Стратегічний вуглецевий облік: як знизити витрати та підвищити конкурентоспроможність?
АВТОР:
ІРИНА ДАНИЛКІНА, Генеральний директор БЮРО «ЕКО-СТРІМ»
Від «Чому?» до «Як?»
У першій публікації ми пояснили, чому стратегічний облік парникових газів (ПГ) — не розкіш, а необхідність для українського бізнесу.
Ми порівняли вуглецевий слід із новою «валютою ризику» — і це не метафора: за кожною додатковою тонною CO₂ стоять конкретні фінансові, репутаційні чи ринкові втрати. Навіть якщо це здається складним, почати можна з простого. Головне — мати системне бачення й не боятися рухатися крок за кроком.
Чому «рахувати викиди ПГ для галочки» — це пастка!
Одна з найбільших помилок — вважати, що облік викидів потрібен лише «для звітності» чи «на папері». На практиці це призводить до ще більшої плутанини: різні звіти, неузгоджені дані, зіпсовані таблиці. І головне — жодної користі для бізнесу.
Поки ви рахуєте «для галочки» та витрачаєте на це час і ресурси, тиск зростає з усіх боків:
➡️ Національні регулятори — вимагають дотримання Закону України «Про засади моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів». Держава не відмовилася від цих норм навіть під час війни, адже курс на євроінтеграцію незворотний, а інтерес бізнесу до майбутньої системи торгівлі квотами на викиди ПГ, де МЗВ є базою, залишається високим.
➡️ ЄС — впроваджує CBAM, і з 2026 року кожен експортер продукції, як-от сталь, цемент, добрива тощо, повинен буде надати точні дані про «вбудовані викиди» у товарах, що постачаються до ЄС.
➡️ Фінансові установи — банки дедалі частіше ставлять облік ПГ умовою доступу до кредитування. Для них це показник зрілості компанії та рівня її ризиків.
Отже, облік — це не про «модно» чи «звітність для галочки». Це — інструмент вашої конкурентної боротьби.
Інтегрований підхід до системи управління ПГ: три вимоги — одна база даних
Розглянемо на прикладі найактуальніших для українських підприємств систем: МЗВ, CBAM та GHG.
Інтегрований підхід означає сприймати ці системи не як три окремі, не пов’язані між собою завдання, а як взаємопов’язані ланки єдиної комплексної системи. Вона має чітко визначені точки перетину та відмінності, але її суть полягає у створенні єдиної логіки обліку й уніфікованої системи збору даних. Така система ґрунтується на спільних елементах (котли, постачальники, транспортні засоби тощо) та забезпечує послідовність даних по всій організації.
СИСТЕМА | ЦІЛЬ | СФЕРА ОХОПЛЕННЯ | ПЕРІОДИЧНІСТЬ ЗВІТНОСТІ | ВІДМІННОСТІ / ОСОБЛИВОСТІ | ПРИКЛАД ДЖЕРЕЛ ВИКИДІВ |
МЗВ (Україна) | Законодавча вимога, основа для СТВ | Стаціонарні установки | Щорічно | Обов’язкова верифікація | Прямі викиди (Scope 1) від стаціонарних джерел |
CBAM (EC) | Вуглецевий податок на імпорт, запобігання витоку вуглецю | Продукція (експорт до ЄС) | Щоквартально | Дозволяє вирахування сплаченої ціни на вуглецевий податок у країні походження | Прямі та непрямі викиди (Scope 1, 2) на одиницю продукції |
GHG Protocol (Корпоративний стандарт) | Доступ до фінансування, ESG-звітність, внутрішнє управління | Все підприємство (корпоративний рівень) | Залежить від вимог (часто щорічно) | Добровільний, але широко визнаний, основа для багатьох міжнародних ініціатив | Прямі, непрямі, ланцюжок постачання (Scope 1, 2, 3) |
У чому суть системного підходу?
Коли кожен відділ компанії готує власні звіти без координації або коли наймають різних консультантів для роботи за різними системами без узгодження між командами, результат передбачуваний: зайві витрати, дублювання роботи, плутанина та, нерідко, помилки.
Інтегрована система — це підхід, за якого всі дані про викиди збираються у єдиному форматі та використовуються як для внутрішнього аналізу, так і для звітності за різними системами (наприклад, МЗВ, CBAM, GHG Protocol).
Виграють усі: керівництво отримує повну картину, підрозділи не дублюють зусилля, а інвестори бачать зрілий і відповідальний підхід компанії.
Як побудувати інтегровану систему обліку?
➡️ Об’єднайте джерела
Котли, транспорт, електроенергія — ці елементи повторюються в усіх системах. Створіть єдиний набір облікових точок, з яких потім формуватимете дані у потрібному форматі.
➡️ Орієнтуйтеся на найжорсткіші вимоги
Вигідніше одразу рахувати «по максимуму» — за логікою GHG Protocol. Це універсальний міжнародний підхід, на якому базується більшість інших стандартів (CBAM, CSRD, EU ETS).
➡️ Стандартизуйте формати
Чітке визначення Scope 1, 2 та 3 — ключ до правильного та узгодженого обліку. Наприклад:
Відповідність цим категоріям дозволяє уникнути помилок при звітуванні.
☝️ Роль команди:
Щоб інтеграція запрацювала, вам потрібна мультидисциплінарна команда, до якої обов’язково мають бути залучені:
Бо це не екологічна ініціатива «за сумісництвом» — це повноцінний бізнес-процес, який має бути інтегрований у роботу всієї компанії.
Як GHG Protocol стає основою обліку?
Протокол ПГ (GHG Protocol) — це не просто один із стандартів, а фактично «граматика» обліку викидів парникових газів. Це найбільш поширений і впливовий міжнародний стандарт, який слугує основою для розуміння, кількісної оцінки та управління викидами будь-якої компанії.
Працюючи за GHG Protocol, ви зможете легше адаптуватися до вимог CBAM, бути готовими до ESG-звітності, а ваші звіти будуть зрозумілими для партнерів і банків у будь-якій країні.
Це як знання англійської мови у міжнародному бізнесі — універсальна мова, яку розуміють усі.
Підсумок: ваш вуглецевий облік — це ваша стратегічна перевага!
Не відкладайте й не ускладнюйте! Сприймайте його як можливість побачити, де ви втрачаєте ресурси та кошти, оптимізувати процеси, отримати доступ до дешевшого фінансування та зміцнити свої позиції на ринку.
GHG Protocol — це фундамент обліку ПГ для будь-якого підприємства.
ГОТОВІ ДІЯТИ⁉️
Тоді, в наступній статті ви дізнаєтесь:
↪️ Що таке GHG Protocol
↪️ Основні стандарти GHG Protocol
↪️ Scope 1, 2, 3: що це і як рахувати
🔍 ПЕРЕГЛЯНЬТЕ ВІДЕОУРОК!
Кліматична політика, парникові гази та декарбонізація, де розібрали основоположні питання для бізнесу:
Цей матеріал є невідʼємною частиною журналу «Sustainability leaders guide» № 8, 2025 від «Офісу сталих рішень».
Не оформили передплату на журнал? Зверніться:
або
