Search
Generic filters
Вхід в кабінет

СВАМ для України: механізм знищення експорту чи тест на зелену солідарність ЄС?

CBAM (Carbon Border Adjustment Mechanism) сам по собі не є злим задумом — він створений для захисту клімату та справедливої конкуренції в ЄС. Але в контексті України, що перебуває у війні, CBAM стає реальною загрозою для економіки, експорту та виробництва. 

Давайте розберемось, навіщо взагалі такий механізм?

Що таке CBAM?

CBAM — це вуглецевий коригувальний механізм на кордоні, який Європейський Союз офіційно запроваджує з 2026 року. Його іноді називають «вуглецевим митом» або «вуглецевим щитом».

Його суть: імпортери в ЄС повинні платити за викиди парникових газів, які були спричинені виробництвом імпортованих товарів — так само, як за це платять європейські виробники всередині ЄС.

Навіщо Європа це придумала?

ЄС запровадив CBAM як частину Європейського зеленого курсу (Green Deal) — масштабної стратегії досягнення кліматичної нейтральності до 2050 року.
Але коли всередині ЄС вводяться жорсткі правила щодо скорочення викидів, є ризик, що виробництво просто «втече» в інші країни, де екологічні стандарти м’якші або відсутні. Це явище називається «вуглецевий витік».

Щоб уникнути такої ситуації, ЄС вирішив:

      • захистити свій бізнес від нечесної конкуренції (товари, вироблені без екомір, будуть дешевші);
      • стимулювати глобальне скорочення викидів — бо країни-експортери почнуть знижувати викиди, аби мати змогу продавати в Європу;
      • вирівняти умови гри — щоб усі, хто продає на європейському ринку, були в однакових умовах.

Яку задачу виконує CBAM?

CBAM виконує одразу кілька важливих функцій:

      1. Екологічну: стимулює зниження глобальних викидів парникових газів, навіть за межами ЄС.
      2. Економічну: захищає європейську промисловість від конкуренції з боку виробників, які ігнорують екологічні стандарти.
      3. Фінансову: поповнює бюджет ЄС через продаж CBAM-сертифікатів.
      4. Геополітичну: формує тиск на треті країни для переходу до «зеленої» економіки.

Які сектори потрапляють під CBAM?

На першому етапі — сталь, цемент, алюміній, добрива, електроенергія, водень. Надалі перелік може розширюватися.

CBAM не забороняє імпорт, але робить його «екологічно справедливим», тобто додає плату за ті викиди, які у ЄС вже давно враховуються в ціні продукції.

Як працює CBAM: покроково

Крок 1. Виробництво товару за межами ЄС

Компанія в країні поза Європейським Союзом (наприклад, в Україні, Туреччині чи Китаї) виробляє продукцію — наприклад, сталь або добрива.

Під час виробництва відбуваються викиди парникових газів (CO₂ та інші).

Крок 2. Експорт до ЄС

Ця продукція імпортується до країн Європейського Союзу.

Крок 3. Імпортер подає звіт про викиди

Імпортер у ЄС зобов’язаний надати детальний звіт, скільки парникових газів було викинуто при виробництві цієї продукції.
(З 2023 року почалась перехідна фаза — без оплати, лише звіти.)

Крок 4. Обчислення «вуглецевої ціни»

ЄС розраховує, скільки б коштували ці викиди, якби ця продукція була вироблена в ЄС згідно з європейською системою торгівлі викидами (ETS).

Крок 5. Сплата CBAM-сертифікатів

Імпортер повинен викупити CBAM-сертифікати — за ставкою, яка відображає викиди цього товару.
1 CBAM-сертифікат ≈ 1 тонна CO₂
(Ціна залежить від вартості викидів у системі ETS — наприклад, 80 євро/тонна.)

Крок 6. Вирахування «зарахованих» платежів

Якщо в країні-експортері вже сплачено вуглецевий податок чи збори, їх можуть частково врахувати — щоб не було подвійного оподаткування.

Крок 7. Продаж продукції в ЄС

Товар надходить у вільний обіг на ринку ЄС — тепер на рівних умовах з європейською продукцією, яка теж несе вуглецеве навантаження.

То ж чому Уряд України повинен просити про відстрочку?

1) Український бізнес і так працює на межі

        • Багато підприємств зруйновані або працюють з перебоями через постійні обстріли, відключення електроенергії, втрату ринків і персоналу.
        • Підприємці змушені виживати, а не лише інвестувати в дорогі системи моніторингу викидів і «зелені» трансформації.

CBAM — це ще один фінансовий тягар на бізнес, який і так ледве стоїть на ногах.

2) Відсутність державної підтримки адаптації

      • В Україні немає централізованої системи верифікації викидів, немає державного фонду підтримки декарбонізації бізнесу, немає зрозумілих інструкцій.
      • Бізнес не має ані ресурсу, ані часу, щоб розібратись у складній звітності, яку вимагає CBAM.

У ЄС бізнесу допомагають — у нас лише вимагають.

3) Падає конкурентоздатність українського експорту

      • Якщо продукція з України стане дорожчою через CBAM, її просто витіснять дешевші виробники з країн, які краще підготовлені (або навіть просто брешуть у звітах).
      • Страждають ключові експортні галузі — металургія, хімія, цемент, агро.

CBAM може перетворитись на бар’єр для експорту до ЄС, саме тоді, коли нам життєво потрібна валютна виручка.

4) Втрата довіри та інвестицій

      • Якщо Україна не зможе показати, що вона здатна адаптуватися до європейських правил — інвестори підуть туди, де правила простіші й стабільніші.
      • CBAM стає тестом: готова Україна бути частиною європейського ринку — чи ні?

А без доступу до ринку ЄС ми ризикуємо залишитися ізольованими, навіть політично.

5) Небезпека імітації реформ замість системного підходу

      • Без реальної підтримки держави CBAM породить паперові схеми, корупцію, фіктивну звітність, що зруйнує довіру до України як партнера.
      • Або ще гірше — влада просто «спише» провал на бізнес, не забезпечивши умов для адаптації.

CBAM — це виклик, який Україна не може ігнорувати, але й не має права проходити беззахисною.
Без гнучкого перехідного періоду, міжнародної допомоги, технічної підтримки та реальних реформ впровадження CBAM може добити ключові сектори української економіки — прямо під час війни.

Чи може Уряд України просити в ЄС відстрочки по СВАМ і як це має бути?

Так, Уряд України має повне право офіційно вимагати відстрочки по CBAM (СВАМ) — і це має бути саме офіційне прохання, адресоване Європейській Комісії.

Ось як це працює:

1) Це можливо юридично

CBAM регламентується Регламентом ЄС 2023/956, який має положення щодо перехідного періоду, винятків, переглядів та співпраці з третіми країнами.

У статтях Регламенту прямо вказано, що:

      • перегляд механізму можливий до 2026 року;
      • ЄС може враховувати особливі обставини третіх країн, зокрема країн-кандидатів на вступ до ЄС;
      • передбачено “діалог” з третіми країнами, які впроваджують власні кліматичні системи або мають об’єктивні труднощі.

Тобто Україна має право вимагати винятку, гнучкості або поетапного впровадження — юридично це дозволено.

2) Але це має бути саме ОФІЦІЙНЕ звернення

Це не може бути просто заява на конференції чи позиція в інтерв’ю — ЄС працює виключно через:

      • офіційні дипломатичні ноти або
      • двосторонні робочі механізми, наприклад через підкомітети Угоди про асоціацію;
      • звернення від уряду до Єврокомісії із обґрунтуванням (економічним, юридичним, соціальним, безпековим).

Також можливі спільні листи/позиції від груп українських бізнес-асоціацій, що додають ваги аргументам уряду.

3) Що має бути в обґрунтуванні:

    • Статус країни-кандидата + воєнні обставини;
    • Неможливість технічно відповідати CBAM-вимогам (немає системи моніторингу, аудитів, фондів підтримки);
    • Ризики для ключових галузей економіки;
    • Пропозиція поетапного підходу, наприклад:
      • перехідний період до 2030 року без сертифікатів;
      • доступ до фінансування на декарбонізацію;
      • технічна допомога від ЄС.

Прецеденти вже є. ЄС уже надає гнучкість і підтримку окремим країнам у подібних регуляторних процесах:

      • Західні Балкани — відтермінування вимог;
      • Молдова — окремі пільгові умови по угоді про асоціацію;
      • навіть США добивалися спеціального статусу щодо ETS у рамках торгівлі.

В Асоціації PAEW наполягають, що Україна може і повинна вимагати офіційної відстрочки / адаптаційного режиму щодо CBAM. Для цього потрібна узгоджена міжвідомча позиція + дипломатичне звернення + публічний тиск через союзників і бізнес-асоціації.

Що робити?

Від імені експертної екологічної спільноти PAEW та відповідального бізнесу ми звертаємося із закликом:

Надати Україні гнучкий перехідний період до 2030 року

— без обов’язку купувати CBAM-сертифікати;
— зі збереженням вимог звітності про викиди як підготовчого етапу.

 Створити окремий технічний та фінансовий механізм підтримки

— грантову або кредитну програму для верифікації викидів;
— інвестиційні інструменти для модернізації українських виробництв у відповідності до європейських стандартів.

Запровадити механізм «зеленої солідарності»

— з визнанням особливого статусу України як країни-кандидата, що перебуває у війні;
— з правом на винятки або компенсації при доведенні неможливості виконання умов CBAM.

Ми в Асоціації професіоналів довкілля PAEW віримо, що принципи кліматичної справедливості мають працювати не проти партнерів ЄС, а разом із ними.

ЄС має унікальний шанс показати світові, що екологічна політика може бути не лише амбітною, а й людяною та солідарною — особливо з тими, хто захищає європейські цінності зі зброєю в руках.

Підготувала

Людмила Циганок,

засновниця ESG Liga, президентка Асоціації професіоналів довкілля PAEW, гендиректор «Офісу сталих рішень»