Як правильно рахувати воду: облік, ліміти та рентна плата
АВТОР:
ПЕТРО ДРИГУЛИЧ, експерт з екологічного аудиту та впровадження екологічних практик у діяльність підприємств, канд. геол. наук
Водокористування в Україні: види, дозволи та рентні платежі
Відповідно до ст.46 Водного кодексу України (далі також – ВКУ), водокористування може бути двох видів – загальне та спеціальне.
Ст.47. «Загальне водокористування здійснюється громадянами для задоволення їх потреб (купання, плавання на прогулянкових суднах, любительське і спортивне рибальство, водопій тварин, забір води з водних об’єктів без застосування споруд або технічних пристроїв та з криниць) безкоштовно, без закріплення водних об’єктів за окремими особами та без надання відповідних дозволів».
Ст.47 «Спеціальне водокористування – це забір води з водних об’єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів.
Не належать до спеціального водокористування, зокрема:
Ст.49. Спеціальне водокористування є платним та здійснюється на підставі дозволу на спеціальне водокористування.
Дозвіл на спеціальне водокористування видається територіальними органами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства.
Ст.50. Спеціальне водокористування може бути короткостроковим (на три роки) або довгостроковим (від трьох до двадцяти п’яти років).
Водні права та податкові сюрпризи: до чого потрібно готуватися?
Якщо громадяни використовують воду для задоволення своїх потреб, вони мають право на безоплатній основі здійснювати загальне водокористування без будь-яких дозвільних документів.
Відповідно до ст.42 водокористувачі поділяються на первинних та вторинних.
«Первинні водокористувачі» – це ті, які мають власні водозабірні споруди і відповідне обладнання для забору води, а також отримують воду з каналів зрошувальних і осушувальних систем, водосховищ, ставків, водогосподарських систем, каналів та водогонів (водопроводів) міжбасейнового та внутрішньобасейнового перерозподілу водних ресурсів».
Суб’єкти господарювання, які володіють власними водозаборами є первинними водокористувачами, то вони повинні мати дозвіл на спеціальне водокористування.
Але у разі видобування прісних підземних вод у відповідності до ст.23. Кодексу України про надра: «Землевласники і землекористувачі в межах земельних ділянок, які перебувають у їх власності або користуванні, мають право …. видобувати ….підземні води (крім мінеральних) для всіх потреб, крім виробництва фасованої питної води, за умови що обсяг видобування підземних вод із кожного з водозаборів не перевищує 300 метрів кубічних на добу.
І тут виникає деяка юридична колізія. Так згідно з ст.1 ВКУ «водозабір – споруда або пристрій для забору води з водного об’єкта». Таким чином, більшість суб’єктів господарювання, та навіть і окремі суди (….судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що відповідачем не було допущено перевищення обсягу видобування підземних вод по жодній із свердловин понад 300 куб.м. на добу, що свідчить про відсутність необхідності отримання останнім спеціального дозволу на користування надрами (підземними водами). Відповідачем не було перевищено лімітів забору води згідно наявного на той час дозволу на спеціальне користування.
При чому не враховуються вимоги нормативно-правових актів з охорони надр, де існують такі поняття, як межі земельної ділянки, водоносний горизонт, ділянка надр, родовище підземних вод тощо.
Так згідно пункту 2 розділу І «Загальні положення» Правил охорони підземних вод, затверджених наказом Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України від 11 травня 2023 року № 325 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 29 червня 2023 року за № 1093/40149):
Таким чином, якщо в межах однієї земельної ділянки, розташовані декілька водних свердловин, з яких здійснюється водозабір з одного водоносного горизонту в обсягах які перевищують 300 куб.м. на добу то суб’єкт господарювання повинен отримати спеціальний дозвіл на користування надрами.
Зверніть увагу!
Відповідно до ст. 255.1. Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками рентної плати за спеціальне використання води є: «первинні водокористувачі – суб’єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи, постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи – підприємці, які використовують та/або передають вторинним водокористувачам воду, отриману шляхом забору води з водних об’єктів».
255.2. ПКУ «Не є платниками рентної плати за спеціальне використання води водокористувачі, які використовують воду виключно для задоволення питних і санітарно-гігієнічних потреб населення…., у тому числі для задоволення виключно власних питних і санітарно-гігієнічних потреб юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та платників єдиного податку».
