Search
Generic filters
Вхід в кабінет

Вебінар «Від бухобліку до ESG: як відзвітувати і не зламати процеси» відкрив серію навчальних подій

20 листопада вебінар «Від бухобліку до ESG: як відзвітувати і не зламати процеси» відкрив серію навчальних подій, ініційованих ESG Liga асоціації PAEW у партнерстві з Ліга Закон, які об’єднують зусилля, бо епоха «ESG десь окремо від бухобліку» закінчилася. 

«Бо ESG – це не про піар і не про «робити добро». Це про дані, про комплайєнс і про керування ризиками. А вимоги до нефінансової звітності заходять у саме серце фінфункції, і саме бухгалтери стають тими, хто має перетворити екологічні, соціальні й управлінські показники на зрозумілі, перевірні цифри. 

ESG Liga приносить експертизу в суттєвості, ризиках, стандартах ESRS та практиці сталого розвитку, а Ліга Закон — глибоке розуміння обліку, податків, інструментів для щоденної роботи бухгалтерів. 

Разом ми можемо дати бізнесу не абстрактні гасла, а конкретні рішення: як налаштувати процеси, щоб звітність зі сталого розвитку не «падала на голову» фінвідділу, а органічно вбудувалася в управління компанією і витримала будь-яку перевірку», – наголосила у вступному слові Людмила ЦИГАНОК, президентка PAEW.

5 листопада Європейський парламент затвердив свою переговорну позицію щодо пакету Omnibus I — найбільш масштабного перегляду правил корпоративної сталості за останні роки.
Це рішення має спростити низку вимог CSRD і пов’язаних правил належної перевірки (CSDDD), але водночас відкриває шлях до нових змін, які можуть з’явитись уже під час тріалогу.

І поки Європа намагається «розвантажити» бізнес від зайвої бюрократії, в Україні ми лише готуємося вбудовувати ці стандарти у власну систему звітності. Законопроєкт №13598 фактично запускає той самий перехід — коли нефінансова звітність стає продовженням фінансової.
І тут бухгалтерія опиняється в центрі процесу: саме тут зберігаються дані про ресурси, викиди, відходи, податки, ремонти, капекси — усе, що потім лягає в основу ESG-звітності.

Але є нюанс, який не можна ігнорувати.

Українське законодавство ще не синхронізоване з європейським до кінця.
Форми, коди, одиниці виміру, логіка обліку відходів, ренти, енергоспоживання — усе це поки живе за “нашими” правилами. Якщо просто “скопіювати” європейські вимоги — можна заплутатись у двох системах і зламати процеси.

Тому важливо і бути готовими, і не побігти поперед паровоза:

      • зрозуміти, що зміниться у фінобліку, коли ESG стане частиною звітності;
      • побачити, які показники можна підтягнути вже зараз без зайвих витрат;
      • і де варто почекати офіційних методик, щоб не дублювати роботу.

На початку вебінару організатори попросили учасників-бухгалтерів відповісти на просте, але дуже показове запитання: «Що ви відчуваєте, коли чуєте про майбутні зміни, повʼязані з ESG?», аби чесно зафіксувати не лише формальні очікування, а й реальний емоційний фон. За результатами опитування найбільш поширеними стали відповіді про невизначеність і страх зробити «не так» та водночас про інтелектуальну цікавість і професійну амбіцію. Це означає, що більшість учасників одночасно живуть між двома полюсами: з одного боку, чітке розуміння, що ESG та нові вимоги до звітності — це не тимчасова примха, а нова «норма гри» з реальними строками й відповідальністю; з іншого — відчуття, що саме зараз є шанс вирости до рівня фінансового/ESG-партнера бізнесу, який тримає в руках і фінансові, і нефінансові показники. Значна частина відповідей також припала на варіанти про «відповідальність без ресурсів» і потребу в нормальному «перекладі» з регуляторної мови на людську, що дуже чітко показує: бухгалтерів і фінвідділи фактично роблять центром усієї ESG-історії, але при цьому не забезпечують додатковими людьми, часом, програмним забезпеченням і зрозумілою методологією. 

Саме тому ESG Liga PAEW проводить регулярні навчальні програми — щоб чесно проговорити цю напругу, дати структурований алгоритм «що робимо в 2025–2027 роках», показати живі приклади форм і процесів, розкласти ролі між бухгалтерією, ESG-напрямом і менеджментом, і щоб кожен учасник вийшов не з відчуттям «я один(одна) не встигаю», а з розумінням, що в нього є спільна мова, інструменти й союзники, з якими цю реформу можна пройти системно, а не хаотично.

Ольга Семків, голова ESG Liga PAEW розкрила питання:

        • Короткий контекст і строки №13598, категорії підприємств та стикування з CSRD/ESRS в рамках євроінтеграційних процесів: сфера охоплення, основні зацікавлені сторони, найближча перспектива. 
        • Роль бухгалтерії в ESG-звітності й комплайєнсі: хто власник первинних та звітних даних, як забезпечити відстежуваність даних і проходження аудиту. 
        • Які теми необхідно покривати за логікою ESRS: ресурсоспоживання, викиди, відходи, екоподаток/рента, екологічні витрати; від яких первинних документів і реєстрів це живиться. 
        • Як зв’язати фінансову, статистичну, податкову та ESG-звітність в єдиний контур і позбутися розбіжностей по періодах та одиницях виміру. 
        • Розподіл відповідальності між бухгалтерією, власниками тем ESRS і ESG-менеджером: хто збирає, хто підтверджує  та консолідує, хто відповідає за точність та достовірність звітованих даних. 
        • Організаційна модель на підприємстві: робоча група, регламент збору даних, базовий рік, частота оновлення, підготовка до аудиту. 

Яновська Анастасія, координаторка освітніх проєктів та подій Академії LIGA ZAKON розповіла про інструменти, створені вже сьогодні для бухгалтера.

Вже 28 листопада – наступна зустріч серії – «Limited vs Reasonable. Пройти аудит і зв’язати GRI/ESRS з держзвітністю»

Увага!

У щомісячному журналі Sustainability Leaders Guide для бухгалтерів спільно з ЕSG Liga PAEW  готуємо спецрубрику в 2026 році:

        • Облік відходів, енергії, викидів: як «приземлити» це в проводки.
          Які дані насправді є у бухгалтерії вже зараз; як пов’язати ліміти, первинку, акти, лічильники й енергоспоживання з показниками для ESG-звітності без подвійного обліку й Excel-хаосу.
        • «Зелений CAPEX» і ремонти: де проходить межа між поліпшенням, модернізацією і greenwashing.
          Як виділяти інвестиції в екологізацію, що з ними робити в обліку та як показувати їх у звітності, щоб це витримало питання аудиторів, банку чи донора.
        • Українські форми vs європейські стандарти (CSRD, ESRS, CSDDD): як жити в двох системах одночасно.
          Де можна вже зараз «підтягнути» дані під вимоги ЄС, не ламаючи національні форми; а де краще зачекати офіційних методик, щоб не будувати паралельний “тіньовий” облік.
        • Аудит нефінансової звітності очима бухгалтера.
          Які запитання ставитимуть аудитори до цифр про викиди, відходи, енергоефективність та «зелені» інвестиції; як підготувати підтверджуючі документи й внутрішні регістри, щоб захистити себе й компанію.
        • Покрокова дорожня карта для бухгалтерії на 2025–2027 роки.
          Що можна зробити «вчора», що варто закласти в план робіт на наступний рік, а що доцільно робити лише після появи підзаконних актів і технічних стандартів.

Ось які теми там розкриємо саме очима аудитора:

        • Що таке «достовірність» для ESG-показників.
          Як перекласти вимоги CSRD/ESRS та Omnibus I мовою аудитора: що таке обґрунтована vs. обмежена впевненість для нефінзвітності, які ділянки найбільш «слизькі» (викиди, ланцюги постачання, людиноцентричні показники).
        • Подвійна суттєвість і професійне судження аудитора.
          Як не перетворити оцінку суттєвості на формальність:
          що вважати суттєвим для користувача звітності, як фіксувати логіку рішень (чому ці теми ввійшли, а інші — ні), як документувати припущення й методики так, щоб витримати перевірку регулятора чи зовнішнього нагляду.
        • Джерела даних і “ESG-первинка”: що вважати належним доказом.
          Як виглядають робочі документи аудитора для нефінзвітності:
          – які журнали, акти, лічильники, внутрішні реєстри й ІТ-системи можуть бути надійним джерелом;
          – де червона зона: Excel без історії змін, “ручні” зведення, дані від підрядників без верифікації;
          – як працювати з даними з ланцюгів постачання (Scope 3, “вбудовані” викиди).
        • Українське право vs європейські стандарти: як аудитору не застрягти між двома реальностями.
          Що робити, коли нацформи, коди, класифікації та податкові норми ще живуть за “старими” правилами, а замовник уже хоче звіт “як у ЄС”:
          де можна покластися на нацрегулювання, а де треба окремо описувати обмеження, резерви та дисклеймери у звіті аудитора.
        • Ризики greenwashing та “косметичного” ESG.
          Як відрізнити реальні зміни від маркетингової обгортки; які тригери мають змусити аудитора ставити додаткові запитання; як охайно сформулювати висновок, якщо є сумніви щодо повноти чи чесності розкриття.
        • Командна робота: фінансисти, екологи, ESG-офіцери, ІТ й аудит.
          Як вибудувати процес так, щоб аудитор не “гасив пожежі” в кінці року, а був у контурі методик і збору даних з початку; що доцільно прописати в політиках/процедурах, щоб потім мати нормальну базу для аудиту.
        • Практична карта на 2–3 роки для аудиторів.
          Які компетенції прокачати вже зараз (стандарти, методики, галузеві ризики), які шаблони робочих документів варто мати “вчора”, і як поєднати фінансовий аудит, огляд нефінзвітності й внутрішній аудит так, щоб не дублювати роботу.

Цей блок у Sustainability Leaders Guide стане логічним «afterparty» вебінарів — з усім тим, без чого бухгалтеру в новій реальності ESG просто не обійтися – ДЕТАЛЬНІШУ ТУТ

 

З питань передплати:

        • 0 800 330 351

або

        • (063) 441-23-58, i.plugareva@ukraine-oss.com
        • (098) 999-63-12, a.moroz@ukraine-oss.com
        • (067) 110-71-73, (093) 787-29-64, v.tymoshenko@ukraine-oss.com

Прес-служба PAEW