Search
Generic filters
Вхід в кабінет

Як порахувати викиди? Базова формула та практичні приклади

АВТОР:

ІРИНА ДАНИЛКІНА, Генеральний директор БЮРО «ЕКО-СТРІМ»

Вуглецевий облік — це не лише про цифри у звіті, а про управління майбутнім компанії. У світі, де фінансові інституції та партнери дедалі частіше оцінюють бізнес через призму кліматичних ризиків, знати свій вуглецевий слід — означає керувати витратами, репутацією і стратегією розвитку.

GHG Protocol став універсальною мовою для комунікації між підприємствами, банками та інвесторами. І хоча на перший погляд система обліку парникових газів здається складною, її суть — у логіці управління даними, а не у формульних деталях.

Ця стаття — практичний гід для тих, хто готовий перейти від декларацій до дій. Ми покажемо, як можна розпочати вуглецевий облік, розібратися у Scope 1, 2, 3 і перетворити «викиди» на управлінське рішення, що робить бізнес сильнішим, прозорішим і готовим до зелених фінансових інструментів.

Вуглецевий облік = стратегічне управління

Облік парникових газів — це не про складні формули, а про управління ресурсами, витратами, репутацією. Якщо ви читаєте цю статтю — значить, вже знаєте, що GHG Protocol — це не просто стандарт, а операційна система, яка робить ваші звіти зрозумілими для банків, інвесторів та міжнародних партнерів.

Маємо гарні новини: розрахунок викидів — це просто. Для початку не потрібен складний софт чи спеціальні знання — достатньо Excel, відкритих джерел і здорового глузду.

Інтегрований підхід до системи управління ПГ: три вимоги — одна база даних

Розглянемо на прикладі найактуальніших для українських підприємств систем: МЗВ, CBAM та GHG.

Інтегрований підхід означає сприймати ці системи не як три окремі, не пов’язані між собою завдання, а як взаємопов’язані ланки єдиної комплексної системи. Вона має чітко визначені точки перетину та відмінності, але її суть полягає у створенні єдиної логіки обліку й уніфікованої системи збору даних. Така система ґрунтується на спільних елементах (котли, постачальники, транспортні засоби тощо) та забезпечує послідовність даних по всій організації.

СИСТЕМА

ЦІЛЬ

СФЕРА ОХОПЛЕННЯ

ПЕРІОДИЧНІСТЬ ЗВІТНОСТІ

ВІДМІННОСТІ /

ОСОБЛИВОСТІ

ПРИКЛАД ДЖЕРЕЛ ВИКИДІВ

МЗВ (Україна)

Законодавча вимога, основа для СТВ

Стаціонарні установки

Щорічно

Обов’язкова верифікація

Прямі викиди (Scope 1)  від стаціонарних джерел

CBAM (EC)

Вуглецевий податок на імпорт, запобігання витоку вуглецю

Продукція

(експорт до ЄС)

Щоквартально

Дозволяє вирахування сплаченої ціни на вуглецевий податок у країні походження

Прямі та непрямі викиди (Scope 1, 2) на одиницю продукції

GHG Protocol

(Корпоративний стандарт)

Доступ до фінансування, ESG-звітність, внутрішнє управління 

Все підприємство (корпоративний рівень)

Залежить від вимог (часто щорічно)

Добровільний, але широко визнаний, основа для багатьох міжнародних ініціатив

Прямі, непрямі, ланцюжок постачання

(Scope 1, 2, 3)

У чому суть системного підходу?

Коли кожен відділ компанії готує власні звіти без координації або коли наймають різних консультантів для роботи за різними системами без узгодження між командами, результат передбачуваний: зайві витрати, дублювання роботи, плутанина та, нерідко, помилки.

Інтегрована система — це підхід, за якого всі дані про викиди збираються у єдиному форматі та використовуються як для внутрішнього аналізу, так і для звітності за різними системами (наприклад, МЗВ, CBAM, GHG Protocol).

Виграють усі: керівництво отримує повну картину, підрозділи не дублюють зусилля, а інвестори бачать зрілий і відповідальний підхід компанії.

Базова формула

 Викиди (т CO₂-екв.) = Дані про діяльність × Коефіцієнт викидів 

Дані про діяльність (Activity Data)

Це цифри, які вже є у вашій компанії:

        • кількість спаленого газу або пального,
        • спожита електроенергія,
        • кілометри перевезень, тонни вантажів,
        • літри бензину або дизеля.

Звідки брати? З рахунків, бухгалтерських звітів, журналів обліку, договорів із підрядниками.

Коефіцієнти викидів (Emission Factors)

Це значення, які показують, скільки CO₂ утворюється на кожну одиницю діяльності.

Брати їх треба з авторитетних джерел:

        • IPCC (Міжурядова група експертів зі зміни клімату),
        • GHG Protocol,
        • DEFRA (Велика Британія),
        • Національний кадастр викидів України.

Вам не потрібно рахувати ці коефіцієнти самостійно — просто використовуйте офіційні таблиці.