Зверніть увагу!
Відповідно до ст. 255.1. Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками рентної плати за спеціальне використання води є: «первинні водокористувачі – суб’єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи, постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи – підприємці, які використовують та/або передають вторинним водокористувачам воду, отриману шляхом забору води з водних об’єктів».
255.2. ПКУ «Не є платниками рентної плати за спеціальне використання води водокористувачі, які використовують воду виключно для задоволення питних і санітарно-гігієнічних потреб населення…., у тому числі для задоволення виключно власних питних і санітарно-гігієнічних потреб юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та платників єдиного податку».
Під терміном «санітарно-гігієнічні потреби» слід розуміти використання води в туалетних, душових, ванних кімнатах і умивальниках та використання для утримання приміщень у належному санітарно-гігієнічному стані.
Також рентна плата за спеціальне використання води не справляється, зокрема:
У разі відсутності у водокористувача дозволу на спеціальне водокористування та/або інтегрованого довкіллєвого дозволу із встановленими в них лімітами використання води рентна плата справляється за весь обсяг використаної води, що підлягає оплаті як за понадлімітне використання у п’ятикратному розмірі.
Обсяг фактично використаної води обчислюється водокористувачами самостійно на підставі даних первинного обліку згідно з показаннями вимірювальних приладів.
Також наголошуємо ще на одному цікавому моменті, тобто колізії щодо рентної плати за спеціальне використання води, Державна податкова служба України (далі – ДПС) враховує весь об’єм водоспоживання суб’єктом господарювання чи його філії в межах України. І якщо загальне водоспоживання перевищує 5 м3/добу це є підставою, що підприємство автоматично становиться платником рентної плати за спецводокористування.
Підходи органів Держводагенства різняться від ДПС, так у своєму листі від 16 грудня 2025 року № 7063/5/4/11-25 зазначено, що форма спеціального дозволу на спеціальне водокористування передбачає встановлення загального ліміту забору та використання води, а також лімітів скидання забруднюючих речовин для однієї юридичної особи, фізичної особи або фізичної особи – підприємця.
Ліміт забору води у дозволі встановлюється для кожного джерела водопостачання. Крім того, у формі дозволу передбачено, що вказуються назви усіх водогосподарських ділянок, у межах яких знаходяться джерела водопостачання та приймачі зворотних (стічних) вод у межах однієї адміністративно–територіальні одиниці (області).
Таким чином, якщо суб’єкт господарювання здійснює забір води, що перевищує 5 м3/добу у межах однієї області повинен отримати спеціальний дозвіл на спецводокористування.
Зверніть увагу!
Якщо суб’єкт господарювання отримав спеціальний дозвіл на користування надрами, то згідно ПКУ він зобов’язаний сплачувати рентну плату за користування надрами для видобування корисних копалин: «252.1.4. Платниками рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин є землевласники та землекористувачі, крім суб’єктів підприємництва, які відповідно до законодавства відносяться до фермерських господарств, що провадять господарську діяльність з видобування підземних вод на підставі дозволів на спеціальне водокористування та/або інтегрованого довкіллєвого дозволу».
Зверніть увагу!
Якщо суб’єкт господарювання отримав спеціальний дозвіл на користування надрами, то згідно ПКУ він зобов’язаний сплачувати рентну плату за користування надрами для видобування корисних копалин: «252.1.4. Платниками рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин є землевласники та землекористувачі, крім суб’єктів підприємництва, які відповідно до законодавства відносяться до фермерських господарств, що провадять господарську діяльність з видобування підземних вод на підставі дозволів на спеціальне водокористування та/або інтегрованого довкіллєвого дозволу».
Цей матеріал є невідʼємною частиною журналу «Sustainability leaders guide» від «Офісу сталих рішень».
Хочете завжди тримати руку на пульсі?
👉 Оформіть передплату на журнал «Sustainability Leaders Guide» на 2026 рік — для всієї команди вашого підприємства
☎︎ Замовити передплату можна, звернувшись:
або
☎︎ Замовити передплату можна, звернувшись:
або
