Україна потребує «цифрових правил» для хімічної продукції: PAEW подано два звернення до Мінекономіки та митниці
Професійна спільнота Асоціація PAEW направила два офіційні звернення — до Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України та до Державної митної служби — із пакетом практичних пропозицій, як модернізувати правила маркування і контролю хімічної продукції в умовах стрімкого зростання е-комерції та переходу України до нових підходів у межах UA-REACH/UA-CLP.
Ключова ідея — не «ускладнити паперами», а зробити ринок прозорим через цифрові інструменти, чіткі критерії читабельності та контроль у точках продажу, де реально приймається рішення «чи потрапить продукт до споживача».
1) Звернення до Мінекономіки: цифровізація маркування, читабельність і контроль через ринок
У зверненні до Міністерства запропоновано пакет змін, які мають одночасно зняти технічні бар’єри для легального бізнесу та посилити реальний захист споживача.
Цифрова етикетка (Digital Labeling) через QR-код.
Пропонується дозволити переносити «розширену» частину маркування у цифровий формат: деталізовані попередження, довгі P-фрази, інструкції з безпечного використання, умови зберігання, утилізації, тощо. При цьому базові, критично важливі елементи залишаються на упаковці: піктограми небезпеки, сигнальне слово, H-фрази/тип небезпечного впливу. Це вирішує проблему «мікротексту» на малих упаковках, коли формально маркування є, але прочитати його неможливо.
Цифровий паспорт продукту (DPP) і доступ до SDS нового зразка.
Окрема пропозиція — зробити QR-посилання на повну версію SDS (паспорт безпечності) стандартною вимогою/практикою, інтегрованою з державною інформаційною системою хімічної безпеки (у логіці майбутнього реєстру/системи управління даними). Сенс не лише в зручності для споживача: це дає миттєвий доступ логістам і екстреним службам до критичних розділів SDS (пожежогасіння, дії при аварійному викиді) прямо на місці інциденту, без дзвінків і «пошуку папки».
Юридично визначені стандарти читабельності.
Запропоновано закріпити чіткі нормативні параметри: мінімальний розмір шрифту, інтервали, контрастність, правила розміщення. Паралельно — ввести об’єктивний критерій: якщо інформацію неможливо сприйняти без спеціальних пристроїв/збільшення — товар фактично вважається немаркованим. Це має зупинити практику «мікрошрифту», яка підміняє інформування споживача формальним виконанням.
Онлайн-торгівля: небезпека і SDS мають бути видимі до покупки.
Пропозиція для маркетплейсів і онлайн-магазинів: у картці товару (як у формі реклами/пропозиції до продажу) мають бути відображені піктограми небезпеки/попередження та посилання на SDS. Логіка проста: людина повинна бачити ризики до моменту оплати, а не вже після доставки.
Зміна парадигми контролю: «фільтр ринку» через точки реалізації.
Найсильніший системний блок — перенесення акценту контролю з поодиноких перевірок виробників на контроль у точках реалізації: торговельні мережі та онлайн-платформи мають стати «фільтром», який не пропускає на склад/вітрину продукт без належного маркування або цифрового підтвердження (QR-SDS/DPP). Це створює модель, де ринок сам «відторгає» контрафакт, а державний нагляд отримує реальну опору на правилах приймання товару.
2) Звернення до Держмитслужби: тимчасовий порядок контролю на перехідний період UA-REACH/UA-CLP
Друге звернення адресовано Державній митній службі України і має прикладну мету: не допустити хаосу на кордоні під час переходу до нових правил, коли реєстри, ІТ-системи та підзаконні процедури ще «донастройовуються». У фокусі — уніфіковані роз’яснення для митниць, які знімають ризик суб’єктивних затримок вантажів.
Серед ключових пропозицій:
Перехідна прийнятність SDS без «форматного» блокування.
У перехідний період митниця не повинна зупиняти вантаж через різночитання щодо структури чи «не того шаблону» SDS, якщо документ по суті надано і містить необхідні дані безпеки.
Ризик-орієнтований підхід замість тотальних перевірок.
SDS — це інструмент інформування по ланцюгу постачання, а не «дозвільний талон». Тому пропонується чітко зафіксувати, що перевірки мають бути вибірковими та прив’язаними до профілів ризику, а не «перевіряємо все».
Офіційне прийняття електронної SDS / QR-посилання.
Визнання електронного формату як еквіваленту паперового знімає масу затримок на кордоні, зменшує корупційні «сірі зони» і відповідає реаліям е-логістики.
Не вимагати реєстраційні UA-REACH номери до повного запуску реєстру.
Це принципова точка: доки реєстр/ІТ-система не запущені у повному обсязі, вимагати те, що технічно неможливо отримати стабільно, — означає створити штучний стоп-кран для імпорту.
Верифікація через «єдине вікно» та уніфіковані дані.
Пропонується закріпити, що митні формальності виконуються на підставі даних, які митниця отримує через міжвідомчі механізми (а не вимагати «папірці» на місці), та визначити стандартну логіку перевірки.
Уповноважений представник (OR) і достатність його документів.
Для практичності імпорту та відповідальності по ланцюгу пропонується визнавати документи/підтвердження від уповноваженого представника виробника в Україні як належні для митного оформлення.
Чітке розмежування для ненебезпечної продукції та режимів транзиту/реекспорту.
Щоб не було «під одну гребінку», пропонується окремо визначити правила для ненебезпечної продукції (де SDS може бути не універсально обов’язковою) та для режимів, коли товар не вводиться в обіг в Україні.
Що це дає ринку і державі
Ці два звернення об’єднані однією логікою: цифровізація + зрозумілі критерії + контроль у точках реалізації.
Про реакцію на звернення повідомимо додатково.
Відділ взаємодії з громадськістю PAEW
Ukraine-REACH та CLP на практиці: аудит, маркування, реєстрації, відповідальність
🧐 Якщо ви пропустили це навчання, Ви можете отримати ВІДЕОЗАПИС (від «Офісу сталих рішень»)
З питань, звертайтеся:
або
