Знищена промисловість точно не стане «зеленою»: чому Уряд зобов’язаний вимагати відстрочку по СВАМ
ЄС планує стягувати вуглецеве мито з українських товарів вже з 2026 року — ніби війни немає. Україна — єдина країна Європи, що веде повномасштабну війну. В цих умовах будь-які додаткові зовнішні економічні тиски можуть спричинити незворотні наслідки для економіки, експорту, бюджету та зайнятості населення.
Один з таких загрозливих механізмів — CBAM (Carbon Border Adjustment Mechanism), або вуглецеве мито на кордоні ЄС, яке повноцінно запрацює вже з 2026 року.
Основні сектори українського бізнесу, які підпадають під СВАМ: металургія (залізо та сталь), весь імпорт цементу, азотні, аміачні, мінеральні добрива, також частково охоплюються виробники водню та вапна. Перспективно CBAM уже містить положення про включення імпорту електроенергії, а після 2030 року – скло, кераміка, пластмаси, папір, текстиль. Фактично, під CBAM потрапляють саме ті галузі, які складають хребет українського експорту, є одними з найбільших роботодавців у регіонах і не мають зараз фізичної можливості модернізуватися, бо немає відповідних програм фінансування.
CBAM є викликом навіть для самих країн ЄС
Європейський Союз реалізує CBAM з використанням потужної внутрішньої підтримки:
Жодного з цих інструментів Україна на сьогодні не має!
Промисловість виснажена війною, економіка залежить від донорської допомоги, а система моніторингу викидів ще формується.
Фактично, CBAM в українських умовах – це не інструмент кліматичної трансформації, а фінансове покарання країни, яка бореться за свою і європейську безпеку.
Які ризики несе CBAM для України?
За оцінками Федерації роботодавців України втрати ВВП складуть до 4,8% вже у 2026 році, а зменшення експорту до ЄС — на 7,8%, що загрожує валютним надходженням та стабільністю гривні. Також нас очікує падіння індексу переробної промисловості — на 13,1%.
Окремо слід зауважити, що втрата 73,1 тис. робочих місць лише за перший рік, до 120 тис. — у довгостроковій перспективі та скорочення податкових надходжень — на понад 3,5 млрд дол. США, суттєво підірве бюджет та обороноздатність, посилить неможливість самофінансування оборони та повоєнного відновлення.
Чому саме зараз потрібна відстрочка?
Попри всю очевидність загрози, на сьогодні жодна країна ще не звернулася до Єврокомісії щодо застосування форс-мажорної статті 30(7), яка дозволяє призупинити дію CBAM у виняткових обставинах. Навіть більше – стаття 30(7) прямо передбачає таку можливість у разі війни!
Офіційна відповідь Єврокомісії: «На сьогоднішній день жодна країна не звернулася до Європейської комісії з проханням посилатися на застосування статті 30(7). Якщо виникне такий запит, Комісія повинна оцінити ситуацію та надати Європейському Парламенту та Раді звіт, який супроводжується, у разі необхідності, законодавчою пропозицією для вирішення цих виняткових обставин»
В Асоціації професіоналів довкілля PAEW наголошують, що CBAM – це не лише екологічне питання. Це випробування на партнерство, солідарність і справедливість.
CBAM у воєнній Україні не допоможе довкіллю. І ось чому:
Закликаємо Уряд України:
Якщо не буде дій — наслідки CBAM стануть найбільшим економічним ударом з початку війни 2022 року.
Закликаємо Президента, Прем’єр-міністра та Міністерство економіки діяти терміново.
Європейські партнери мають почути аргументи країни, яка щодня платить ціну за спільну свободу та демократію.
Автор:
Людмила Циганок, засновниця ESG Liga, президентка Асоціації професіоналів довкілля PAEW, гендиректор «Офісу сталих рішень»
