Global ESG 2025 Recap: два кроки вперед, один — назад

2025-01-21
7:05

Global ESG 2025 Recap: два кроки вперед, один — назад

Ростислав Куринько, Dr. Global Head of Consultancy and Education London Reporting Academy

2024–2025 роки відзначаються безпрецедентним сплеском інтересу до питань ESG та сталого розвитку: від зростання застосування глобальних стандартів розкриття інформації до локальних національних ініціатив у різних регіонах світу. Динаміку ESG-трансформації можна охарактеризувати метафорою «два кроки вперед, один — назад»: уряди та регулятори прагнуть до уніфікації та посилення вимог до розкриття ESG-показників, однак вони стикаються з сильними політичними ризиками, протидією бізнесу та зростанням занепокоєнь щодо грінвошингу. Подій настільки багато, що мета цієї статті — не перелічити всі, а відобразити головні, показуючи основні тенденції.

Ключові фактори впливу:

Посилення регулювання та нових стандартів: багато юрисдикцій офіційно переходять від добровільної до обов’язкової корпоративної звітності щодо клімату, біорізноманіття, гендерного балансу та інших ESG-напрямків.
Тиск інвесторів та суспільства: дедалі більше інвесторів хочуть бачити прозорі дані про ризики, пов’язані зі зміною клімату, та про заходи, які компанії вживають для забезпечення справедливих соціальних умов у глобальних ланцюгах постачання.
Політична поляризація: у деяких країнах, зокрема в ЄС, спостерігається прагнення відкласти або пом’якшити ESG-вимоги.

📌 Два кроки вперед: розвиток теми ESG

На глобальному рівні продовжує набирати обертів діяльність Міжнародної ради з питань стандартів сталого звітування (ISSB), створеної під егідою Міжнародного фонду фінансової звітності (IFRS Foundation). Уже в 2024 році були прийняті перші стандарти IFRS S1 і IFRS S2, що мають забезпечити зіставність та прозорість корпоративної звітності в кліматичному та ESG-контексті.

IFRS S1 та IFRS S2 — це перші два стандарти, опубліковані Міжнародною радою з питань стандартів сталого розвитку (ISSB, International Sustainability Standards Board), заснованою Міжнародним фондом фінансової звітності (IFRS Foundation). Ці стандарти мають на меті створити глобальну базу для розкриття фінансово значущої інформації про сталий розвиток, в першу чергу допомагаючи інвесторам приймати більш обґрунтовані рішення.

Стандарти активно приймаються в національних порядках денних та серед різних організацій. Трохи статистики: на вересень 2024 року 30 юрисдикцій вирішили використовувати або вже почали впроваджувати стандарти ISSB у свої правові чи регуляторні системи.

Юрисдикції, що використовують або планують запровадити стандарти ISSB, становлять:

близько 57 % світового валового внутрішнього продукту;
понад 40 % світової ринкової капіталізації;
понад половину світових викидів парникових газів (GHG).

Понад 1000 компаній вже згадали Міжнародну раду з питань стандартів сталого розвитку (ISSB) у своїх звітах, а 30 юрисдикцій активно працюють над запровадженням стандартів ISSB у свої правові чи регуляторні системи.

У грудні 2024 року комітет GEM IOSCO запустив спеціалізовану мережу для підтримки своїх членів у прийнятті або іншому використанні стандартів ISSB. Йдеться про 31 юрисдикцію, що представляє більшість ринкової капіталізації країн, що розвиваються (90 % ринкової капіталізації BRICS), і включає як країни, що вже оголосили плани щодо прийняття або іншого використання стандартів ISSB, так й інші, що перебувають на ранніх етапах планування.

📌 Приклади:

Канада (Канадські органи з цінних паперів розглядають вимоги на основі ISSB);
Японія (Фінансова служба Японії анонсувала плани узгодження місцевих вимог зі стандартами ISSB);
Велика Британія (FRC і FCA опублікували заяви щодо майбутньої інтеграції ISSB у власні вимоги щодо розкриття інформації);
Європейський Союз (у процесі узгодження стандартів ESRS з підходами ISSB; ведеться активна робота над взаємним визнанням, хоча ЄС розвиває власні стандарти через EFRAG);
Гонконг (Hong Kong Exchanges and Clearing планує узгодити вимоги до розкриття інформації згідно з ISSB);
Сінгапур (Валютне управління Сінгапуру заявляє про плани використання ISSB у місцевому регулюванні);
Австралія (Австралійська рада з бухгалтерських стандартів та органи фінансового нагляду підтримали ідею впровадження ISSB);
Нова Зеландія (XRB — орган з розробки стандартів звітності — також розглядає адаптацію ISSB);
Бразилія, Чилі та інші країни Південної Америки (через свої комісії з цінних паперів і фондових бірж) розглядають використання ISSB;
Нігерія, ПАР та низка інших країн Африки (зокрема члени IOSCO і учасники мережі GEM) заявляли про готовність застосовувати ISSB.

TNFD (Taskforce on Nature-related Financial Disclosures) також стрімко розвивається. Більше 500 компаній із загальними активами під управлінням 17 трильйонів доларів прийняли структуру TNFD для звітування про природні ризики.

TNFD (Taskforce on Nature-related Financial Disclosures) — це ініціативна робоча група, що розробляє рекомендації та рамковий підхід до розкриття інформації про «природно обумовлені» ризики та можливості. TNFD прагне систематизувати й уніфікувати підхід до того, як компанії та фінансові організації повинні оцінювати та розкривати вплив:

на природні екосистеми (ліси, водні ресурси, біорізноманіття тощо);
на біорізноманіття (різні види флори і фауни та їх місцеперебування);
на ресурси, постачання та ланцюги постачання, що залежать від природи.

❗️ Важливі моменти:

Зростання на 57 %. Загалом 502 компанії та фінансові установи тепер зобов’язалися до управління ризиками та звітності, узгоджених з рекомендаціями TNFD, з січня 2024 року.
Глобальне охоплення. Організації з 54 юрисдикцій та 62 секторів, серед яких 129 фінансових установ з активами в розмірі 17,7 трильйона доларів.
Відповідність глобальним цілям. TNFD реалізує ціль 15 Global Biodiversity Framework, сприяючи розвитку корпоративної звітності щодо ризиків, пов’язаних з природою.

TNFD оголосила на COP16 у Калі (Колумбія), що понад 500 організацій зобов’язалися адаптувати управління ризиками та корпоративну звітність до рекомендацій TNFD.

📋 У цифрах:

502 організації з 54 юрисдикцій, серед яких 25 країн, що розвиваються.
Представництво в 62 із 77 секторів SASB SICS.
Публічні компанії з ринковою капіталізацією понад 6,5 трильйона доларів.
129 фінансових установ з активами в 17,7 трильйона доларів, серед яких 25 % системно важливих банків світу.

Серед нових учасників:

Фінансові установи: abrdn, Banco de Bogotá, Manulife Investment Management.

Компанії: KPMG, Freeport-McMoRan, Qantas, Morrisons, Sainsbury’s, Jindal Stainless Limited, JSW Group, JA Solar Technology, Mitsubishi Electric Corp, Philips, EDP, Electrobras, Tokyo Electric Power, Logitech International.

Ці організації мають намір розпочати публікацію звітності, узгодженої з TNFD, в рамках їх річної корпоративної звітності за FY2024 або FY2025, підтримуючи глобальні зусилля з підвищення прозорості у питаннях фінансових ризиків, пов’язаних з природою.

CDP повідомляє про бум у відстеженні природи бізнесом. У звіті вказується на 43 %-й стрибок компаній, які розкривають дані про біорізноманіття, що підтверджує посилений інтерес до природних аспектів ESG.

📋 Ключові цифри:

43 % збільшення у звітності з біорізноманіття після ухвалення Глобальної рамки з біорізноманіття.
33 % компаній, що становлять вартість світових фондових ринків, тепер звітують про водні ресурси у CDP.

І нарешті ми отримали перші міжнародні стандарти аудиту, спеціально розроблені для ESG-даних. IAASB (Міжнародна рада з аудиторських стандартів і забезпечення) представила свій новий глобальний стандарт, покликаний забезпечити надійність і порівнянність звітності зі сталого розвитку. Це давно очікуваний документ. Стандарт ISSA 5000 встановлює всеосяжну основу для забезпечення сталості, яка адаптується як до обмежених, так і до обґрунтованих перевірок. Розроблений як глобальний базовий стандарт, ISSA 5000 узгоджується з CSRD ЄС та підтримує різні рамки сталого розвитку, зокрема ISSB та GRI. Це перша з двох найбільш очікуваних інструкцій. Друга має бути прийнята на рівні ЄС. CSRD зобов’язує Європейську Комісію прийняти стандарти обмеженого забезпечення до 1 жовтня 2026 року.

До 1 жовтня 2028 року має бути прийнятий стандарт обґрунтованого забезпечення, «після оцінки, щоб визначити, чи є можливість здійснення обґрунтованого забезпечення для аудиторів і компаній».

❗️Важливість цих інструкцій значно виходить за межі рекомендацій в процесі перевірки та забезпечення ESG-даних.

Стандарти безпосередньо впливають на зміст звітності. Багато концепцій звітності, передбачених для впровадження в рамках підготовки звітності, мають дуже описовий, недеталізований характер і не надають достатніх рекомендацій щодо способів застосування вимог. Це, своєю чергою, допускає можливість «зеленої мийки» та недобросовісного застосування вимог. Наприклад, процес визначення суттєвості та його глибина, очікуваний рівень практик, що застосовуються для досягнення високого рівня впевненості у судженнях без надмірних витрат — і цей список можна продовжити. «Суддею» в цьому випадку є аудитор, який несе юридичну відповідальність за свої судження і має право визначати та очікувати той чи інший рівень практик, тим самим закриваючи прогалини в рекомендаціях.

Прийняття цих стандартів і в цілому рух до однозначних трактувань та єдиної практики застосування вимог — це великий крок уперед.

Також варто зазначити, що, зрештою, ISO розробила свій стандарт ESG. Нові принципи впровадження ISO ESG, запущені 14 листопада 2024 року, надають міжнародні рекомендації для оптимізації ESG-практик, презентуючи глобальним організаціям практичні інсайти для забезпечення чіткої комунікації своїх зусиль у сфері сталого розвитку по всьому світу. Принципи спрямовані на підтримку ефективних і прозорих практик сталого розвитку через стандартизовану структуру, що надає організаціям всю необхідну інформацію для досягнення їхніх ESG-амбіцій, незалежно від того, на якому етапі свого шляху вони перебувають.

Принципи впровадження ISO ESG спрямовані на:

Підтримку управління ESG-показниками.
Посилення вимірювання та звітності відповідно до наявних рамок розкриття, щоб забезпечити узгодженість, порівнянність і надійність ESG-звітності та практик у всьому світі.
Сприяння взаємодії шляхом узгодження з чинними стандартами звітності, створюючи гармонізований підхід до ESG-відповідності на міжнародному рівні.
Сприяння глобальній узгодженості, забезпечуючи чітку комунікацію зусиль у сфері сталого розвитку по всьому світу.

Документ сприяє інтеграції принципів ESG у корпоративну культуру, що дозволяє створити більш ефективну систему для управління та звітності. Охоплюючи екологічні впливи (наприклад, визначення вуглецевого сліду та управління відходами), соціальні аспекти (як-от різноманітність і права людини) та практики управління (прозорість і дотримання нормативних вимог), організації можуть застосовувати справді всеосяжний підхід. Це стимулює збалансовану стратегію сталого зростання, що допомагає прискорити прогрес на шляху до сталого світу.

