Визначення суттєвих тем у звітності за ESRS: як уникнути однобоких наративів і відповідати реальним очікуванням. Розбираємо помилки
Автор:
Людмила ЦИГАНОК, засновниця ESG Liga, президентка Асоціації професіоналів довкілля PAEW, гендиректор «Офісу сталих рішень»
Якщо компанія неправильно визначає, що є суттєвим для її ESG-звіту, це ставить під сумнів достовірність усього звіту. У нових реаліях звітності за стандартами ESRS питання суттєвості — це вже не технічна деталь, а серцевина всієї системи довіри: з боку регуляторів, інвесторів, клієнтів, партнерів і навіть громад, поруч із якими працює бізнес. Як же визначити, які теми справді варті уваги? І чому більше не вдасться розповідати, як класно обладнано дитячу кімнату для працівників, замовчуючи при цьому знищення єдиного ставка у громаді — про це і поговоримо в цій статті.
Сьогодні вже не працює логіка: «що зручніше показати — те й покажемо». Замість поверхневого переліку активностей звіт має демонструвати реальне розуміння впливу бізнесу. Це означає — не уникати складних тем, не плутати репутаційний PR із суттєвістю, не замінювати ризики красивими фото. Компетентний ESG-фахівець повинен вміти проводити подвійний аналіз суттєвості згідно з підходами ESRS, навіть якщо прямо цього ще не вимагає регулятор. Це — корисна вправа, яка допомагає уникнути типових помилок. Наприклад, таких, коли «дитяча кімната» у звіті витісняє тему втрати біорізноманіття або забруднення води.
Ми в ESG Liga добре знаємо, до чого призводить хибне визначення суттєвості — бо регулярно бачимо це на практиці. Неодноразово звертали увагу компаній на критичні теми: руйнування локальних екосистем, ризики в ланцюгу постачання, вплив на вразливі групи. Але замість того, щоб визнати ці теми і включити їх у стратегічне управління, компанії іноді продовжують фокусуватись на маргінальних ініціативах: фотозвітах з висадки дерев, сортуванні сміття в офісі або оформленні зони для дітей — і при цьому потім заявляють, що «бюджет на ESG вже вичерпано».
Наслідки такого підходу серйозні. Коли суттєвість визначено неправильно — це підриває довіру до звіту загалом. А далі — ланцюгова реакція: сумніви з боку аудиторів, скепсис інвесторів, ризики санкцій з боку регулятора (особливо в контексті впровадження CSDDD), втрати репутації та витрати на заходи, які не мають реального ESG-впливу. І головне — втрата шансу реально змінити свій бізнес на краще.
Що таке суттєвість у контексті ESRS?
Суттєвість — це серце звітності за стандартами ESRS. Не просто список важливих тем, а методологічно обґрунтоване рішення: про що звітувати, як глибоко це розкривати і яку відповідальність компанія бере на себе перед суспільством. У центрі цього підходу — принцип подвійної суттєвості (double materiality), який вимагає оцінити ситуацію з двох боків: як з позиції впливу зовнішнього світу на бізнес, так і навпаки — впливу бізнесу на світ.
Перший аспект — фінансова суттєвість. Тут ідеться про те, які екологічні, соціальні або управлінські фактори можуть вплинути на здатність компанії створювати економічну вартість у коротко-, середньо- та довгостроковій перспективі. Це можуть бути регуляторні ризики, зміни у споживчих очікуваннях, перебої в ланцюгах постачання чи зміна вартості ресурсів.
Другий аспект — впливова суттєвість, або значення тем з огляду на їхній вплив на довкілля, громади, права людини та суспільство загалом. Саме тут компанія має вийти за межі PR-формулювань і показати, де її діяльність залишає слід — позитивний або негативний.
В епоху регуляторної звітності вже недостатньо заявити: «Ми зібрали та посортували сміття в дворі біля офісу» чи «У нас є зона відпочинку для працівників». Це може бути корисною ініціативою, але якщо водночас компанія працює в регіоні з дефіцитом води та не контролює споживання ресурсу, веде вирубку біля вразливих біотопів або закриває очі на дитячу працю у ланцюгах постачання — така «звітність» викликає запитання. І не лише в аудиторів, а й в інвесторів, громадськості, медіа. Саме тому компаніям — а особливо ESG-директорам — варто переходити від декларацій до системного управління впливом.
Greenwashing часто виникає не зі злого наміру, а через розрізненість дій. ESG-функція повинна вміти виявляти, де піар-активності суперечать фактичному стану речей. Це означає — інтегрувати цілі сталого розвитку у ключові бізнес-процеси: закупівлі, фінансове планування, управління персоналом, інвестиції, аудит, управління ризиками. Звіт має відображати не «кращу версію компанії», а реальну картину: з викликами, недосконалостями та поступом.
ESRS вимагають незалежного аудиту нефінансової звітності
Крім того, ESRS вимагають незалежного аудиту нефінансової звітності. І аудитори ставлять прості, але принципові запитання:
Без відповіді на ці запитання звіт не буде визнаний достовірним. Тому важливо не лише визначити суттєві теми, а й забезпечити систему збору даних, облік метрик, внутрішній аудит і чіткі процедури реагування на інциденти — наприклад, на скарги від громади чи повідомлення про порушення прав людини.
Як правильно визначити суттєві теми? Алгоритм для тих, хто робить це вперше
Крок 1. Створіть перелік потенційних тем.
Використайте стандарти ESRS, галузеві гіди (наприклад, SASB), а також запити стейкхолдерів і приклади звітів лідерів ринку.
Крок 2. Проведіть внутрішній аналіз.
Оцініть, які з тем безпосередньо або опосередковано стосуються вашої бізнес-моделі, операцій, ризиків, ланцюгів постачання, регіональної специфіки.
Крок 3. Проведіть діалог зі стейкхолдерами.
Залучіть громади, працівників, інвесторів, підрядників, місцеву владу. Використовуйте прості формати: опитування, фокус-групи, глибинні інтерв’ю.
Крок 4. Побудуйте матрицю суттєвості.
Поєднайте кілька вимірів:
Ця матриця допоможе зробити звіт не лише відповідним до стандарту, а й справді стратегічним. І це — саме той випадок, коли прозорість і точність працюють на довіру.
Приклади суттєвих тем звітності для компаній з різних галузей у контексті подвійної суттєвості ESRS
Щоб краще зрозуміти, як працює принцип подвійної суттєвості на практиці, варто розглянути конкретні приклади з різних галузей. Саме галузь визначає спектр потенційно суттєвих тем: для одних бізнесів ключовими є екологічні впливи, для інших — соціальні ризики чи регуляторний тиск. У цьому блоці ми наводимо типові приклади суттєвих тем звітності згідно з вимогами стандартів ESRS — з поясненням, чому ці теми важливі, який тип суттєвості вони представляють (вплив чи фінансовий ризик), та які disclosure requirements (DR) можуть бути до них застосовні.
Ми свідомо обрали чотири різні сектори — агросферу, металургію, ІТ та оптову торгівлю. Це допомагає показати широту підходу: як подвійна суттєвість працює в галузях з великою фізичною присутністю та екологічним слідом (як-от агро або металургія), а також у відносно «нематеріальних» секторах, таких як ІТ чи торгівля, де основні ризики можуть критися у правах працівників, ланцюгах постачання або споживчих вподобаннях. Такий контраст ілюструє головну ідею ESRS: суттєвість — це не універсальний список, а діалог між бізнес-моделлю, впливом і очікуваннями стейкхолдерів.
Головна ідея ESRS: суттєвість — це не універсальний список, а діалог між бізнес-моделлю, впливом і очікуваннями стейкхолдерів.
Пояснення: для кожної галузі в прикладі вказано:
1) Компанія РОЗДРІБНОЇ ТОРГІВЛІ (оптова та роздрібна)
Суттєві теми:
Тема | Причина суттєвості | Відповідні DR |
|---|---|---|
Викиди в Scope 3 (постачальники) | Більшість кліматичного сліду — в постачанні продовольства, упакуванні, логістиці | E1-6 (GHG emissions upstream & downstream) |
Управління харчовими відходами | Значний вплив на довкілля, витрати, втрати продовольства | E5-3 (Resource use and circular economy) |
Соціальні стандарти в ланцюгу постачання | Закупівля продуктів із регіонів з ризиком порушень прав людини (праця в агро/риболовстві) | S1-6, S2-1 (HR due diligence, supply chain) |
Добробут працівників (низький дохід, зміни графіків) | Висока плинність персоналу, ризики страйків, репутаційні ризики | S1-7 (Working conditions), S1-8 (Equal opportunity) |
2) Підприємство ВАЖКОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ – металургія
Суттєві теми:
Тема | Причина суттєвості | Відповідні DR |
|---|---|---|
Викиди CO₂, пилу, оксидів сірки | Один з найбільших забруднювачів повітря в регіоні — вплив на довкілля і здоров’я | E1-6 (GHG emissions), E2-3 (Air pollution) |
Водокористування | Значне водоспоживання з річкових систем, ризик дефіциту | E3 (Water and marine resources) |
Здоров’я громади | Зв’язок між викидами та хворобами (діти, літні люди, астма) | S3 (Communities affected) |
Охорона праці | Наявність шкідливих умов, високий ризик інцидентів | S1-7 (Working conditions), S1-9 (Occupational health & safety) |
3) Компанія IT, КОНСАЛТИНГ, DIGITAL SERVICES
Суттєві теми:
Тема | Причина суттєвості | Відповідні DR |
|---|---|---|
Енергоспоживання дата-центрів | Суттєвий внесок в Scope 2; очікування клієнтів щодо «зелених» ІТ | E1-6 (Scope 2), E1-4 (Transition plan) |
Кібербезпека та приватність даних | Ключовий ризик для клієнтів із ЄС, особливо в медичних/фінансових секторах | S4 (Consumers and end-users) – in draft ESRS |
Різноманіття та інклюзія | IT — сфера з низькою репрезентацією жінок, важливо для інвесторів | S1-8 (Equal treatment, diversity & inclusion) |
Добробут працівників | Висока конкуренція за таланти; збереження команд | S1-7, S1-10 (Work-life balance, employee engagement) |
4) АГРОХОЛДИНГ (харчова промисловість)
Суттєві теми:
Тема | Причина суттєвості | Відповідні DR |
|---|---|---|
Біорізноманіття та землекористування | Вплив на ґрунти, водні ресурси, дикі види (особливо поблизу водно-болотних угідь) | E4 (Biodiversity & ecosystems) |
Антибіотики у тваринництві | Репутаційний ризик, очікування від ЄС покупців | S1, G1-3 (Business conduct, safety and compliance) |
Викиди парникових газів | Scope 1 (ферми), Scope 3 (логістика, добрива, відходи) | E1-6 (Scope 1/3) |
Відходи, забруднення вод | Ризики на регіональному рівні для громад | E2, E3, S3 |
Вплив на громади (птахофабрики поруч із житлом) | Запахи, шум, транспорт — конфлікти з місцевим населенням | S3 (Affected communities), S1-9 |
Що ми бачимо з цих прикладів? Маємо однакову логіку, але різні реалізації.
Усі ці компанії мусять проводити аналіз подвійної суттєвості та показувати справжній, а не косметичний вплив. Навіть позитивні проєкти CSR не замінюють собою системну оцінку негативного впливу. Для ефективної звітності важливо не лише визначити тему, а й:
Якщо вам потрібна допомога з оцінкою суттєвих тем для своєї компанії – зверніться до нас в ESG Liga PAEW, – ми радо допоможемо.
Де є ризик помилитись в розгляді суттєвих тем і як цього уникнути?
Ризики помилок у визначенні суттєвих тем для звітування за ESRS — одні з ключових і найпоширеніших. Якщо компанія неправильно визначить, що є суттєвим, — це ставить під сумнів достовірність усього звіту, а також викликає недовіру у стейкхолдерів та аудиторів, підвищує ризик репутаційних втрат або санкцій від регулятора (особливо після впровадження CSDDD), веде до неефективного розподілу ресурсів на ESG-заходи, які не мають реального впливу.
Де найчастіше виникають помилки?
Ризик помилки | Як це проявляється | Як уникнути |
|---|---|---|
1. Формальний підхід | Компанія просто «копіює» перелік тем із ESRS або інших компаній без аналізу впливу на себе | Провести власну оцінку подвійної суттєвості, з фокусом на свою бізнес-модель і контекст |
2. Ігнорування громади/екосистем | Звіт пишеться лише про працівників або CO₂, але не згадуються сусідні громади, вода, вплив на ґрунти | Перевірити ризики через польову діагностику або запит до місцевих стейкхолдерів |
3. Недостатнє залучення команд | Аналіз робить одна особа без участі керівників, виробництва, маркетингу | Залучити представників різних функцій: HR, виробництво, ризики, закупівлі |
4. Плутанина між «суттєвим» і «привабливим» | Компанія хвалиться соцпроєктами або фотозонами замість того, щоб визнати вплив на річку чи викиди | Ставити собі питання: «Що найбільше впливає на людей і довкілля, навіть якщо це незручно?» |
5. Неправильна побудова матриці суттєвості | Теми не класифіковані за подвійною логікою (вплив та фінансовий ризик), або не прив’язані до діяльності | Побудувати матричний аналіз з осями impact vs. financial risk, прив’язати до продуктів і локацій |
6. Неврахування географічних відмінностей | Всі філії оцінюються однаково — хоча одні мають вплив на ліси, інші — на воду чи людей | Провести оцінку за локаціями, залучити карти впливів, супутникові дані або відкриті екосистемні реєстри |
7. Ігнорування змін законодавства або очікувань ЄС | Теми, які стають «must have» (як біорізноманіття або права людини), не включаються | Перевірити очікування TNFD, SBTN, CSDDD, галузеві бенчмарки та оновлення EFRAG |
Раджу для уникнення помилок:
1) Почніть із секторного аналізу — використовуйте галузеві ESRS-гайди (або GRI Sector Standards).
Початковий крок — чітко зрозуміти, які теми є суттєвими саме у вашому секторі, оскільки різні галузі мають різні екологічні, соціальні та управлінські ризики. Використання офіційних гайдів ESRS або GRI Sector Standards допоможе уникнути вгадувань і пропусків критичних тем. Нерідко помилки виникають через копіювання підходів з інших секторів — тож адаптуйте аналіз до контексту вашої діяльності.
2) Оцініть географічні ризики — де розташовані ваші об’єкти, які локальні проблеми?
Крім галузевих ризиків, важливо враховувати локальний контекст: регіональні водні ресурси, соціальна напруга, екологічні обмеження або частота стихійних лих. Типова помилка — оцінювати ризики на глобальному рівні, ігноруючи локальні чинники, які можуть бути вирішальними для окремих об’єктів чи філій компанії. Карта розміщення активів + аналіз локального ESG-фону — обов’язковий інструмент.
3) Залучіть зовнішніх стейкхолдерів — громади, постачальників, локальні органи.
Один із ключових принципів подвійної суттєвості — врахування думки тих, на кого компанія реально впливає. Спілкування з місцевими громадами, постачальниками, регуляторами дає розуміння соціальних і репутаційних ризиків, які інакше можна було б не врахувати. Не помиліться, замикаючись на внутрішніх нарадах — залучення зовнішніх голосів підвищує якість аналізу.
4) Прив’яжіть до фінансових ризиків — як ця тема може вплинути на EBITDA (EBITDA — це показник прибутку компанії до вирахування податків, відсотків і амортизації, що показує, скільки вона заробляє на основній діяльності), операційні витрати чи ланцюг постачання?
Щоби ESG-аналіз не залишився абстрактним, важливо показати зв’язок із бізнес-метриками: вплив на прибуток, вартість капіталу, витрати чи ефективність ланцюга постачання. Наприклад, водні ризики можуть зупинити виробництво, а репутаційні — знизити попит. Часто компанії помиляються, описуючи ризики без бізнес-контексту — а саме цей зв’язок критично важливий для інвесторів.
5) Перевірте матрицю подвійної суттєвості за прикладами EFRAG, GRI, Sustainalytics.
Матриця суттєвості — це не просто візуалізація тем, а доказовий інструмент, що має відображати і вплив на довкілля/суспільство, і фінансовий вплив на компанію. Щоб уникнути формальності, використовуйте реальні приклади матриць лідерів або стандартів (EFRAG, GRI, Sustainalytics) для калібрування. Помилка — зробити «галочку» без глибокої аргументації тем, що в матриці.
6) Документуйте процес — як ви обрали ці теми, хто брав участь, які джерела аналізували.
Належна документація процесу суттєвості — це те, що можуть перевіряти аудитори або регулятори. Важливо зафіксувати не лише фінальний список тем, а й логіку їхнього вибору: які джерела аналізували, хто приймав рішення, як відбувалося обговорення з внутрішніми й зовнішніми сторонами. Часто компанії не залишають сліду процесу, що унеможливлює верифікацію й підриває довіру до звіту.
Отож, суттєвість — це не про «що красиво звучить», а про «що реально має значення»
Наостанок, давайте пояснимо важливість аналізу суттєвості простими прикладами, які кожен у команді зрозуміє інтуїтивно. Уявіть, ви заходите в аптеку й просите: «Дайте щось для здоров’я». Фармацевт перепитує: «А що саме болить?» — а ви: «Ну, загалом нічого. Просто хочу виглядати краще в очах медстраховика». Це і є класичний ESG-звіт без аналізу матеріальності — красивий, але нецільовий.
Або інша ситуація: бізнес — це шафа. Ви відкриваєте її і бачите сто речей: 60 не використовувались з 2015 року, 20 куплено навмання, 10 — дратують, і лише 10 — реально потрібні щодня. Розкриття матеріальності — це не опис усього вмісту шафи, а фокус саме на тих речах, без яких бізнес не виживе. Те саме і зі звітністю: вона має показати не все, що компанія робить у темі ESG, а лише те, що є стратегічно важливим — або для самого бізнесу, або для середовища, на яке він впливає.
Аналіз подвійної суттєвості вимагає побачити не лише, що важливо «нам», а й що важливо «про нас». У цьому сенсі бізнес більше не може жити лише в середині своєї системи координат. Уявіть його як театр: актори — це ваші внутрішні процеси (логістика, фінанси, закупівлі), а глядачі — це стейкхолдери: громади, працівники, інвестори, регулятори. І матеріальність — це здатність визначити, що з усіх подій на сцені справді має значення. Не все, що ви робите, заслуговує бути у звіті — і не все, що ви ігноруєте, залишиться непоміченим.
Подвійна матеріальність — це коли глядач не лише дивиться на сцену, а й впливає на хід вистави. Наприклад, ви впровадили автоматизацію — фінансово це ефективно. Але якщо через це скорочено 20% працівників — це має соціальні наслідки. Або ви ведете видобуток — бізнес прибутковий. Але знищили джерело питної води для 500 людей — і це вже не просто локальна проблема, а питання репутації, регуляторного ризику і матеріального впливу.
Усе це важливо пояснювати й усередині компанії. Якщо СЕО запитає: «Навіщо це потрібно?» — дайте просту відповідь:
Ми не будемо писати про все. Ми напишемо лише про те, що може або врятувати, або зламати наш бізнес у найближчі два роки. Це і є матеріальність. А якщо ще знаємо, що можемо самі завдати шкоди — і визнаємо це — то отримаємо шанс випередити кризу. Це і є подвійна матеріальність.
Без глибокого аналізу суттєвості компанія ризикує витратити ресурси на «вітрогенератор у туалеті», ігноруючи при цьому загрозу суду за хімічне забруднення. І що важливіше — вона не побачить, як уже завтра екологічна тема стане фінансовою, а соціальний ризик — загрозою довіри.
Справжня матеріальність — це не про те, що звучить добре. Це про те, що має значення, і для бізнесу, і для світу навколо нього. І якщо звіт показує саме це — тоді він працює.
Стаття підготована спеціально для журналу «Sustainability leaders guide» №7, 2025.
Отримайте всі випуски та сервіси вже цьогоріч, щоб переконатися в цінності самостійно, звернувшись до «Офісу сталих рішень»:
або
