Search
Generic filters
Вхід в кабінет

TNFD, LEAP і SBTN: як будувати стійку звітність з біорізноманіття і який взаємозвʼязок з ESRS. Як український бізнес може адаптувати ці підходи до своїх реалій

Автор:

Людмила ЦИГАНОК, засновниця ESG Liga, президентка Асоціації професіоналів довкілля PAEW, гендиректор «Офісу сталих рішень»

Біорізноманіття — це новий фактор капіталу. Його не можна списати як «екологію» чи залишити у колонці «поки не стосується нас». Якщо ви ще не знайомі з термінами TNFD, SBTN, LEAP — саме час вийти з тіні, бо ринки та регулятори вже у світлі. Як розібратись і не злякатись — у матеріалі нижче.

Вуглецевий слід — це рахунок за майбутнє.

А біорізноманіття — це кредит, який ми вже витратили. 

Питання лише в тому, чи зможемо його повернути.

Розкриття ризиків, залежностей і впливів на природу вже прописані у CSRD/ESRS (зокрема ESRS E4, E1, S3), а ініціативи типу TNFD та SBTN пропонують чіткі алгоритми дій (LEAP framework) для адаптації до нових вимог. Питання не в тому, чи впливають ваші операції на природу, а в тому, наскільки ваша компанія готова це виміряти, керувати цим — і розкрити прозоро.

TNFD, SBTN, LEAP — що це таке і чому це не страшно, якщо почати?

TNFD

TNFD (Taskforce on Nature-related Financial Disclosures) це нова ініціатива, яка прагне зробити природу такою ж обов’язковою у звітності, як клімат. Аналог TCFD, тільки для біорізноманіття.

Навіщо Вам про це знати? TNFD стане стандартом для інвесторів і банків, які фінансують проєкти з потенційним впливом на природу. Його структура впроваджена у ESRS E4 (Disclosure Requirement E4-1 – E4-6). Якщо ви не вмієте оцінити природу як актив, — ризикуєте втратити доступ до міжнародного фінансування. 

Інструменти: TNFD має базові шаблони та кейси (безкоштовні). Також можна почати з екологічного паспорта підприємства + геоаналіз Google Earth Engine.

Приклади впровадження TNFD на практиці

Kao (Японія):

Philips:

Wallenius Wilhelmsen (морський транспорт):

      • LEAP-використання для виявлення впливів на біорізноманіття з урахуванням маршрутів .

SMBC Group (японська фінансова група):

Глобальні фінансові лідери:

      • GSK, Holcim, Kering — перші зі SBTN, встановили цілі щодо водо- та земельного менеджменту ft.com+7reuters.com+7wsj.com+7.

LEAP

LEAP фреймворк (основа) TNFD, що означає: Locate, Evaluate, Assess, Prepare. Це покрокова інструкція, як зрозуміти свій вплив на природу та залежності від неї.

        1. LocateЗнайти / Визначити розташування (визначити, де саме бізнес взаємодіє з природою (географічно та операційно).
        2. EvaluateОцінити (оцінити залежності та впливи бізнесу на природні системи.
        3. AssessПроаналізувати (проаналізувати ризики та можливості, пов’язані з природним капіталом.
        4. PrepareПідготуватися / Розробити підхід (розробити стратегію, цілі, показники і підготувати інформацію для розкриття.

Навіщо вам про це знати? LEAP — це операційний місток між ESG-відділом та бізнес-одиницями (агро, енергетика, логістика тощо). Його можна використовувати прямо зараз як базу для заповнення DR E4 у ESRS.

Порада – не починайте одразу з оцінки ризиків. Почніть з карти впливів. Вона допоможе зрозуміти, де ваш бізнес найвразливіший до деградації природи — і де має найбільший вплив.

Розглянемо приклад, як використовувати LEAP-фреймворк в цементній галузі

Крок 1. Locate – Визначаємо розташування.
Ідентифікуємо, де саме виробництво цементу взаємодіє з природними системами.

Приклади для цементної компанії:

        • Кар’єри, де видобувають вапняк (вплив на ґрунти, геологію, біотопи).
        • Заводи поблизу водних об’єктів (можливий забір води/скид).
        • Транспортні коридори в межах чутливих природних територій.

Крок 2. Evaluate – Оцінюємо залежності та впливиякі природні ресурси критично важливі для виробництва, і як компанія впливає на природу.

Приклади:

        • Залежності: вода для охолодження, сировина (вапняк, глина), енергія (якщо з біомаси – вплив на лісові екосистеми).
        • Впливи: руйнування ландшафту, викиди пилу, шум, деградація ґрунтів, забруднення повітря та вуглецевий слід.

Крок 3. Assess – Проаналізуємо ризики та можливості.
Оцінюємо ризики втрати доступу до природних ресурсів або посилення регулювання, а також можливості для сталих рішень.

Приклади:

        • Ризики:
          • Втрата доступу до кар’єру через конфлікти з громадою або екологічні обмеження.
          • Зниження рівня води в регіоні (нестача технічної води).
          • Регуляторний тиск ЄС щодо охорони біорізноманіття навколо промислових зон.
        • Можливості:
          • Рекультивація кар’єрів (створення охоронюваних територій) – це позитивне сприйняття + можливість звітувати про відновлення.
          • Перехід на альтернативні палива (скорочення викидів і залежності від викопного палива)

Крок 4. Prepare – Підготуємо стратегію та звітність. Розробляємо стратегію управління природними ризиками, встановлюємо цілі, готуємо звітність.

Приклади дій:

        • Звіт по TNFD (або адаптований розділ у CSRD/ESRS): описати залежності, впливи, ризики і план реагування.
        • Інтеграція в бізнес-стратегію цілей щодо:
          • зменшення площі втручання у природні ландшафти;
          • обов’язкової рекультивації після завершення видобутку;
          • збереження води і повторного використання.

Чому це важливо?

Зрозуміло, втрата ґрунту чи води – це підвищення витрат та операційні ризики. Необліковані впливи – це ризик втрати інвесторів та виходу з європейських ланцюгів постачання.

Натомість, правильна оцінка – це готовність до вимог ESRS E4 («Біорізноманіття та екосистеми») і перевага в експорті.

Приклад застосування LEAP: підприємство харчової промисловості

Етап

Приклад

Locate

Елеватор або завод розташований поблизу водного ресурсу, що використовується для очищення або охолодження

Evaluate

Компанія залежить від чистої води (залежність); спричиняє евтрофікацію через стоки (вплив)

Assess

Забруднення → ризик штрафів, протестів громади; зниження води → ризик зупинки виробництва

Prepare

Інтеграція метрик споживання води у звітність; план адаптації водозабору; партнерство з місцевою громадою

SBTN

SBTN (Science-Based Targets for Nature) ініціатива для постановки науково обґрунтованих цілей щодо природи (як SBTi для клімату). 

Головна ідея: бізнес має не лише знижувати шкоду, а й відновлювати природу. Бізнес не повинен лякатись, бо це не про ідеальний стан одразу. Це про чесне визнання: ми залежимо від природи. І ризикуємо, якщо цього не враховуємо. Перші пілотні цілі включають прісну воду, наземні екосистеми, забруднення та вилучення ресурсів

Навіщо вам це знати? Ви не зможете звітувати якісно, не маючи науково обґрунтованої мети для біорізноманіття. SBTN формує очікування інвесторів, донорів та грантових програм, особливо у відбудові України.

А Nature-related risk — це:

      • локальний контекст: втрата лісу, ерозія ґрунту, зменшення бджіл,
      • залежності: якщо для виробництва вам потрібна чиста вода — це залежність від природи,
      • системний вплив: один вид зникає — ціла система може «просісти».

Nature-related risk — це те, що вже впливає на ланцюг постачання, витрати на сировину, ризики перерв у виробництві. 

Для кого створений SBTN?

Цей інструмент створено для компаній будь-якого сектору, які хочуть діяти відповідально щодо природи, інвесторів, які оцінюють ризики портфелю за екологічними критеріями, а також країн та муніципалітетів, які впроваджують природоорієнтовані рішення.

Ось приклади цілей за стандартами SBTN для різних галузей — сформульовані у форматі, наближеному до очікувань інвесторів, ESRS (особливо E4, S3) та майбутніх вимог TNFD:

Агросектор (зернові, тваринництво, молочна продукція)

Ціль 1:
До 2030 року — зменшити площу під монокультурами на 20% у регіонах з високою чутливістю до втрати біорізноманіття.

Ціль 2:
Повернути 10% земельної площі під багаторічні кормові культури, що підтримують запилювачів та ґрунтове здоров’я.

Ціль 3:
До 2027 року — перейти на системи сталого випасу для 100% м’ясного стада в регіонах з деградованими пасовищами.

Ключовий індикатор: Інтеграція карт критичних середовищ IUCN у планування сівозмін.

Енергетика (ТЕС, ВДЕ, гідроелектроенергетика)

Ціль 1:
Оцінити екосистемні ризики (DIRO) для всіх нових ВДЕ-майданчиків до 2026 року — з обов’язковим залученням екологів та місцевих громад.

Ціль 2:
До 2030 року — забезпечити повне відновлення середовищ (наприклад, руслових екосистем) після будівництва 100% нових ГЕС.

Ціль 3:
Зменшити втручання у місця проживання охоронюваних видів під час інфраструктурного розширення на 50%.

Ключовий індикатор: Включення карт біорізноманіття (MapBiomas, GBIF) у вибір локацій.

Будівництво та нерухомість

Ціль 1:
До 2028 року — впровадити зелені дахи / насадження на 100% нових об’єктів у межах міст із низьким екологічним індексом.

Ціль 2:
Створити або відновити не менше 1 м² природного середовища на кожні 2 м² забудованої площі.

Ціль 3:
До 2030 року — скоротити використання сировини з високим впливом на біорізноманіття на 40% (наприклад, екзотичної деревини).

Ключовий індикатор: Відсоток забудов із сертифікацією BREEAM, LEED або Nature+.

Фармацевтика / Хімічна промисловість

Ціль 1:
До 2027 року — повністю припинити скиди речовин, які акумулюються в природі та загрожують водному біорізноманіттю.

Ціль 2:
Увійти у програму партнерства з місцевими заповідниками для охорони прибережних середовищ біля виробничих майданчиків.

Ціль 3:
До 2030 року — забезпечити біоаналіз і реабілітацію ґрунтів навколо 100% складів з хімікатами.

Ключовий індикатор: Систематичний екотоксикологічний аудит + екосистемні компенсаційні заходи

Текстиль / Мода



Ціль 1:
До 2030 року — на 75% зменшити закупівлю бавовни з територій, де зафіксована деградація ґрунтів та втрата водно-болотних угідь.

Ціль 2:
Працювати лише з постачальниками, які мають карту впливу на місцеві екосистеми та звіт TNFD або SBTN.

Ціль 3:
До 2026 року — повністю виключити натуральні барвники, що шкодять водним організмам у річкових басейнах країн постачання.

Ключовий індикатор: % постачальників, що проходять оцінку залежностей і впливів за SBTN/LEAP.

Як побудувати базову карту залежностей від природи?

Навіть середнє підприємство в Україні може зробити це просто:

Крок 1: Визначте основні ресурси
Що ви використовуєте? Вода, біомаса, земельні ресурси, запилення, регулювання температури?

Крок 2: З’ясуйте, звідки це надходить
Свердловина? Річка? Лісосмуга? Поле? Природа тут — не фон, а джерело.

Крок 3: Визначте загрози

        • Чи є деградація ґрунтів?
        • Чи знижується рівень води?
        • Чи зникають запилювачі?

Крок 4: Занесіть в карту dependencies (залежностей)
Це і є частина LEAP.

Приклади цілей за SBTN: зниження споживання води на 30% у вододефіцитних районах до 2030 року; відновлення 500 га природних екосистем після промислової діяльності; нульовий приріст нових площ під монокультури в регіонах із критичним біорізноманіттям.

LEAP на практиці в Україні

Багато українських компаній не мають baseline data. Але звичайна перевірка водозабору, стану ґрунтів, біоти на території — це вже початок.

До прикладу, агрокомпанія втратила врожайність кукурудзи на 30% через ерозію — затрати на відновлення вдвічі більше, ніж вартість запобіжних заходів. Завод біля водойми сплатив штрафи через мертву рибу — а це втрати в репутації + 3 роки перевірок.

Ґрунт — це прибуток. Його деградація — це зростання витрат на добрива, зниження врожайності. Запилювачі — це врожай. Зникнення бджіл у радіусі 3 км = 10-40% втрат для садівництва. Лісосмуги — це захист. Від пилових бур, ерозії, спеки.

Як біорізноманіття інтегрувати в стратегію і не обмежитися довідкою (відпискою)

Замість шаблонної довідки «впливу немає» зробіть наступне. Поставте ціль не знищити, а зберегти. Наприклад: «зменшити втрату ґрунтів на 10% за 2 роки». Визначте KPI: % полів із мульчуванням, кількість локацій з ентомофауною, наявність буферних зон. Врахуйте це в закупівлях і проєктуванні: добрива, розширення, відходи. Інтегруйте у ESRS E4 (біорізноманіття), ESRS S3 (громади), ESRS E1 (клімат).

Інвестор хоче не просто «зелену довідку», а сигнал відповідальності

Біорізноманіття вже стає фактором інвестиційної привабливості: банки додають оцінку впливу на природу у кредитні скоринги, а ЄС запроваджує Due Diligence Directive — перевірки впливу компанії на довкілля по ланцюгу.

Компанія, яка розуміє свої залежності та ризики від природи — привабливіша, стабільніша і стійкіша.

Біорізноманіття має стати будь-якою професійною складовою ESG-звітності, зокрема у ESRS, інакше звіти залишатимуться недосконалими в оцінці «матеріальності».

Як це все враховано в ESRS?

У ESRS E4 (Biodiversity and Ecosystems):

        • DR E4-1: Політика – очікується, що компанії адаптують стратегії з урахуванням природи.
        • DR E4-2: Цілі та прогрес – тут і потрібні SBTN, щоб ставити вимірювані цілі.
        • DR E4-3: Залежності та впливи – основна сфера застосування LEAP.
        • DR E4-5: Ризики та можливості, очікується використання TNFD як базової рамки.

Практична інтеграція: як це виглядає на підприємстві

Етап

Що потрібно зробити

Інструмент

Локація активів

Визначити, чи працює підприємство в зонах високої чутливості (водні басейни, Червона книга, Natura2000)

LEAP: Locate

Залежності

Визначити залежність від природних ресурсів (вода, ґрунт, запилення)

LEAP: Evaluate

Ризики

Оцінити втрати врожаю, зупинку виробництва, конфлікти з громадами через виснаження природи

TNFD + LEAP

Цілі

Поставити мету: «До 2030 року знизити втручання в природні середовища на 30%»

SBTN

Звітність

Описати цілі, прогрес і ризики у розділі E4 ESRS

ESRS + LEAP + TNFD

Підготувала

Людмила Циганок, засновницею ESG Liga в Україні, гендиректором «Офіс сталих рішень» спеціально для журналу «Sustainability leaders giuide» №6, 2025.

Де отримати допомогу, знання, ментора в сфері ESG?

Все це доступно всім учасникам ESG Liga

В ESG Академія PAEW: як відбувається навчання стандартам, вимогам, інструментам і метрикам?

Звертайтесь з питань взаємодії:

Безкоштовно зі стаціонарних та мобільних телефонів: 0 800 330 351

      • (063) 441-23-58, i.plugareva@ukraine-oss.com
      • (098) 999-63-12, a.moroz@ukraine-oss.com
      • (067) 110-71-73, (093) 787-29-64, v.tymoshenko@ukraine-oss.com
      • (099) 370-4227, (096) 740-3028, a.prystupa@ukraine-oss.com