В Європі обов’язкова корпоративна звітність відповідно до CSRD, яка набула чинності з 2024 року, переходить до другої фази, що передбачає охоплення додаткових 20 тис. компаній у рамках зобов’язань готувати звітність зі сталого розвитку. Для України варто зазначити, що багато компаній вже цього року отримають запити як учасники мережі підрядників/постачальників європейських компаній на надання ESG-даних. І якщо сама новина для когось може видатися не новою, то варто наголосити, що тепер мовиться не про «старичків» звітності, які вже працювали за старою Директивою NFRD 2014/95, а про компанії, багато з яких взагалі ніколи не готували ESG-звіти. Тож готуємось.

✅ Гендерний баланс. З початку 2025 року набрала чинності нова директива ЄС щодо покращення гендерного балансу в радах директорів компаній, чиї акції котуються на біржах, і має бути реалізована до 30 червня 2026 року. Метою є мінімум 40 % серед не управлінських директорів, або 33 % серед усіх директорів. За даними Європейської комісії, у країнах з жорсткими квотами жіноче представництво в правліннях найбільших компаній вже становить близько 39,6 % у 2024 році (проти 17 % у країнах, де немає таких заходів).

✅ Інвестиції продовжують рухатись у «зелені» проєкти згідно з EU Taxonomy. За даними MSCI, європейські фонди сталого розвитку зросли до 8 трильйонів євро згідно з вимогами SFDR статті 8 і 9 та EU Taxonomy. Більшість європейських фондових активів пов’язані з сталим розвитком. Фонди, що стосуються сталого розвитку, продовжують становити більшість європейських фондів, загалом 8 трильйонів євро з 14 трильйонів. Акційні та облігаційні фонди складають понад 80 % цих активів, причому глобальні акційні стратегії є особливо популярними серед фондів статті 8 і 9 SFDR.

Незважаючи на зростальну кількість, фонди статті 9 залишаються обмеженими за класами активів, регіонами та секторами, що створює можливість для диференціації при запуску нових фондів. Кількість європейських фондів, у яких понад 5 % капітальних витрат відповідно до таксономії, більше, ніж тих, що мають відповідні доходи. Це вказує на збільшення інвестицій в зелені доходи, оскільки компанії інвестують у сталу діяльність. Доходи, що відповідають таксономії, значно перевищують відповідні доходи, а це вказує на те, що дедалі більше компаній узгоджують свою діяльність з принципами сталого розвитку, демонструючи потужний імпульс для майбутніх зелених інвестицій.

Біржові фонди (ETFs), орієнтовані на комунальні послуги, також повідомляють про найвищу відповідність таксономії, в основному завдяки діяльності з відновлювальної енергетики. Цікаво, що це включає деякі фонди статті 6, які не мають сталих цілей, що сигналізує про ширший ринковий перехід до сталого розвитку. Європейський сектор комунальних послуг, вже з понад 60 % своєї інвестиційної діяльності відповідно до таксономії, готовий відігравати важливу роль у стратегіях фінансування переходу.

✅ Нова регуляція ESG-рейтингів в ЄС: прозорість замість «чорних ящиків». У липні 2026 року в Європейському Союзі набуде чинності новий регламент про ESG-рейтинги, опублікований в Офіційному журналі ЄС. Він покликаний забезпечити прозоріші методології та зрозумілі критерії оцінки зі сторони постачальників ESG-рейтингів, якими широко користуються інвестори, компанії та інші учасники ринку.

Зацікавлені сторони давно висловлювали занепокоєння щодо недостатньої прозорості в методологіях і цілях ESG-рейтингів. Тепер постачальникам рейтингів доведеться розкривати детальну інформацію про свої критерії та джерела даних, що дозволить інвесторам і компаніям краще розуміти, на чому ґрунтуються оцінки їх екологічних, соціальних та управлінських практик.

