Головна / Cпецпроєкт / Частина ІІІ. Енергетична стійкість починається не з електростанції, а з планування території
Частина ІІІ. Енергетична стійкість починається не з електростанції, а з планування території
Повномасштабна війна докорінно змінила уявлення України про енергетичну безпеку. Масовані атаки на електростанції, підстанції та теплову інфраструктуру показали, що стійкість енергетичної системи більше не може оцінюватися виключно через обсяги генеруючих потужностей. Вона визначається здатністю міст і громад підтримувати життєво важливі функції навіть за умов часткової втрати централізованої інфраструктури.
Саме тому в європейській практиці дедалі більшого значення набуває поняття energy resilience, або енергетичної стійкості. Його зміст значно ширший за розвиток відновлюваної енергетики. Йдеться про створення міських систем, які поєднують енергоефективні будівлі, локальну генерацію, низькотемпературні мережі теплопостачання, накопичення енергії, цифрове управління та використання місцевих ресурсів.
Відень демонструє саме такий підхід.
Village im Dritten. Енергія стає елементом міського планування
Проєкт Village im Dritten, який реалізується на території колишньої промислової та залізничної зони у третьому районі Відня, є прикладом того, як енергетична система формується одночасно з просторовою структурою району.
Територія площею близько 11 гектарів трансформується у багатофункціональний міський квартал, де поєднуються житло, офіси, громадські простори, заклади освіти, озеленення та сучасна транспортна інфраструктура. Планом передбачено створення близько 2 000 квартир, робочих місць, школи, дитячого садка, парку площею майже 2 гектари та безпечної мережі громадських просторів.
Однак найбільш показовим елементом проєкту є не забудова, а енергетична концепція.
Саме тут реалізується одна з найбільших у країні систем використання геотермальної енергії на рівні міського кварталу. Під територією розміщується поле зі сотень геотермальних зондів, інтегрованих із тепловими насосами, які забезпечують опалення взимку та охолодження влітку. У поєднанні із сонячними фотоелектричними системами, високими стандартами енергоефективності будівель та цифровим управлінням енергоспоживанням це дозволяє істотно скоротити використання викопного палива.
Фактично енергетична інфраструктура перестає бути окремою галуззю. Вона стає складовою архітектурної, транспортної та екологічної концепції району.
Саме такий підхід дедалі частіше визначає конкурентоспроможність сучасних міст.
Геотермальна енергія як стратегічний ресурс
Особливе значення для Відня має розвиток глибокої геотермальної енергетики.
Австрійська столиця реалізує масштабну програму використання природного резервуара гарячих підземних вод у басейні Відня. Проєкт є результатом співпраці міської енергетичної компанії Wien Energie та енергетичної компанії OMV. Після введення в експлуатацію перших черг система поступово інтегрується до централізованого теплопостачання міста.
За офіційними оцінками, після повної реалізації програми геотермальна енергія забезпечуватиме теплом до 200 000 домогосподарств, що дозволить щороку скорочувати споживання природного газу та викиди парникових газів на десятки тисяч тонн.
Важливо підкреслити, що цей проєкт не розглядається лише як кліматична ініціатива. Він є складовою політики енергетичної безпеки, диверсифікації джерел теплопостачання та зменшення залежності від імпортованих енергоресурсів.
Енергетична незалежність починається на рівні кварталу
Однією з ключових тенденцій сучасного міського розвитку є поступовий перехід від моделі централізованого забезпечення до моделі розподілених енергетичних систем.
Європейська Комісія у межах пакета REPowerEU визначає розвиток місцевої генерації, енергетичних громад, теплових насосів, геотермальної енергії та цифрового управління попитом як один із ключових напрямів зміцнення енергетичної стійкості Європи. Ця трансформація має не лише кліматичне, а й економічне значення.
Локальні джерела енергії скорочують втрати під час транспортування, зменшують витрати на модернізацію магістральних мереж, підвищують гнучкість системи та дозволяють швидше відновлювати енергопостачання після аварій або надзвичайних ситуацій.
Для України цей підхід набуває особливого значення в умовах війни та майбутньої відбудови.
Висновки для державної політики України
Традиційна модель розвитку українських міст базувалася на централізованому виробництві та транспортуванні теплової й електричної енергії. Ця система забезпечувала масштабність, але водночас створювала високу залежність від окремих вузлів інфраструктури.
Події останніх років продемонстрували необхідність її переосмислення.
Післявоєнне відновлення створює можливість формувати нову модель міської енергетики, у якій планування території, архітектура, транспорт, природний капітал та енергетика розглядаються як взаємопов’язані елементи єдиної системи.
Досвід Відня свідчить, що саме така інтеграція забезпечує довгострокову економічну ефективність, підвищує стійкість до криз і створює умови для розвитку конкурентоспроможних громад.
Для України це означає, що питання енергетики більше не може розглядатися лише як сфера діяльності енергетичних компаній. Воно має стати невід’ємною складовою просторового планування, регіональної політики та програм післявоєнної відбудови. Саме такий підхід дозволить сформувати міста, які будуть не лише енергоефективними, а й здатними адаптуватися до нових економічних, кліматичних і безпекових викликів.
Автор:
Людмила Циганок, президентка Асоціаціїпрофесіоналів довкілля (PAEW), гендиректор «Офісу сталих рішень»