Виправляємо плутанину між термінами «стійкість» і «сталість»: економічні приклади
Людмила Циганок, засновниця ESG Liga PAEW, гендиректор «Офіс сталих рішень», заслужений природоохоронець України
Стійкість — це вміння пережити бурю.
Сталий розвиток — це вміння зробити так,
щоб буря не була загрозою.
Як багато серед нас екологів, економістів, фахівців з ESG, котрі реально розуміють відмінності між стійкістю і сталістю, між стійким і сталим розвитком?
У корпоративному секторі ESG-фахівці часто плутають ці поняття, оскільки компанії використовують їх як взаємозамінні терміни у звітності.
Нерозуміння понять породжує в багатьох питання доцільності впровадження ESG-стандартів, політик і підходів під час війни. Пропоную розібратись у цих поняттях, розглянувши кілька економічних прикладів.
❓ Чому так відбувається і хто частіше плутає ці поняття?
Стійкість у контексті ESG може означати готовність компанії до кліматичних і соціальних потрясінь (наприклад, як вона впорається з повенями, зміною регуляторних норм чи кризами в постачанні). А сталий розвиток передбачає довгострокові інвестиції в екологічно безпечні практики (наприклад, скорочення викидів CO, впровадження циркулярної економіки).
До прикладу: кава-бренд може заявити, що він «стійкий» (resilient) до коливань цін на ринку, але не бути «сталим» (sustainable), якщо він використовує неекологічні методи виробництва.
❓ Стійкість системи до потрясінь і сталий розвиток: у чому відмінності?
СТІЙКІСТЬ (РЕЗИЛЬЄНТНІСТЬ) означає здатність системи (економічної, екологічної, соціальної) адаптуватися до потрясінь, зберігати функціональність та повертатися до нормального стану після кризи.
Вона має три основні характеристики:
Наприклад, енергетична система, яка залежить від одного джерела (викопного палива), є менш стійкою до потрясінь (санкції, військові дії, коливання цін), ніж система з різноманітними джерелами (сонце, вітер, гідроенергія), яка може швидше адаптуватися до змін.
СТАЛИЙ РОЗВИТОК (SUSTAINABLE DEVELOPMENT) — це довгостроковий баланс між економічним зростанням, соціальним благополуччям і екологічною відповідальністю.
Він базується на принципах:
До прикладу: будівництво міст, де розвивається громадський транспорт, енергоефективне житло, екологічні технології, дозволяє зменшити залежність від ресурсів і водночас підтримувати якість життя.
❓ Як вони взаємопов’язані?
Сталий розвиток робить систему менш вразливою до потрясінь, а стійкість дозволяє витримати кризи на шляху до сталого розвитку.
❓ Що буде, коли ігнорувати ці поняття?
Якщо країни будуть зосереджені лише на короткостроковій стійкості (наприклад, зміцненні економіки без екологічних реформ), вони можуть продовжити виснажувати ресурси та загострити глобальні проблеми. Якщо ж фокус зосередиться лише на сталому розвитку без врахування стійкості, то не буде механізмів для подолання раптових криз.
Економічні приклади, які допоможуть краще зрозуміти відмінності між стійкістю (resilience) та сталим розвитком (sustainability).
Галузь
Фінансова система
Стійкість
Банк має резервні фонди для витримки фінансових потрясінь, наприклад, економічної кризи. Якщо трапляється дефолт, банк все одно може продовжити роботу.
Сталість
Банк інвестує в екологічні проєкти та соціально відповідальні ініціативи, сприяючи довгостроковій стабільності економіки та суспільства.
Яка відмінність?
Стійкість дозволяє банку вижити під час кризи, а сталий розвиток забезпечує довгострокове процвітання.
Агросектор
Фермери використовують страхування врожаїв або вирощують різні культури, щоб зменшити ризики від погодних катастроф чи неврожаю.
Фермери переходять на органічне землеробство та використовують менш виснажливі для ґрунту технології, що зберігають родючість землі для майбутніх поколінь
Яка відмінність?
Стійкість допомагає фермеру пережити один неврожайний рік, а сталий розвиток гарантує, що земля залишатиметься продуктивною через 50 років.
Промисловість
Автомобільний завод адаптується до кризи, швидко переходячи на виробництво електрокарів після введення жорстких екологічних норм або зростання цін на нафту.
Завод від самого початку впроваджує енергоефективне виробництво, мінімізує відходи та використовує відновлювальну енергію.
Яка відмінність?
Стійкість — це реакція на кризу, а сталий розвиток — це підготовка до майбутнього без кризи.
Енергетика
Країна, яка залежить від імпорту газу, будує газові сховища та диверсифікує постачальників, щоб пережити можливі перебої в постачанні.
Країна поступово відмовляється від викопного палива на користь сонячної, вітрової та гідроенергії, щоб забезпечити незалежну енергетику на десятиліття.
Яка відмінність?
Стійкість — це забезпечити газ на наступний рік, а сталий розвиток — це зробити так, щоб газ не був потрібен взагалі.
Транспорт
Після економічної кризи уряд субсидує авіакомпанії, щоб вони могли продовжити працювати та не звільняти співробітників.
Уряд розвиває швидкісні залізничні сполучення та громадський транспорт, щоб зменшити викиди CO₂ і залежність від викопного палива.
Яка відмінність?
Стійкість допомагає авіакомпаніям пережити кризу, а сталий розвиток пропонує альтернативу, щоб зменшити негативний вплив транспорту в майбутньому.
Технологічні компанії
IT-компанія швидко переходить на віддалену роботу та хмарні технології під час пандемії, щоб забезпечити безперебійну діяльність.
Компанія від початку будує екологічно відповідальні дата-центри, які використовують лише відновлювану енергію та ефективне охолодження.
