У відповідності до листа Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України (надалі – Міндовкілля) від 08 листопада 2022 року № 25/1-21/15278-22 до Державної регуляторної служби надано на погодження проєкт Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» (надалі – Проєкт), розроблений, як зазначається в пояснювальній записці, з метою вдосконалення норм чинного Закону, зумовлених необхідністю впровадження принципів цифровізації дозвільних процедур, а також з метою скорочення строків здійснення процедури оцінки впливу на довкілля, та зменшенням дискреційних повноважень органу при прийнятті рішень в рамках процедури оцінки впливу на довкілля.
ПАЕУ підтримано запропоновані зміни в частині скорочення строків проходження дозвільної процедури та її проходження у цифровому форматі безпосередньо у Єдиному реєстрі з ОВД.
Водночас, ПАЕУ критично оцінено пропозиції, в частині визначення підстав для надання висновку з оцінки впливу на довкілля, у якому визначено недопустимість провадження планованої діяльності, та підстави для відмови у видачі висновку з оцінки впливу на довкілля, без пропозиції уповноваженого органу щодо прийнятної альтернативи та визначення екологічних умов планованої діяльності; а також інші процедурні моменти, надані Міндовкіллю у формі таблиці пропозицій супровідним листом від 1 вересня 2022 року № 222/142.
Результати розгляду наданих пропозицій, відображено Міндовкілля листом від 15.09.2022 № 25/4-21/12333-22, відповідно до якого з 12 пропозицій:
7 взагалі не розглянуто,
1 може бути врахована, за умови нормативного регулювання,
4 відхилені.
ПАЕУ звертає увагу, що результати щодо більшої частини пропозицій, а саме їх не розгляд, призводить до нівелювання вимог Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» щодо гарантованого повноцінного розгляду кожної пропозиції та є однією з підстав прийняття ДРС рішення про відмову в погодженні проєкту регуляторного акту.
Що стосується аргументів по відхилених пропозиціях (4 з 5 розглянутих), ПАЕУ акцентує:
Відхиляючи пропозицію ПАЕУ, Міндовкілля посилається на пропозиції бізнесу щодо визначення підстав щодо визнання діяльності недопустимою, що повинно сприйматися критично. Оскільки, який бізнес може пропонувати планувати діяльність, розробляти інвестиційний проект, вкладати кошти та час в дослідження, проектну документацію, щоб отримати висновок з недопустимістю провадження планованої діяльності або взагалі відмову у видачі висновку?
ПАЕУ наголошує, що за ст. 6 Закону уповноважений орган видає висновок з оцінки впливу на довкілля, яким виходячи з оцінки впливу на довкілля планованої діяльності, визначає:
– допустимість планованої діяльності чи
– обґрунтовує недопустимість провадження планованої діяльності та визначає екологічні умови її провадження.
Якщо з оцінки впливу на довкілля з розглянутих виправданих альтернативних варіантів виявляється екологічно обґрунтованим варіант, відмінний від запропонованого суб’єктом господарювання, за письмовою згодою із суб’єктом господарювання у висновку з оцінки впливу на довкілля зазначається погоджений варіант здійснення планованої діяльності.
ПАЕУ підкреслює, що саме можливості обрання екологічно обґрунтованого варіанту планованої діяльності шляхом визнання її допустимою, або шляхом встановлення екологічних умов її провадження (у випадку недопустимості), а не відмова у видачі висновку, передбачені Директивою, були імплементовані Законом та створюють сприятливий інвестиційний клімат.
Водночас, Міндовкілля аргументуючи необхідність визначення підстав для надання висновку з оцінки впливу на довкілля, у якому визначено недопустимість провадження планованої діяльності та підстав для відмови у видачі висновку з оцінки впливу на довкілля, посилається на вказану Директиву в частині можливості запровадження країнами більш сурових вимог, ніж це передбачено Директивою.
Тобто в різних питаннях, які не регламентовані Директивою, Міндовкілля запроваджує «більш сурові вимоги» (можливість визнання діяльності недопустимою та відмова у видачі висновку), а в питаннях накопичення та уніфікації первинної інформації щодо фактичного впливу діяльності на довкілля, – посилається на неможливість .
ПАЕУ звертає увагу, що інформування про результати післяпроектного моніторингу забезпечує реалізацію в Україні Конвенції про доступ до інформації, участь громадськості в процесі прийняття рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля (Оргуська Конвенція).
На даний час інформування здійснюється відповідно до періодичності, вказаної у висновках з оцінки впливу на довкілля, шляхом направлення звітів до органів місцевого самоврядування, на території яких здійснюється діяльність.
При цьому, при наявності Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля, було б логічно надати суб’єкту господарювання можливість розміщати звіти щодо післяпроектного моніторингу в реєстрі.
Такий інструментарій дає можливість забезпечити:
Враховуючи викладене, Президент ПАЕУ Людмила Циганок, просить офіційним листом Голову Державної регуляторної служби України КУЧЕРА О.В. розглянути пропозиції, викладені в зверненні.
Прес-служба ПАЕУ
Вам буде важливо знати: