Уряд готує обов’язкову звітність зі сталого розвитку: що це означає для великого, малого та середнього бізнесу
Кабінет Міністрів України схвалив законопроєкт про запровадження в Україні звітності зі сталого розвитку та направив його на розгляд Верховної Ради. Формально йдеться про зміни до Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні. Фактично це ще один чіткий сигнал бізнесу: екологічні та соціальні показники поступово переходять із площини добровільних ESG-ініціатив у систему обов’язкової корпоративної звітності, фінансового аналізу та управління ризиками.
Законопроєкт розроблено Міністерством фінансів у межах виконання Україною зобов’язань перед Європейським Союзом. Він наближає українське законодавство до європейських правил корпоративної звітності та передбачає, що компанії мають розкривати не лише фінансові результати, а й інформацію про вплив своєї діяльності на довкілля та суспільство, дотримання прав працівників і прав людини, корпоративне управління та заходи з протидії корупції.
Звітність готуватиметься за Європейськими стандартами звітності зі сталого розвитку ESRS як окремий розділ звіту про управління та подаватиметься в електронному форматі. Це означає, що наведені компанією дані мають бути структурованими, зіставними та придатними для аналізу інвесторами, банками, партнерами й державними органами.
Прямий обов’язок для великих, але сигнал для всього бізнесу
На першому етапі обов’язкова звітність зі сталого розвитку стосуватиметься найбільших підприємств, чистий оборот яких перевищує 450 мільйонів євро, а середня кількість працівників становить понад 1000 осіб. Першим роком, за який такі компанії мають звітувати за новими правилами, визначено 2028-й.
На цьому місці малий і середній бізнес може вирішити, що ця реформа його поки не стосується. Але це хибний і потенційно дорогий висновок.
Великі компанії не зможуть підготувати повну звітність зі сталого розвитку без інформації про своїх постачальників, підрядників та інших учасників ланцюга створення вартості. Тому запити щодо викидів, відходів, використання води й енергії, умов праці, походження сировини, дотримання екологічного законодавства та управління ризиками поступово спускатимуться до середніх і малих компаній через договори, тендери та вимоги великих замовників.
Постачальник може не мати прямого обов’язку подавати звіт за ESRS, але його великий клієнт матиме обов’язок розкрити інформацію про ризики та впливи у своєму ланцюгу постачання. Тому для малого та середнього бізнесу питання полягатиме не лише в тому, чи поширюється на нього конкретна норма закону. Не менш важливо, чи зможе він надати інформацію, яку запитає банк, інвестор, міжнародний партнер або великий замовник.
Для малого та середнього бізнесу ключова дата настає вже 1 вересня 2026 року
Саме з цього дня вимога дотримуватися Екологічних та соціальних стандартів Світового банку поширюється на всіх позичальників державної програми Доступні кредити 5-7-9%, з урахуванням передбачених винятків воєнного часу.
Це принципово важливе розмежування. Законопроєкт про звітність встановлює майбутні прямі обов’язки насамперед для найбільших підприємств. Нові умови програми 5-7-9% уже переводять екологічну та соціальну відповідність у практичну площину для значно ширшого кола компаній.
Поки великий бізнес готується до майбутньої звітності за ESRS, мале або середнє підприємство вже може зіткнутися з екологічними та соціальними питаннями під час отримання кредиту.
Ідеться не про те, що кожному малому підприємству потрібно терміново створити ESG-департамент, рахувати всі можливі показники або готувати великий звіт зі сталого розвитку. Почати потрібно зі значно практичнішого питання: чи працює підприємство відповідно до чинного законодавства та чи може воно це підтвердити?
Банк може оцінювати, чи має підприємство необхідні дозволи, як воно управляє відходами, стоками, викидами та небезпечними речовинами, чи дотримується вимог охорони праці, чи створює ризики для працівників і місцевої громади та чи має план усунення виявлених проблем.
Те, що раніше могло залишатися внутрішньою проблемою підприємства або виявлялося лише під час державної перевірки, тепер може стати частиною кредитного аналізу. Неактуальний дозвіл, неврегульовані відходи, проблеми зі свердловиною, стоками, викидами чи зберіганням небезпечних речовин можуть означати для банку майбутні штрафи, судові спори, незаплановані витрати на модернізацію, обмеження діяльності та ризик неповернення кредиту.
Екологічний ризик у такій системі стає фінансовим ризиком, а екологічна та соціальна відповідність поступово перетворюється на складову кредитоспроможності підприємства.
Уряд і банки посилають бізнесу один сигнал
Рішення Уряду щодо звітності зі сталого розвитку та нові умови програми 5-7-9% не варто сприймати як дві окремі новини.
Це два рівні одного процесу.
