Післяпроектний моніторинг: рекомендації, зміст звіту та інформування зацікавлених сторін

Післяпроектний моніторинг: рекомендації, зміст звіту та інформування зацікавлених сторін

Практика впровадження ОВД довела, що висновок з ОВД – це не просто дозвіл, а документ, з яким необхідно працювати підприємству під час всієї подальшої діяльності.

Зокрема, часто підприємства скаржаться, що під час проходження ОВД основний фокус на моменті отримання висновку, а питання післяпроектного моніторингу (надалі ППМ) взагалі поза увагою. Хоча у подальшому саме вимоги ППМ можуть значно збільшити бюджет проекту, час та етапи його реалізації.

Чотирирічний досвід впровадження ОВД свідчить про абсолютно різні вимоги уповноважених органів до ППМ навіть в межах одного виду планованої діяльності, одного суб’єкта господарювання та однієї території.

У березні 2024 року наказом Міндовкілля № 291 від 15.03.2024 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо здійснення післяпроектного моніторингу» затверджено відповідні методичні рекомендації (надалі – МР), до обговорення яких долучалася PAEW (Дивитись детальніше зміст звернення).

Основна частина зауважень Асоціації професіоналів довкілля PAEW врахована

Варто зазначити, що правові та організаційні засади оцінки впливу на довкілля, у т.ч. ППМ регламентовані Законом України «Про оцінку впливу на довкілля» (надалі – Закон), є достатніми, зрозумілими та не потребують додаткових рекомендацій.

Зокрема, у відповідності до п. 11) ч. 2 ст. 6 Закону, звіт з оцінки впливу на довкілля включає стислий зміст програм моніторингу та контролю щодо впливу на довкілля під час провадження планованої діяльності, а також (за потреби) планів післяпроектного моніторингу (надалі – ППМ).

В свою чергу, за умовами п. 7) ч.5 ст. 9 Закону у висновку з оцінки впливу на довкілля уповноважений орган, якщо з оцінки впливу на довкілля випливає необхідність здійснення післяпроектного моніторингу – визначає порядок, строки та вимоги до його здійснення.

За вказаною статтею висновок з оцінки впливу на довкілля є документом дозвільного характеру.

Аналіз вказаних норм дає підстави стверджувати, що:

1) здійснення ППМ повинно бути обумовлено необхідністю, а не носити загальний характер, як свідчить практика впровадження ОВД в Україні.

2) порядок, строки та вимоги до здійснення ППМ повинні бути вказані у п. 6 висновку.

Правові та організаційні засади функціонування дозвільної системи у сфері господарської діяльності регламентовані Законом України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності».

За ст. 1 вказаного Закону, документ дозвільного характеру – дозвіл, висновок, рішення, погодження, свідоцтво, інший документ в електронному вигляді (запис про наявність дозволу, висновку, рішення, погодження, свідоцтва, іншого документа в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань), який дозвільний орган зобов’язаний видати суб’єкту господарювання у разі надання йому права на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності та/або без наявності якого суб’єкт господарювання не може проваджувати певні дії щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності.

Таким чином, враховуючи положення ст. 9, 13 Закону, ст. 1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», п.6 висновку з ОВД повинен містити вичерпний та повний порядок, строки та вимоги до здійснення ППМ.

Проте різна практика вимог щодо ППМ, об’єктів дослідження, показників, періодичності, інформування породжує необхідність МР (методичних рекомендацій).

Ключові положення МР:

Рекомендаційний характер

Методичні рекомендації не встановлюють норм права і не тлумачать їх, і носять рекомендаційний характер.

Методичні рекомендації можуть використовуватися суб’єктами господарювання та розробниками документації з ОВД, посадовими особами уповноважених відповідно до Закону органів влади, іншими зацікавленими щодо ОВД сторонами.

Рекомендаційний характер МР та вимоги до змісту та форми звіту формують право, а не обов’язок суб’єктів господарювання щодо використовувати МР.

Щодо суб’єкта господарювання рекомендаційний характер МР зрозумілий.

