, або «Governance», важливими є показники прозорості, доброчесності та системності. Йдеться, зокрема, про частку незалежних членів у раді директорів, наявність антикорупційної політики, включення ESG-індикаторів у KPI менеджменту, кількість внутрішніх розслідувань або етичних порушень. Також сигналом зрілої системи є впровадження стандартів ISO 37001 (антикорупційне управління) та ISO 37301 (комплаєнс-менеджмент).
Водночас постає цілком логічне запитання: як обрати саме ті метрики, які справді важливі для конкретного бізнесу?
Як обрати саме ті метрики, які справді важливі для конкретного бізнесу?
Перш за все, слід виходити з концепції суттєвості — тобто оцінити, які теми є найбільш впливовими для компанії і на які сфери компанія сама має найбільший вплив.
Це може бути безпека праці на виробництві, викиди СО₂ на транспорті, прозорість у ланцюгах постачання або інвестиції в розвиток персоналу. Важливо також оцінити ризики: які соціальні, екологічні чи управлінські фактори можуть вплинути на стабільність бізнесу у найближчі роки?
Далі ці суттєві теми потрібно перевести в конкретні показники.
Наприклад, тема «викиди» — це Scope 1 (прямі викиди від обладнання) і Scope 2 (викиди від електроенергії, що закуповується). Якщо важливою є тема «люди», то доцільно обрати показники плинності персоналу, рівня травматизму, задоволеності працівників або тривалості навчання.
На цьому етапі важливо не гнатися за модними чи «високими» метриками, а обирати ті, які справді можна зібрати й регулярно оновлювати. Часто прості, доступні показники, які компанія вже частково веде в Excel або 1С, можуть стати основою для побудови сильної ESG-системи. Головне — забезпечити достовірність, стабільність збору даних і прозорість методики.
Окремої уваги заслуговує питання інтерпретації. Показник без пояснення — це лише цифра. У звіті чи презентації важливо коротко пояснити, що саме ви вимірюєте, чому це важливо, яка у вас методика обрахунку, яка мета або плановий орієнтир. Наприклад: «Scope 2: обсяг викидів від електроенергії, яку споживає виробництво. У 2023 році він становив 1 200 т/CO₂. Наша мета — зменшити цей показник на 15% до 2026 року шляхом переходу на відновлювані джерела».
Щоб ESG-метрики були релевантними не лише для внутрішніх рішень, а й для зовнішньої звітності, доцільно орієнтуватися на міжнародні стандарти — GRI, SASB, ESRS, іноді SDG або IFRS S2. Вони задають рамку, яка дозволяє зіставити ваші дані з очікуваннями ринку, банків, інвесторів, партнерів або держорганів.
Для компаній, які лише починають свій шлях у ESG, варто обрати 10–15 базових метрик, які можна зібрати швидко, пояснити команді і поступово інтегрувати у процеси. Це може бути плинність кадрів, кількість виробничих інцидентів, споживання енергії, обсяг відходів, рівень задоволеності працівників або частка «зеленої» енергії. У більш складних структурах додадуться показники за Scope 3, соціальні інвестиції, внутрішні розслідування, гендерний баланс, рівень відповідальності у ланцюгах постачання.
Головне — не формальність, а логіка: кожен показник має працювати на вашу стратегію, бути зрозумілим вашій команді та створювати довіру у зовнішнього середовища. ESG-метрики — це мова відповідальності. І як у будь-якій мові, важливо не просто знати слова, а вміти ними будувати смисл.
Докладніше про всі ці етапи, як працювати за стандартами, пояснення з прикладами, порадами, з розбором кращих практик не лише міжнародних, а й національних компаній – в спеціальному трансформаційному КУРСІ «ESG: від теорії до практики», який ми провели цьогоріч спільно з кращими експертами ESG Liga PAEW.
Підготувала
Людмила Циганок,
засновниця ESG Liga, президентка Асоціації професіоналів довкілля PAEW, гендиректор «Офісу сталих рішень»
