Як бізнесу оцінити залежність від природи та клімату: практичний гайд з інструментами та кейсами
Автор:
Людмила Циганок,
засновниця ESG Liga, президентка Асоціації професіоналів довкілля PAEW, гендиректор «Офісу сталих рішень»
Під час проведення в ESG Liga PAEW «Перших системних курсів з ESG-звітування: від теорії до практики з експертною підтримкою протягом року» (деталі →) учасники порушили питання, які звучать дедалі частіше: що таке TCFD і TNFD, чим вони відрізняються і чому їхні рекомендації стають обов’язковими навіть для українських компаній?
Це логічно. Бізнес все більше має справу з вимогами щодо прозорості, і коли ще вчора головним викликом було підготувати фінансову звітність, то сьогодні додається питання екологічної стійкості та управління природними ризиками. Саме тому виникла потреба докладніше розглянути ці стандарти.
✅ Нові правила гри: природа більше не «безкоштовна»
Щоб зрозуміти, навіщо оцінювати залежність від природи і клімату, важливо знати, хто задає «правила гри» у цьому напрямку.
✅ TCFD (Taskforce on Climate-related Financial Disclosures)
Створена у 2015 році Радою з фінансової стабільності (Financial Stability Board, FSB) під егідою країн G20, щоб допомогти компаніям і фінансовим установам системно звітувати про ризики та можливості, пов’язані зі зміною клімату.
TCFD стала золотим стандартом у кліматичних звітах і вже інтегрована у регуляції ЄС, Великобританії, Японії та інших країн.
Офіційне джерело – www.fsb-tcfd.org
✅ TNFD (Taskforce on Nature-related Financial Disclosures)
Запущена у 2021 році за підтримки ООН, урядів Великобританії, Швейцарії та організацій UNEP FI, WWF, Global Canopy. Мета – дати бізнесу інструменти для оцінки залежності від природних ресурсів (вода, ґрунти, біорізноманіття) і впливу на них, а також розкривати ці дані для інвесторів та регуляторів.
TNFD сьогодні проходить активну фазу впровадження, і очікується, що її рекомендації стануть такими ж базовими, як TCFD.
Офіційне джерело – www.tnfd.global
❓ Яка відмінність між ними?
Обидві ініціативи доповнюють одна одну: клімат і природа – це частини однієї фінансової картини ризиків і можливостей.
ЗВЕРНІТЬ УВАГУ!
Taskforce (в українському перекладі часто кажуть «робоча група» або «оперативна група») – це тимчасове або спеціалізоване об’єднання експертів і представників різних організацій, яке створюють для вирішення конкретного завдання або розробки певних рекомендацій.
У випадку TCFD та TNFD:
Іншими словами: Taskforce – експертна робоча група, яку створюють «під завдання», а після виконання місії вона може або розпуститися, або перетворитися на постійну платформу.
Ще кілька років тому кліматичні та природні ризики для бізнесу були чимось абстрактним. Посуха? Повінь? Втрата біорізноманіття? Здавалося, що це проблеми держав або вчених, але точно не компаній, які виробляють напої, одяг або будують дороги.
Сьогодні ситуація дещо інша: Європа вже вимагає звітувати про клімат і природу, банки включають ці ризики в оцінку кредитоспроможності, а інвестори запитують: «Що станеться з вашими грошовими потоками, якщо через п’ять років зміниться клімат?»
✅ Від абстрактних загроз до реальних рішень
Уявіть, що ви керуєте виробництвом напоїв. Здається, що головний ризик – це конкуренція або зростання цін на цукор. Але коли компанія з Латинської Америки провела аналіз за TNFD, виявилося, що її найвразливіше місце – залежність від одного джерела води. Кілька сезонів посухи – і заводи просто зупиняються.
Що вони зробили? По-перше, інвестували у технології повторного використання води. По-друге, уклали партнерство з місцевою владою для відновлення природного басейну. Це не просто врятувало виробництво, а ще й підвищило репутацію бренду в очах місцевих громад.
Аналогічний приклад уже є і в Європі: одна з великих аграрних груп, готуючись до виходу на європейський ринок, вирішила провести пілотну оцінку залежностей від природних ресурсів. Результат – несподіваний: головний ризик виявився не у вартості пального, а у стані ґрунтів і системі зрошення. Компанія почала модернізувати меліоративні системи та впроваджувати технології відновлення ґрунтів, що, як з’ясувалося, підвищує врожайність навіть у складних кліматичних умовах.
❓ Хто відповідає за цей процес?
Найпоширеніша помилка – думати, що це завдання лише для відділу сталого розвитку або «ESG-менеджера». Успішні компанії, що вже впровадили TCFD або пілотують TNFD, кажуть одне й те саме: це зміна мислення керівництва.
У таких компаніях рада директорів ухвалює рішення про інтеграцію кліматичних і природних ризиків у стратегію. Фінансовий директор оцінює, як це впливає на бюджети та довгострокові інвестиції. Команди ризиків і операцій впроваджують конкретні рішення – від диверсифікації постачальників до модернізації виробничих процесів.
Наприклад, HSBC використовує TCFD, щоб оцінити, які галузі в її портфелі найбільше постраждають від переходу на низьковуглецеву економіку, і відповідно змінює кредитну політику. В Україні один із банків робить перші кроки за цією логікою: аналізує, як кліматичні ризики можуть вплинути на позичальників у сільському господарстві.
❓ Чому це вигідно?
Сумніви розвіюються, коли компанії отримують реальні фінансові результати. Після впровадження TCFD і TNFD бізнес отримує доступ до дешевшого «зеленого» фінансування, краще підготовлений до регуляторних вимог і зменшує ризики несподіваних витрат – від перебоїв у ланцюгах постачання до репутаційних скандалів.
У Європі компанії, які вже працюють за цими стандартами, помітили й інший ефект: зростання довіри. Інвестори відзначають, що прозорі компанії легше переживають кризи і швидше залучають клієнтів та партнерів.
❓ Як почати вже зараз?
Не обов’язково відразу писати 100-сторінкові звіти. Почати можна з малого: визначити людину, яка координуватиме процес, провести коротку оцінку залежностей від природи та клімату для одного напрямку бізнесу або одного регіону. Це допоможе швидко побачити, де найбільші ризики та можливості.
Наступний крок – навчання команди. Багато українських компаній уже замовляють тренінги для фінансових директорів і менеджерів середньої ланки в «Офісі сталих рішень» та ESG Liga PAEW, аби пояснити: це не про «гарні картинки у звіті», а про реальне управління бізнесом у мінливому світі.
❓ Як бізнесу оцінити залежність від природи та клімату: практичний гайд з інструментами
Чи можна зробити це швидко, не витрачаючи рік на дорогих консультантів?
Так – якщо почати з одного напрямку бізнесу і використати прості інструменти, які вже є у відкритому доступі.
↪ Крок 1. Виберіть напрямок і ключові залежності
Почніть з одного продукту, регіону або виробничого процесу, де залежність від природи очевидна. Це буде вашим внутрішнім аудитом та початковим скринінгом, щоб зрозуміти, які ресурси критичні.
Наприклад:
💡 Порада: використовуйте як інструмент Карту ресурсів (Excel або Miro-шаблон)
Зробіть колонки в таблиці: Процес → Ключовий ресурс → Чому він критичний → Як може змінитися?
↪ Крок 2. Ідентифікуйте ризики та залежності
Запитайте: що може піти не так?
💡 Порада: використовуйте як інструменти:
↪ Крок 3. Зробіть простий сценарний аналіз
Візьміть 2–3 сценарії:
Подивіться, як це вплине на витрати, обсяги виробництва та дохід.
Це не складний фінансовий аналіз, це – простий «тест на стійкість».
💡 Раджу – як інструмент використайте Сценарну таблицю (Excel-шаблон) з колонками: Сценарій → Що змінюється → Вплив на виробництво → Фінансовий ефект (± %)
↪ Крок 4. Оцініть фінансовий вплив
Тепер можна приблизно порахувати: скільки коштуватиме адаптація або втрати у випадку проблем.
Наприклад:
💡 Тут вам знадобиться як інструмент – фінансова модель ризиків (в Excel-шаблон): вхідні дані з попереднього кроку + фінансовий план = оцінка впливу на EBITDA.
↪ Крок 5. Зробіть план дій
Після оцінки найкритичніших залежностей визначте, що можна зробити вже зараз:
Зробіть План адаптації (шаблон у Miro або Excel) з такими колонками: Ризик → Хто відповідальний → Що робимо → Термін → Вартість → Очікуваний ефект
💡 Порада:
Якщо дивитися ширше й виходити за межі безкоштовних відкритих ресурсів, варто звернути увагу на спеціалізовані аналітичні платформи. Вони створені для тих компаній, які хочуть отримати глибший і точніший аналіз залежностей від природи та клімату.
Серед найпотужніших рішень можна відзначити ClimateIQ та Jupiter Intelligence – це комерційні SaaS-платформи, які дозволяють моделювати кліматичні ризики на основі сценаріїв IPCC. Їхня перевага в тім, що вони працюють на рівні конкретних об’єктів: фабрик, аграрних господарств, логістичних маршрутів. Тобто ви отримуєте не абстрактний прогноз на рівні країни, а конкретну оцінку того, як зміняться умови саме у ваших виробничих точках. Такі рішення особливо корисні великим компаніям або тим, хто активно працює з міжнародними інвесторами, для яких сценарне планування кліматичних ризиків уже стало обов’язковою практикою.
Інший важливий набір інструментів – це Science Based Targets for Nature (SBTN Tools). Вони допомагають визначати науково обґрунтовані цілі щодо природи, інтегрувати результати оцінки залежностей у бізнес-стратегію та корпоративну звітність. Це вже не просто про оцінку ризиків, а про побудову довгострокових планів зі збереження природних ресурсів та біорізноманіття.
Окремо варто згадати геоінформаційні системи на кшталт ArcGIS або QGIS. Вони дозволяють проводити просторовий аналіз земель, водних ресурсів та екосистем. Це корисно, коли важливо деталізувати залежності у конкретних регіонах або для певних виробничих майданчиків, наприклад, оцінити стан ґрунтів, ризики підтоплень чи деградації територій.
Для компаній, які вже готують ESG-звіти, логічним наступним кроком є інтегровані ESG-платформи, такі як Sphera, Enablon або Datamaran. Ці рішення дозволяють поєднати аналіз ризиків за TCFD і TNFD зі всією системою управління сталим розвитком та ризиками, що значно спрощує звітність і управлінські процеси.
Що вибрати для старту?
Якщо ви представляєте малий або середній бізнес, достатньо почати з простих рішень: карти ресурсів, баз даних FAO та Copernicus і базового підходу TNFD LEAP, які всі є безкоштовними.
Якщо ж ви велика компанія або працюєте на експортні ринки, варто розглянути підписку на ClimateIQ чи Jupiter Intelligence і додати GIS-аналітику для деталізації даних.
А якщо у вас уже є налагоджена ESG-звітність, логічно інтегрувати аналіз ризиків у комплексні платформи на кшталт Datamaran чи Sphera, щоб отримати повну картину ризиків та можливостей.
☝️ Отож, як бачимо, TCFD і TNFD – це не про те, щоб написати ще один звіт «для галочки». Це про те, щоб реально зрозуміти, від чого залежить ваш бізнес, які ризики можуть вдарити по грошових потоках і як використати це знання для розвитку.
Ті, хто почав роботу раніше, уже бачать результати: від дешевших кредитів і нових партнерів до поліпшення відносин із громадами і державою.
І головне – це інвестиція у стійкість бізнесу, яка в умовах нової реальності і війни стає такою ж важливою, як технології чи маркетинг.
Ця стаття є невідʼємною частиною журналу «Sustainability Leaders Guide» №8, 2025 від Офісу сталих рішень
📞 Замовити передплату можна, звернувшись:
або
УВАГА!
Перші системні курси з ESG-звітування
від теорії до практики з експертною підтримкою протягом року
Форма – дистанційна (відеозаписи) + методичні матеріали + консультації
Ознайомтесь зі структурою КУРСУ нижче:
➡️ Рівень BASE
Урок 1. ESG-стратегія
Що таке ESG, драйвери сталого розвитку та етапи інтеграції у бізнес. Кому варто почати вже зараз.
Урок 2. Організація ESG у компанії
З чого почати впровадження і хто відповідає за ESG.
Урок 3. Розробка ESG-стратегії
Ключові етапи створення та кращі практики.
Урок 4. Стейкхолдери і матриця істотності
Взаємодія з зацікавленими сторонами у формуванні стратегії.
Урок 5. KPI та метрики
Як відстежувати успішність ESG-стратегії в малому та середньому бізнесі.
Урок 6. ESG-звітність
Огляд стандартів і приклади кращих практик.
Урок 7. ESG-комунікація
Як правильно говорити про свої досягнення у сталому розвитку.
Урок 8. Впровадження ESG-практик
Як успішно інтегрувати сталий розвиток у діяльність компанії.
➡️ Рівень PROFESSIONAL
Модуль 1. Трансформація бізнесу під ESG
Чому компанії переходять на ESG-звітність, відмінності від КСВ, інтеграція ESG в управління, стартовий чек-лист і приклади політик.
Модуль 2. Кращі практики звітності
Роль ESG-директора, формування команди, самооцінка готовності, огляд міжнародних стандартів (GRI, SASB, TCFD, CSRD) і аналіз звітів провідних компаній.
Модуль 3. Дорожня карта ESG і подвійна оцінка суттєвості
Створення системи ESG, постановка цілей і KPI, методології подвійної оцінки суттєвості, практичні кейси
Модуль 4. Інноваційні технології для роботи з даними
Огляд програмного забезпечення, інструменти для формування звітів, ESG-комунікації та відкритість даних.
Модуль 5. Інструменти і метрики ESG
Вимірювання викидів CO₂ (Scope 1, 2, 3), інструменти, метрики та підходи до оцінки.
Модуль 6. Фінанси та ESG-інвестиції
Можливості міжнародних партнерів і банківських програм, оцінка інвесторами ESG-показників, зелені фінансові інструменти.
Модуль 7. Соціальні та екологічні стандарти
Розкриття інформації про соціальні показники, HR та H&S звітність, фізичні ризики зміни клімату.
Модуль 8. Соціальний вплив і ланцюги цінності
Розкриття впливу на громади, права людини, ланцюги постачання та адаптація до клімату за ESRS.
Модуль 9. ESRS і природні ризики
Навігація серед показників ESRS, TNFD, LEAP і SBTN, інтеграція ризиків природи та біорізноманіття у стратегію, поєднання ESG із фінансовою звітністю.
Модуль 10. Технічна база для першого звіту
Розрахунок викидів, інструменти (CBAM, ETS), типові помилки перших звітів, встановлення ESG-цілей і кращі практики подання звітності.
З питань придбання матеріалів КУРСУ:
або