Регламент має екстериторіальний характер і поширюється не тільки на рейтингові агентства, що працюють в ЄС, але й на тих, хто надає або публікує ESG-рейтинги для європейських клієнтів, перебуваючи за межами Союзу. Діяльність таких постачальників підлягатиме нагляду Європейським управлінням з цінних паперів та ринків (ESMA).

У разі порушення вимог ESMA матиме змогу тимчасово заборонити публікацію або розповсюдження рейтингів, а також накласти штрафи до 10 % від річного обороту компанії.

Отже, нова регуляція має посилити довіру до ESG-рейтингів та забезпечити їх порівнянність і прозорість, що в підсумку допоможе учасникам ринку більш обґрунтовано приймати рішення у сфері сталого фінансування.

📌 Зустрічні тенденції («Крок назад»)

✅ Грінвошинг: наростальні побоювання та негативні реакції. За даними опитування EY, 85 % інвесторів вважають грінвошинг неабиякою проблемою в звітності щодо ESG (джерело). CFO переймаються тим, що низькоякісні або перебільшені дані про сталий розвиток можуть призвести до втрати довіри з боку ринку і навіть до судових позовів. Ризик грінвошингу зростає з двох причин:

Нестача зрілості стандартів та контрольних механізмів. Незважаючи на всі зусилля ISSB та інших органів, аудитори та регулятори поки не завжди мають достатньо повноважень і методик для перевірки «зелених» метрик, особливо в Scope 3.
Інформаційне перевантаження. Багато компаній змушені готувати звітність одразу за кількома системами (EU CSRD, TCFD, національні стандарти тощо), що збільшує ризик помилок чи вільного тлумачення.

У США — різноспрямований рух. Каліфорнія відкладає повне впровадження правил звітності щодо клімату для фінансового року 2025. Каліфорнійська Рада з охорони повітря (CARB) не буде штрафувати компанії за неповні звіти про викиди у 2026 році, якщо вони робитимуть добросовісні спроби. Нагадую, про що йдеться. Законопроєкт, Senate Bill 253, вимагає, щоб компанії з доходом понад $1 мільярд розкривали прямі (Scope 1) та електричні викиди (Scope 2) до 2026 року, а викиди в більшій частині ланцюга постачання (Scope 3) — до 2027 року. Законопроєкт 261 вимагає двічі на рік звітність про кліматичні ризики для компаній з доходами понад $500 мільйонів.

Каліфорнійська Рада з охорони повітря (CARB) оголосила, що використовуватиме «дискреційне застосування закону», дозволяючи компаніям більше часу для впровадження систем звітності за Scope 1 та Scope 2.

З іншого боку, SEC на початку року ухвалила правила для посилення і стандартизації розкриття інформації про кліматичні ризики публічними компаніями та в публічних пропозиціях. Остаточні правила відображають зусилля Комісії відповісти на запити інвесторів про більш послідовну, порівняльну та надійну інформацію щодо фінансових наслідків кліматичних ризиків для операцій реєстраційних компаній та того, як вони управляють цими ризиками, балансуючи з побоюваннями щодо пом’якшення супутніх витрат на виконання цих правил.

Основні моменти нових вимог до розкриття інформації:

Кліматичні ризики: розкриття суттєвих (material) кліматичних ризиків та їх фактичного чи потенційного впливу на стратегію, результати діяльності та фінансовий стан компанії.
Стратегія та бізнес-модель: опис того, як виявлені кліматичні ризики впливають (або можуть вплинути) на стратегію, бізнес-модель та прогнози.
Заходи щодо адаптації та пом’якшення: якщо компанія вживає заходів для пом’якшення або адаптації до суттєвих кліматичних ризиків, необхідно надати якісний та кількісний опис витрат та впливу на фінансові оцінки та припущення.
Управління та нагляд: інформація про те, як рада директорів та менеджмент здійснюють нагляд та управління суттєвими кліматичними ризиками.
Процеси управління ризиками: розкриття того, як компанія ідентифікує, оцінює та управляє суттєвими кліматичними ризиками та як ці процеси інтегровані в загальну систему управління ризиками.
Кліматичні цілі: опис кліматичних цілей та планів (за наявності), які суттєво впливають (або можуть вплинути) на бізнес та фінансові результати, а також пов’язаних з ними витрат та впливу на фінансові оцінки.
Викиди (Scope 1 та Scope 2): розкриття суттєвих обсягів викидів парникових газів та надання звіту з обмеженою (а в подальшому — розумною) впевненістю для компаній певної категорії (LAF, AF).
Фінансові наслідки екстремальних погодних умов: розкриття капіталізованих витрат, витрат та втрат, пов’язаних з ураганами, повенями, посухами та іншими природними явищами (при перевищенні встановлених обмежень), у примітках до фінансової звітності.
Облік компенсацій викидів: при суттєвому використанні вуглецевих офсетів, сертифікатів відновлювальної енергії (RECs) тощо для досягнення цілей компанії, витрати та втрати за ними розкриваються в примітках до фінансової звітності.
Вплив на фінансові оцінки та припущення: за значного впливу кліматичних ризиків та заявлених цілей на фінансові оцінки (наприклад, резерви, знецінення активів тощо) необхідно описати, як саме цей вплив був врахований при формуванні фінансової звітності.

Ба більше, вже в листопаді 2024 року SEC оштрафувала Invesco. SEC висунула звинувачення Invesco на суму $17,5 млн за оманливі заяви щодо ESG. «Компанії повинні бути прямолінійними зі своїми клієнтами та інвесторами, а не намагатися скористатися інвестиційними трендами та модними термінами», — заявив в.о. голови правозастосування SEC. SEC повідомила, що протягом двох років маркетингові матеріали компанії перебільшували відсоток коштів, що управляються компанією, які враховували фактори ESG при прийнятті інвестиційних рішень.

✅ «Омнібус» від ЄС і політичні ризики. Звітність щодо сталого розвитку в ЄС в умовах змін. Протягом останнього року в Європейському Союзі швидко розвивається система корпоративної звітності щодо сталого розвитку (CSRD) та Європейські стандарти звітності щодо сталого розвитку (ESRS). Нещодавні дослідження (EFRAG, Frank Bold, Position Green та PwC) вказують на загальні труднощі при впровадженні: відсутність необхідних даних, недостатньо чітке розуміння «подвійної суттєвості» та прогалини у розкритті нових тем (наприклад, біорізноманіття). Крім того, компанії повідомляють про організаційні виклики, оскільки реалізація CSRD виходить за межі функцій відділів сталого розвитку та стосується фінансів, юридичних та інших підрозділів.

✅ Поширені побоювання щодо надмірної кількості метрик: в EFRAG роз’яснюють, що важливо зосередитися лише на дійсно суттєвій інформації, а не заповнювати звіти сотнями зайвих показників. Водночас в ЄС обговорюється так звана «омнібусна» реформа, що об’єднує CSRD, Таксономію ЄС та CSDDD. Її мета — спростити адміністративні процедури, але при цьому зберігати високий рівень стандартів. Однак одночасний перегляд правил менш ніж за рік до початку першої звітної кампанії може призвести до додаткової незрозумілості.

Окрему увагу привертає ініціатива Німеччини, яка пропонує відкласти терміни дії CSRD та підвищити порогові значення. Критики побоюються, що «спрощення» може ослабити колишні жорсткі норми, особливо в контексті політичної боротьби за створення механізмів контролю щодо змін клімату. Таким чином, хоча практичні труднощі та політичні ризики залишаються, регулювання у сфері звітності щодо сталого розвитку продовжує розвиватися, створюючи нові можливості для організацій та інвесторів.