Для великих компаній сталість стає частиною обов’язкової корпоративної звітності. Для малого і середнього бізнесу вона вже стає частиною доступу до фінансування, співпраці з великими замовниками та участі в міжнародних ланцюгах постачання.
Уряд формує правила розкриття інформації. Банки починають вбудовувати екологічні та соціальні ризики у кредитний аналіз. Великі компанії готуються збирати інформацію від постачальників. Міжнародні партнери дедалі частіше вимагають не загальних заяв про відповідальність, а конкретних даних і доказів.
Напрям змін очевидний: ESG перестає існувати окремо від економіки підприємства. Воно входить у звітність, кредитоспроможність, тендери, договори, інвестиційні рішення, міжнародну торгівлю та відносини всередині ланцюгів постачання.
Чому не варто чекати 2028 року
Якісну звітність неможливо підготувати за кілька місяців, якщо підприємство раніше не збирало необхідних даних, не визначало відповідальних осіб та не перевіряло їхню достовірність. Неможливо переконливо описати систему управління екологічними ризиками, якщо фактична діяльність не відповідає дозволам, а інформація зберігається в різних підрозділах, таблицях і непов’язаних між собою документах.
Водночас малий і середній бізнес може не мати часу до 2028 року. Якщо підприємство планує звертатися по кредит, брати участь у тендері, ставати постачальником великої компанії або виходити на міжнародний ринок, відповідні запитання можуть виникнути значно раніше.
Підготовка має починатися не з написання красивого ESG-звіту, а з розуміння реального стану підприємства: які вимоги вже стосуються його діяльності, де є прогалини в екологічній і соціальній відповідності, які дані вже збираються, хто за них відповідає та що може підтвердити їхню достовірність.
Для кожної категорії бізнесу працюватиме свій механізм, але напрям єдиний. Великі підприємства мають готуватися звітувати. Малі та середні мають бути готовими підтверджувати свою екологічну й соціальну відповідність перед банком, замовником або партнером.
Тому головне питання для бізнесу сьогодні звучить не так: чи зобов’язані ми вже складати звіт за ESRS? Значно важливіше запитати: якщо завтра банк, великий клієнт або міжнародний партнер попросить показати, як ми управляємо екологічними та соціальними ризиками, що саме ми зможемо надати?
Як «Офіс сталих рішень» готує бізнес до нових правил
Офіс сталих рішень допомагає бізнесу готуватися одразу до обох рівнів змін.
Для великих компаній це побудова системи ESG-даних, визначення відповідальних осіб, перевірка якості інформації, підготовка до звітності та зовнішнього підтвердження. Для малого і середнього бізнесу це насамперед перевірка фактичної екологічної та соціальної відповідності, дозвільних документів і ризиків, які можуть вплинути на отримання кредиту, контракту або доступ до ланцюга постачання.
Ми не пропонуємо кожному підприємству починати з великої ESG-стратегії. Ми допомагаємо почати з реального стану бізнесу: які вимоги вже стосуються його діяльності, що побачить банк під час оцінювання, які запитання може поставити великий замовник, де є прогалини та що потрібно виправити до того, як вони стануть фінансовою проблемою.
«Ми допомагаємо підприємствам оцінювати екологічні та соціальні ризики, перевіряти дозвільну документацію і фактичний стан комплаєнсу, готуватися до банківських перевірок, запитів інвесторів та партнерів, вибудовувати систему збору ESG-даних і готувати інформацію, яка має не лише добре виглядати у звіті, а й витримувати перевірку.
Особливість підходу Офісу сталих рішень у тому, що ми працюємо не з ESG як ізольованою функцією одного підрозділу. Нові вимоги одночасно зачіпають еколога, юриста, фінансового директора, бухгалтера, фахівця зі сталого розвитку та керівника підприємства. Саме тому ми поєднуємо екологічну, юридичну, фінансову й управлінську експертизу в єдиній системі підтримки бізнесу», – підкреслює гендиректор Офісу сталих рішень Людмила Циганок.
Уряд уже показав, куди рухається корпоративна звітність. Банки з 1 вересня показують, як екологічні та соціальні ризики впливатимуть на гроші. Завдання бізнесу зараз не чекати, поки нові правила стануть проблемою, а використати цей час, щоб привести діяльність, документи та дані до стану, який можна впевнено показати банку, інвестору, замовнику або міжнародному партнеру.
Час до запровадження обов’язкової звітності є не паузою, а можливістю підготуватися без авралу. Саме в цьому Офіс сталих рішень допомагатиме українським підприємствам у 2027 році: відрізняти реальні вимоги від регуляторного шуму, знаходити слабкі місця до того, як їх побачить банк або партнер, і перетворювати відповідність новим правилам із додаткового навантаження на інструмент фінансової стійкості та конкурентоспроможності.
Звернутись безкоштовно зі стаціонарних та мобільних телефонів: