Які особливості дозвільних процедур у нафтогазовій галузі України?

Які особливості дозвільних процедур у нафтогазовій галузі України?

На що звернути увагу в дозволі на викиди забруднюючих речовин?

Згідно зі статтею 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» строк дії дозволу на викиди, виданого суб’єкту господарювання, об’єкт якого належить до першої групи, суб’єкту господарювання, об’єкт якого знаходиться на території зони відчуження, зони безумовного (обов’язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, — сім років, об’єкт якого належить до другої групи, — десять років, об’єкт якого належить до третьої групи, — необмежений.

Термін буріння нафтогазових свердловин становить переважно три–шість місяців, інколи до одного року, що є непорівнянним з терміном дії дозволу для об’єктів другої групи.

Дозвіл на викиди забруднюючих речовин видається суб’єктам господарювання на окремі об’єкти, установки тощо. Листом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 8 листопада 2007 року № 12052/11/10-07 було надано роз’яснення щодо необхідності отримання окремих дозволів на джерела, розташовані на відстані один від одного більше 500 м, виходячи з вимог таких документів:

Інструкції про загальні вимоги до оформлення документів, у яких обґрунтовуються обсяги викидів, для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами для підприємств, установ, організацій та фізосіб — підприємців, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 9 березня 2006 року № 108 (втрата чинності, наказ Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів від 27 червня 2023 року № 448);
Постанови Кабінету Міністрів України від 11 липня 2002 року № 956 «Про ідентифікацію та декларування безпеки об’єктів підвищеної небезпеки» (втрата чинності, постанова Кабінету Міністрів України від 13 вересня 2022 року № 1030).

Зверніть увагу!

Однак у чинному Порядку ідентифікації об’єктів підвищеної небезпеки та ведення їх обліку відсутнє поняття потенційно небезпечних об’єктів та, відповідно, відстані між ними в 500 м.

Крім того, у листі визначено, що виключно відокремлені підрозділи (а не джерела викидів), які знаходяться на відстані понад 500 метрів від основної території підприємства, вважаються окремими об’єктами, і визначення координат проводиться для кожного об’єкта.

Тому виникає питання, як бути підприємствам газорозподільних систем, оскільки вони володіють сотнями чи навіть тисячами таких стаціонарних джерел, як газорегуляторні пункти в блоковому контейнері, газорегуляторні пункти, домові комбіновані регулятори тиску, шафові газорегуляторні пункти, з мізерними викидами, і розташовані один від одного на значно більшій відстані ніж 500 м.

На що звернути увагу в дозволі на спецводокористування?

Відповідно до статті 49 Водного кодексу України (далі — Кодекс) дозвіл на спеціальне водокористування видається територіальними органами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства юридичній або фізичній особі, фізичній особі — підприємцю згідно з їх заявою.

Зазначена вимога ускладнює діяльність великих підприємств, оскільки такі підприємства мають велику кількість філій та інших відокремлених підрозділів і володіють значною кількістю водозаборів і випусків стічних вод у водні об’єкти. Більшість водозаборів є тимчасовими (до одного року) чи короткостроковими (до трьох років). Отже, термін дії дозволу на спеціальне водокористування не може бути більшим ніж три роки.

Нагально ця проблема постала для бурових підприємств. Після завершення буріння свердловини (від декількох місяців до одного року) ці водозабори ліквідовуються й облаштовуються нові. Це зумовлює необхідність анулювання загального дозволу, який містить інформацію про декілька водозаборів, інколи навіть десятки та отримання нового дозволу.

Отже, виникає необхідність щомісячно (іноді навіть частіше) анулювати так званий загальний дозвіл й отримувати новий. Зазначена діяльність зумовлює необґрунтоване додаткове адміністративне навантаження на бурові підприємства й відповідні територіальні органи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства.

З метою кращого розуміння висвітленої проблеми ми її візуалізуємо.

Розглянемо на прикладі одного з великих бурових підприємств терміни буріння свердловин в залежності від їх глибини протягом 2021–2023 рр. і порівняємо їх з термінами дії наведених вище дозволів (Табл. 1).

Крім цього, покажемо на графіках які незрівнянно незначні терміни буріння з термінами дії дозволів (Рис. 1, 2).

Співвідношення терміну дії дозволів до термінів буріння свердловин протягом 2021-2023 рр.

Найменування	Середня тривалість буріння свердловини глибиною до:							Термін дії дозволу, діб
Глибина свердловини	<1000 м	<2000 м	<3000 м	<4000 м	<5000 м	< 6000 м	> 6000 м
Кількість свердловин, шт.	3	7	15	44	20	10	2
Тривалість буріння, діб	15	44	72	102	143	189	271
Співвідношення терміну дії дозволу на СВК/терміну буріння, %	1,37	4,02	6,58	9,32	13,06	17,26	24,75	1095,0
Співвідношення терміну дії дозволу на викиди/терміну буріння, %	0,41	1,20	1,97	2,79	3,92	5,18	7,42	3652,0

Рис. 1

Рис. 2

Як бачимо з наведеної таблиці та графіків, назріла нагальна потреба внести зміни в нормативно-правові акти та спростити наведені вище дозвільні процедури для тимчасових стаціонарних джерел викидів і джерел з незначними викидами (ГРП, ШРП тощо) та тимчасових водозаборів і запровадити декларативний принцип.

До того ж під час дії воєнного стану вже такий принцип діє для об’єктів, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Щодо дозволів на спецводокористування, то суб’єкти господарювання змушені сплачувати рентну плату у п’ятикратному розмірі, оскільки у такі стислі терміни нереально отримати дозвіл.

Матеріал підготував Петро Дригулич, голова комітету з охорони атмосферного повітря Асоціації професіоналів довкілля PAEW, експерт з екологічної та радіаційної безпеки у нафтогазовій галузі, к. геол. н.

Повну версію аналізу законодавства читайте на платформі-сервісі «Екотрансформація» в цифровому журналі «Sustainability leaders guide» №2, 2024.