4 травня стартує Програма «ESG-Конструктор: від хаосу до системи»: понад 200 питань, кращі практики і досвід

2026-04-30
8:51

4 травня стартує Програма «ESG-Конструктор: від хаосу до системи»: понад 200 питань, кращі практики і досвід

Вперше розроблено практичну програму для фахівців підприємств різних сфер та галузей, що не лише наводить різкість, а й крізь призму вже перевіреного досвіду дозволяє побачити нові ідеї та розібратись в вимогах ESG.

Цей курс побудований не навколо абстрактної теорії про ESG, а навколо реальних запитів бізнесу, які вже звучать у переговорах з банками, партнерами, інвесторами, аудиторами та клієнтами. Він допомагає компаніям зрозуміти, чому нефінансова звітність перестає бути факультативною темою, як правильно орієнтуватися у стандартах, як визначати суттєві теми, збирати якісні дані, будувати структуру звіту і готуватися до перевірки з боку зовнішніх стейкхолдерів.

Структура Програми:

Участь БЕЗОПЛАТНА! Потрібна РЕЄСТРАЦІЯ

- - - Для перегляду 9 уроків
    - Для перегляду практичного блоку слід підписатись на YouTube-канал Програми – ТУТ

Ініціатором проєкту виступила Асоціація професіоналів довкілля PAEW у співпраці з ESG Liga, Офісом сталих рішень за підтримки Посольства Республіки Словенія в Україні та Міністерства закордонних і європейських справ Республіки Словенія.

Блок 1. Стандарти та логіка вимог

Заняття 1. Роль нефінансової звітності для сучасного бізнесу. Хто ставить запитання бізнесу про ESG та чому

Це заняття вводить учасників у реальну логіку ESG-запитів до бізнесу. Воно допомагає зрозуміти, чому нефінансова звітність перестає бути добровільною декоративною практикою і стає мовою діалогу з партнерами, банками, клієнтами, інвесторами та регуляторами. У центрі уваги не теорія, а практичне питання: хто саме починає ставити бізнесу питання про ESG, які сигнали бачать зовнішні стейкхолдери і чому навіть компанії, що працюють лише на внутрішньому ринку, вже не можуть ігнорувати цю тему.

- - - Ми працюємо на внутрішній ринок. Навіщо нам взагалі ESG-звітність?
    - Чи правда, що через кілька років без ESG-даних компанії можуть втрачати контракти з європейськими партнерами?
    - Чи може відсутність ESG-звітності впливати на доступ до фінансування?
    - Чи не створює компанія сама собі ризики, коли починає публікувати ESG-дані?
    - Чи є ризик, що ESG стане просто ще однією формою бюрократії?
    - Чи можуть міжнародні клієнти вимагати ESG-дані навіть від компаній, які не мають формального обов’язку звітувати?
    - Як підприємству зрозуміти, що ESG-запити від партнерів стають системними, а не разовими?
    - Чи можуть вимоги ESG виникати не від інвесторів, а від великих клієнтів у ланцюгу постачання?
    - Як змінюється роль ESG у компанії, коли вона починає працювати з міжнародними партнерами?
    - Чи можуть ESG-запити виникати вже на етапі переговорів про нові контракти?
    - Які сигнали для партнерів подає компанія, якщо вона взагалі не розкриває ESG-дані?
    - Чи можуть показники довкілля впливати на оцінку ризиків для бізнесу з боку партнерів?
    - Як компанії реагувати на перші ESG-запити від клієнтів або банків?
    - Еколог підприємства: Які саме екологічні показники сьогодні найчастіше запитують міжнародні партнери?
    - Фінансовий директор: Чи можуть банки почати запитувати ESG-дані навіть без формальних вимог законодавства?
    - Менеджер з експорту: Чи можуть ESG-показники впливати на участь компанії у міжнародних тендерах?
    - Юрист компанії: Чи можуть дані з ESG-звіту використовувати державні органи під час перевірок?
    - Директор підприємства: Як зрозуміти, що компанії вже потрібно переходити до системної ESG-звітності?
    - Наш європейський клієнт попросив надати інформацію про викиди, воду і відходи. Ми таких даних у структурованому вигляді не маємо. Чи означає це, що без ESG-системи ми можемо втратити цього клієнта?
    - Ми працюємо тільки в Україні, але один із партнерів почав ставити ESG-питання у договорі. Це їхня внутрішня політика чи початок нової системної вимоги до постачальників?
    - Компанія отримала запит від великого клієнта про політику сталого розвитку. У нас немає такого документа. Чи потрібно створювати політику або достатньо описати практику роботи?
    - Власник компанії вважає ESG просто модною темою. Як пояснити керівництву, що це питання ризиків і майбутніх контрактів?

Заняття 2. Огляд стандартів. Роль ESRS та VSME, їх зв’язок з іншими стандартами в сфері сталого розвитку

Це заняття дає учасникам зрозумілу карту стандартів, у якій важливо не загубитися. Воно потрібне для того, щоб бізнес розумів, чим відрізняються ESRS, VSME та інші підходи, коли який із них є доречним і як не витратити ресурси на хаотичний збір даних. Основна логіка заняття полягає в тому, щоб допомогти компаніям обрати адекватну основу для звітності відповідно до свого масштабу, ринку, партнерських запитів і реального рівня зрілості системи даних.

- - - Чи потрібно українським компаніям уже зараз орієнтуватися на ESRS?
    - Чи можуть європейські партнери вимагати ESG-дані саме за стандартами ESRS?
    - Чи є ризик, що компанія просто витратить ресурси на організацію збору даних, які врешті-решт ніхто не використовуватиме?
    - Чи можуть стандарти ESG стати частиною українського законодавства?
    - Чи є сенс малим і середнім підприємствам працювати зі стандартами ESG?
    - Як обрати стандарт звітності, якщо компанія працює одночасно з різними міжнародними партнерами?
    - Чи потрібно адаптувати міжнародні стандарти до українського законодавства?
    - Які розділи стандартів ESG підприємствам найскладніше впровадити на практиці?
    - Чи потрібно малим підприємствам готувати повноцінні ESG-звіти?
    - Як зрозуміти, що стандарт звітності обрано правильно для конкретної компанії?
    - Чи можуть стандарти ESG змінюватися настільки швидко, що компанії доведеться постійно адаптувати систему даних?
    - Еколог підприємства: Які показники в рамках застосування стандартів найскладніше збирати на практиці?
    - Фінансовий директор: Чим ESRS відрізняється від стандарту GRI?
    - Менеджер зі звітності: Якщо компанія вже готувала звіт за GRI, чи потрібно перебудовувати систему даних?
    - Менеджер із закупівель: Чи потрібно включати у звітність дані про постачальників?
    - Директор підприємства: Як зрозуміти, що система збору ESG-даних відповідає міжнародним стандартам? Чи обовʼязковий аудит?
    - Мале підприємство постачає продукцію в тому числі і великому європейському клієнту, який просить ESG-дані. Чи варто йому орієнтуватися на стандарт VSME?
    - Підприємство хоче почати ESG-звітування, але остерігається постійної та швидкої зміни стандартів. Як обрати стабільну основу?

Заняття 3. Еволюція ESG-вимог у банківському секторі та очікування фінансових установ

Це заняття фокусується на тій частині ESG, яка для багатьох компаній стає найчутливішою, – на фінансуванні. Воно показує, як банки та фінансові установи поступово інтегрують екологічні, кліматичні та управлінські ризики в оцінку позичальника, які дані вони починають вимагати, як перевіряють достовірність і де саме бізнес може зіткнутися з новими умовами кредитування. Учасники мають вийти із заняття з розумінням, як підготуватися до ESG-опитувальника банку і які слабкі місця компанії можуть стати сигналом ризику для фінансової установи.

- - - Чи можуть банки відмовити у кредиті через екологічні ризики підприємства?
    - Чи можуть ESG-показники впливати на ставку кредиту?
    - Чи можуть банки вимагати план скорочення викидів?
    - Чи можуть банки вимагати незалежний екологічний аудит?
    - Чи враховують банки ризики війни при оцінці підприємств?
    - Які ESG-анкети банки найчастіше використовують під час оцінки підприємств?
    - Чи можуть банки вимагати план управління екологічними ризиками? Як він виглядає?
    - Як банки оцінюють підприємства з високим рівнем екологічного впливу?
    - Чи можуть банки вимагати дані про викиди парникових газів? Хто їх має рахувати?
    - Чи можуть банки вимагати інформацію про постачальників компанії? Яка інформація є критичною?
    - Чи можуть ESG-показники впливати на умови кредитних договорів? На що звертати увагу?
    - Як банки оцінюють систему управління ESG у компанії?
    - Фінансовий директор: Які ESG-дані банки реально запитують у підприємств?
    - Еколог підприємства: Які екологічні ризики банки вважають найбільш критичними?
    - Юрист компанії: Чи можуть банки включати ESG-зобов’язання у кредитні договори?
    - Менеджер з ризиків: Як банки перевіряють достовірність ESG-даних?
    - Директор підприємства: Чи можуть сильні ESG-показники допомогти отримати кращі умови фінансування?
    - Підприємство подало документи на кредит, і банк надіслав ESG-анкету. Частина питань стосується викидів, кліматичних ризиків і політик управління. У компанії таких документів немає. Що робити в такій ситуації?
    - Компанія має старі екологічні порушення, які були усунені. Чи можуть вони вплинути на ESG-оцінку банку?
    - Фінансовий директор отримав запит банку про кліматичні ризики. Як підприємству оцінити такі ризики, якщо раніше це не робилося?

Блок 2. Дані, показники та структура звіту

Заняття 4. Подвійна суттєвість та визначення тем звітності

Це заняття переводить розмову з загальної логіки ESG у прикладну площину вибору тем, про які компанія справді має звітувати. Воно пояснює подвійний підхід до суттєвості як поєднання впливу компанії на довкілля і суспільство та впливу ESG-факторів на фінансову стійкість бізнесу. Для практиків це ключовий модуль, бо саме тут вирішується, які теми підуть у звіт, які ризики стануть предметом аналізу, як залучати стейкхолдерів і як захистити логіку свого вибору перед банком, партнером чи аудитором.

- - - Що таке подвійна суттєвість простими словами і навіщо вона бізнесу?
    - Чи можна провести оцінку суттєвості без дорогих консультантів?
    - Чи можуть банки або партнери не погодитися з нашою оцінкою суттєвості?
    - Чи потрібно залучати зовнішніх стейкхолдерів?
    - Чи можна використовувати результати екологічних аудитів або ОВД для визначення суттєвих тем?
    - Як визначити, які екологічні ризики є найбільш суттєвими для підприємства?
    - Як врахувати ризики у ланцюгу постачання при визначенні суттєвих тем?
    - Чи можуть суттєві теми змінюватися з часом?
    - Як враховувати думку працівників та громад при визначенні суттєвих тем?
    - Чи потрібно проводити регулярний перегляд матриці суттєвості?
    - Як пов’язати суттєві теми з ризик-менеджментом компанії?
    - Як документувати процес оцінки суттєвості?
    - Еколог підприємства: Як пов’язати суттєві теми з екологічними ризиками підприємства?
    - Фінансовий директор: Як пов’язати суттєві теми з фінансовими ризиками компанії?
    - Менеджер із сталого розвитку: Як оформлюється матриця суттєвості?
    - Юрист компанії: Як документувати процес визначення суттєвості?
    - Директор підприємства: Як використовувати результати оцінки суттєвості для управлінських рішень?
    - Компанія провела оцінку суттєвості, але банк або партнер не погодився з деякими виключеними темами. Як правильно аргументувати свою позицію?
    - Підприємство має кілька виробничих майданчиків з різними ризиками. Чи потрібно проводити окрему оцінку суттєвості для кожного?
    - Компанія має результати екологічного аудиту та ОВД. Чи можна використовувати ці матеріали для визначення суттєвих тем ESG?
    - Під час визначення суттєвості виникла суперечка між екологічним відділом і фінансовим департаментом щодо пріоритетів ризиків. Як вирішувати такі ситуації?

Заняття 5. Показники ESG та якість даних. Джерела даних та вимоги до їх достовірності

Це заняття присвячене практичній роботі з даними, без якої ESG-звітність неможлива. Воно допомагає учасникам зрозуміти, які показники потрібно збирати першочергово, де шукати джерела, як організувати внутрішній процес збору і перевірки інформації, як уникнути дублювання та неточностей і чому слабка якість даних перетворюється на репутаційний, аудиторський і фінансовий ризик. Окремий акцент робиться на зв’язку ESG-показників з фінансовою звітністю та на готовності компанії до зовнішньої перевірки.

- - - Які ESG-показники підприємству потрібно почати збирати в першу чергу?
    - Де брати ці дані, якщо система збору інформації не налагоджена?
    - Чи можуть неточні дані створити ризики для компанії?
    - Чи потрібно автоматизувати систему збору ESG-даних?
    - Чи можуть аудитори перевіряти джерела ESG-даних?
    - Які екологічні показники найчастіше викликають питання у аудиторів?
    - Як перевірити точність даних, які надходять з виробничих підрозділів?
    - Чи потрібно створювати внутрішню систему перевірки ESG-даних?
    - Як організувати централізований збір даних на підприємстві?
    - Чи потрібно автоматизувати систему збору ESG-показників?
    - Як уникнути дублювання даних між різними підрозділами?
    - Як правильно документувати джерела даних?
    - Які показники найчастіше потребують зовнішньої перевірки?
    - Еколог підприємства: Чи можна використовувати виробничі журнали як джерело ESG-даних?
    - Фінансовий директор: Як узгодити ESG-показники з фінансовою звітністю?
    - Менеджер з даних: Як організувати систему збору ESG-даних?
    - Менеджер з аудиту: Які показники аудитори перевіряють у першу чергу?
    - Директор підприємства: Як забезпечити достовірність даних з різних підрозділів?
    - Еколог підприємства отримує різні дані від виробничих підрозділів, які не збігаються між собою. Як перевіряти точність показників?
    - Компанія збирає частину даних у паперових журналах, частину в Excel, частину в бухгалтерських системах. Як створити єдину систему збору ESG-даних?
    - Аудитор попросив показати джерела даних для показників водокористування. Як правильно документувати такі джерела?
    - Підприємство не має повної історії екологічних показників за попередні роки. Як формувати звітність у такій ситуації?

Заняття 6. Побудова структури ESG-звіту. Баланс між текстом і показниками, узгодженість із фінансовою звітністю та очікуваннями стейкхолдерів

Це заняття показує, як із розрізнених даних, політик і пояснень формується зрозумілий, переконливий і професійний ESG-звіт. Учасники розбиратимуть, як побудувати структуру першого звіту, як не скотитися у формальну або суто маркетингову подачу, як збалансувати текст і цифри, як показувати негативну динаміку та інциденти без втрати довіри і як синхронізувати ESG-розкриття з фінансовою звітністю та очікуваннями ключових стейкхолдерів.

- - - Якою має бути структура першого ESG-звіту?
    - Чи потрібно розкривати всі проблемні зони компанії?
    - Як пояснювати негативні показники?
    - Чи можна робити короткий ESG-звіт без великого тексту?
    - Як уникнути ситуації, коли звіт виглядає як маркетинговий документ?
    - Як визначити оптимальний обсяг ESG-звіту для першої публікації?
    - Які розділи звіту є ключовими для інвесторів?
    - Як правильно показувати динаміку показників за кілька років?
    - Чи потрібно публікувати цілі покращення ESG-показників?
    - Як узгодити ESG-звітність з фінансовою звітністю?
    - Чи потрібно розкривати екологічні інциденти?
    - Еколог підприємства: Як правильно показувати екологічні показники?
    - Менеджер зі звітності: Як показувати динаміку показників за кілька років?
    - Юрист компанії: Які ризики виникають при публікації ESG-звіту?
    - Директор підприємства: Як зрозуміти, що звіт відповідає очікуванням партнерів?
    - Компанія підготувала великий текстовий ESG-звіт, але партнери сказали, що у ньому мало конкретних показників. Як знайти баланс?
    - У звіті є кілька негативних показників, зокрема збільшення відходів через модернізацію виробництва. Як правильно пояснити це у звіті?
    - Компанія не знає, чи потрібно розкривати інформацію про екологічні інциденти, які сталися протягом року. Як діяти?

Блок 3. Очікування інвесторів та підготовка до аудиту

Заняття 7. Очікування інвесторів, банків та партнерів. Основні сигнали ризику у звітності

Це заняття допомагає подивитися на ESG-звіт очима тих, хто приймає рішення про співпрацю, фінансування або інвестиції. Воно розкриває, які показники й теми є критичними для інвесторів, банків і великих партнерів, які прогалини або слабкі місця у звітності вони сприймають як сигнал ризику, чому прозорість і логіка управління часто важать не менше, ніж самі цифри, і як компанії комунікувати свої слабкі зони так, щоб це не руйнувало довіру, а демонструвало контроль і план дій.

- - - Загальний контекст: чому банки оцінюють екологічні та соціальні ризики
    - Система екологічного та соціального управління (СЕСУ)
    - Як відбувається знайомство та перевірка клієнта
    - Як банк оцінює рівень ЕС ризиків проєкту за програмою «Доступні кредити 5-7-9%» (як приклад)?
    - Які ESG-показники інвестори аналізують у першу чергу?
    - Які сигнали у звітності можуть насторожити інвестора?
    - Чи може відсутність певних даних виглядати як ризик?
    - Чи важлива для інвесторів ESG-стратегія компанії?
    - Чи можуть слабкі ESG-показники впливати на рішення інвестора?
    - Як інвестори оцінюють систему управління ESG?
    - Чи можуть інвестори вимагати незалежну перевірку ESG-даних?
    - Як інвестори оцінюють екологічні ризики підприємства?
    - Чи можуть ESG-показники впливати на інвестиційну привабливість компанії?
    - Як інвестори оцінюють прозорість звітності?
    - Еколог підприємства: Які екологічні показники є критичними для інвесторів?
    - Юрист компанії: Чи можуть інвестори вимагати перевірку ESG-даних?
    - Директор підприємства: Як компанія має комунікувати свої ESG-плани?
    - Інвестор попросив надати ESG-інформацію перед початком переговорів. Які показники потрібно підготувати в першу чергу?
    - Компанія має слабкі екологічні показники, але активно модернізує виробництво. Як правильно показати це інвесторам?
    - Інвестор просить показати систему управління ESG. Які документи або процеси можуть це підтвердити?
    - Компанія отримала запит інвестора щодо ризиків у ланцюгу створення вартості. Як оцінити такі ризики?

Заняття 8. Практикум аналізу ESG-звітів. Оцінка якості та типові помилки

Це заняття побудоване як практичний розбір звітів з позиції якості, достовірності та управлінського змісту. Воно вчить відрізняти сильний ESG-звіт від формального, бачити внутрішні неузгодженості, оцінювати реалістичність динаміки показників, виявляти типові помилки й сигнали прикрашання інформації. Для учасників це важливий модуль, бо він формує навичку не просто готувати звіт, а критично читати його як інвестор, аудитор, банк або партнер.

- - - Як зрозуміти, що ESG-звіт компанії справді якісний?
    - Які ознаки формального підходу до звітності?
    - Чи можна порівнювати ESG-звіти різних компаній?
    - Як перевірити достовірність показників?
    - Які помилки найчастіше роблять компанії?
    - Які показники найчастіше викликають питання у аудиторів?
    - Як перевірити узгодженість показників у різних розділах звіту?
    - Як аналізувати динаміку ESG-показників?
    - Як оцінити реальну систему управління ESG у компанії?
    - Еколог підприємства: Як перевірити екологічні показники у звіті?
    - Менеджер з аудиту: Які показники найчастіше викликають питання?
    - Директор підприємства: Як використати аналіз звіту для покращення управління?
    - Компанія аналізує звіт конкурента і бачить, що показники виглядають дуже позитивно. Як зрозуміти, чи вони реалістичні?
    - У звіті однієї компанії є багато тексту, але мало цифр. Як оцінити якість такого звіту?
    - У звіті різних років показники змінюються без пояснення. Чи можна довіряти таким даним?
    - Компанія хоче використати чужі звіти як орієнтир. Як обрати правильний приклад для своєї галузі?

Заняття 9. Дорожня карта впровадження ESG-звітності в компанії протягом 30–60 днів

Фінальне заняття підсумовує весь курс у прикладну послідовність дій. Його завдання не просто надихнути компанію почати ESG-звітність, а дати їй реалістичний план запуску на найближчі 30–60 днів з урахуванням обмежених ресурсів, відсутності окремого ESG-відділу, браку даних і тиску з боку партнерів. Учасники мають зрозуміти, як визначити перші пріоритети, як розподілити ролі між підрозділами, як організувати внутрішню перевірку інформації і як перетворити перший звіт із разової реакції на початок постійної системи управління.

- - - З чого почати ESG-звітність у компанії?
    - Чи реально підготувати перший ESG-звіт за 30–60 днів?
    - Які підрозділи потрібно залучити?
    - Які дані потрібно зібрати в першу чергу?
    - Як зрозуміти, що компанія готова до публікації ESG-звіту?
    - Як організувати роботу команди ESG?
    - Як побудувати план роботи на 30–60 днів?
    - Як підготувати компанію до першої публікації звіту?
    - Як організувати внутрішню перевірку даних?
    - Як перетворити ESG-звітність на постійну систему управління?
    - Еколог підприємства: Які екологічні дані потрібно зібрати на початку?
    - Фінансовий директор: Скільки реально коштує запуск ESG-звітності і які ресурси потрібні на перші 60 днів?
    - Менеджер зі звітності: Як зафіксувати і передати ESG-процеси наступному відповідальному, якщо людина змінюється?
    - Юрист компанії: Які юридичні ризики потрібно врахувати?
    - Директор підприємства: Як пояснити команді, навіщо потрібна ESG-звітність, якщо у людей і так чимало завдань?
    - Компанія зібрала дані, але виявила, що частина з них суперечлива або неповна. Варто публікувати недосконалий звіт чи краще почекати?
    - Після публікації першого звіту компанія отримала додаткові запити від партнерів. Як підготуватися до наступного етапу роботи?
    - Керівництво запитує: як зрозуміти, що перші 60 днів роботи з ESG пройшли успішно? Які орієнтири і критерії?

☎︎ З питань участі:

- - 0 800 330 351

або

- - +38 (068) 602-4233, v.skrypnyk@ukraine-oss.com
  - +38 (099) 370-4227, (096)740-3028, a.prystupa@ukraine-oss.com

#ESG #ESG-конструктор #Ініціативи PAEW #Курс