✅ Вихід деяких банків з Net Zero, скептицизм щодо екологічної повістки. Окремі великі фінансові інститути, які раніше приєдналися до альянсів типу «Net Zero Banking Alliance», за повідомленнями ряду ЗМІ, почали переглядати свої амбіційні кліматичні цілі, побоюючись регуляторних ризиків або судових позовів з боку акціонерів. Це свідчить про те, що політичні та економічні фактори можуть сповільнити декарбонізацію в глобальному банківському секторі.

Чотири найбільших американських банки — JPMorgan Chase, Citigroup, Morgan Stanley і Bank of America, та найбільша інвестиційна компанія в світі за розміром активів в управлінні BlackRock— оголосили про свій вихід з «Net-Zero Banking Alliance» (NZBA) на початку 2025 року.Це сталося всього за кілька тижнів до інавгурації Дональда Трампа, що викликало хвилю критики з боку екологічних організацій, які назвали цей крок «руйнівним для глобальних кліматичних цілей». Спочатку банки приєдналися до NZBA, зобов’язавшись розкривати дані про власні викиди та з часом відмовлятися від фінансування проєктів, пов’язаних з викопним паливом.

Представники банків пояснюють свій вихід «невизначеністю регуляторного середовища» і ризиками, пов’язаними з обмеженням вуглецевих інвестицій. Однак прихильники жорстких кліматичних заходів наголошують, що таке рішення сигналізує про небажання установ жертвувати прибутком заради скорочення викидів і стримування зростання світової температури. До того ж екозахисники побоюються, що вихід таких впливових гравців послабить колективні зусилля фінансового сектора в рамках Паризької угоди.

Аналітики сходяться до думки, що добровільні ініціативи, як-от NZBA, можуть не впоратися з поставленим завданням без додаткової законодавчої підтримки та можливих штрафних санкцій для порушників. З виходом цих чотирьох банків розкол у фінансовому секторі лише загострюється: одні установи продовжують вважати перехід до «зелених» інвестицій невіддільною частиною своєї стратегії, тоді як інші зосереджуються на інтересах акціонерів, віддаючи перевагу більш «гнучкому» підходу до вуглецевих проєктів.

Згідно з низкою спостережень, зроблених наприкінці 2024 року, корпоративний світ знаходиться на точці перегину:

🧐 З одного боку, великі ініціативи (IFRS S1, S2, CSRD, національні стандарти) вже діють, і ринку стає дедалі складніше ігнорувати ESG-«повістку» — в більшості розвинених економік настає етап обов’язкової звітності.

🧐 З іншого боку, політичні фактори та побоювання щодо грінвошингу можуть уповільнити або ускладнити впровадження цих норм. Канцлер першої економіки Європи закликає відкласти CSRD. У США штати досі заперечують правила SEC, а частина фінансових груп вийшла з Net Zero.

Однак загальний тренд вказує на те, що як інвестори, так і споживачі очікують від компаній більшої прозорості та відповідальності. У перспективі 2025 року ключову роль відіграватиме вміння балансувати між глобальними стандартами (ISSB, IFRS, IAASB, ISO) та специфічними локальними правилами (ЄС та США). Посилена увага до біорізноманіття та соціальних аспектів (гендерний баланс, права працівників) розширює «повістку» і робить її ще більш комплексною.

«Два кроки вперед, один — назад» у ESG — це нормальний еволюційний процес. Ті, хто встигнуть інтегруватися в нові стандарти і прозоро звітувати з питань кліматичних, соціальних та управлінських факторів, ймовірно, отримають доступ до ширших джерел капіталу і лояльності з боку споживачів. Інші можуть мати справу з ростом регуляторних, репутаційних та фінансових ризиків.

Таким чином, 2025 рік обіцяє бути ключовим етапом у становленні повноцінної, дедалі більш обов’язкової та глибокої ESG-звітності, яка не тільки «декларує» сталий розвиток, а й підкріплюється даними реальних проєктів і механізмами аудиту.

Матеріал є частиною січневого випуску журналу «Sustainability leaders giuide» № 1, 2025

Теги: