Search
Generic filters
Вхід в кабінет

Чому система ОВД і дозволів сьогодні не працює для більшості агробізнесу — і чим це загрожує? Поширені питання про ОВД

Кредитні програми, Європейський Зелений курс (Green Deal), Угода про Асоціацію з ЄС, вуглецеві мита (CBAM), ESG-зобов’язання — це не просто нові слова у лексиконі агровиробника. Це нові правила гри, що вимагають від бізнесу прозорості, передбачуваності та екологічної зрілості.

Тренінг «ОВД та екологічні дозволи для агробізнесу 2025», який сьогодні провели в Офісі сталих рішень, — це не про чергові «довідки» і не про паперову бюрократію. Це про здатність агропідприємства захищати свої інтереси, відповідати новим вимогам і залишатися конкурентоспроможним у мінливому середовищі.

Учасники вивчали в рамках програми:

      • Коли і як правильно проходити процедуру ОВД, щоб уникнути штрафів і зупинки діяльності.
      • Які дозволи потрібні вашому господарству, як їх отримати швидко і без помилок.
      • Як діяти під час перевірок, щоб контролюючі органи не стали загрозою.
      • Як впроваджувати ESG і готуватися до нових звітів, які вже стосуються й аграріїв.

Цей тренінг — це практична навігація в складному світі екологічних вимог. Це інвестиція у безпеку бізнесу. Це — запорука того, що завтра агропродукти, послуги та підходи не тільки відповідатимуть законам, а й переконуватимуть партнерів: ваш агробізнес — відповідальний, прозорий і сучасний.

Чому система ОВД і дозволів сьогодні не працює для більшості агробізнесу — і чим це загрожує?

«Кількість порушень у сфері екологічного регулювання зростає навіть не через брак нормативної бази — її якраз забагато. Проблема глибша і системна. І полягає вона в тому, що контроль відсутній, закони не виконуються, а регуляція перетворилася на інструмент тиску, а не розвитку.

З одного боку — правовий нігілізм частини бізнесу, який роками звик жити в моделі «не на часі», «якось домовимось», «нам би сезон відпрацювати». Цей підхід, хоч і зрозумілий у реаліях війни та турбулентності, робить підприємства вразливими, коли система починає «тиснути по букві закону».

З іншого боку — регуляторна система з безліччю пасток: невизначеність процедур, протиріччя між нормами, неспівмірні строки, відсутність програм фінансування, сервісної підтримки. Це створює поле для зловживань і хабарництва. А тепер уявіть, що на цей нестабільний фундамент накладаються нові вимоги: кримінальна відповідальність, європейські перевірки, ESG-звітність, кліматичні критерії CBAM. Система не витримує — ні для бізнесу, ні для держави.

Якщо залишити все, як є, ми отримаємо одне з двох:

      • Усі стають порушниками, бо чесно виконати вимоги нереально.
      • Або держава стає авторитарною, бо контролює через страх, а не через партнерство.

Це особливо критично для малого й середнього агробізнесу, який, на відміну від великих гравців, не має ресурсів на армію екологів і юристів. Програми типу 5-7-9 не змогли вирівняти цю асиметрію — більшість фінансової допомоги опинилася у руках агрохолдингів, тоді як МСБ залишився наодинці з новими зобов’язаннями та старими проблемами», — акцентувала у виступі Людмила ЦИГАНОК, президентка Асоціації PAEW, гендиректор «Офісу сталих рішень»

Основам екологічного регулювання в агросекторі було присвячено виступ голови комітету екоправа PAEW, адвокатки EVERLEGAL Лесі БАГІНСЬКОЇ:

«2025 рік приносить для агробізнесу нову реальність екологічних вимог — і українське законодавство, і європейські правила дедалі тісніше інтегруються. Оцінка впливу на довкілля, управління відходами, охорона повітря та земель — це вже не лише формальність, а елемент довгострокової стійкості бізнесу. Особливо в агросекторі, де питання тваринництва, агрохімікатів, водних ресурсів мають прямий екологічний та репутаційний ефект. 

Додатково — нові виклики у вигляді вуглецевих мит, кліматичної звітності, ESG-зобов’язань та вимог європейського Green Deal стають важливим фактором доступу до ринків і фінансування».

Учасники разом з Марією ЛОПУШАНСЬКОЮ, головою комітету ОВД і СЕО Асоціації професіоналів довкілля «PAEW» провели практичне заняття, де під час заняття крок за кроком розглянули:

      • як працювати з типовими шаблонами звітів та використовувати приклади з реальної практики;
      • які ключові вимоги висуваються до опису впливів на повітря, водні ресурси, ґрунти, біорізноманіття;
      • як правильно обґрунтовувати різні варіанти діяльності та здійснювати аналіз альтернатив;
      • як готуватися до проведення громадських обговорень, які є невід’ємною частиною процедури ОВД;
      • на що звертати увагу при перевірці відповідності підготовлених матеріалів вимогам законодавства України та стандартів ЄС.

Особливу увагу експертка приділила помилкам, які найчастіше допускаються при складанні звітів, та практичним рекомендаціям, які допоможуть учасникам підготувати якісний звіт з ОВД.

Далі ІРИНА БРИЛЬОВА, експертка з екоменеджменту, зосередилася на важливому елементі підготовки інвестиційних проєктів для участі у державній програмі пільгового кредитування.

«Чому це важливо?

Програми підтримки бізнесу, зокрема програма «5-7-9 %», орієнтуються не лише на фінансові показники підприємств, а й на відповідність проєктів екологічним, соціальним та управлінським стандартам. Це частина глобального підходу, який активно впроваджується завдяки міжнародним стандартам — таким як вимоги ЄБРР (EBRD), IFC та інших фінансових партнерів.

Екологічний та соціальний аудит — це своєрідний профіль вашого бізнесу з точки зору:

      • екологічної відповідальності,
      • соціальних ризиків,
      • охорони праці та безпеки виробництва,
      • наявності дозвільної документації,
      • готовності підприємства до сталого розвитку.»

Олена та Микола КОШИК, юристи Koshyk & Partners Law Firm розібрали питання пестицидів та агрохімікатів:

«З одного боку, застосування пестицидів є невід’ємною частиною сучасного агровиробництва. З іншого — саме ця сфера часто стає зоною високих ризиків: як для довкілля, так і для репутації та юридичної безпеки бізнесу.

Особливої уваги сьогодні потребують не лише формальні дозвільні процедури, але й правильна організація внутрішніх процесів на підприємстві — від навчання персоналу до ведення журналів обліку і взаємодії з контролюючими органами.

Знання і системна робота в цій сфері — це вже не лише питання виконання закону, а й інструмент підвищення стабільності, інвестиційної привабливості та сталого розвитку агробізнесу».

В свою чергу Людмила ХОМІЧ, віцепрезидентка Асоціації професіоналів довкілля PAEW наголосила на наступному:

«Правильна комунікація з державними структурами, розуміння їхніх повноважень, процедурних вимог та очікувань — це один із ключових факторів, що дозволяє уникнути непорозумінь, штрафів і надмірних ризиків для бізнесу». 

Учасники разом з експертом розібрали практичні питання:

      • які типові порушення фіксує Держекоінспекція під час перевірок агропідприємств;
      • як грамотно будувати діалог із контролюючими органами на різних етапах: від планування діяльності до проведення інспекцій;
      • які наслідки можуть настати за недотримання екологічного законодавства — не лише у вигляді штрафів чи призупинення діяльності, але й з точки зору репутаційних ризиків для бізнесу;
      • як підготуватися до планових і позапланових перевірок, що можна, а чого категорично не варто робити під час візиту інспекторів;
      • які документи обов’язково мають бути в порядку, щоб пройти перевірку без зауважень.

Нагадаємо, Асоціація професіоналів довкілля PAEW не вперше піднімає проблематику питання ОВД, яке в Україні під прикриттям доступу до інформації та участі громадськості перетворено в інструмент корупції, тиску на бізнес та процедури, які нічого спільного з покращенням стану довкілля не мають. PAEW систематично не лише відстоює інтереси доброчесних субʼєктів господарювання, які виконують норми чинного природоохоронного законодавства, а й всіляко підтримує перехід на кругову економіку, допомагає в раціональному і ресурсоефективному виробництві тощо.

Замовте ВІДЕОзапис тренінгу, щоб отримати відповіді на запитання порядку денного

Учасники запитували:

      • Підприємство здійснює діяльність з розведення птиці на території колишньої птахофабрики, що функціонувала ще за часів СРСР. Основна діяльність полягає в утриманні курей-несучок. На території знаходиться 9 пташників, наразі експлуатуються два, в яких утримується 31–32 тис. курей. Планується запуск третього пташника, внаслідок чого загальне поголів’я перевищить 40 тис. курей. Чи підлягає ця діяльність процедурі оцінки впливу на довкілля (ОВД), якщо планується реконструкція та технічне переоснащення? Відповідно до Закону України «Про оцінку впливу на довкілля», зазначена діяльність відноситься до другої категорії видів планованої діяльності та об’єктів, що можуть мати значний вплив на довкілля та підлягають ОВД.
      • Як у даній ситуації правильно трактувати поняття «значний вплив на довкілля» згідно із законом?
      • Чи можливо легалізувати діяльність підприємства, яка фактично підпадає під ОВД (приклад: підприємство вже утримує понад 40 тис. курей без проходження процедури ОВД), через проведення реконструкції будівель або збільшення обсягів планованої діяльності? Чи не стане перешкодою для проходження процедури той факт, що діяльність здійснювалася без ОВД всупереч законодавству?
      • Якщо підприємство проходило перевірку Державної екологічної інспекції, наприклад, у 2020 році, і порушень, пов’язаних з відсутністю ОВД, не було виявлено, чи може цей факт вважатися аргументом на користь відсутності необхідності в проходженні ОВД за умови, що з моменту перевірки не відбулося розширення чи зміни діяльності?
      • Наскільки часто, з вашої практики, призупиняють діяльність підприємств (особливо в аграрному секторі) через відсутність висновку з ОВД?
      • Наскільки, за вашим досвідом, проведення громадських слухань впливає на строки отримання висновку з ОВД (зокрема — наявність відмов, необхідність доопрацювання звітів, затягування розгляду тощо)?
      • Чи відомо про плани внесення змін до українського законодавства з урахуванням соціального впливу за аналогією з міжнародними практиками, наприклад, EASIA, які охоплюють не лише вплив на довкілля, а й соціально-економічні аспекти?
      • Чи існують на сьогодні певні кваліфікаційні критерії для вибору розробника звіту з ОВД? Чи передбачено наявність сертифікатів кваліфікації, подібно до сертифікації енергоаудиторів?
      • Чи необхідно проводити ОВД сільськогосподарському підприємству, яке займається вирощуванням зернових культур із застосуванням зрошення (працюють зрошувальні машини)?
      • У випадку, якщо не дотримано нормативної ширини санітарно-захисної зони (СЗЗ) для свиноферми, але підприємство має наукову оцінку Інституту ім. Марзєєва та регулярно здійснює лабораторний контроль повітря на межі скороченої СЗЗ, проте громадськість наполягає на проведенні санітарно-епідеміологічної експертизи, яка наразі скасована. Яким чином підприємству доцільно діяти в такій ситуації?
      • Якщо на підприємстві (за даними сільськогосподарської звітності) кількість великої рогатої худоби щомісячно коливається в межах 990–1010 голів (через забій та приріст), чи є у такій ситуації необхідність у проходженні процедури ОВД?
      • Якщо підприємство вже проходило процедуру ОВД (зокрема включно з паливозаправним пунктом), але тепер планує встановити газовий модуль об’ємом 10 м³ (менше 15 м³), чи підлягає це додатковій процедурі ОВД?
      • Якщо сільськогосподарське підприємство функціонує з 2012 року, змін у діяльності не відбувалося, але наразі контролюючі органи вимагають проходження процедури ОВД — чи є така вимога правомірною?
      • Чи має висновок державної екологічної експертизи строк дії?
      • Земельні ділянки агропідприємства знаходяться у декількох громадах та близько 40 населених пунктах (селах). Кадастрових номерів більше 1500. На ці ділянки вноситься добриво.
        • Як відобразити на картах ?
        • Чи можна повідомлення про оприлюднення вивісити у кожній громаді по 4 штуки (не в кожному селі)?
      • Чи може дослідницька діяльність (на етапі розробки ОВД) бути підтверджена виключно внутрішніми актами вимірювання якості ґрунтів? Чи буде цього достатньо?
      • Яке саме обладнання слід вказувати в документації, якщо дозвіл отримується на внесення добрив у земельні ділянки?
      • Якими способами (прошу навести декілька варіантів) можна розрахувати максимальну потужність об’єкта при використанні органічних добрив (наприклад, залишків від очищення культур, грудочок ґрунту тощо), окрім розрахунку загальної площі земельних угідь?
      • Які саме види впливу на довкілля слід враховувати при внесенні у ґрунт залишків від обробки сільськогосподарської продукції:
        • викиди при внесенні на землю — де саме в такому разі потрібно відображати джерела викидів на карті (оскільки таких точок — десятки)?
        • розрахунок розсіювання: від місця внесення до житлової забудови, якщо вона розташована на значній відстані (санітарно-захисна зона відсутня).
        • розрахунок шумового навантаження при підготовці звіту з ОВД для агропідприємств під час виконання робіт безпосередньо на землях сільськогосподарського призначення.
      • Чи має підприємство право вносити у власні земельні ділянки залишки рослинного походження (наприклад, зернові залишки, відходи після сортування зернових, бобових тощо) без передачі їх на обробку іншим суб’єктам?
      • Інформацію слід розміщувати у територіальних громадах, які входять до зони впливу. На який нормативний документ слід орієнтуватися при визначенні меж такої зони (окрім розрахунків розсіювання)?
      • Чи підлягає процедурі ОВД сільськогосподарське підприємство, що вирощує зернові культури із застосуванням зрошення (працюють зрошувальні машини) на площі понад 20 га?
      • З якого року було запроваджено обов’язковість отримання висновку державної екологічної експертизи?
      • Ви зазначали, що звіт з ОВД має корелюватися з робочим проєктом. Проте робочий проєкт не завжди є на етапі проведення ОВД, адже сама процедура ОВД часто виконується до початку інвестування в детальне проєктування. Як правильно враховувати цю обставину?
      • Яким чином на практиці реагувати на зауваження громадськості: листом-відповіддю, через консультації тощо?
      • Якщо підприємство здійснювало діяльність до 2018 року, і його діяльність не підпадала під обов’язковість проходження державної екологічної експертизи згідно з постановою КМУ від 28 серпня 2013 р. № 808 (резервуари для пального без АЗС), то чи повинно воно зараз проходити процедуру ОВД? (резервуари місткістю 20 м³).
      • За використання яких типів зрошувальних машин проходження ОВД не є обов’язковим?
      • Планується використання фронтальної зрошувальної системи (не кругова). Чи потребує така система проходження ОВД? Додатково: подача води — з каналу; продуктивність машини — від 10 до 285 л/с; наявна функція розвороту.
      • Часто у тваринницьких комплексах фіксується перевищення ГДК максимально разових концентрацій по метилмеркаптану (згідно з розрахунками за тритомником), навіть при дотриманні нормативної СЗЗ. Поділіться, будь ласка, практичними рекомендаціями, як діяти у таких випадках?
      • Чи є джерело, де можна ознайомитись з актуальними регіональними планами управління відходами, зокрема — які з них прийняті, а які ще ні? Адже відсутність регіонального плану ускладнює розробку планів підприємств.
      • Чи може план ліквідації та локалізації аварій (ПЛЛА), розроблений відповідно до національного законодавства, вважатися альтернативою плану реагування на надзвичайні ситуації, які часто вимагають кредитори?
      • Чи існують шаблони політик, рекомендації або приклади складання планів реагування на надзвичайні ситуації (НС)?
      • Чи є методичні рекомендації або відкриті зразки для складання екологічної політики підприємства?
      • Чи можна отримати зразки внутрішніх політик і документів з таких напрямів, як поводження з відходами, кадрова політика, регулювання питань НС, політика у сфері Е&C тощо?
      • Якщо мова йде не про зберігання, а саме про використання агрохімікатів без відповідного посвідчення, чи допускається така діяльність?
      • Уточніть, будь ласка, перелік необхідних документів, якщо підприємство використовує пестициди та засоби захисту рослин (ЗЗР) лише для власних потреб і має договір із сторонньою організацією на постачання ЗЗР та утилізацію тари з-під них.
      • Чи має право підприємство перед передачею тари на утилізацію попередньо подрібнювати її (для оптимізації місць зберігання) та пакувати у мішки (беги) з подальшою передачею ліцензованим утилізаторам?
      • Чи врегульоване на законодавчому рівні питання внесення ЗЗР за допомогою агродронів? Хто нестиме відповідальність у разі виникнення аварійних ситуацій?