Практичні приклади

🧮 Розрахунок Scope 1 (Приклад: спалювання природного газу в котельні)

          • Крок 1: Збір даних про діяльність. Припустимо, промислове підприємство за рік спожило 100 000 кубічних метрів (м3) природного газу. Ці дані легко отримати з щомісячних рахунків від постачальника газу або з лічильника газу.
          • Крок 2: Пошук коефіцієнта викидів. Згідно з даними Національного кадастру антропогенних викидів України, округлені коефіцієнт викидів (КВ) для природного газу становить 55.7 т CO2​/ТДж та нижча теплотворна здатність (НТЗ) природного газу становить 34,5 ГДж/тис.м3.
          • Крок 3: Розрахунок. 100000 м3/1000×55.7 т CO2/ТДж × 34,5 ГДж/тис.м3/1000 = 192,162 т CO2​-екв.

🧮 Розрахунок Scope 2 (Приклад: споживання електроенергії, поставленої з за меж підприємства)

          • Крок 1: Збір даних про діяльність. За рік підприємство спожило 2 000 000 кіловат·годин (кВт·год) електроенергії, що еквівалентно 2 000 мегават-годин (МВт·год). Ці дані містяться в рахунках від обленерго.
          • Крок 2: Пошук коефіцієнта викидів. Коефіцієнт викидів (Emission Factor) — це науково розрахована величина, яка показує, скільки парникових газів (в еквіваленті CO2​) викидається на одиницю діяльності (наприклад, кг CO2​ на літр дизельного пального або тонна CO2​ на МВт·год електроенергії). Ці коефіцієнти надаються авторитетними міжнародними та національними організаціями, такими як Міжурядова група експертів з питань зміни клімату (IPCC), GHG Protocol, а також у національних кадастрах викидів. Також вони можуть визначатися на основі лабораторних аналізів.  
          • Крок 3: Розрахунок. 2,000 МВт-год * 0.332 т CO2/МВт-год = 664 т CO2-екв.


🧮 Розрахунок Scope 3 (Приклад: логістика підрядника)

          • Крок 1: Збір даних про діяльність. Логістичний підрядник перевіз для компанії 10 000 тонн вантажу на середню відстань 400 км вантажівками. Дані про діяльність: 10000 т×400 км=4000000 тонно-кілометрів (т-км).
          • Крок 2: Пошук коефіцієнта викидів. Оскільки первинні дані від перевізника можуть бути недоступні, на першому етапі можна використовувати усереднені коефіцієнти з міжнародних баз даних (наприклад, DEFRA або GHG Protocol). Припустимо, коефіцієнт для середньотонажної вантажівки становить 0.085 кг CO2​-екв./т-км.
          • Крок 3: Розрахунок.
            4000000 т-км×0.085т-кмкг CO2​-екв.​=340000 кг CO2​-екв.=340 т CO2​-екв.

Не математика — управління даними

Вуглецевий облік — це про структуру, а не точність до міліграма.

Почніть із наявних даних. Поступово залучайте підрядників, постачальників, уточнюйте коефіцієнти.

Scope 3 — складніший, але і найцікавіший. Саме там приховані репутаційні та партнерські ризики, але там же — і можливості.

З чого почати сьогодні?

        1. Створіть команду: еколог, бухгалтер, фінансист, юрист, логіст
        2. Зберіть Activity Data за останній рік
        3. Оберіть одне джерело викидів і проведіть тестовий розрахунок
        4. Складіть просту таблицю в Excel
        5. Повторюйте для інших категорій
        6. Поступово оновлюйте й поглиблюйте інвентаризацію

Порахувавши — керуйте

Викиди = Витрати

Скорочення викидів = Ефективність + Конкурентоспроможність

Розрахунок — це лише перший крок. Але він відкриває шлях до управління, а не виживання. І саме так мислить бізнес, який хоче бути ESG-лідером.

Ваша інвентаризація — це не кінець, а старт бізнес-модернізації. Почніть зараз.

🔍 ПЕРЕГЛЯНЬТЕ ВІДЕОУРОК!

Кліматична політика, парникові гази та декарбонізація, де розібрали основоположні питання для бізнесу:

        • Кліматична політика: хто і за що відповідає 
        • Парникові гази та декарбонізація: виклики та перспективи 
        • Пом’якшення наслідків зміни клімату та управління викидами вуглецю

Цей матеріал є невідʼємною частиною журналу «Sustainability leaders guide» № 11, 2025 від «Офісу сталих рішень». 

Не оформили передплату на журнал? Зверніться:

      • 0 800 330 351 

або 

      • 063 441 23 58, i.plugareva@ukraine-oss.com
      • 098 999 63 12, a.moroz@ukraine-oss.com
      • 067 110 71 73, 093 787 29 64, v.tymoshenko@ukraine-oss.com
      • (099) 370-4227, (096) 740-3028, a.prystupa@ukraine-oss.com
Banner close