Стоп регуляторному абсурду: ОВД не потрібна для фермерських резервуарів
Фермерське господарство — не об’єкт енергетичної промисловості. Але агровиробники все частіше стикаються з абсурдними вимогами щодо проходження оцінки впливу на довкілля (ОВД) при зберіганні пального чи добрив.
Після численних звернень та запитів, Асоціація професіоналів довкілля PAEW отримала офіційну відповідь Державної регуляторної служби України, яка чітко розставляє крапки над “і”:
ОВД не є обов’язковою для фермерів, які не провадять діяльність у сфері енергетичної або хімічної промисловості.
Чому позиція саме ДРС є вирішальною? Яку судову практику вже маємо? І чому це рішення — перемога не лише для фермерів, а й для здорового глузду у сфері дозвільної політики? Читайте далі.
Зважаючи на значний резонанс питання необхідності ОВД при отриманні дозволів на оброблення відходів малими агровиробниками (докладніше тут) Асоціація професіоналів довкілля PAEW наголошує:
На запитання «Чи потрібно отримувати висновок ОВД на місця зберігання викопного палива чи продуктів їх переробки на площі 500 квадратних метрів і більше або об`ємом 15 кубічних метрів і більше?» отримано зрозумілу відповідь листом Державної регуляторної служби України (далі – ДРС)
Акцентуємо увагу:
Відповідно до Положення Про Державну регуляторну службу України, що затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 24.12.2014 р. № 724, ДРС є спеціально уповноваженим органом з питань ліцензування та дозвільної системи у сфері господарської діяльності
Основними завданнями ДРС є: реалізація державної регуляторної політики, політики з питань нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, ліцензування та дозвільної системи у сфері господарської діяльності;
координація дій органів виконавчої влади, інститутів громадянського суспільства і підприємництва з питань дерегуляції господарської діяльності.
До повноважень ДРС зокрема належить:
Таким чином, ДРС, відповідно до Положення, має всі юридичні права надавати роз’яснення норм законодавства, що належать до її відома, а саме у сфері ліцензійної та дозвільної діяльності, на відміну від листів ДЕІ та Міндовкілля, які носять виключно інформативний характер.
Отже позиція ДРС , виходячи з їх відповіді є чіткою, а саме такою, що нормами ЗУ «Про оцінку впливу на довкілля» прямо не передбачено отримання сільськогосподарськими підприємствами висновку з оцінки впливу на довкілля на резервуари для зберігання пального об’ємом більше 15 м3.
Окрім того, хочемо звернути увагу на одне з рішень Третього Апеляційного Адміністративного Суду по справі № 160/17130/21 від, де позивач ТОВ «Зоря» оскаржував припис Державної екологічної інспекції Придніпровського округу зокрема в частині необхідності отримання висновку з оцінки впливу на довкілля на резервуари для зберігання пального об’ємом більше 15 м3. Далі надаємо цитату із зазначеної постанови, що стосується цього питання(копія постанови додається):
«Так, відповідно до пункту 4 частини 3 статті 3 Закону України “Про оцінку впливу на довкілля”, друга категорія видів планованої діяльності та об`єктів, які можуть мати значний вплив на довкілля та підлягають оцінці впливу на довкілля, включає енергетичну промисловість: – зберігання та переробка вуглеводневої сировини (газу природного, газу сланцевих товщ, газу, розчиненого у нафті, газу центрально-басейнового типу, газу (метану) вугільних родовищ, конденсату, нафти, бітуму нафтового, скрапленого газу); – поверхневе та підземне зберігання викопного палива чи продуктів їх переробки на площі 500 квадратних метрів і більше або об`ємом (для рідких або газоподібних) 15 кубічних метрів і більше; – промислове брикетування кам`яного і бурого вугілля; – гідроелектростанції на річках незалежно від потужності; – гідроакумулюючі електростанції (ГАЕС); – вітрові парки, вітрові електростанції, що мають дві і більше турбіни або висота яких становить 50 метрів і більше.
Згідно з пунктом 7 частини 3 статті 3 Закону України “Про оцінку впливу на довкілля”, друга категорія видів планованої діяльності та об`єктів, які можуть мати значний вплив на довкілля та підлягають оцінці впливу на довкілля, включає хімічну промисловість: – установки для виробництва вибухових речовин; – установки, в яких хімічні і біологічні процеси використовуються для виробництва білкових кормових добавок, ферментів та інших білкових речовин; – зберігання хімічних продуктів (базисні і витратні склади, сховища, бази).
У позивача відсутній обов`язок щодо отримання висновків з оцінки впливу на довкілля на склад для зберігання пестицидів та агрохімікатів та пункт заправки техніки, оскільки ним не здійснюється діяльність ні в енергетичній, ні в хімічній промисловостях»
Враховуючи вищезазначене Асоціація PAEW звернулась також до ФРП з метою недопущення здійснення додаткового тиску на сільськогосподарські підприємства, які є важливою ланкою у підтриманні економіки нашої країни у ці важкі для всієї країни часи!
Прес-служба PAEW