Яка відмінність?
Стійкість — це адаптація до кризи, сталий розвиток — це запобігання кризам у майбутньому.
Охорона здоров’я
Під час пандемії країна мобілізує додаткові ресурси, швидко розгортає лікарні та закуповує вакцини.
Країна постійно інвестує в профілактику хвороб, екологію, освіту та здорове харчування, щоб запобігти майбутнім пандеміям.
Яка відмінність?
Стійкість дозволяє пережити одну пандемію, а сталий розвиток зменшує ймовірність нових пандемій у майбутньому.
Логістика
Компанія змінює постачальників через глобальні ланцюгові перебої, щоб продовжити виробництво.
Компанія заздалегідь інвестує в локальні виробничі потужності, щоб мінімізувати залежність від зовнішніх факторів.
Яка відмінність?
Стійкість — це швидке реагування на кризи, сталий розвиток — це запобігання залежності від них.
Отже, стійкість — це реакція на несподівані потрясіння, що допомагає швидко відновитися після кризи, а сталий розвиток — це стратегічний підхід, який мінімізує ризики криз у довгостроковій перспективі.
Поєднання обох підходів дозволяє створити систему, яка не тільки витримує удари, а й уникає їх у майбутньому.
❓ Навіщо ESG-спеціалісту розуміти відмінності між стійкістю і сталим розвитком?
Стійкість (Resilience) та сталий розвиток (Sustainability) — це не одне і те саме! В ESG важливо розрізняти ці поняття, щоб уникати стратегічних помилок та грінвошингу.
Фахівці з ESG мають оцінювати компанії за двома параметрами:
Розуміння цих понять допоможе компаніям залучати більше інвестицій, відповідати регуляціям та формувати довгострокові бізнес-стратегії.
Якщо ESG-спеціаліст розуміє відмінність між стійкістю (resilience) і сталим розвитком, він уміє:
✅ Правильно керувати ризиками
Стійкість допомагає компаніям адаптуватися до короткострокових криз і змін.
Сталий розвиток спрямований на запобігання ризикам у довгостроковій перспективі.
ESG-фахівці, які не розрізняють ці поняття, можуть зосереджуватися лише на довгостроковій стратегії і не готувати компанію до негайних потрясінь.
✅ Ефективно планувати інвестиції
Стійкість визначає, як компанія справляється з поточними потрясіннями (наприклад, війна, COVID-19, геополітичні ризики).
Сталий розвиток визначає, чи не призведе її бізнес-модель до проблем у майбутньому.
Нерозрізнення понять може призвести до неправильних рішень щодо інвестування. Фінансові аналітики ESG-фондів хочуть вкладати гроші у сталі компанії (з низьким вуглецевим слідом, соціально відповідальні).
Але якщо ці компанії не є стійкими, тобто не мають механізмів адаптації до криз, вони можуть стати нерентабельними.
✅ Відповідати регуляціям і звітності
ESG-звіти часто включають обидва поняття, але використовують їх як синоніми. Проте «стійкість» та «сталий розвиток» мають різні метрики оцінки.
Для сталого розвитку компанія звітує про скорочення викидів, ефективне використання ресурсів. Для стійкості вона може звітувати про свою здатність витримати екстремальні погодні умови або економічні кризи.
Без чіткого розуміння компанія може отримати низькі рейтинги в ESG-звітах або не відповідати новим вимогам ЄС (CSRD, SFDR).
✅ Уникати ESG-грінвошингу
Компанія заявляє, що її бізнес стійкий до кліматичних змін, бо вона має плани відновлення після катастроф. Та якщо вона не інвестує у сталий розвиток (наприклад, продовжує виробляти багато CO), це не робить її екологічно відповідальною.
ESG-аналітики можуть помилково підтримувати компанії, які лише адаптуються до змін, але не зменшують свого негативного впливу.
✅ Поліпшувати корпоративне управління
ESG містить управління (Governance), де правильне використання термінів впливає на стратегію компанії. Керівники, які розуміють відмінності між стійкістю і сталістю, можуть ефективніше розподіляти ресурси.
Керівництво компанії ухвалює рішення про збільшення інвестицій у сталий розвиток (наприклад, відновлювальну енергетику). Але якщо не враховують стійкість (наприклад, як працюватимуть у разі відключень електроенергії), вони можуть втратити прибуток.
✅ Впливати на репутацію бренду
У B2B- та B2C-бізнесі розуміння цих понять впливає на довіру клієнтів. Якщо компанія заявляє, що вона «ESG-дружня», але не має механізмів адаптації до потрясінь, її можуть звинуватити у поверхневому підході.
Міжнародні бренди, як-от Apple, Tesla, Microsoft, активно інвестують у сталий розвиток (вуглецева нейтральність). Але вони також мають плани стійкості, щоб витримати потрясіння (наприклад, локдаун у Китаї не призвів до зупинки виробництва).
Стійкість — це вміння пережити бурю. Сталий розвиток — це вміння зробити так, щоб буря не стала загрозою.
У ESG важливо не лише адаптуватися до криз, але й будувати майбутнє, де ці кризи стануть рідкістю.
Якщо компанія стійка, вона не розвалиться під час потрясінь.
Якщо вона стала, їй взагалі не доведеться жити від кризи до кризи.
Той, хто плутає ці поняття, ризикує або застрягти в короткостроковому виживанні, або ж мріяти про далеке майбутнє, не маючи шансів туди дістатися. Тільки баланс обох підходів дає справжню стійкість і довгострокову успішність.
Ця стаття є невідʼємною частиною журналу «Sustainabiliti leaders guide» №3, 2025 (березень), підготовлена спеціально для «Офісу сталих рішень»