Але щодо посадовими особами уповноважених відповідно до Закону органів влади застосування МР у розрізі ПММ як частини дозвільного документу є сумнівними.

Оскільки за ст. 19 Конституції України, ст. 4 закону України «Про державну службу» обов’язок державного службовця діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно, рекомендації з визначення уповноваженим органом вимог до здійснення ППМ все ж таки повинні бути обґрунтовані законом, а не МР

Необхідність формування звіту.

Подання (оприлюднення) інформації щодо ППМ у формі звіту здійснюється у випадку, якщо такий пункт встановлено у висновку з ОВД.

Таким чином відносно всіх висновків, отриманих до 15.03.2024 рекомендації щодо формування звіту по ППМ не застосовуються. Відносно висновків, отриманих після 15.03.2024, МР можуть застосовуватися, якщо інформування передбачено у п. 6 висновку у якості звіту.

Зміст звіту з ППМ.

У звіті з ППМ рекомендується дотримуватися наступної структури:

Найменування розділу	Зміст розділу
Описова частина (за потреби)	За МР описова частина включається до звіту з ППМ за потреби, якщо необхідно охарактеризувати (за наявності) особливості (умови) проведення моніторингу протягом звітного періоду.
Мета і завдання ППМ	За МР якщо у пункті 6 екологічних умов висновку з ОВД визначено спеціальні мету та завдання здійснення ППМ, то до звіту з ППМ рекомендується включити відповідний розділ, де зазначити мету і завдання
Отримані результати ППМ та їх оцінка	Висвітлюючи результати за одним із завдань ППМ, рекомендується: зазначити використані методи і методики; охарактеризувати отримані результати ППМ, включаючи (якщо встановлено таку вимогу у висновку з ОВД) результати моніторингу виконання та оцінки ефективності реалізованих заходів із запобігання і зменшення негативних впливів; оцінити на підставі отриманих результатів фактичний вплив та фактичну ефективність реалізованих (за наявності) заходів у порівнянні з прогнозованим впливом та очікуваною ефективністю заходів, ідентифікувати (за наявності) значні відхилення між фактичним і прогнозованим, що збільшують навантаження на довкілля та здоров’я населення понад прогнозовані рівні, знижують екологічну ефективність господарської діяльності і потребують додаткових заходів та дій. Для цього: результати ППМ порівнюють з даними про базовий (початковий) стан довкілля (стан довкілля у місці провадження господарської діяльності до початку її провадження), а також із прогнозованими (розрахованими під час ОВД) показниками впливу (величина викидів, скидів та ін., масштаб впливу та ін.), оцінюють величину відхилень фактичних значень від прогнозованих, точність прогнозів та використаних під час ОВД методів та моделей; якщо виявлено значні відхилення, проводять оцінку ризику(ів) для здоров’я населення; оцінюють комплекс заходів на відповідність умовам, визначеним у висновку з ОВД, і потребу у додаткових заходах. Якщо для цілей ППМ проводилися дослідження, моделювання, прогнозування, то (за потреби) може бути надано інформацію про залучених для цього спеціалістів (їхню спеціалізацію). Якщо в рамках ПММ проводилися польові роботи (польові обстеження територій, об’єктів чи екосистем), то рекомендується надавати географічну та іншу інформацію про відвідані ділянки (ділянки, що обстежувалися) і дати (строки) обстеження. Якщо для певного виду моніторингу використовується спеціальна програма, то рекомендується про це зазначити і надати бібліографічне або веб-посилання на джерело інформації про таку програму або навести її у додатках. Для оцінки результатів ППМ у звіті рекомендується використовувати шкалу градацій: 1 – фактичний вплив господарської діяльності на довкілля (фактична ефективність заходів) нижчий за прогнозований або не виходить за межі допустимих значень, спостерігаються відхилення в межах норми, що не потребують додаткових заходів; 2 – фактичний вплив на довкілля перевищує прогнозований (або фактична ефективність заходів значно нижча за очікувану) і призводить до деяких відхилень від норм/нормативів або порушень стану довкілля, що можуть бути усунуті за рахунок додаткових заходів (наприклад, додаткові етапи або методи очищення або захисту, заміна однієї техніки на іншу у технологічно допустимих межах, компенсаційні заходи з відновлення порушених або втрачених природних об’єктів).
Висновки та (за потреби) визначення необхідних додаткових заходів	У висновках рекомендується підсумувати отриману інформацію про: – розбіжності (якщо виявлено на підставі результатів ППМ) між прогнозованим і фактичним впливом на довкілля та здоров’я населення; – ефективність, повноту та адекватність вжитих заходів із запобігання та зменшення негативних впливів. За потреби, суб’єкт господарювання може визначити у висновках додаткові заходи, зміни (коригування) до заходів, що вже реалізуються, або до регламентів провадження господарської діяльності, які суб’єкт господарювання готується вжити для зменшення чи усунення фактичного негативного впливу, досягнення нормативів, приведення у безпечний стан об’єктів довкілля чи територій, що зазнали антропогенного впливу, збереження дикої природи, підвищення показників екологічної ефективності господарської діяльності.
Перелік посилань	У переліку посилань наводять джерела інформації, що згадуються у звіті.
Додатки (за потреби)	Первинні дані (протоколи)

За потреби та за наявності даних, виконавці моніторингу можуть відображати у звіті з ППМ інформацію про витрати на проведення ППМ, економічну ефективність технологій моніторингу (співвідношення між витратами, з одного боку, та еколого-економічним ефектом і корисністю та якістю отриманої інформації, з іншого), шляхи підвищення ефективності ППМ та розподілу ресурсів (інвестицій) на виконання завдань ППМ в залежності від виявлених пріоритетних екологічних ризиків господарської діяльності.

Періодичність звітування.

Рекомендованим періодом звітування є: повний календарний рік; частина року від дати початку провадження господарської діяльності (або початку календарного року) до дати завершення господарської діяльності (або завершення календарного року).

Якщо інше на зазначено у висновку з ОВД або не передбачено законодавством, звіт з ППМ рекомендується подавати до уповноваженого органу протягом місяця, наступного за звітним періодом.

Строки зберігання звіту.

Звіт з ППМ рекомендується зберігати протягом усього часу провадження планованої діяльності (наприклад, часу експлуатації установки або часу виконання робіт з будівництва, реконструкції або ін.), результати моніторингу впливу якої відображені у звіті, а також принаймні три роки після її завершення, якщо інше не визначено у висновку з ОВД.

Розгляд звіту з ППМ уповноваженим органом.

Відповідно до МР за результатами розгляду звітів з ППМ, уповноважений центральний орган може здійснювати інформування та надавати роз’яснення щодо проведення ППМ, підготовки звітів з ППМ, а також додаткових заходів і дій із запобігання та зменшення впливу господарської діяльності на довкілля, яких необхідно вжити, виходячи з результатів ППМ.

При цьому аналогічні повноваження для територіальних уповноважених органів МР не передбачені, хоча вказані у ст. 13 Закону.

Важливо, що на рівні МР вказано про можливість суб’єктів господарювання розробити і впровадити галузеві рекомендації та стандарти зі здійснення ППМ з урахуванням специфіки виду господарської діяльності та найбільш значних впливів на довкілля.

Президентка Асоціації професіоналів довкілля PAEW Людмила ЦИГАНОК пояснює:

«Не дивлячись на певні спірні моменти методичних рекомендацій ППМ, від імені Асоціації PAEW констатую конструктивний діалог з Міндовкілля на етапі їх обговорень та прийнятті кінцевого рішення.

Ми в черговий раз звертаємо увагу, що Асоціація професіоналів довкілля PAEW є сучасним інструментом, у т.ч. щодо вирішення суперечливих питань нормативного регулювання.

Ми визнаємо, що здійснення змін відбувається важко, проте в нашій команді достатньо наполегливості, стійкості, послідовності та принциповості щодо їх впровадження»