Вимоги Європейської системи торгівлі викидами та українське законодавство: як повинен вже працювати бізнес?
В межах Рамкової конвенції ООН про пом’якшення наслідків зміни клімату 12 грудня 2015 року була прийнята Паризька кліматична угода. Згідно Паризької угоди 197 країн погодилися скоротити використання викопного палива та викиди CO2 для досягнення вуглецевої нейтральності до 2050 року.
Задля досягнення цілі Паризької угоди – не допустити підвищення глобальної температури, більш ніж на 1.5 С до кінця сторіччя, та реалізації Цілей сталого розвитку.
11 грудня 2019 року у Європарламенті був представлений Європейський Зелений Курс, який затверджує рух до кліматично нейтрального європейського континенту у 2050 році. Основна мета Зеленого Курсу перетворення Європи до 2050 року на перший кліматично-нейтральний континент, тобто місце, де усі викиди парникових газів (далі ПГ), спричинені людською діяльністю, поглинатимуться екосистемами та технологіями уловлювання і зберігання вуглецю.
Україна однією з перших європейських країн приєдналася до Паризької кліматичної угоди, ратифікованою Законом України від 14 липня 2016 року № 1469-VIII.
Як сторона Рамкової конвенції ООН про зміну клімату та Паризької угоди Україна наразі забезпечує виконання поточних зобов’язань за цими міжнародними угодами, а також за Угодою про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, ратифікованою Законом України від 16 вересня 2014 р. №1678-VII.
Основним інструментом досягнення ЄС своїх цілей щодо скорочення викидів ПГ — Європейська система торгівлі викидами (СТВ). Європейська СТВ працює за принципом обмеження викидів ПГ та торгівлі дозволами на викиди ПГ та врегульована Директивою 2003/87/ЄC. Директива 2003/87/ЄC включає наступні елементи:
Необхідною передумовою розроблення та впровадження СТВ в Україні було розроблення та прийняття процедур та вимог щодо моніторингу, звітності та верифікації (МЗВ) викидів ПГ. Основний принцип пакету документів МЗВ в Україні — максимально можливе наближення до законодавства ЄС.
З 1 січня 2021 року введено в дію ЗУ «Про засади моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів». Установки спалювання та енергоємних підприємств більшості галузей промисловості України розпочали моніторинг викидів парникових газів відповідно до розроблених планів моніторингу та звітувати про викиди ПГ шляхом надання відповідних звітів про викиди, верифікованих третьою незалежною акредитованою стороною.
Система МЗВ повністю побудована на вимогах європейських Директив щодо розробки та затвердження планів моніторингу викидів парникових газів, розробки та прийому верифікованої звітності від підприємств про викиди ПГ, акредитації верифікаторів, процедури верифікації звітів Операторів.
Основними нормативними документами в сфері МЗВ є:
Також прийнято низку нормативних підзаконних документів щодо функціонування МЗВ, розроблено багато методичних рекомендацій та шаблонів:
Нажаль, впровадження МЗВ було ускладнено початком військової агресії російської федерації. Проте, система МЗВ діє в Україні вже…
УВАГА! Матеріал опубліковано частково.
Більше практичних роз’яснень – в цифровому журналі «Sustainability leaders guide», який розміщено на платформі «ЕКОтрансформація», яка вже містить перевірені рішення від експертів Асоціації професіоналів довкілля PAEW
Інформуємо, що вже в кабінеті користувача розміщено:
Тоді невідкладно заходьте в свій кабінет
Тоді ознайомтесь з продуктом та замовте рахунок на абонплату
Якщо виникли технічні питання щодо доступу, звертайтеся:
Замовити доступ можна, звернувшись безкоштовно зі стаціонарних та мобільних телефонів:
або
(050) 549 27 42, i.kovalenko@ukraine-oss.com
(068) 602-42-33, v.skrypnyk@ukraine-oss.com
(067) 110-71-73, (093) 787-29-64, v.tymoshenko@ukraine-oss.com
