Позиція PAEW: щодо проєкту Закону України «Про управління відходами видобувної промисловості»

1.         У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:

…

2) відходи видобувної промисловості – відходи, що утворюються в результаті здійснення суб’єктами господарювання робіт із геологічного вивчення, видобування (включаючи розробку кар’єрів), переробки та зберігання корисних копалин;

……

10) кваліфікована особа – фізична особа, що відповідає кваліфікаційним вимогам у сфері управління відходами видобувної промисловості, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища;

…

13) об’єкт для відходів видобувної промисловості – будь-яка територія, а також споруди, що технологічно пов’язані з нею, які призначені для накопичення та розміщення відходів видобувної промисловості у твердому чи рідкому стані або у формі розчину чи суспензії, чи підтримування такого об’єкта, протягом строків, встановлених статтею 11 цього Закону, наприклад дамби, відвали, хвостосховища та інші споруди, крім гірничих виробок, утворених внаслідок видобування корисних копалин, які заповнюються відходами для цілей рекультивації та/ або будівництва;

…….

16) переробка – механічний, фізичний, біологічний, термічний або хімічний процеси чи поєднання процесів, які застосовуються до корисних копалин (включаючи тих, що отримані в результаті розробки кар’єрів) з метою вилучення мінеральної сировини, і які включають операції із збирання, дроблення або мелення, сушки, сортування за будь-якими фізичними властивостями дроблених або мелених гірських порід або мінеральних утворень із застосуванням будь-яких технологічних процесів сортування, а також повторної переробки попередньо залишених відходів, однак не включають процеси виплавлення, промислової термічної переробки (крім випалювання вапняку) та металургійні процеси;

…..

ВІДСУТНЯ

 …..

ВІДСУТНЯ

1.         У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:

…

2) відходи видобувної промисловості – відходи, що утворюються в результаті здійснення суб’єктами господарювання робіт із геологічного вивчення, видобування (включаючи розробку кар’єрів), переробки та зберігання корисних копалин, яких їх власник позбувається, має намір або повинен позбутися;

…

10) кваліфікована особа – представник оператора відходів видобувної промисловості, що відповідає кваліфікаційним вимогам у сфері управління відходами видобувної промисловості, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища;

….

13) об’єкт для відходів видобувної промисловості – будь-яка територія, а також споруди, що технологічно пов’язані з нею, які призначені для накопичення та розміщення відходів видобувної промисловості у твердому чи рідкому стані або у формі розчину чи суспензії, чи підтримування такого об’єкта, протягом строків, встановлених статтею 11 цього Закону, наприклад дамби, відвали, хвостосховища та інші споруди, крім гірничих виробок, утворених внаслідок видобування корисних копалин, які заповнюються відходами для цілей рекультивації, будівництва, тощо;

…….

16) переробка – фізичний, біологічний або хімічний процеси чи поєднання процесів, які застосовуються до корисних копалин (включаючи тих, що отримані в результаті розробки кар’єрів) з метою вилучення мінеральної сировини, і які включають операції із збирання, дроблення або мелення, сушки, сортування за будь-якими фізичними властивостями дроблених або мелених гірських порід або мінеральних утворень із застосуванням будь-яких технологічних процесів сортування, а також повторної переробки попередньо залишених відходів, однак не включають процеси виплавлення, промислової термічної переробки (крім випалювання вапняку) та металургійні процеси

……

34) декларація про провадження господарської діяльності на здійснення операцій з оброблення відходів видобувної промисловості – документ, який згідно з цим Законом подають власники відходів видобувної промисловості, які здійснюють оброблення відходів, що не є небезпечними, у шламових амбарах з терміном експлуатації до двох років

…….

35) шламовий амбар – тимчасова інженерна споруда облаштована в землі на місці проведення бурових робіт і призначена для розміщення та захоронення відходів буріння нафтогазової промисловості;

Фізична особа – це особа, без прив’язки до будь-якої юридичної особи. Фізична особа не має права вести будь-яку діяльність.

Необхідність уникнення визнання внутрішніх відвалів в якості об’єктів для відходів видобувної промисловості.

Механічний та термічний процеси – це фізичні процеси.

З метою буріння свердловини здійснюється тимчасове зайняття земельної ділянки для розміщення бурового майданчика, у т.ч. шламових амбарів, які є тимчасовими технологічними спорудами для накопичення, зберігання, нейтралізації, затвердівання та захоронення відходів буріння.

Після завершення буріння у весняно-літній період проводиться оброблення (нейтралізація, затвердівання та захоронення) відходів в шламових амбарах безпосередньо на буровому майданчику. Ці амбари у жодному разі не є полігонами.

Після цього проводиться технічна і біологічна рекультивація земельної ділянки у т.ч., яка була зайнята під шламові амбари. Земельна ділянка повертається власнику для її використання за цільовим призначенням.

Тривалість експлуатації амбарів у т.ч. з рекультивацією земельної ділянки, становить від кількох місяців до одного року. Лише в окремих випадках, коли буриться надглибока свердловина, або закінчення буріння сталося в осінньо-зимовий період, коли заборонено проводити рекультивацію земель, в амбарах можуть зберігатися відходи більше одного року.

