Як обрати Сертифіковану програму ESG? ISO, GRI, VSME чи ESRS?
Рубрика «Абетка ESG» на нашому порталі — це серія розʼяснень про те, як ESG працює в реальному житті: не як мода, не як набір метрик і не як «звіт для галочки».
Ми будемо перекладати складні терміни на прості ситуації — так, щоб було видно: де ризик, хто відповідає, які правила реакції, і що бачать ті, хто живе поруч.
Тут буде не «про красиві слова», а про доказове управління.
Автор:
Людмила Циганок, засновниця ESG Liga, президентка Асоціації професіоналів довкілля PAEW, гендиректор «Офісу сталих рішень»
Сертифікована програма ESG — це не окремий «чарівний» сертифікат і не універсальний документ, який можна один раз отримати й показувати всім підряд. Це ситуація, коли ESG-підхід компанії підтверджений незалежною стороною і прив’язаний до чітко визначеного стандарту, методології або схеми перевірки, яку визнають банки, великі замовники, інвестори або аудитори.
Ключова відмінність сертифікованої програми від просто «наявності ESG» полягає в тому, що тут є зовнішня перевірка, є формалізовані вимоги, і є відповідальність за заявлені практики. Тобто це вже не внутрішня презентація й не комунікаційний текст, а система, яку можна перевірити й оскаржити.
Важливо одразу зняти популярну ілюзію: єдиного ESG-сертифікату, як ISO 9001, не існує. У реальному світі сертифікуються або верифікуються окремі складові ESG, які разом і створюють те, що на побутовому рівні називають «сертифікованою ESG-програмою».
Найближчий до класичного розуміння сертифікації варіант — це сертифікація систем управління. Компанія впроваджує екологічне управління, охорону праці, антикорупційні процедури й проходить аудит в акредитованого органу за стандартами У підсумку екологічний, соціальний і управлінський блоки формалізовані, ISO, задокументовані й підтверджені зовнішнім аудитом. Формально сертифіковані окремі системи, але по суті — це і є перевірений ESG-фундамент.
Другий поширений формат — це верифікація нефінансової або ESG-звітності. У цьому випадку сертифікують не саму компанію, а якість даних і розкриття. Йдеться про звіти за стандартами GRI або відповідність стандартам сталості, пов’язаним із IFRS. Незалежний аудитор підтверджує, що показники зібрані коректно, методики прозорі, а інформація не вводить в оману. Це не «сертифікат ESG», але для банків і партнерів це сильний доказ зрілості системи.
Окремо варто згадати ESG-рейтинги та оцінки, які дуже часто помилково називають сертифікацією. Насправді рейтинг — це результат оцінювання за певною методологією, найчастіше на основі анкет і відкритих джерел. Він може змінюватися щороку, залежить від підходу оцінювача і не підтверджує наявність стабільної системи управління. Тому рейтинг — це сигнал для ринку, але не сертифікат у строгому сенсі.
Є також спеціалізовані схеми, пов’язані з фінансуванням або галузевими вимогами. У таких випадках «сертифікована ESG-програма» фактично означає, що компанія пройшла ESG-due diligence, відповідає критеріям банку, експортного агентства чи великого замовника, і це підтверджено аудиторським висновком або compliance-листом. Тут сертифікат як папір може бути відсутній, але зовнішнє підтвердження — обов’язкове.
У сухому залишку сертифікована ESG-програма — це не обіцянка бути відповідальними і не красивий логотип у презентації. Це доказ того, що ESG інтегрований у управління компанією настільки, що його можна перевірити, порівняти й використати як аргумент у фінансових та контрактних рішеннях. Усе інше — це або комунікація, або самооцінка.
Що врахувати при виборі ESG-стандарту?
Приклад
Уявіть, що ваша компанія — це машина, яка має доїхати з точки А в точку Б без аварій, штрафів і зупинок. Вам не потрібна «красива машина на фото». Правда ж? Вам потрібно, щоб вона їхала передбачувано, проходила техогляд, мала страховку, і щоб у критичний момент ви могли довести, що все зробили правильно.
Про ISO
Тоді ISO — це ваша технічна система керування автомобілем і правила експлуатації. Це не про те, що ви комусь розкажете про машину, а про те, як вона реально живе щодня. У вас є регламент обслуговування, огляди, контроль тиску в шинах, гальм, масла, є журнал сервісу, є водії, допуски, інструктаж, є реакція на поломку і розбір причин, щоб вона не повторилась. Якщо ISO живий, це як справді обслуговувана машина: її стан не тримається на везінні і героїзмі водія. Якщо ISO «паперовий», це як коли ви показуєте комусь книжечку з печатками, але реально масло не міняли, гальма скриплять, а лампочка «check engine» заклеєна ізолентою. На фото все добре, на трасі — ризик.
Далі з’являється питання: як відповідати тим, хто вас зупиняє або оцінює. І тут починаються VSME, ESRS, GRI — але вони не «про машину», вони «про те, що ви показуєте різним людям»
Про VSME
VSME — це як базовий набір документів і показників, які ви можете швидко витягнути з бардачка, щоб не пояснювати кожного разу «на словах». Це коли вас питають мінімум: що за авто, чи є страховка, чи є техогляд, чи водій допущений, чи не зламане.
VSME — це практичний мінімум: щоб пройти типову перевірку партнера або базовий запит банку, не організовуючи штаб і не переписуючи вручну десять довідок. Він не робить вашу машину кращою сам по собі, але змушує тримати базу зібраною і однаковою.
Про ESRS
ESRS — це вже не «покажи документи», а «доведи системність». Це як коли ви їдете не по двору, а по магістралі з жорсткими правилами, і вас оцінюють не лише за наявністю папірця, а за тим, чи ви реально керуєте ризиком. Тут запит інший: покажіть не тільки страховку, а й що у вас працює система безпеки, що ви контролюєте технічний стан, що у вас є планові огляди, що поломки розбираються, що водії не порушують режим, що ви можете пояснити, чому ваша «машина» не створює надмірний ризик на дорозі. ESRS — це коли вам треба грати за правилами «великої траси»: банки, великі покупці, групи, які живуть у CSRD-логіці. Він вимагає, щоб «бути справним» було доведено процедурно і даними, а не словами.
Про GRI
GRI — це як публічний профіль вашого водіння для оточення: не для інспектора, а для людей, які хочуть розуміти, який ви учасник руху. Це репутаційний шар. Уявіть, що ви возите пасажирів або їдете через двори, де вас знають. Вам важливо показати, що ви не «гонщик», що ви не пилите під вікнами, що ви реагуєте на зауваження, що ви не створюєте небезпеку. GRI — це мова прозорості: як ви впливаєте на середовище й людей навколо, що робите, щоб цей вплив був прийнятним, і як реагуєте, якщо щось пішло не так. Він добре працює для «довіри», але він не замінює технічний стан авто. Гарний пост у соцмережі не замінює гальмівної системи.
А «три запити» у цій аналогії виглядають дуже просто.
Тепер як виглядає покроковість, якщо говорити мовою авто:
І головне правило, щоб не заплутатись: у машини не може бути двох техстанів. Не може бути так, що «для страховика» одна історія, «для громади» інша, «для партнера» третя. Є один реальний техстан і одна сервісна історія. Все інше — лише різні способи це показати. Саме так треба мислити і в стандартах: один набір даних і доказів, а стандарти — це різні «вікна» для різних запитів.
Підготовано в лютому 2026 спеціально для ESG Liga PAEW
Просто, доступно, максимально практично про всі аспекти ESG-трансформацію бізнесу в 2026 році – в відео-уроці від ESG Liga
Замовте:
