ОВД: на що необхідно звернути увагу напередодні засідання Екокомітету ВР

Передумови можливого впливу на формування позиції державного органу, залученого до консультації, формування корупціогенного чинника.

PAEU взагалі не порушує питання про «Замовника».

«Замовник» взагалі відсутній в суб’єктивному переліку передбаченому Законом України «Про оцінку впливу на довкілля».

Також пропозиція PAEU стосується ознайомлення з результатами консультацій, а не залучення до них. 

Метою такого ознайомлення є врахування пропозицій та зауважень для належної оцінки впливу на довкілля планованої діяльності, визначення рівня деталізації оцінки впливу на довкілля, врахування консультацій у звіті з оцінки впливу на довкілля.

З огляду на викладене пропозиція PAEU не розглянута по суті.

Врегулювання питання релокації Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо особливостей регулювання земельних відносин в умовах воєнного стану» та проектом постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядку визначення підприємств, виробничі потужності яких підлягають переміщенню (евакуації) із зони бойових дій, та осіб,  яким надається право на одержання в оренду без проведення земельних торгів земельної ділянки державної, комунальної власності для розміщення виробничих потужностей переміщених (евакуйованих) із зони бойових дій»

PAEU пропонує зберегти активи та потужності, необхідні для утримання економіки країни та її подальшого відновлення, а також  робочі місця шляхом виключення з переліку видів планованої діяльності, що передбачає оцінку впливу на довкілля релокацію підприємств, їх окремих цехів, виробничих потужностей.

Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо особливостей регулювання земельних відносин в умовах воєнного стану» регламентує питання виключно в частині доступу до земельних ділянок, але не звільняє від проходження ОВД релокованих підприємств. 

Враховуючи часові ресурси, необхідні для проходження ОВД (до 6 місяців) питання релокації є обтяжливим для підприємств, які цього потребують, та не вирішує свого призначення.

За Законом України «Про оцінку впливу на довкілля» рішення про провадження планованої діяльності можливо отримувати протягом 5 років з дати отримання висновку з оцінки впливу на довкілля.

Між висновком з ОВД і рішенням про провадження планованої діяльності може пройти декілька років, в зв’язку з чим одночасне оприлюднення інформації в окремих випадках не можливе. 

Запропонована Проектом редакція не вирішує колізію, а лише посилює її.

Наявність відповідного міжнародного досвіду

Відповідно до ст. 6 Закону уповноважений орган видає висновок з оцінки впливу на довкілля, яким виходячи з оцінки впливу на довкілля планованої діяльності, визначає:

допустимість планованої діяльності чи

обґрунтовує недопустимість провадження планованої діяльності та визначає екологічні умови її провадження.

Якщо з оцінки впливу на довкілля з розглянутих виправданих альтернативних варіантів виявляється екологічно обґрунтованим варіант, відмінний від запропонованого суб’єктом господарювання, за письмовою згодою із суб’єктом господарювання у висновку з оцінки впливу на довкілля зазначається погоджений варіант здійснення планованої діяльності.

PAEU звертає увагу, що в чинному Закону наявні механізми обрання екологічно обґрунтованого варіанту планованої діяльності шляхом встановлення екологічних умов її провадження (у випадку недопустимості) та погодження прийнятного варіанту здійснення планованої діяльності.

Видалення п. 5) обґрунтовується тим, що згідно до Постанови КМУ від 13.12.2017 № 989 у випадку не явки суб’єкта господарювання на громадські слухання, вони є такими що не відбулися, але це не припиняє і не скасовує процедуру громадського обговорення звіту з ОВД та саму процедуру ОВД.

В даному випадку згідно положень Постанови КМУ від 13.12.2017 № 989 призначаються та проводяться повторні громадські слухання.

Оприлюднення результатів ППМ.

Не передбачено вимог щодо оприлюднення даних ППМ

Необхідність чіткого виключення додаткових погоджувальних процедур при видачі висновку обумовлена практикою окремих уповноважених територіальних органів передбачати необхідність розроблення та погодження ППМ, погодження яких не передбачено чинним законодавством.

Фактично дозвільний орган штучно створює регуляторну процедуру – погодження плану післяпроектного моніторингу, яка містить наступні негативні наслідки:

1.     Затягує провадження планованої діяльності, оскільки після отримання дозвільного документу, підприємство змушене проходити додаткові погоджувальні процедури, не регламентовані ні по предмету, ні по часових термінах.

2.     Створює непривабливий інвестиційний клімат, виключає можливості для розвитку економіки і виробництва, надходжень до бюджету та робочих місць.

3.     Створює переваги для недобросовісних субєктів, які уникають проходження дозвільної процедури,

4.     Сприяє недобросовісній конкуренції та безконтрольному використанню природних ресурсів суб’єктами, які уникають проходження дозвільної процедури. Формує умови для корупції.

Інформування про результати післяпроектного моніторингу забезпечує реалізацію в Україні Конвенції про доступ до інформації, участь громадськості в процесі прийняття рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля (Оргуська Конвенція).

Звільнення від ППМ відповідно до Закону України «Про захист інтересів суб’єктів подання звітності та інших документів у період дії воєнного стану або стану війни»

За ч. 2 ст. 9 Закону висновок з оцінки впливу на довкілля є обов’язковим для виконання. Екологічні умови провадження планованої діяльності, зазначені у т.ч. щодо післяпроектного моніторингу, є обов’язковими.

Відповідно до п.7 ч.1 ст. 9 Закону не виконання екологічних умов, передбачених у висновку є порушенням.

Тому позиція Міндовкілля є помилковою.

Закон України «Про захист інтересів суб’єктів подання звітності та інших документів у період дії воєнного стану або стану війни» звільняє суб’єктів господарювання від звітування, інформування уповноваженого органу, але не звільняє від зобов’язання виконувати вимоги екологічних умов та здійснення ППМ.

В свою чергу на територіях, на яких ведуться чи велися бойові дії, окупованих територіях та прилеглих до них здійснення післяпроектного моніторингу є взагалі не можливим.

Навіть за умови його проведення, отримані дані будуть не репрезентативними, оскільки проведені під час вибухів та техногенних подій надзвичайного характеру.