Search
Generic filters
Вхід в кабінет

Методика опанування ESG-напрямів: аналіз, стратегія, впровадження

Автор: Людмила ЦИГАНОК,
засновниця ESG Liga в Україні, гендиректор «Офіс сталих рішень»
(спеціально для журналу «Sustainability leaders guide» №4, 2025)

Матеріал може бути використаний:

  • як основа для розробки навчальних програм та тренінгів;
  • у кадровому плануванні та підвищенні кваліфікації працівників;
  • у розробці внутрішніх ESG-політик та стратегій розвитку компаній.

Матеріал може бути використаний:

  • як основа для розробки навчальних програм та тренінгів;
  • у кадровому плануванні та підвищенні кваліфікації працівників;
  • у розробці внутрішніх ESG-політик та стратегій розвитку компаній.

З огляду на актуалізацію глобальних викликів сталого розвитку та посилення вимог до прозорості, відповідальності й етичного управління, набуває стратегічного значення підготовка фахівців, здатних ефективно діяти у сфері ESG (Environmental, Social, Governance).

Інтеграція ESG-принципів у діяльність підприємств та організацій потребує не лише загального розуміння концептуальних засад, а й наявності сформованих компетентностей у питаннях аналізу ESG-показників, дотримання регуляторних норм, стратегічного планування та реалізації інституційних змін.

У зв’язку з цим, дана в статті структура пропонує Вам логічно послідовну модель формування професійних знань і навичок у сфері ESG, що включає три ключові напрями:

1) Аналіз і звітність

  • GRI (Global Reporting Initiative) міжнародно визнаний стандарт нефінансової (сталого розвитку) звітності, який широко використовується компаніями у всьому світі для розкриття інформації щодо екологічного, соціального та економічного впливу їх діяльності. GRI забезпечує уніфіковану структуру для підготовки звітів, що дозволяє організаціям прозоро інформувати зацікавлені сторони про реалізацію ESG-принципів, рівень досягнення сталих цілей, управління ризиками та вплив на суспільство і довкілля.
  • SASB (Sustainability Accounting Standards Board) система стандартів нефінансової звітності, яка визначає галузево-специфічні показники ESG, що мають суттєве значення для фінансової звітності компаній. Стандарти SASB орієнтовані на інвесторів і допомагають компаніям розкривати саме ті екологічні, соціальні та управлінські аспекти, які є матеріальними з точки зору впливу на фінансову діяльність. Стандарти охоплюють понад 70 галузей, враховуючи специфіку кожної з них, що дозволяє забезпечити релевантність і порівнюваність даних. Ключова відмінність від GRI: GRI охоплює широкий спектр стейкхолдерів, тоді як SASB — фокусується на фінансовій суттєвості для інвесторів.
  • TCFD (Task Force on Climate-related Financial Disclosures) міжнародна ініціатива, що розробила рекомендації щодо розкриття інформації про фінансові ризики, пов’язані з кліматичними змінами. Основна мета — забезпечити компаніям, інвесторам та іншим зацікавленим сторонам інструменти для оцінки впливу кліматичних ризиків на бізнес та фінансову стабільність. Рекомендації TCFD охоплюють чотири ключові напрямки звітності:

          1) Управління (Governance)
          2) Стратегія (Strategy)
          3) Управління ризиками (Risk Management)
          4) Метрики та цілі (Metrics and Targets)

TCFD заохочує компанії до прозорого розкриття як фізичних, так і трансформаційних ризиків, пов’язаних із кліматом, а також до розробки сценарного аналізу для оцінки потенційних наслідків різних кліматичних сценаріїв. 

Фокус TCFD: не лише оцінка впливу бізнесу на клімат, а й оцінка впливу клімату на фінансову стійкість бізнесу.

  • ESRS (European Sustainability Reporting Standards) — це нові стандарти нефінансової звітності, розроблені на рівні Європейського Союзу з метою уніфікованого розкриття інформації про сталий розвиток компаніями. Вони є обов’язковими для великих підприємств, що підпадають під дію Директиви CSRD (Corporate Sustainability Reporting Directive).

Стандарти ESRS визначають вимоги до розкриття екологічної, соціальної та управлінської інформації, включаючи показники впливу компанії на довкілля, суспільство, а також ризики й можливості, пов’язані зі стійкістю.

ESRS включає як загальні стандарти (наприклад, ESRS 1, ESRS 2), так і тематичні стандарти (наприклад, з питань клімату, біорізноманіття, праці, корпоративного управління тощо), а також галузеві стандарти, що перебувають у процесі розробки.

Головна мета –  забезпечити порівнюваність і прозорість ESG-звітності в межах ЄС та підвищити відповідальність бізнесу перед зацікавленими сторонами.

  • Carbon footprint calculators (наприклад, GHG Protocol) Carbon Footprint Calculators інструменти для кількісної оцінки обсягів викидів парникових газів (ПГ), зокрема вуглекислого газу (CO₂), які генерує діяльність компанії, продукту або процесу. 

Такі калькулятори дозволяють організаціям визначати джерела викидів, оцінювати їхній обсяг і розробляти стратегії зі зменшення впливу на клімат.

Один із найпоширеніших і визнаних стандартів для обліку викидів — це GHG Protocol (Greenhouse Gas Protocol). Він забезпечує методологічну основу для класифікації викидів за трьома категоріями (Scopes):

      1) Scope 1 — прямі викиди (від діяльності компанії).
      2) Scope 2 — непрямі викиди від споживаної енергії.
      3) Scope 3 — всі інші непрямі викиди (наприклад, від логістики, постачальників, продуктів після використання).

Використання carbon footprint calculators є важливим елементом ESG-звітності, а також підґрунтям для досягнення цілей щодо декарбонізації та кліматичної нейтральності.

2) Регулювання і стратегія

  • CSRD (Corporate Sustainability Reporting Directive) директива ЄС, яка змушує компанії звітувати про сталий розвиток.
  • SFDR (Sustainable Finance Disclosure Regulation) регулювання для фінансових компаній у ЄС.
  • EU Taxonomy система класифікації «зелених» інвестицій.
  • Stakeholder engagement tools методи роботи із зацікавленими сторонами (матеріальні оцінки, опитування).

3) Впровадження ESG у бізнес

  • ISO 14001 стандарт екологічного менеджменту.
  • ISO 26000 міжнародний стандарт корпоративної соціальної відповідальності.
  • Social Impact Assessment (SIA) методика оцінки соціального впливу бізнесу.
  • Sustainable supply chain tools інструменти для управління сталим ланцюгом постачання (наприклад, Sedex, EcoVadis).
  • ESG ratings & data providers аналіз ESG-рейтингу компаній (MSCI, Sustainalytics, FTSE4Good).

Рекомендую скласти для себе покроковий план для кожного з трьох напрямів, щоб поступово вирости до рівня впевненого фахівця в ESG: 

Start → Grow → Pro.

Які інструменти освоювати першими?

1) Аналіз і звітність

Start:

  1. Дізнайтеся, що таке ESG, чому воно важливе — почніть з відео/статей на Coursera, YouTube, Medium. Більш фахово і грунтовно  – пройдіть курс LEVEL 1  «ESG для українського бізнесу: від вимог законодавства до стратегії впровадження»
  2. Ознайомтеся з базовими ESG-метриками: 
    • Викиди CO₂
    • Рівність і різноманітність
    • Корпоративна етика
  3. Вивчіть Excel (або Google Sheets) — базовий аналіз даних і побудова графіків.
  4. Прочитайте оглядові матеріали по GRI та SASB.

Grow:

  1. Поглиблено вивчіть GRI Standards і SASB Standards — безкоштовно доступні на їхніх сайтах.
  2. Почніть аналіз ESG-звітів компаній (наприклад, Tesla, Nestlé, або локальних) — подивіться як структуруються дані. Звіт Ferrexpo
  3. Освоюйте Power BI або Tableau створення дашбордів із ESG-даними.
  4. Основи SQL або Python (pandas) для більш гнучкого аналізу (не обов’язково, але +100 до карми).

Pro:

  1. Вивчіть вимоги CSRD, TCFD, CDP (регуляторні звіти).
  2. Навчіться розробляти матеріальність ESG (materiality assessment) для компанії.
  3. Створіть власний приклад ESG-звіту (можна це змоделювати на вигаданій компанії).
  4. Поглиблено — ESG-рейтинги (MSCI, Sustainalytics), як вони формуються і як використовуються.

2) Регулювання і стратегія

Start:

  1. Прочитайте про цілі сталого розвитку ООН (SDGs) і як вони впливають на бізнес.
  2. Дізнайтеся про основи EU Taxonomy і ESG compliance.
  3. Вивчіть приклади ESG-стратегій реальних компаній — багато кейсів на LEVEL 2. Трансформаційний курс-2025 «ESG стандарти: від теорії до практики»  від ESG Liga PAEW

Grow:

  1. Вивчіть локальні та міжнародні регуляції наприклад, CSRD (ЄС), SFDR, Taxonomy Regulation.
  2. Освоюйте основи корпоративної стратегії: SWOT, PESTLE-аналіз, цілі SMART.
  3. Складіть ESG-стратегію для вигаданої компанії — коротко: цілі, заходи, KPI.

Pro:

  1. Навчіться формувати дорожню карту ESG (Roadmap): що робимо, коли, хто відповідальний.
  2. Вивчіть підхід Double Materiality важливо для стратегії.
  3. Практика: участь у розробці ESG-політик/стратегії в реальному проєкті (волонтерство/стажування).
  4. Освоюйте комунікацію з регуляторами та інвесторами основи stakeholder management.

3) Впровадження змін

Start:

  1. Вивчіть базові принципи управління проєктами (Project Life Cycle, ролі в команді).
  2. Ознайомтеся з прикладами ESG-ініціатив: зменшення викидів, енергоефективність, diversity policy.
  3. Дізнайтеся про change management: як змінювати поведінку в організаціях.

Grow:

  1. Cлід освоїти один із методів управління проєктами: Scrum / Kanban / Agile basics.
  2. Розробіть план впровадження ESG-ініціативи (вигаданий кейс): завдання, KPI, ризики.
  3. Вивчіть технологічні рішення для ESG: carbon accounting software, sustainability platforms (Sphera, Enablon).

Pro:

  1. Тут вам необхідна буде практика впровадження змін — симуляція або участь у ESG-проєкті.
  2. Знадобляться навички оцінки ефективності: як міряти результат ESG-ініціатив.
  3. Ви можете розробляти ESG-policy для компанії: інструкції, ролі, відповідальність, контроль.
  4. Освоюйте поглиблено ESG-технології: blockchain для ESG, IoT для моніторингу, автоматизацію звітності.