Результати дослідження «ESG без ілюзій»: де ми є і чому не рухаємося швидше
ESG Liga PAEW провела перше польове дослідження реальної готовності українського бізнесу й фінансового сектору до впровадження ESG-практик у воєнний час. Це дослідження стартувало на Спеціальному засіданні ESG Liga PAEW «Відзнаки сталості та нові орієнтири», що відбулось у Києві 29 вересня.
В зустрічі взяли участь понад 70 стейкхолдерів – ESG-менеджери (цементна, фармацевтична, енергетична, металургійна, аграрна сфери), представники Уряду та Офісу Президента України, комплайєнс-спеціалісти та юристи, банківські працівники та фін.сектор, провідні екологи та фахівці з оцінки ризиків).
Мета — не створити «рейтинг правильних», а чесно зафіксувати точку, з якої можна рушити вперед: хто, як і з чим реально працює, що заважає перейти від декларацій до дій.
Результати дослідження показали, що 56% компаній мають частково автоматизовані ESG-дані, ще 17% ведуть їх вручну. Лише 13% мають регулярну, системну звітність, інтегровану в управлінські процеси.
У більшості випадків ESG-інформація існує як набір розрізнених таблиць — без верифікації, історичної тяглості чи контролю якості.
«Компанії, які сьогодні збирають дані вручну, завтра не зможуть швидко підтвердити свою відповідність вимогам банків і донорів. Автоматизація — це не технічна розкіш, а умова виживання», — коментують в ESG Liga.
Середній рівень зрілості за напрямами:
Тобто більшість компаній вже розуміють, що треба міряти, але ще не знають, як робити це системно і перевірювано.
Третина компаній (35%) стикаються з регулярними вимогами банків чи донорів надати ESG-звітність або оцінку ризиків. Ще 43% — лише час від часу.
Але коли запитують про здатність надати підтверджені дані за 10 робочих днів, лише 30% можуть це зробити повністю, 52% — частково, і 17% — не зможуть узагалі.
Це означає, що рівень реальної готовності ринку нижчий, ніж рівень очікувань фінансистів.
Фінансові установи починають інтегрувати ESG-ковенанти в угоди, але без єдиних форматів даних і стандартів перевірки виникає асиметрія: банки хочуть підтвердження, бізнес не має чим його надати.
«Ми підходимо до ситуації, коли ESG-комплаєнс стає таким самим елементом переговорів, як застава чи аудит. І той, хто не готовий документально підтвердити показники, просто отримає гірші умови або відмову», — зазначає засновниця ESG Liga Людмила ЦИГАНОК.
43% компаній не мають жодного бюджету на ESG-процеси, ще близько третини оперують символічними сумами до 500 тис. грн.
І лише 17% респондентів мають ресурс понад 1 млн грн на автоматизацію та звітність.
Це вказує на відсутність системного фінансового планування ESG — переважно ініціативи існують «на ентузіазмі», без інтеграції у фінансову стратегію компанії.
Рекомендація ESG Liga проста: ESG потрібно «зашивати» у бюджет — як енергоефективність, кібербезпеку чи аудит.
Без цього компанія залишиться на рівні презентацій, а не дій.
Попри війну, лише 22% респондентів повністю погоджуються, що ESG — це «умова антикризової стійкості бізнесу». Така сама частка дала оцінку «2 з 5» — тобто визнає тему, але не бачить зв’язку з реальністю.
Це показує: ESG ще не сприймається як практичний інструмент виживання у кризу, хоча саме воєнні умови довели, що прозорість, ресурсоощадність і довіра — найкраща страховка.
Третина опитаних помилково або частково трактують «Omnibus» — пакет змін у ЄС, що полегшує перехід до CSRD.
Для українського бізнесу це створює ризик хибного сигналу: «можна нічого не робити до 2027 року».
Насправді «Omnibus» не скасовує збір ESG-даних, а лише адаптує перші звіти до масштабу компанії. І той, хто зволікає, завтра отримає дорожчі перевірки, штрафи й затримки з доступом до ринків.
Це дозволить не лише виміряти рівень зрілості, а й зменшити вартість переходу для бізнесу.
Під час війни кожна гривня і кожен партнер мають значення. Банки та донори орієнтуються на компанії, які можуть підтвердити відповідність міжнародним критеріям ESG.
Той, хто не готує дані зараз, завтра може просто не пройти кредитний чи грантовий відбір.
А отже, ESG сьогодні — це не «європейська мода», а умова відновлення.
«Ми хочемо бачити Україну не просто учасником ринку ЄС, а рівноправним гравцем, який говорить мовою даних і довіри», — підсумовують в ESG Liga.
Довідка
У дослідженні взяли участь 215 респондентів — представники великого, середнього і малого бізнесу, банків, юридичних компаній, державних структур, консалтингових і аудиторських фірм.
Серед них — фінансисти, юристи, фахівці з комплаєнсу, аналітики, керівники промислових і енергетичних підприємств, експерти з екологічного менеджменту, радники донорських програм та представники місцевої влади.
Така вибірка дозволяє побачити реальну картину не лише «у цифрах», а й у професійних підходах до ESG: від корпоративного управління до практичних викликів щоденного збору даних.
ESG без ілюзій — це не про «гарні звіти». Це про здатність бізнесу довести свою надійність, екологічну відповідальність і фінансову зрілість навіть у кризі.
Результати дослідження показали, що Україна має потенціал — але втратить час і гроші, якщо не перетворить ESG на практику.
Навчальні курси з ESG-звітування від PAEW з експертною підтримкою протягом року – перші в Україні системні курси з ESG, створені не теоретиками, а практиками — фахівцями, які вже сьогодні впроваджують сталий розвиток у бізнесі, готують звітність за GRI та працюють із першими вимогами ESRS.
Форма – дистанційна, передбачено тестування знань.