Таким чином, отримання кожного нового дозволу на здійснення операцій з оброблення відходів згідно Порядку видачі, відмови у видачі, анулювання дозволу на здійснення операцій з оброблення відходів, який затверджено постановою КМУ від 19 грудня 2023 р. №1328 практично зупинить діяльність підприємств нафтогазової галузі, оскільки отримання десятків короткострокових дозволів на кожен шламовий амбар із зазначенням координат та адреси з назвою вулиці і номером будинку, яких у полі немає є нереальною вимогою.

Крім цього, здійснення операцій з оброблення відходів буріння у шламових амбарах не потребує отримання окремого дозвільного документу, так як це питання в повному обсязі урегульовано іншою державною дозвільною процедурою, зокрема позитивним висновком з ОВД, передбаченою Законом України «Про оцінки впливу на довкілля».

…

3. Дія статей 31- 39, частин п’ятої (в частині вимоги про проведення регулярного моніторингу та контролю об’єкта для відходів видобувної промисловості кваліфікованими особами) та сьомої  статті 40, статті 41, частини третьої статті 42, статей 43 – 48 цього Закону не поширюється на інертні відходи, розкривні породи та незабруднений ґрунт, утворені в результаті видобувної діяльності, а також на відходи, утворені внаслідок видобування, переробки і зберігання торфу, крім випадків коли вони відповідно до вимог, передбачених статтею 11 цього Закону, повинні розміщуватися в об’єктах для відходів видобувної промисловості категорії “А”.

…

3. Дія статей 31- 39, частин п’ятої (в частині вимоги про проведення регулярного моніторингу та контролю об’єкта для відходів видобувної промисловості кваліфікованими особами) та сьомої  статті 40, статті 41, частини третьої статті 42, статей 43 – 48 цього Закону не поширюється на інертні відходи, розкривні породи, хвости збагачення та незабруднений ґрунт, утворені в результаті видобувної діяльності, а також на відходи, утворені внаслідок видобування, переробки і зберігання торфу, крім випадків коли вони відповідно до вимог, передбачених статтею 11 цього Закону, повинні розміщуватися в об’єктах для відходів видобувної промисловості категорії “А”.

…

2. Оператор має право продати чи в інший спосіб відчужити належні йому відходи видобувної промисловості:

…

Відсутня норма

…

2. Оператор має право продати чи в інший спосіб відчужити належні йому відходи видобувної промисловості:

…

4) іншому суб’єкту господарювання для цілей використання їх у якості будівельних матеріалів або замінника інших видобувних корисних копалин.

– заохоченню координації зусиль суб’єктів господарювання для переробки та альтернативного використання відходів видобувної промисловості;

– наданню пріоритетності використанню техногенних родовищ з метою вилучення з них корисних копалин та компонентів порівняно з наданням нових родовищ під час надання надр у користування.

1. Інертними вважаються відходи видобувної промисловості, які відповідають наступним критеріям як у короткостроковому, так і в довгостроковому періоді:

…

4) не вступають в інші фізичні чи хімічні реакції;

…

8) не містять продуктів, які використовуються при видобуванні та переробці, що можуть заподіяти шкоду навколишньому природному середовищу чи здоров’ю людей;

…

10) вміст у відходах видобувної промисловості або у будь-яких дрібних відокремлених частинах відходів видобувної промисловості речовин, потенційно шкідливих для навколишнього природного середовища або здоров’я людей, зокрема As, Cd, Co, Cr, Cu, Hg, Mo, Ni, Pb, V та Zn, є досить низьким, щоб не створювати значного короткострокового та довгострокового ризику для навколишнього природного середовища та здоров’я людей, а також відповідає встановленим гранично допустимим концентраціям вмісту зазначених потенційно шкідливих речовин.

11) іншим критеріям, що визначені порядком встановлення критеріїв та порядком класифікації об’єктів для відходів видобувної промисловості та технічних вимог до характеристики відходів. 

1. Інертними вважаються відходи видобувної промисловості, які відповідають наступним критеріям як у короткостроковому, так і в довгостроковому періоді:

…

4) не вступають в інші фізичні чи хімічні реакції, що безпосередньо спричиняють забруднення навколишнього природного середовища або зашкоджують здоров’ю людей;

…

8) не містять продуктів, які використовуються при видобуванні та переробці, у обсягах та концентраціях, що можуть заподіяти шкоду навколишньому природному середовищу чи здоров’ю людей;

…

10) вміст у відходах видобувної промисловості речовин, потенційно шкідливих для навколишнього природного середовища або здоров’я людей, зокрема As, Cd, Co, Cr, Cu, Hg, Mo, Ni, Pb, V та Zn, є досить низьким, щоб не створювати значного короткострокового та довгострокового ризику для навколишнього природного середовища та здоров’я людей, а також відповідає встановленим гранично допустимим концентраціям вмісту зазначених потенційно шкідливих речовин.

ВИКЛЮЧИТИ

Без цього уточнення потенційно маємо привід невизнання відходів в якості інертних через наявність в них «слідів» вибухових або змащувальних матеріалів.

Необхідно видалити потенційну «зачіпку» для корупційних зловживань.

Директива 2006/21/ЕС та Рішення ЄК від 30.04.2009 визначають дуже чіткий і конкретний перелік критеріїв для інертних відходів, який повністю відображено в тексті законопроєкту.

Водночас пункт 11 частини 1 статті 9 фактично встановлює додаткові та невичерпні критерії, що не відповідає європейському законодавству та порушує принцип правової визначеності.

Таким чином зазначену норму необхідно виключити.

1. Оператор, що утворив небезпечні відходи, які можуть бути відокремлені від інших відходів видобувної промисловості та відновлені або видалені за межами ділянки оператора, зобов’язаний протягом шести місяців з дати їх утворення передати такі відходи для їх відновлення або видалення на об’єкті оброблення відходів відповідно до Закону України «Про управління відходами» суб’єктам господарювання у сфері управління відходами, які мають відповідний дозвіл на здійснення операцій з оброблення відходів, ліцензію на здійснення господарської діяльності з управління небезпечними відходами та які протягом року не допускали порушень ліцензійних умов провадження господарської діяльності з управління небезпечними відходами (далі – ліцензовані суб’єкти).

2. Оператор, що передав небезпечні відходи ліцензованим суб’єктам, несе субсидіарну відповідальність за належне виконання такими суб’єктами визначених законодавством обов’язків щодо відновлення або видалення відповідних відходів.

1. Оператор, що утворив небезпечні відходи, які можуть бути відокремлені від інших відходів видобувної промисловості та відновлені або видалені за межами ділянки оператора, зобов’язаний протягом дванадцяти місяців з дати їх утворення передати такі відходи для їх відновлення або видалення на об’єкті оброблення відходів відповідно до Закону України «Про управління відходами» суб’єктам господарювання у сфері управління відходами, які мають відповідний дозвіл на здійснення операцій з оброблення відходів, ліцензію на здійснення господарської діяльності з управління небезпечними відходами (далі – ліцензовані суб’єкти).

Виключити.

Чому саме для операторів посилюються норми у частини поводження з небезпечними відходами? Чим, наприклад, акумулятори, що утворилися у операторів, відрізняються від  акумуляторів, що утворилися у сільгоспвиробників? Пропонуємо залишити норму єдину, передбачену ЗУ «Про управління відходами», для утворювачів небезпечних відходів, передавати небезпечні відходи, які не є відходами видобувної промисловості, протягом року.

Також, норма щодо обмеження права ліцензіата, у якого були виявлені порушення ліцензійних умов протягом року, та який має діючу ліцензію, приймати від оператора небезпечні відходи – дискредитаційна, та відсутня у ЗУ «Про ліцензування видів господарської діяльності», ЗУ «Про управління відходів».

Відповідно до норм ЗУ «Про управління відходами», ліцензіат набуває права власності на відходи на підставі договору між суб’єктами господарювання у сфері управління відходами. Оператор не може нести будь-яку відповідальність за відходи, що вже не належать йому. Крім того, технології з оброблення, матеріально-технічна база можуть мати статус конфіденціальної (комерційної) таємниці суб’єкта-оброблювача таких відходів, що унеможливлює будь-який контроль за процесом оброблення з боку оператора.

Відсутність реальних механізмів впливу на дії незалежного суб’єкта господарювання. Тим більше, що йдеться про ліцензованого суб’єкта. У Міндовкілля, Держекоінспекції в такому разі, більше важелів впливу на такого суб’єкта, але субсидіарну відповідальність чомусь має нести оператор.

1. Територія, а також споруди, які технологічно пов’язані з нею, що призначені для розміщення відходів видобувної промисловості, набувають статусу об’єктів для відходів видобувної промисловості, якщо передбачається, що відходи видобувної промисловості будуть розміщуватись або фактично розміщуються у таких об’єктах, протягом таких строків:

1) незалежно від строку – для об’єктів категорії «А» та об’єктів для відходів видобувної промисловості, властивості яких визначені небезпечними згідно з планом управління відходами;

2) більше шести місяців – для об’єктів для небезпечних відходів видобувної промисловості, утворення яких не було передбачене планом управління відходами;

3) більше одного року – для об’єктів для відходів видобувної промисловості, що не є небезпечними, крім інертних відходів;

4) більше трьох років – для об’єктів для відходів видобувної промисловості, призначених для:

незабрудненого ґрунту, відходів, що не є небезпечними, крім інертних відходів, утворених внаслідок робіт з геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки;

відходів видобування переробки, збагачення і зберігання торфу;

інертних відходів;

розривних порід та некондиційної мінеральної сировини, що не містять небезпечних відходів.

…

2. До об’єктів категорії «А» відносяться об’єкти для відходів видобувної промисловості за умови, що вони відповідають принаймні одному з таких критеріїв:

1) за результатами оцінки ризику, здійсненої з урахуванням існуючого або можливого розміру об’єкта, його розташування та впливу на навколишнє природне середовище, існує загроза настання аварії у разі пошкодження або неправильного функціонування об’єкта або його частин та споруд, наприклад, у разі обрушення відвалу або прориву дамби; або

…

1. Територія, а також споруди, які технологічно пов’язані з нею, що призначені для розміщення відходів видобувної промисловості, набувають статусу об’єктів для відходів видобувної промисловості, якщо передбачається, що відходи видобувної промисловості будуть розміщуватись або фактично розміщуються у таких об’єктах, протягом таких строків:

1) незалежно від строку – для об’єктів категорії «А» та об’єктів для відходів видобувної промисловості, властивості яких визначені небезпечними згідно з планом управління відходами;

2) більше шести місяців – для об’єктів для небезпечних відходів видобувної промисловості, утворення яких не було передбачене планом управління відходами;

3) більше одного року – для об’єктів для відходів видобувної промисловості, що не є небезпечними, крім інертних відходів;

4) більше двох років – для об’єктів для відходів буріння нафтогазової промисловості, що не є небезпечними, крім інертних відходів;

5) більше трьох років – для об’єктів для відходів видобувної промисловості, призначених для:

незабрудненого ґрунту, відходів, що не є небезпечними, крім інертних відходів, утворених внаслідок робіт з геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки;

відходів видобування переробки, збагачення і зберігання торфу;

інертних відходів;

розривних порід та некондиційної мінеральної сировини, що не містять небезпечних відходів.

…

2. До об’єктів категорії «А» відносяться об’єкти для відходів видобувної промисловості за умови, що вони відповідають принаймні одному з таких критеріїв:

1) за результатами оцінки ризику, здійсненої з урахуванням існуючого або можливого розміру об’єкта, його розташування та впливу на навколишнє природне середовище, існує загроза настання катастрофи у разі пошкодження або неправильного функціонування об’єкта або його частин та споруд, наприклад, у разі обрушення відвалу або прориву дамби; або

…

рекультивація шламового амбару здійснюється в місячний термін після освоєння чи випробування свердловини, виключаючи період промерзання ґрунту.

Фактично, в осінньо-зимовий період рекультивація шламового амбару не можлива. Враховуючи терміни буріння надглибоких свердловин (>6000м) або завершення процесу буріння в осінньо-зимовий період відходи буріння розміщуються більше року.

Директива 2006/21/ЕС відносить до критерію віднесення до об’єкту категорії «А» настання значної чи великої аварії (major accident), тобто не будь-якої події а лише значної і з негативними наслідками.

Однак в українському законодавстві відсутнє визначення значної чи великої за масштабами аварії, до того ж внесення таких формулювань в закон в подальшому потребуватиме уточнення та конкретики або встановлення певних критеріїв задля дотримання принципу правової визначеності.

Натомість в пункті 19) частини 1 статті 2 надано визначення терміну катастрофа, тобто велика за масштабами аварія чи інша подія, що призводить до тяжких наслідків. За своїм змістом поняття «катастрофа» найбільш повно охоплює поняття «major accident» зазначене в Додатку ІІІ Директиви 2006/21/ЕС.

  DIRECTIVE 2006/21/EC OF THE EUROPEAN PARLIAMENT AND OF THE COUNCIL of 15 March 2006 on the management of waste from extractive industries and amending Directive 2004/35/EC

ANNEX III

Criteria for determining the classification of waste facilities

A waste facility shall be classified under category A if:

— a failure or incorrect operation, e.g. the collapse of a heap or the bursting of a dam, could give rise to a major accident, on the basis of a risk assessment taking into account factors such as the present or future size, the location and the environmental impact of the waste facility; or

— it contains waste classified as hazardous under Directive 91/689/EEC above a certain threshold; or

— it contains substances or preparations classified as dangerous under Directives 67/548/EEC or 1999/45/EC above a certain threshold.

1. До повноважень Кабінету Міністрів України належить:

1) забезпечення розроблення і виконання загальнодержавних програм у сфері управління відходами видобувної промисловості;

2) затвердження порядку видачі, переоформлення та анулювання дозволу на об’єкт для відходів видобувної промисловості;

……

ВІДСУТНЯ

…….

1. До повноважень Кабінету Міністрів України належить:

1) забезпечення розроблення і виконання загальнодержавних програм у сфері управління відходами видобувної промисловості;

2) затвердження порядку видачі, переоформлення та анулювання дозволу на об’єкт для відходів видобувної промисловості;

3) затвердження форми декларації про провадження господарської діяльності на здійснення операцій з оброблення відходів видобувної промисловості, порядку її подання та реєстрації.

……

Стаття 14. Повноваження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері управління відходами

1. До повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері управління відходами належить:

1) ….;

…..

ВІДСУТНЯ

Стаття 14. Повноваження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері управління відходами

1. До повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері управління відходами належить:

1) ….;

…..

8) реєстрація декларацій про провадження господарської діяльності на здійснення операцій з оброблення відходів видобувної промисловості;

9) інші повноваження, визначені законом.

1. Оператори зобов’язані:

…

16) здійснювати запобіжні заходи, що передбачені в плані управління відходами, політиці запобігання аваріям, та заходи щодо усунення шкоди, а також нести витрати, пов’язані із відповідними заходами. Якщо контролюючий орган чи інші  особи понесли витрати – компенсувати їм такі витрати упродовж десяти робочих днів з дня пред’явлення такої вимоги та документів, що підтверджують факт понесення та розмір таких витрат;

…

18) провести геолого-економічну оцінку запасів та ресурсів корисних копалин, що містяться у відходах видобувної промисловості, крім розкривних порід, після їх накопичення в обсязі, що перевищує граничне значення, визначене у плані управління відходами, або передати такі відходи іншому суб’єкту господарювання для цілей здійснення набувачем відходів видобувної промисловості геолого-економічної оцінки запасів та ресурсів корисних копалин, що містяться у відходах видобувної промисловості відповідно до статті 25 цього Закону;

1. Оператори зобов’язані:

…

16) здійснювати запобіжні заходи, що передбачені в плані управління відходами, політиці запобігання аваріям, та заходи щодо усунення шкоди, а також нести витрати, пов’язані із відповідними заходами. Якщо контролюючий орган чи інші  особи понесли витрати, які стали прямим наслідком нездійснення оператором запобіжних заходів, що передбачені в плані управління відходами та політиці запобігання аваріям, або заходів щодо усунення шкоди – компенсувати їм такі витрати упродовж шістдесяти робочих днів з дня пред’явлення такої вимоги та документів, що підтверджують факт понесення та розмір таких витрат;

…

18) провести геолого-економічну оцінку запасів та ресурсів корисних копалин, що містяться у відходах видобувної промисловості, крім розкривних порід, відходів буріння свердловин та хвостів збагачення, після їх накопичення в обсязі, що перевищує граничне значення, визначене у плані управління відходами, або передати такі відходи іншому суб’єкту господарювання для цілей здійснення набувачем відходів видобувної промисловості геолого-економічної оцінки запасів та ресурсів корисних копалин, що містяться у відходах видобувної промисловості відповідно до статті 25 цього Закону;

По-друге, оператор має право на більш реалістичний період, потрібний для аналізу розумності вимог (та витрат), а також для імплементації цих вимог у власний бюджетний процес.

Відходи буріння свердловин не містять корисних копалин, доцільність геолого-економічну оцінку запасів відсутня.

Необхідність гармонізації вимог до усіх основних (і при цьому потенційно інертних) видів відходів видобувної промисловості.

1. Оператор зобов’язаний провести геолого-економічну оцінку, а також забезпечити проведення державної експертизи та оцінки запасів та ресурсів корисних копалин, що містяться у відходах видобувної промисловості, крім розкривних порід, протягом 12 календарних місяців після накопичення їх в обсязі, що перевищує граничне значення. Граничне значення відходів видобувної промисловості визначається у плані управління відходами відповідно до методики визначення граничних значень накопичення відходів видобувної промисловості для проведення геолого-економічної оцінки, яка затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища.

…

2. Якщо оператор протягом 36 календарних місяців після накопичення відходів видобувної промисловості, крім розкривних порід, в обсязі, що перевищує граничне значення, не проводить їх геолого-економічну оцінку, державну експертизу та оцінку, та не передає відходи видобувної промисловості іншому суб’єкту як передбачено частиною першою цієї статті, то центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, звертається до державної установи із поданням про звернення до господарського суду з позовом про ініціювання визнання об’єкта для відходів видобувної промисловості покинутим та такий об’єкт та відходи видобувної промисловості, що в ньому розміщені, можуть бути передані у власність держави у порядку, передбаченому частиною першою статті 50 цього Закону.

1. Оператор зобов’язаний провести геолого-економічну оцінку, а також забезпечити проведення державної експертизи та оцінки запасів та ресурсів корисних копалин, що містяться у відходах видобувної промисловості, крім розкривних порід та хвостів збагачення, протягом 12 календарних місяців після накопичення їх в обсязі, що перевищує граничне значення. Граничне значення відходів видобувної промисловості визначається у плані управління відходами відповідно до методики визначення граничних значень накопичення відходів видобувної промисловості для проведення геолого-економічної оцінки, яка затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища.

…

2. Якщо оператор протягом 36 календарних місяців після накопичення відходів видобувної промисловості, крім розкривних порід та хвостів збагачення, в обсязі, що перевищує граничне значення, не проводить їх геолого-економічну оцінку, державну експертизу та оцінку, та не передає відходи видобувної промисловості іншому суб’єкту як передбачено частиною першою цієї статті, то центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, звертається до державної установи із поданням про звернення до господарського суду з позовом про ініціювання визнання об’єкта для відходів видобувної промисловості покинутим та такий об’єкт та відходи видобувної промисловості, що в ньому розміщені, можуть бути передані у власність держави у порядку, передбаченому частиною першою статті 50 цього Закону.

Необхідність гармонізації вимог до усіх основних (і при цьому потенційно інертних) видів відходів видобувної промисловості.

…

3. План управління відходами повинен містити такі дані:

1) ……;

3) відомості про заплановану матеріально-технічну базу для здійснення операцій з управління відходами видобувної промисловості;

…

10) план закриття об’єкта для відходів видобувної промисловості, включаючи рекультивацію, контроль та моніторинг та інші пост-експлуатаційні заходи відповідно до статті 42 цього Закону;

…

4. План управління відходами повинен містити достатньо інформації, щоб забезпечити можливість оцінити відповідність матеріально-технічної бази оператора заявленим видам та обсягам операцій з управління відходами видобувної промисловості та здатність оператора досягати завдань плану управління відходами та виконувати обов’язки, зазначені у статті 23 цього Закону. План управління відходами повинен пояснювати, зокрема, як обраний варіант управління відходами видобувної промисловості та метод, що використовується для видобувної діяльності, сприятиме виконанню цілей плану управління відходами.

…

8. План управління відходами погоджується уповноваженим територіальним органом протягом 20 робочих днів з дати отримання ним документів, передбачених частиною шостої цієї статті, відповідно до порядку розроблення, погодження, перегляду та вимог до змісту плану управління відходами видобувної промисловості, що затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища.

…

3. План управління відходами повинен містити такі дані:

1) ……;

3) відомості про заплановану матеріально-технічну базу для здійснення операцій з управління відходами видобувної промисловості або опис технології операцій з управління відходами видобувної промисловості для оператора, видобувна діяльність якого не призводить до утворення об’єкта для відходів видобувної промисловості ;

…

10) Для об’єктів, строк експлуатації яких складає менше, ніж 2 роки з дати подання Плану управління відходами, – план закриття об’єкта для відходів видобувної промисловості, включаючи рекультивацію, контроль та моніторинг та інші пост-експлуатаційні заходи відповідно до статті 42 цього Закону. Для об’єктів, строк експлуатації яких складає більше 2 років з дати подання Плану управління відходами, – попередній план закриття об’єкта для відходів видобувної промисловості;

…

4. План управління відходами повинен містити достатньо інформації, щоб забезпечити можливість оцінити відповідність матеріально-технічної бази оператора заявленим видам та обсягам операцій з управління відходами видобувної промисловості та здатність оператора досягати завдань плану управління відходами та виконувати обов’язки, зазначені у статті 23 цього Закону. План управління відходами повинен пояснювати, зокрема, як обраний варіант управління відходами видобувної промисловості та метод, що використовується для видобувної діяльності, сприятиме виконанню заходів, передбачених планом управління відходами.

…

8. План управління відходами погоджується уповноваженим територіальним органом протягом 20 робочих днів з дати отримання ним документів, передбачених частиною третьою цієї статті, відповідно до порядку розроблення, погодження, перегляду та вимог до змісту плану управління відходами видобувної промисловості, що затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Після завершення буріння свердловини проводиться демонтаж бурового обладнання, оброблення відходів буріння (нейтралізація, захоронення відходів (що не є небезпечними) в шламових амбарах безпосередньо на буровому майданчику). Після нейтралізації та захоронення відходів буріння проводиться технічна і біологічна рекультивація земельної ділянки у т.ч. яка була зайнята під шламові амбари. Земельна ділянка повертається власнику для її подальшого використання за цільовим призначенням.

Відповідно до Національного переліку відходів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 жовтня 2023 р. № 1102 бурові розчини та інші відходи буріння за відсутності у їх складі нафтопродуктів, небезпечних хімічних речовин є не небезпечними.

Фактично, управління буровими відходами при амбарному способі буріння здійснюється шляхом застосування коагулянтів, флокулянтів, нейтралізації рахунок прискорення біологічного розкладу органічних сполук. Дана технологія не передбачає наявності матеріально-технічної бази для здійснення операцій з управління відходами видобувної промисловості.

Необхідність застосування реалістичних вимог (неможливо розробити план закриття об’єкту у разі відсутності розуміння його фізичних параметрів на момент закриття) та уникнення багатомільйонних витрат на розробку документації, що не буде мати у майбутньому ніякої практичної цінності (оскільки не буде відповідати дійсності вже за декілька років).

У Законі не зазначено необхідність визначення цілей Плану управління відходами. У п.2 статті 27 йдеться про завдання Плану управління відходами. Тому задля уникнення різночитань та зловживань пропонується замінити «цілей» на «заходів, передбачених Планом управління відходами».

Необхідність виправлення суто технічної помилки, оскільки перелік документів передбачений саме частиною сьомою цієї статті.

1. Уповноважений орган анулює дозвіл на об’єкт для відходів видобувної промисловості у таких випадках:

…

4) невиконання оператором у встановлений строк вимог припису щодо усунення порушень вимог законодавства у сфері управління відходами видобувної промисловості, у тому числі вимог щодо цивільного захисту, промислової безпеки, геологічного вивчення та раціонального використання надр, вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, вимог екологічної безпеки, інших екологічних вимог та нормативів, винесеного за результатами проведеного заходу державного нагляду (контролю), якщо таке невиконання триває більше трьох місяців, за умови що дію припису не було зупинено або припис не було скасовано в судовому порядку.

…

2. Уповноважений орган може звернутися до адміністративного суду з позовом про застосування заходу реагування у вигляді анулювання дозволу на об’єкт для відходів видобувної промисловості у таких випадках:

…

3) повторне створення перешкод контролюючим органам у проведенні ними заходів державного нагляду (контролю) з метою перевірки дотримання умов дозволу на об’єкт для відходів видобувної промисловості та вимог законодавства у сфері управління відходами видобувної промисловості;

1. Уповноважений орган анулює дозвіл на об’єкт для відходів видобувної промисловості у таких випадках:

…

4) невиконання оператором у встановлений строк вимог припису щодо усунення порушень вимог законодавства у сфері управління відходами видобувної промисловості, у тому числі вимог щодо цивільного захисту, промислової безпеки, геологічного вивчення та раціонального використання надр, вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, вимог екологічної безпеки, інших екологічних вимог та нормативів, винесеного за результатами проведеного заходу державного нагляду (контролю), якщо таке невиконання триває більше одного року, за умови що дію припису не було зупинено або припис не було скасовано в судовому порядку.

…

2. Уповноважений орган може звернутися до адміністративного суду з позовом про застосування заходу реагування у вигляді анулювання дозволу на об’єкт для відходів видобувної промисловості у таких випадках:

…

3) повторне на протязі поточного календарного року недопущення посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю), підстави яких визначені законом, у разі, якщо метою даних заходів державного нагляду (контролю) була перевірка дотримання умов дозволу на об’єкт для відходів видобувної промисловості та вимог законодавства у сфері управління відходами видобувної промисловості;

Запропоновані у ПЗУ формулювання дають основу для різночитань та зловживань: 1. відсутність терміну для фіксації «відмов»; 2. розмитість поняття «перешкод»;

…

3. Об’єкт для відходів видобувної промисловості розміщується та проектується з урахуванням геологічних, гідрологічних, гідрогеологічних, сейсмічних, геотехнічних та інших факторів, а також вимог спеціального законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища з метою забезпечення в короткостроковому та довгостроковому періоді:

…

2) ефективного збору вод, які містять забруднюючі речовини та фільтрату та зменшення ерозії, яка спричиняється водою та повітрям, відповідно до умов дозволу на об’єкт для відходів видобувної промисловості.

4. Оператор здійснює будівництво, реконструкцію, експлуатує та підтримує стан об’єкта для відходів видобувної промисловості з дотриманням таких вимог:

…

2) запобігаючи забрудненню ґрунту, повітря, поверхневих та підземних вод в короткостроковому та довгостроковому періоді;

…

3. Об’єкт для відходів видобувної промисловості розміщується та проектується з урахуванням геологічних, гідрологічних, гідрогеологічних, сейсмічних, геотехнічних та інших факторів, а також вимог спеціального законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища з метою забезпечення в короткостроковому та довгостроковому періоді:

…

2) обґрунтованого контролю вод, які містять забруднюючі речовини, та фільтрату та ефективного зменшення ерозії, яка спричиняється водою та повітрям, відповідно до умов дозволу на об’єкт для відходів видобувної промисловості.

4. Оператор здійснює будівництво, реконструкцію, експлуатує та підтримує стан об’єкта для відходів видобувної промисловості з дотриманням таких вимог:

…

2) запобігаючи наднормативному забрудненню ґрунту, повітря, поверхневих та підземних вод в короткостроковому та довгостроковому періоді;

Повністю запобігти забрудненню неможливо навіть теоретично.

1. З метою запобігання забрудненню навколишнього природного середовища оператор забезпечує:

…

2) визначення водного балансу об’єкту;

3) запобігання або зменшення утворення фільтратів;

1. З метою запобігання забрудненню навколишнього природного середовища оператор забезпечує:

…

2) для гідротехнічних споруд – визначення водного балансу об’єкту;

Виключити.

Дана вимога прописана, скоріш за все, для полігонів твердих побутових відходів або інших місць захоронення органічних відходів, що є утворювачами фільтратів. Зменшення, а тим більше запобігання, фільтраційних вод на відвалах та хвостосховищах ГЗК майже не можливо.

1. Оператор, який має намір здійснювати експлуатацію або експлуатує об’єкт для відходів видобувної промисловості, надає та підтримує достатнім фінансове забезпечення впродовж усього строку експлуатації об’єкта для відходів видобувної промисловості та здійснення пост-експлуатаційних заходів.

2. Оператор надає фінансове забезпечення у формі:

1) банківської гарантії, наданої у встановленому законодавством порядку, та/ або

2) грошових коштів, розміщених на рахунку умовного зберігання (ескроу), та/або

3) страхування можливих витрат та інших збитків уповноваженого органу у разі порушення оператором своїх обов’язків по здійсненню пост-експлуатаційних заходів (надалі – «страхування пост-експлуатаційних витрат»).

Частина фінансового забезпечення, що може надаватись у формі банківської гарантії та/ або страхування пост-експлуатаційних витрат, визначається Кабінетом Міністрів України в порядку надання, перегляду, повернення, використання та методиці розрахунку суми фінансового забезпечення.

Відсутня норма

Відсутня норма

…

7. Оператор надає уповноваженому органу фінансове забезпечення у розмірі, не меншому, ніж сума необхідного фінансового забезпечення на період із запланованої дати експлуатації об’єкта до 31 грудня року, що є наступним із запланованої дати початку експлуатації об’єкта цим оператором, що визначена відповідно до попереднього розрахунку. Докази надання необхідного фінансового забезпечення подаються оператором об’єкта уповноваженому органу разом з іншими документами, необхідними для отримання / переоформлення дозволу на об’єкт для відходів видобувної промисловості.

Доказами надання необхідного фінансового забезпечення є:

копія банківської гарантії;

копія договору про відкриття та обслуговування рахунку умовного зберігання (ескроу), копія виписки із зазначеного рахунку;

копія договору страхування пост-експлуатаційних витрат, копії документів, що підтверджують сплату страхової премії відповідно до умов договору страхування пост-експлуатаційних витрат.

Відсутня норма

Відсутня норма

…

12. Сума необхідного фінансового забезпечення підлягає щорічній індексації на індекс цін виробників промислової продукції.

1. Оператор, який має намір здійснювати експлуатацію або експлуатує об’єкт для відходів видобувної промисловості, надає та підтримує достатнім фінансове забезпечення впродовж усього строку експлуатації об’єкта для відходів видобувної промисловості та здійснення пост-експлуатаційних заходів.

2. Оператор надає фінансове забезпечення у формі:

1) банківської гарантії, наданої у встановленому законодавством порядку, та/ або

Виключити

Виключити

Виключити

3) договору поруки, відповідно до якого поручитель, що відповідає встановленим критеріям фінансової стійкості, поручається перед уповноваженим органом за виконання оператором своїх обов’язків по здійсненню утримання та закриття об’єкта видобувної промисловості, та/або

4) договору застави рухомого, нерухомого майна, майнових прав та цінних паперів (облігації державної позики, державні цінні папери, акції тощо) оператора, за яким заставодавцем виступає оператор, а заставодержателем уповноважений орган. Встановлені при емісії цінних паперів фіксовані відсотки/доходи від цінних паперів, що будуть отримані до моменту, коли настане обов’язок оператора здійснити заходи утримання та закриття об’єкта видобувної промисловості, включаються до суми фінансового забезпечення оператора. Вимоги до застави для цілей даного пункту встановлюються Кабінетом міністрів України.

…

7. Оператор надає уповноваженому органу фінансове забезпечення у розмірі, не меншому, ніж сума необхідного фінансового забезпечення на період із запланованої дати експлуатації об’єкта до 31 грудня року, що є наступним із запланованої дати початку експлуатації об’єкта цим оператором, що визначена відповідно до попереднього розрахунку. Докази надання необхідного фінансового забезпечення подаються оператором об’єкта уповноваженому органу разом з іншими документами, необхідними для отримання / переоформлення дозволу на об’єкт для відходів видобувної промисловості.

Доказами надання необхідного фінансового забезпечення є:

копія банківської гарантії;

Виключити

Виключити

копія договору поруки;

копія договору застави.

…

12. Порядок та умови індексації фінансового забезпечення визначаються Кабінетом Міністрів України.

Наприклад, в деяких країнах існує практика поруки материнської компанії чи іншої третьої особи, які характеризуються суттєвою фінансовою стійкістю.

Крім того, пропонуємо виключити такий інструмент фінансового забезпечення як ескроу-рахунок, оскільки останній фактично «заморозить» суттєві кошти на банківському рахунку, бенефіціаром по якому виступатиме уповноважений орган. При цьому, прямі вигоди отримає банківська система, яка отримає суттєві фінансові вливання. Однак оператор в такому випадку позбавляється коштів на тривалий період, які до того ж будуть знецінюватися.

При цьому, у порівнянні із розміщенням коштів на ескроу рахунку, будь яка форма застави виглядатиме більш економічно доцільною та привабливою. Наприклад, внесення в заставу цінних паперів (ОВДП тощо), які не знецінюються. приносять дохід їх власнику.

Не зрозуміло чому КМУ повинен визначати частину фінансового забезпечення у відсотках. Оскільки сам оператор повинен обирати зручні для нього інструменти (або інструмент) фінансового забезпечення в залежності від багатьох факторів. Це також відповідає практиці застосування фінансвого забезпечення в країнах-членах ЄС, які можуть здебільшого не визначати навіть конкретного переліку форм (видів) фінансового забезпечення.

Саме на підзаконному рівні повинні визначатись умови та порядок індексації, види індексації тощо. Така норма в законі несе ризики можливої подвійної індексації, напр. індексація на індекс цін виробників промислової продукції та індексація суми коштів для банківської гарантії, договору страхування, які можуть бути обов’язковими умовами роботи фінансових інституцій (банки, страхові компанії).

…

3. Оператори несуть відповідальність у вигляді штрафу у разі вчинення таких правопорушень:

…

4. Для обрахунку розміру штрафу використовується розмір місячної мінімальної заробітної плати, встановлений законом на момент накладення штрафу.

…

3. Оператори несуть відповідальність у вигляді штрафу у разі вчинення таких правопорушень:

Замінити по тексту пунктів 3. та 4. статті 55 у всіх  випадках застосування слів «місячної мінімальної заробітної плати» на слова «неоподатковуваного мінімуму доходів громадян».